Історія справи

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 червня 2015 року Справа № 922/319/15 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді:Погребняка В.Я.,суддів:Білошкап О.В., Поліщука В.Ю.,розглянувши касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Райффайзен банк Аваль"на постанову та постанову у справігосподарського суду Харківської області від 16.02.2015 Харківського апеляційного господарського суду від 21.04.2015 № 922/319/15 господарського суду Харківської областіза заявою Приватного підприємства "Володимир"провизнання банкрутом,за участю представників сторін: від Публічного акціонерного товариства "Райффайзен банк Аваль" - Бідоленко Є.І., дов. № 428/12 від 10.10.2012 року, Марченко О.П., дов. № 620/14-Н від 04.12.2014 року,

ВСТАНОВИВ :

Постановою господарського суду Харківської області від 16.02.2015 у справі № 922/319/15 (суддя - Швидкін А.О.) Приватне підприємство "Володимир" (далі - ПП "Володимир") визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором ПП "Володимир" призначено голову ліквідаційної комісії Белікова Олексія Петровича.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 21.04.2015 у справі № 922/319/15 (головуючий суддя - Крестьянінов О.О., суддя - Білоусова Я.О., суддя - Плахов О.В.) апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Райффайзен банк Аваль" (далі - ПАТ "Райффайзен Банк Аваль", Банк) залишено без задоволення, постанову господарського суду Харківської області від 16.02.2015 у справі № 922/319/15 залишено без змін.

Не погоджуючись із рішеннями судів попередніх інстанцій, ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову господарського суду Харківської області від 16.02.2015 та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 21.04.2015 у справі № 922/319/15, припинити провадження у даній справі, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, зокрема, ч. 3 ст. 11, ч. 1 ст. 12, ст. 16, ст. 95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (у редакції Закону України від 22.12.2011 року № 4212-VI, що набрав чинності з 19.01.2013 року, далі - Закон про банкрутство), ст. 43 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).

Колегія суддів Вищого господарського суду України, розглянувши наявні матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги, заслухавши уповноважених представників сторін, дослідивши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, з огляду на таке.

Як вбачається із матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, голова ліквідаційної комісії ПП "Володимир" Беліков О.П. звернувся до господарського суду Харківської області із заявою про порушення справи про банкрутство ПП "Володимир" в порядку, передбаченому ст. 95 Закону про банкрутство.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 19.01.2015 у справі № 922/319/15 прийнято заяву ПП "Володимир" про порушення справи про банкрутство до розгляду, призначено підготовче засідання у справі на 02.02.2015.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 02.02.2015 за заявою ПП "Володимир" порушено провадження у справі № 922/319/15 про банкрутство ПП "Володимир" на підставі ст. ст. 1, 16, 95 Закону про банкрутство, введено мораторій на задоволення вимог кредиторів та призначено судове засідання, на якому буде вирішено питання щодо подальшої процедури банкрутства боржника на 16.02.2015.

Постановою господарського суду Харківської області від 16.02.2015 у справі № 922/319/15 ПП "Володимир" визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором ПП "Володимир" призначено голову ліквідаційної комісії Белікова Олексія Петровича.

В оскаржуваних постанові від 16.02.2015 суду першої інстанції та постанові від 21.04.2015 суду апеляційної інстанції, судами попередніх інстанцій встановлено, що ПП "Володимир", код 32943413, зареєстровано Харківською районною Державною адміністрацією Харківської області від 18.05.2004, за адресою: 62472, Харківська область, Харківський район, м. Мерефа, вулиця Горького, будинок 136.

У відповідності до ч. 3 ст. 105 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) загальними зборами учасників було прийнято рішення про ліквідацію підприємства (рішення №3 від 17.09.2013), призначено ліквідаційну комісію, визначено порядок припинення боржника, встановлено строк для пред`явлення вимог кредиторів боржника - два місяці з дати публікації повідомлення про ліквідацію у спеціалізованому засобі масової інформації.

На виконання вимог ч. 1 ст. 34 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" ліквідаційною комісією передано державному реєстратору опис документів, що надаються юридичною особою державному реєстратору для проведення реєстраційних дій "Внесення рішення засновників (учасників) юридичної особи або уповноваженого ними органу щодо припинення юридичної особи". Державним реєстратором внесено відповідні відомості про прийняття рішення про ліквідацію підприємства та призначення ліквідаційної комісії в ЄДР.

У відповідності до приписів ч. 2 ст. 105 ЦК України в спеціалізованому друкованому засобі масової інформації - Бюлетені державної реєстрації юридичних та фізичних осіб - підприємців №260 (25) від 19.09.2013 було опубліковане повідомлення про припинення діяльності підприємства шляхом ліквідації та визначено двохмісячний термін звернення кредиторів до ліквідаційної комісії

ПАТ "Райффайзен банк Аваль" звернувся з грошовими вимогами в сумі 12 796 367,05 грн. та 1 101 803,62 грн. Вимоги розглянуті, визнані ПП "Володимир" та включені до проміжного ліквідаційного балансу.

Крім того, судами попередніх інстанцій встановлено, що 05.12.2013 на адресу Харківської ОДПІ головного управління Міндоходів у Харківській області була направлена заява за формою 8-ОПП про припинення платника податків.

Також, господарським судом в оскаржуваній постанові від 16.02.2015 зазначено, що з метою виявлення усього наявного на підприємстві майна, на виконання вимог п. 3 Інструкції по інвентаризації основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів і документів та розрахунків, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 11.08.1994 № 69 (із наступними змінами і доповненнями), п.12 Порядку подання фінансової звітності, затвердженого постановою КМ України від 28.02.2000 №419 (із наступними змінами і доповненнями) прийнято рішення про проведення інвентаризації активів підприємства.

Судом першої інстанції встановлено, що відповідно до наявного в матеріалах справи висновку про вартість майна ПП "Володимир", який проводився суб'єктом оціночної діяльності ФОП ОСОБА_8, ліквідаційна вартість активів складає без ПДВ 3 162,10 тис. грн. (автотранспортні засоби - кількість 47 одиниць).

Господарським судом зазначено, що відсутність іншого майна у складі активів ПП "Володимир" підтверджено відповідними довідками з органів, які згідно з чинним законодавством в обов'язковому порядку реєструють права власності на нерухоме та цінне рухоме майно.

Згідно аналізу фінансово - господарського стану ПП "Володимир", проведеного аудитором Кротовою О.Л. (сертифікат серії А № 002588), судами попередніх інстанцій встановлено, що боржник є неспроможним виконати свої грошові зобов'язання перед кредиторами, строк сплати яких настав, а також ознак фіктивного банкрутства чи доведення до банкрутства з боку керівництва або іншої сторони не виявлено.

Крім того, судами першої та другої інстанцій встановлено, що після закінчення всіх необхідних ліквідаційних заходів у відповідності до ч. 8 ст. 111 ЦК України, головою ліквідаційної комісії був складено проміжний ліквідаційний баланс станом на 27.11.2014, який затверджено рішенням власника ПП "Володимир" 27.11.2014, згідно якого розмір активів боржника становить 3 175,9 тис. грн., при цьому загальна кредиторська заборгованість складає 14 332,3 тис. грн. у тому числі: довгострокові зобов'язання - 12 796,4 тис. грн.; зобов'язання перед бюджетом - 104,5 тис. грн.; зобов'язання зі страхування - 102,4 тис. грн.; зобов'язання по оплаті праці - 227,2 тис. грн.; інші поточні зобов'язання - 1 101,8 тис. грн.

Також, господарський суд в оскаржуваній постанові зазначив, що на виконання вимог ч. 3 ст. 110 ЦК України та ч. 5 ст. 11 Закону про банкрутство, власником ПП "Володимир" було прийнято рішення звернутись до господарського суду із заявою про порушення справи про банкрутство вищезазначеного підприємства.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 21.04.2015 у справі № 922/319/15 ухвалу господарського суду Харківської області від 02.02.2015 про порушення провадження у справі № 922/319/15 про банкрутство ПП "Володимир" залишено без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 30.06.2015 у справі № 922/319/15 ухвалу господарського суду Харківської області від 02.02.2015 та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 21.04.2015 у справі № 922/319/15 залишено без змін.

Як вбачається з матеріалів справи, в оскаржуваній постанові від 16.02.2015 у справі № 922/319/15 господарський суд першої інстанції, з яким погодився і суд апеляційної інстанції, дійшов висновку про необхідність призначення ліквідатором боржника голову ліквідаційної комісії Белікова О.П.

Стосовно доводів заявника апеляційної скарги - ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" щодо неправомірного призначення голови ліквідаційної комісії Белікова О.П. ліквідатором боржника, колегія суддів суду апеляційної інстанції зазначила, що відповідно до вимог ст. 95 Закону про банкрутство, обов'язки ліквідатора можуть бути покладені на голову ліквідаційної комісії (ліквідатора) незалежно від наявності у нього статусу арбітражного керуючого. Вирішення питання щодо визнання боржника банкрутом здійснюється в судовому засіданні, що проводиться не пізніше чотирнадцяти днів після порушення провадження у справі в загальному порядку, визначеному цим Законом, а тому за відсутності інших пропозицій щодо кандидатури ліквідатора, на думку суду апеляційної інстанції, суд першої інстанції правомірно призначив ліквідатором банкрута голову ліквідаційної комісії.

Колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується із висновками судів попередніх інстанцій про наявність правових підстав для визнання боржника банкрутом та відкриття відносно нього ліквідаційної процедури, разом з тим, вважає передчасними та такими, що зроблені із порушенням вимог ч. 2 ст. 95 Закону про банкрутство та ст. 43 ГПК України, при неповному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи, висновки судів попередніх інстанцій щодо призначення ліквідатором банкрута ПП "Володимир" голови ліквідаційної комісії Белікова О.П., з огляду на наступне.

Згідно зі ст. 41 ГПК України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом про банкрутство.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону про банкрутство провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом ГПК України, іншими законодавчими актами України.

Ст. 9 Закону про банкрутство встановлено, що справи про банкрутство розглядаються господарським судом за правилами, передбаченими ГПК України, з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 95 Закону про банкрутство за результатами розгляду заяви про порушення справи про банкрутство юридичної особи, майна якої недостатньо для задоволення вимог кредиторів, господарський суд визнає боржника, який ліквідується, банкрутом, відкриває ліквідаційну процедуру, призначає ліквідатора в порядку, встановленому цим Законом для призначення розпорядника майна. Обов'язки ліквідатора можуть бути покладені на голову ліквідаційної комісії (ліквідатора) незалежно від наявності у нього статусу арбітражного керуючого.

Згідно з ч. 1 ст. 114 Закону про банкрутство кандидатура арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) для виконання повноважень розпорядника майна визначається судом самостійно із застосуванням автоматизованої системи з числа осіб, внесених до Єдиного реєстру арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) України.

На підставі вимог ч. ч. 1, 2 ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Колегія суддів касаційної інстанції зазначає, що чинним законодавством про банкрутство не передбачено іншого способу визначення господарським судом, в порядку ст. 95 Закону про банкрутство, кандидатури арбітражного керуючого на посаду ліквідатора, окрім вчинення електронного запиту щодо автоматичного визначення кандидатури арбітражного керуючого на призначення ліквідатором підприємства-боржника, з числа осіб, внесених до Єдиного реєстру арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) України в порядку, передбаченому Положенням про автоматизовану систему з відбору кандидатів на призначення арбітражного керуючого у справах про банкрутство, затвердженим постановою пленуму Вищого господарського суду України № 1 від 16.01.2013.

Відтак, призначивши, в даному випадку, ліквідатором боржника голову ліквідаційної комісії Белікова О.П. без вчинення у даній справі електронного запиту на автоматичне визначення кандидатури ліквідатора на стадії визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури, суд першої інстанції порушив процедуру призначення арбітражних керуючих у справах про банкрутство, яка не містить винятків щодо порядку відбору кандидатів у ліквідатори підприємств, що ліквідуються власником, за особливостями провадження у справі про банкрутство згідно зі ст. 95 Закону про банкрутство.

Суд апеляційної інстанції в оскаржуваній постанові від 21.04.2015, в порушення вимог ст. ст. 43, 99, 101 ГПК України, переглядаючи постанову суду першої інстанції від 16.02.2015, не звернув уваги на зазначені порушення місцевим господарським судом процедури призначення ліквідатора боржника за ст. 95 Закону про банкрутство та залишив оскаржувану постанову від 16.02.2015 в частині призначення ліквідатора ПП "Володимир" в силі.

Відповідно до вимог ч. ч. 1, 2 ст. 1117 ГПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Відповідно до ч. 1 ст. 11110 ГПК України підставою для скасування рішення місцевого господарського суду та постанови апеляційного господарського суду є порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Враховуючи вищезазначене, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що постанова суду першої інстанції від 16.02.2015 та постанова суду апеляційної інстанції від 21.04.2015 у справі № 922/319/15, в частині призначення ліквідатором ПП "Володимир" Белікова О.П. - підлягають скасуванню, а справа в цій частині підлягає передачі на новий розгляд до господарського суду Харківської області.

Керуючись статтями 1117, 1119 - 11112 ГПК України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ :

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Райффайзен банк Аваль" задовольнити частково.

Постанову господарського суду Харківської області від 16.02.2015 та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 21.04.2015 у справі № 922/319/15 скасувати в частині призначення ліквідатором Приватного підприємства "Володимир" Белікова О.П.

Справу № 922/319/15 у скасованій частині направити до господарського суду Харківської області на новий розгляд.

Головуючий Погребняк В.Я.

Судді Білошкап О.В.

Поліщук В.Ю.