Історія справи

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 липня 2014 року № 10/503 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого Остапенка М.І.суддів Гончарука П.А. Стратієнко Л.В.з участю представників: позивача: відповідача: органу державної виконавчої служби: не з'явився Пегза К.К. не з'явивсярозглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Мостобудівельна компанія МСУ"на постанову за скаргою наКиївського апеляційного господарського суду від 22 травня 2014 р. товариства з обмеженою відповідальністю "Мостобудівельна компанія МСУ" дії Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у м.Києвіу справі №10/503за позовомтовариства з обмеженою відповідальністю "УніКредит Лізинг" дотовариства з обмеженою відповідальністю "Мостобудівельна компанія МСУ", публічного акціонерного товариства "Мостобуд"про стягнення заборгованості

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду міста Києва від 28.04.2011 р., скасованого частково постановою Київського апеляційного господарського суду від 14.12.2011 р., позовні вимоги ТОВ "УніКредит Лізинг" задоволено, вирішено, в тому числі, стягнути солідарно з ТОВ "Мостобудівельна компанія МСУ" та ПАТ "Мостобуд" 8 529 894,49 грн. основного боргу, 408 616,77 грн. пені, 722 149,36 грн. втрат від інфляції та 249 254,78 грн. -3% річних.

14.12.2011 на виконання рішення Господарського суду міста Києва від 28.04.2011 у справі № 10/503 судом було видано п'ять наказів № 10/503.

30.12.2013 від ТОВ "Мостобудівельна компанія МСУ" надійшла скарга на дії Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у м. Києві, щодо виконання рішення Господарського суду міста Києва у справі № 10/503, в якій заявник просить суд визнати недійсною постанову відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у м. Києві, про відкриття виконавчого провадження від 19.12.2013 року, № 41249310, зобов'язати відділ примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у м. Києві, скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження від 19.12.2013 року № 41249310, скасувати постанову відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у м. Києві, про відкриття виконавчого провадження від 19.12.2013року, № 41249310, зобов'язати відділ примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у м. Києві, винести постанову якою відмовити TOB "Унікредит Лізинг" у прийнятті до провадження наказу Господарського суду міста Києва від 14.12.2011 року № 10/503, визнати незаконними дії відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у м. Києві, стосовно відкриття виконавчого провадження від 19.12.2013року № 41249310, посилаючись на пропущення стягувачем строку для пред'явлення наказу Господарського суду міста Києва від 14.12.2011 № 10/503 до виконання, в зв'язку з чим державний виконавець повинен був відмовити у прийнятті до провадження відповідного виконавчого документу, однак, всупереч вимогам Закону України "Про виконавче провадження", таких дій не вчинив, чим порушив вимоги чинного законодавства України та права скаржника.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 18.03.2014 (головуючий - Котков О.В., судді - Морозов С.М., Цюкало Ю.В.), скаргу задоволено частково.

Визнано недійсною постанову відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у м. Києві про відкриття виконавчого провадження від 19.12.2013, № 41249310.

Зобов'язано відділ примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у м. Києві, скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження від 19.12.2013, № 41249310.

Визнано незаконними дії відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у м. Києві стосовно відкриття виконавчого провадження від 19.12.2013, № 41249310.

В іншій частині скарги відмовлено.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 22 травня 2014 р. (головуючий - Отрюх Б.В., судді - Михальска Ю.Б., Тищенко А.І.) ухвалу Господарського суду міста Києва від 18.03.2014р. скасовано та в задоволенні скарги ТОВ "Мостобудівельна компанія МСУ" на дії Управління державного виконавчої служби Головного управління юстиції у місті Києві щодо виконання рішення Господарського суду м. Києва від 28.04.2011 у справі № 10/503 відмовлено.

В касаційній скарзі ТОВ "Мостобудівельна компанія МСУ", посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати постанову Київського апеляційного господарського суду від 22 травня 2014 р., залишивши в силі ухвалу Господарського суду міста Києва від 18.03.2014р.

У відзиві на касаційну скаргу ПАТ "Мостобуд" просить її задовольнити.

Клопотання ТОВ "Мостобудівельна компанія МСУ" про відкладення розгляду справи судом залишено без задоволення у зв'язку з ненаданням суду доказів щодо поважних причин неявки представника відповідача.

Заслухавши пояснення представника відповідача ПАТ "Мостобуд", обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи, суд вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Згідно зі ст. 124 Конституції України та ст. 115 Господарського процесуального кодексу України судові рішення є обов'язковими до виконання на всій території України і виконуються в порядку, визначеному Законом України "Про виконавче провадження".

Відповідно до ч. 1 ст. 116 ГПК України виконання рішення господарського суду провадиться на підставі виданого ним наказу, який є виконавчим документом.

Згідно ч. 1 ст. 2 Закону України "Про виконавче провадження" примусове виконання рішень в Україні покладається на Державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України.

Державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документа за заявою стягувача або його представника про примусове виконання рішення (ст. 19 Закону України "Про виконавче провадження").

Відповідно до ст. 25 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби. Державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження.

Відповідно до ч.1 ст. 22 Закону України "Про виконавче провадження" виконавчі документи, зокрема судові накази, можуть бути пред'явлені до виконання протягом року, якщо інше не передбачено законом, з наступного дня після набрання рішенням законної сили.

Згідно з п.1 ч.1 ст. 26 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець відмовляє у відкритті виконавчого провадження, зокрема, у разі пропуску встановленого строку пред'явлення документів до виконання.

Як вбачається з матеріалів справи, наказ на виконання рішення було видано 14.12.2011 і встановлено строк пред'явлення його до виконання - до 14.12.2012.

Задовольняючи частково скаргу боржника місцевий господарський суд виходив з того, що стягувачем пропущено річний строк пред'явлення наказу до виконання, у зв'язку з чим державний виконавець зобов'язаний був відмовити у відкритті виконавчого провадження за Наказом на підставі п. 1 ч. 1 ст. 26 Закону України "Про виконавче провадження".

Скасовуючи ухвалу, апеляційний господарський суд правильно зазначив, що 21.08.2012 між TOB "УніКредит Лізинг" та TOB "Мостобудівельна компанія МСУ" було укладено додаткову угоду № І до договору фінансового лізингу № 374-LD від 28.01.2008 р., якою сторонами було узгоджено строк виконання грошового зобов'язання, встановленого рішенням суду, яке підлягало примусовому виконанню згідно наказу та встановлено графік погашення заборгованості і боржник протягом 2012-2013 років добровільно виконував встановлені рішенням господарського суду зобов'язання.

Останній платіж ним було здійснено 18.04.2013 р., а в подальшому в порушення угоди про розстрочення сплати заборгованості, значна частина грошового зобов'язання боржника (4 720 754,94 грн.) не була виконана, у зв'язку з чим TOB "УніКредит Лізинг" в грудні 2013 року пред'явило виконавчий документ до виконання з метою реалізації свого права на виконання рішення суду боржником.

Відповідно до вимог ст.23 ЗУ "Про виконавче провадження" строки пред'явлення виконавчого документа до виконання перериваються:

1) пред'явленням виконавчого документа до виконання;

2) частковим виконанням рішення боржником;

3) наданням судом, який видав виконавчий документ, відстрочки або розстрочки виконання рішення.

Після переривання строку пред'явлення виконавчого документа до виконання перебіг строку поновлюється. Час, що минув до переривання строку, до нового строку не зараховується.

За таких обставин, суд апеляційної інстанції прийшов до правильного висновку про те, що пред'явивши наказ до виконання у грудні 2013 р. стягувач не пропустив строк його пред'явлення до виконання, який востаннє був перерваний 18.04.2013 р. і після його поновлення річний термін не сплив а тому відсутні підстави для визнання недійсною постанови від 19.12.2013 відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у м.Києві про відкриття виконавчого провадження за наказом.

Доводи касаційної скарги грунтуються на помилковому тлумаченні вказаних вище норм Закону України "Про виконавче провадження" і правильності висновків суду апеляційної інстанції не спростовують, а тому підстав для скасування постанови не вбачається.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119 - 11111 ГПК України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Мостобудівельна компанія МСУ" залишити без задоволення, а постанову Київського апеляційного господарського суду від 22 травня 2014 року у справі за № 10/503 - без змін.

Головуючий, суддя М. ОстапенкоСуддя П. ГончарукСуддя Л. Стратієнко