Історія справи

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 липня 2015 року Справа № 926/1315/14

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддіКравчука Г.А.,суддівГоголь Т.Г. (доповідач), Данилової М.В.розглянувши у відкритому судовому засіданні за участю представників сторін: позивача: Остапенка В.М. - дов. від 18.04.14, відповідача: не з'явились, повідомлені належно,

касаційну скаргуПублічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"на постановуЛьвівського апеляційного господарського суду від 07.05.15у справі№926/1315/14 Господарського суду Чернівецької областіза позовомПублічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"доМіського комунального підприємства "Чернівцітеплокомуненерго"простягнення 1903343, 37 грн.

Розпорядженням Секретаря другої судової палати Вищого господарського суду України від 28.07.15 для розгляду касаційної скарги у цій справі призначено колегію суддів у складі: Кравчука Г.А. - головуючого, Гоголь Т.Г., Данилової М.В.

Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" звернулося до Господарського суду Чернівецької області з позовом про стягнення з Міського комунального підприємства "Чернівцітеплокомуненерго" 1079122,01 грн. боргу, 572050,75 грн. пені, 115625,62 грн. - 3% річних та 136544,99 грн. інфляційних втрат. Позов обґрунтований порушенням відповідачем своїх зобов'язань щодо проведення розрахунків за отриманий природний газ за договором №13/3049-БО-38 від 25.01.13.

Рішенням Господарського суду Чернівецької області від 09.10.14 (суддя Желік Б.Є.), залишеним без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 02.12.14 (судді: Юрченко Я.О., Зварич О.В., Хабіб М.І.), позов задоволено повністю. Місцевий господарський суд виходив з факту неналежного виконання відповідачем зобов'язань за спірним договором в частині повної та своєчасної оплати вартості отриманого природного газу. Суд не установив наявність виняткових обставин, за яких можливе зменшення спірної суми пені.

Вказані судові акти були переглянуті у касаційному порядку та постановою Вищого господарського суду України від 19.02.15 залишені без змін.

На виконання рішення суду у цій справі Господарським судом Чернівецької області 02.04.15 був виданий наказ.

Міське комунальне підприємство "Чернівцітеплокомуненерго" звернулося до господарського суду із заявою про розстрочку виконання рішення у цій справі та просило розстрочити його виконання строком на дев'ять місяців за відповідним графіком. В обґрунтування заяви, заявник вказував на неможливість негайного виконання судового рішення у справі з огляду на складний фінансовий стан підприємства, обумовлений непроведенням розрахунків споживачами, котрими є бюджетні установи, соціальні заклади і населення; невідшкодування йому з бюджету різниці в тарифах тощо. Водночас відповідач вказував на те, що негайне виконання судового рішення призведе до зупинки діяльності підприємства відповідача та його банкрутства.

Ухвалою Господарського суду Чернівецької області від 02.04.15 (суддя Желік Б.Є.) відповідачу надано розстрочку виконання рішення місцевого господарського суду, здійснюючи стягнення за таким графіком: квітень 2015 року - 74 193,40 грн., травень 2015 року - 74 193,40 грн., червень 2015 року - 50104,63 грн., липень 2015 року - 50104,63 грн., серпень 2015 року - 50104,63 грн., вересень 2015 року - 50104,63 грн., жовтень 2015 року - 154168,10 грн., листопад 2015 року - 700184,96 грн., грудень 2015 року - 700184,97 грн. Господарський суд виходив з доведеності відповідачем виняткових обставин, за яких можливе розстрочення виконання судового рішення у цій справі та керувався приписами статті 121 Господарського процесуального кодексу України.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 07.05.15 (судді: Кравчук Н.М., Гнатюк Г.М., Мирутенко О.Л.) перевірену ухвалу місцевого господарського суду залишено без змін з тих же підстав.

Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить ухвалу і постанову у справі скасувати та відмовити у задоволенні заяви про розстрочку виконання рішення. Товариство посилається на порушення судами приписів статей 4, 43, 47, 32-34, 43 121 Господарського процесуального кодексу України. Скаржник вважає, що відповідачем не доведено наявність виняткових обставин, за яких можлива розстрочка виконання судового рішення; що ті обставини, на які посилається відповідач, є способом затягування виконання рішення суду у справі. Крім того, як зазначає скаржник, невиконання судового рішення відповідачем впливає і на фінансовий стан позивача, чого суди, на його думку, не взяли до уваги.

Від відповідача відзиву на касаційну скаргу судом не отримано.

Заслухавши доповідь судді Гоголь Т.Г., пояснення представника позивача, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності застосування господарськими судами норм законодавства, колегія суддів відзначає наступне.

Як установлено господарськими судами та підтверджено матеріалами справи, рішенням Господарського суду Чернівецької області від 09.10.14 у цій справі (яке набрало законної сили) стягнуто з Міського комунального підприємства "Чернівцітеплокомуненерго" на користь Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" 1079122,01 грн. боргу, 572050,75 грн. пені, 115625,62 грн. - 3% річних та 136544,99 грн. інфляційних втрат. На виконання цього рішення Господарським судом Чернівецької області 02.04.15 був виданий наказ. Ухвалою місцевого господарського суду від 02.04.15, залишеною без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 07.05.15, було розстрочено виконання рішення Господарського суду Чернівецької області від 09.10.14 на дев'ять місяців за відповідним графіком. Місцевий господарський суд, з яким погодився і суд апеляційної інстанції, дійшов висновку про наявність виняткових обставин, що ускладнюють та роблять неможливим вчасне виконання рішення суду у цій справі. При цьому, судами було надано оцінку наведеним відповідачем обставинам та враховано інтереси як позивача, так і відповідача. Відстрочка або розстрочка виконання рішення, зміна способу та порядку виконання рішення, ухвали, постанови унормовано статтею 121 Господарського процесуального кодексу України. За приписами зазначеної норми, при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, прокурора чи його заступника або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора чи його заступника і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання. Наведена норма визначає процесуальну можливість вирішення питань, пов'язаних із проблемами, що виникають під час виконання рішення господарського суду. У процесі виконання рішення ймовірне виникнення обставин, що ускладнюють виконання чи роблять його неможливим. Розстрочка - це виконання рішення частками, встановленими господарським судом, з певним інтервалом у часі. Строки виконання кожної частки визначається господарським судом. Підставою для розстрочки виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють або роблять неможливим виконання рішення у строк. Тобто розстрочення виконання судового рішення пов'язано з об'єктивними, непереборними - виключними обставинами, котрі ускладнюють його вчасне виконання. При вирішенні питання про розстрочку виконання рішення господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо. При цьому, господарський суд повинен враховувати можливі негативні наслідки для боржника при виконанні рішення у встановлений строк, але також повинен враховувати такі ж наслідки і для стягувача при затримці виконання рішення та не допускати їх настання. Отже, розстрочка виконання рішення має базуватись на принципах співрозмірності і пропорційності з метою забезпечення балансу прав і законних інтересів стягувачів і боржників. Ухвала господарського суду про розстрочку виконання рішення спрямована на забезпечення повного виконання рішення суду та є допоміжним процесуальним актом (документом) реагування суду на перешкоди, які унеможливлюють або ускладнюють виконання його рішення (рішення Конституційного Суду України від 26.06.13 № 5-рп/2013). Господарські суди, дослідивши докази та надавши оцінку наведеним заявником обставинам, установили, що виконання судового рішення відповідачем ускладнювалось скрутним фінансовим станом останнього; що негайне виконання рішення у справі призведе до зупинки діяльності підприємства відповідача і унеможливить виконання зобов'язань і подальше надходження коштів на рахунок, та, відповідно, і виконання судового рішення у цій справі, тобто стягнення спірної суми. Господарськими судами при наданні розстрочки було враховано специфіку діяльності підприємства відповідача; те, що підприємство функціонує в складних економічних умовах, обумовлених жорстким державним регулюванням тарифно-цінової політики; що у відповідача відсутні у наявності обігові кошти та наявна невідшкодована різниця в тарифах через невідповідність собівартості теплової енергії діючим тарифам та наявна значна заборгованість споживачів. Разом з цим, господарські суди врахували і матеріальні інтереси та фінансовий стан позивача, що, між іншим, спростовує довід касаційної скарги про зворотнє. Суди також установили, що згідно з Постановою Кабінету Міністрів України №217 від 18.06.14 "Про затвердження Порядку розподілу коштів, що надходять на поточні рахунки із спеціальним режимом використання для проведення розрахунків з гарантованим постачальником природного газу" проводиться розподіл коштів за послуги з теплопостачання, що надходять на поточні рахунки зі спеціальним режимом використання для проведення розрахунків з гарантованим постачальником природного газу - позивачем; що такі кошти автоматично зараховуються на користь позивача. Отже, як установили суди, звернення відповідача із заявою про розстрочення виконання судового рішення у цій справі не свідчить про його ухилення від виконання спірного грошового зобов'язання, а часткове помісячне погашення боргу буде в інтересах обох сторін, оскільки забезпечить діяльність підприємства відповідача, отримання ним прибутків та можливість погашення боргу. З огляду на викладене та зважаючи на те, що судами установлено наявність виключних обставин, з якими закон пов'язує можливість надання розстрочки виконання рішення суду, відсутні підстави для скасування постанови у справі та задоволення касаційної скарги скаржника. Інші доводи скаржника визнаються непереконливими, позаяк не спростовують викладеного і установленого судами та їм усім надавалася оцінка судом апеляційної інстанції.

На підставі викладеного та керуючись статтями 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,

ПОСТАНОВИВ:

Постанову Львівського апеляційного господарського суду від 07.05.15 у справі №926/1315/14 залишити без змін.

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" залишити без задоволення.

Головуючий суддя Г.Кравчук

Судді Т.Гоголь

М.Данилова