Історія справи

Постанова ВГСУ від 30.09.2015 року у справі №910/6270/15-г

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 вересня 2015 року Справа № 910/6270/15-г Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Мележик Н.І. - головуючого (доповідача),

Владимиренко С.В.,

Самусенко С.С.,

розглянувши у відкритому

судовому засіданні касаційну

скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю

"ДЦ Дельта Спорт"

на рішення господарського суду міста Києва

від 29.04.2015 року

та постанову Київського апеляційного господарського суду від 23.06.2015 року

у справі № 910/6270/15-г

господарського суду міста Києва

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю

"ДЦ Дельта Спорт"

до Публічного акціонерного товариства

"Банк Форум"

за участю третьої особи, яка не

заявляє самостійних вимог на

предмет спору на стороні

позивача Товариства з обмеженою відповідальністю "Атлетікоспорт"

за участю третьої особи, яка не

заявляє самостійних вимог на

предмет спору на стороні

відповідача Фонду гарантування вкладів фізичних осіб

про визнання зобов'язання за кредитним договором частково припиненим

за участю представників:

позивача - Лясковського В.В.

відповідача - Жуковського В.П.

третьої особи, яка не заявляє

самостійних вимог на предмет

спору на стороні позивача - не з"явились

третьої особи, яка не заявляє

самостійних вимог на предмет

спору на стороні відповідача - не з"явились

В С Т А Н О В И В:

В березні 2015 року Товариство з обмеженою відповідальністю "ДЦ Дельта Спорт" звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства "Банк Форум" про визнання зобов'язання за укладеним між сторонами кредитним договором № 1-0009/13/11-KLMV від 14.03.2013 р. частково припиненим в межах суми 1 908 075,95 грн. на підставі ст. 606 Цивільного кодексу України у зв"язку з поєднанням боржника і кредитора в одній особі, в тому числі за договором банківського рахунка №3-21113/252663 від 26.04.2013 року, внаслідок відступлення позивачу права вимоги Товариством з обмеженою відповідальністю "Атлетікоспорт".

Рішенням господарського суду міста Києва від 29.04.2015 року (суддя Смирнова Ю.М.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 23.06.2015 року (судді: Мартюк А.І., Зубець Л.П., Шипко В.В.), в задоволенні позову відмовлено.

В касаційній скарзі ТОВ "ДЦ Дельта Спорт" просить скасувати судові акти попередніх інстанцій та направити справу на новий розгляд, посилаючись на невірне застосування місцевим й апеляційним господарськими судами норм матеріального права, зокрема статті 606 ЦК України.

Колегія суддів, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи, юридичну оцінку її обставин та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування господарськими судами першої й апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Так, вирішуючи спір по суті заявлених вимог, судами попередніх інстанцій встановлено, що 14.03.2013 року між ТОВ "ДЦ Дельта Спорт" та ПАТ "Банк Форум" укладено кредитний договір № 1-0009/13/11- KLMV, згідно якого останнє відкрило позивачу невідновлювальну мультивалютну кредитну лінію та надало кредитні кошти на засадах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання, в межах визначеної договором суми, а ТОВ "ДЦ Дельта Спорт", в свою чергу, зобов'язалось вчасно погашати кредитору заборгованість, а також сплачувати на користь кредитора проценти та комісії в розмірі, строки (терміни) та на умовах, визначених договором. Максимальна заборгованість позивача за договором не може перевищувати кредитний ліміт в сумі еквівалентній 73000000 грн., кінцевий термін погашення до 13.03.2016 року; протягом строку дії договору позичальник сплачує кредитору проценти за користування кредитом: починаючи з дати укладення договору і до 13.03.2014 року за фіксованою процентною ставкою в розмірі 21,86 %, а з 14.03.2014 року і до останнього дня кредитування згідно розрахунку вказаного в договорі, в доларах США - фіксована процентна ставка в розмірі 11,5 % річних.

Станом на 06.11.2014 р. заборгованість відповідача перед відповідачем склала 5 783 365,21 доларів США та 25 003 743,93 грн.

26.04.2013 року між ПАТ "Банк Форум" та ТОВ "Атлетікоспорт" укладено договір банківського рахунка № 3-21113/252663. Станом на 30.01.2015 року на рахунку останнього знаходились кошти у розмірі 1 908 075,95 грн.

Водночас, на підставі постанови Правління Національного банку України від 13.03.2014 р. № 135 "Про віднесення Публічного акціонерного товариства "Банк Форум" до категорії неплатоспроможних" виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб 14.03.2014 р. прийнято рішення №14 "Про виведення з ринку та здійснення тимчасової адміністрації", відповідно до якого в ПАТ "Банк Форум" з 14.03.2014 р. запроваджено тимчасову адміністрацію та призначено уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію.

Відповідно до постанови НБУ № 335 від 13.06.2014 року "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ "Банк Форум" виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 16.06.2014 р. "Про початок процедури ліквідації ПАТ "Банк Форум" та призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію ПАТ "Банк Форум" Соловйової Н.А.. Оголошення про відкликання банківської ліцензії та ініціювання процедури ліквідації ПАТ "Банк Форум" опубліковано в газеті "Голос України" № 117 (5867) від 20.06.2014 року.

02.07.2014 року ТОВ "Атлетікоспорт" звернулось до ПАТ "Банк Форум" із заявою про включення його до реєстру кредиторів банку.

Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Банк Форум" ТОВ "Атлетікоспорт" визнано кредитором банку, включено його до реєстру (затвердженого 16.09.2014 року рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб) акцептованих вимог кредиторів за договором банківського рахунка № 3-21113/252663 від 26.04.2013 р. на загальну суму 1 908 075,95 грн. та поставлено до сьомої черги.

02.02.2015 р. між ТОВ "Атлетікоспорт" (первісний кредитор) та ТОВ "ДЦ Дельта Спорт" (новий кредитор) укладено договір купівлі-продажу (відступлення) права вимоги № 1, відповідно до якого первісний кредитор передав новому кредитору право вимоги за договором банківського рахунка №3-21113/252663 від 26.04.2013 р. на загальну суму 1 908 075,95 грн., укладеного між ТОВ "Атлетікоспорт" та ПАТ "Банк Форум". ТОВ "Атлетікоспорт", в свою чергу, повідомило банк про відступлення права вимоги.

Відтак, на час звернення до суду з даним позовом позивач є боржником перед відповідачем за грошовим зобов'язанням по кредитному договору на вищевказану суму.

Відповідач, в свою чергу, також має грошове зобов"язання перед позивачем за залишками грошових коштів на банківському рахунку, відкритому у ПАТ "Банк Форум" на підставі договору банківського рахунка №3-21113/252663 від 26.04.2013 року, укладеного між останнім і ТОВ "Атлетікоспорт" та на підставі договору купівлі-продажу (відступлення) права вимоги № 1 від 02.02.2015 р., укладеного між ТОВ "Атлетікоспорт" (первісний кредитор) та ТОВ "ДЦ Дельта Спорт" (новий кредитор).

21.02.2015 року ТОВ "ДЦ Дельта Спорт" звернулось до ПАТ "Банк Форум" з вимогою про часткове припинення зобов'язань за кредитним договором № 1-0009/13/11-KLMV від 14.03.2013 року, в задоволенні якої відмовлено, з тих підстав, що вимоги кожної черги задовольняються по мірі надходження коштів від реалізації майна банку після повного задоволення вимог попередньої черги.

Посилаючись на норми статті 606 Цивільного кодексу України та статті 202 Господарського кодексу України позивач вважає, що його грошове зобов'язання перед відповідачем у розмірі 1 908 075,95 грн. має бути визнано припиненим, оскільки у правовідносинах між сторонами відбулось поєднання боржника і кредитора в одній особі.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог ТОВ "ДЦ Дельта Спорт" до ПАТ "Банк Форум" про визнання зобов'язання за кредитним договором № 1-0009/13/11-KLMV від 14.03.2013 р. частково припиненим в межах суми 1908075,95 грн., місцевий господарський суд, з позицією якого погодилась апеляційна інстанція, вірно зазначив про необхідність застосування до спірних правовідносин положень Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" з встановленою даним Законом черговістю погашення вимог кредиторів, оскільки договір купівлі - продажу (відступлення) права вимоги №1, згідно якого ТОВ "Атлетікоспорт" відступило ТОВ "ДЦ Дельта Спорт" право вимоги до банку за договором банківського рахунка № 3-21113/252663 від 26.04.2013 року на суму 1 908 075,95 грн., укладений 02.02.2015 року, тобто вже після винесення Правлінням НБУ Постанови № 355 "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ "Банк Форум" та після прийняття Виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб рішення № 49 від 16.06.2014 року про початок здійснення процедури ліквідації та призначення Уповноваженої особи Фонду на ліквідацію банку.

Відтак, з урахуванням черговості погашення вимог позивача у порядку кредиторських вимог, визначеному Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів Фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Банк Форум" правильно відхилила вимоги позивача.

Відповідно до ч. 1 ст. 598 ЦК України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Статтею 606 цього ж Кодексу встановлено, що зобов'язання припиняється поєднанням боржника і кредитора в одній особі.

В силу ч. 2 ст. 203 ГК України господарське зобов'язання припиняється у разі поєднання управненої та зобов'язаної сторін в одній особі. Зобов'язання виникає знову, якщо це поєднання припиняється.

Згідно ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Таким чином, зобов'язання - це правовідношення між, як мінімум, двома сторонами, а поєднання двох сторін у одній особі є підставою для припинення зобов'язання.

Поєднання боржника і кредитора в одній особі має місце у разі, якщо до сторони, яка є боржником, переходить відповідно до будь-якої зазначеної підстави зобов'язання іншої особи, за яким ця особа є кредитором щодо боржника, і навпаки, тобто, зникає (або виходить із двосторонніх зобов'язальних правовідносин) в силу об'єктивних обставин або певного правочину один із суб'єктів правовідношення. При цьому, до особи, що залишилась, переходять всі правомочності щодо взаємних зобов'язань, у зв'язку з чим припиняється і власне правовідношення.

Таким чином, для припинення зобов'язання на підставі наведеної норми поєднанням двох сторін у одній особі, необхідно щоб у результаті такого поєднання лишилась лише одна особа.

Проте, як встановлено судами попередніх інстанцій, у даній справі залишаються взаємні зобов"язання двох осіб.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 цього Кодексу за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. Відтак, за змістом кредитного договору, банк є кредитором позичальника з майновими вимогами про повернення кредиту та сплати відсотків за користування кредитними коштами.

Згідно чч. 1, 2 ст. 1066 ЦК України за договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.

В силу ч. 1 ст. 1058 та ч. 1 ст. 1060 ЦК України за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов'язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором.

Отже, фізична або юридична особа, яка внесла кошти на свій поточний рахунок та/або на депозитний рахунок в установі банку, є кредитором банку з майновими вимогами щодо повернення своїх грошових коштів з поточного рахунка, повернення суми вкладу після закінчення строку дії договору банківського вкладу (депозиту) або на першу вимогу вкладника, одержання відсотків або іншого доходу, обумовленого договором банківського вкладу, за користування банком грошовими коштами вкладника.

Вирішуючи спір в частині невиконання банком умов договору про повернення банківського вкладу, наявності заборгованості відповідача перед позивачем та заборгованості позивача перед банком за кредитним договором, суди вірно встановили, що поєднання боржника і кредитора в одній особі не відбулось, а тому висновки судів попередніх інстанцій щодо відсутності правових підстав для задоволення позову про визнання припиненими на підставі статті 606 Цивільного кодексу України зобов'язань є правильними.

Водночас, спеціальним законом, який має пріоритет перед іншими нормами законодавства України під час ліквідації банків та в питаннях регулювання правовідносин у сфері гарантування вкладів фізичних осіб, є Закон України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", згідно ст. 1 якого відносини, що виникають у зв'язку із створенням і функціонуванням системи гарантування вкладів фізичних осіб, виведенням неплатоспроможних банків з ринку та ліквідації банків, регулюються цим Законом, іншими законами України, нормативно-правовими актами Фонду та Національного банку України.

В силу приписів ч. 5 ст. 45 та чч. 1-3 ст. 49 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" протягом 30 днів з дня опублікування відомостей про відкликання банківської ліцензії, ліквідацію банку та призначення уповноваженої особи Фонду кредитори мають право заявити уповноваженій особі Фонду про свої вимоги до банку, яка припиняє приймання вимог кредиторів після закінчення 30 днів з дня опублікування відомостей відповідно до частини другої статті 45 цього Закону. Будь-які вимоги, що надійшли після закінчення цього строку, вважаються погашеними, крім вимог вкладників у межах гарантованої Фондом суми відшкодування за вкладами. Протягом 90 днів з дня опублікування відомостей відповідно до частини другої статті 45 цього Закону уповноважена особа Фонду здійснює такі заходи: 1) визначає суму заборгованості кожному кредитору та відносить вимоги до певної черги погашення; 2) відхиляє вимоги в разі їх не підтвердження фактичними даними, що містяться у розпорядженні уповноваженої особи Фонду, та, у разі потреби, заявляє в установленому законодавством порядку заперечення за заявленими до банку вимогами кредиторів; 3) складає реєстр акцептованих вимог кредиторів відповідно до вимог, встановлених нормативно-правовими актами Фонду. Реєстр акцептованих вимог кредиторів та зміни до нього підлягають затвердженню виконавчою дирекцією Фонду.

Відтак, з моменту відкриття ліквідаційної процедури вирішення питання щодо визнання та задоволення вимог до банку належить до компетенції уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та виконавчої дирекції Фонду. Вимоги до банку, який знаходиться у процедурі ліквідації, можуть бути заявлені у формі заяви про визнання кредиторських вимог до банку та зобов'язання включити їх до переліку вимог кредиторів банку.

Відповідно до ч. 8 Перехідних положень Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" законодавчі та інші нормативно-правові акти, прийняті до набрання чинності цим Законом, застосовуються у частині, що не суперечить цьому Закону, а тому для правовідносин, що виникають під час ліквідації банку, яку здійснює уповноважена особа Фонду, пріоритетними є норми цього Закону.

З огляду на викладене, застосування норм Цивільного кодексу України щодо відступлення права вимоги за договором банківського вкладу можливе лише з врахуванням спеціальних норм Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", якими встановлено правові, фінансові й організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

Доводи касаційної скарги відхиляються судовою колегією, оскільки не підтверджені матеріалами справи та належними доказами в розумінні статті 34 ГПК України, зводяться до довільного тлумачення скаржником норм законодавства та не спростовують законних і обгрунтованих висновків місцевого й апеляційного господарських судів.

Таким чином, матеріали справи свідчать про те, що суди попередніх інстанцій, в порядку ст. ст. 43, 47, 43 ГПК України, врахували наведене, всебічно, повно й об'єктивно розглянули у судовому процесі всі обставини справи в їх сукупності; дослідили подані сторонами в обґрунтування своїх вимог і заперечень докази та, керуючись законом, дійшли вірного висновку про недоведеність і необґрунтованість позовних вимог, прийнявши обгрунтоване рішення про відмову в задоволенні позову, яке відповідає положенням статті 84 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 1115 - 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України Вищий господарський суд України, -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ДЦ Дельта Спорт" залишити без задоволення.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 23.06.2015 року у справі № 910/6270/15-г залишити без змін.

Головуючий суддяН.І. Мележик СуддіС.В. Владимиренко С.С. Самусенко