ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 вересня 2015 року Справа № 15/155-б

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого:Жукової Л.В. (доповідач),суддів:Білошкап О.В., Погребняка В.Я.,розглянувши касаційну скаргу Бориспільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області на ухвалугосподарського суду міста Києва від 30.03.2015та постановуКиївського апеляційного господарського суду від 18.06.2015у справі№ 15/155-б господарського суду міста Києваза заявою товариства з обмеженою відповідальністю "Сіті-Стейт"дотовариства з обмеженою відповідальністю "Корпорація Віп Хауз"пробанкрутствоза участю представників сторін: ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України" - Дурова В.В.

ВСТАНОВИВ :

Ухвалою господарського суду міста Києва від 30.03.2015 у справі № 15/155-б (Суддя -Івченко А.М.) припинено повноваження арбітражного керуючого Яворського Сергія Миколайовича як ліквідатора ТОВ "Корпорація Віп Хауз", продовжено строк ліквідаційної процедури на шість місяців, до 30.09.2015, призначено ліквідатором ТОВ "Корпорація Віп Хауз" арбітражного керуючого Зубка Андрія Миколайовача та інше.

Не погодившись з винесеною ухвалою суду першої інстанції Бориспільська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Київській області звернулась до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просила суд скасувати ухвалу господарського суду міста Києва від 30.03.2015 у даній справі.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 18.06.2015 (головуючий суддя: Доманська М.Л., судді: Пантелієнко В.О., Гарник Л.Л.) апеляційну скаргу Бориспільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області залишено без задоволення, ухвалу господарського суду м. Києва від 30.03.2015 у справі № 15/155-б залишено без змін.

Не погодившись із наведеними судовими актами попередніх інстанцій, Бориспільська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Київській області звернулась до Вищого господарського суду України із касаційною скаргою, в якій просить суд касаційної інстанції скасувати постанову Київського апеляційного господарського суду від 18.06.2015 та ухвалу господарського суду міста Києва від 30.03.2015 у даній справі, посилаючись на незастосування судом першої інстанції приписів ст. 114 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", в редакції що діє з 19.01.2013, щодо призначення ліквідатора у даному випадку із застосуванням автоматизованої системи.

Обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши, згідно ч.1 ст.1117 Господарського процесуального кодексу України, наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в судових рішеннях, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, ухвалою господарського суду міста Києва від 05.08.2011 порушено провадження у справі № 15/155-б.

Постановою суду від 28.03.2012 у даній справі боржника визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором боржника призначено арбітражного керуючого Давидюка Р.М., якого зобов'язано надати суду ліквідаційний баланс банкрута та звіт ліквідатора.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 10.04.2013, зокрема, задоволено клопотання голови комітету кредиторів ТОВ "Корпорація "Віп Хауз", звільнено від обов'язків ліквідатора банкрута арбітражного керуючого Давидюка Романа Миколайовича, призначено ліквідатором арбітражного керуючого Яворського Сергія Миколайовича.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 11.11.2013 у даній справі визнано Бориспільську об'єднану Державну податкову інспекцію Головного управління Міндоходів у Київській області поточним кредитором ТОВ "Корпорація "Віп Хауз" на загальну суму 10749,36 грн.

05.03.2015 до суду першої інстанції від арбітражного керуючого Яворського С.М. надійшла заява про звільнення його від виконання обов'язків ліквідатора банкрута.

26.03.2015 від голови комітету кредиторів банкрута ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України" надійшло клопотання щодо задоволення клопотання арбітражного керуючого Яворського С.М. про звільнення його від виконання обов'язків ліквідатора банкрута та призначення новим ліквідатором арбітражного керуючого Зубка А.М.

До суду першої інстанції надійшла заява арбітражного керуючого Зубка А.М. про участь у справі про банкрутство.

Інші кандидатури арбітражних керуючих не розглядались, оскільки не були запропоновані сторонами провадження.

Суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, призначаючи ліквідатором банкрута арбітражного керуючого Зубка А.М., виходив з того, що його кандидатура запропонована комітетом кредиторів та відповідає вимогам ст.3-1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з висновками та рішенням судів попередніх інстанцій з огляду на наступне.

Провадження у справах про банкрутство регулюється ГПК у випадках, коли його норми безпосередньо визначають правила даного провадження (статті 2, 41, 12 та 15) або мають універсальний характер для будь-якої стадії судового процесу , або процесуальної дії (статті, вміщені в розділах I, V, VI, VII, XII, XIII), з урахуванням встановлених Законом особливостей.

Згідно зі ст.41 Господарського процесуального кодексу України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

За приписами ст. 1 наведеного Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" ліквідатор - фізична особа, яка відповідно до рішення господарського суду організовує здійснення ліквідаційної процедури боржника, визнаного банкрутом та забезпечує задоволення визнаних судом вимог кредиторів у встановленому цим Законом порядку.

Частина 8 статті 16 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" до компетенції комітету кредиторів відносить, зокрема, звернення до господарського суду з клопотанням про відкриття процедури санації, визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, припинення повноважень арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) та про призначення нового арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора).

Відповідно до ст. 3-1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" якщо інше не передбачено цим Законом, арбітражним керуючим (розпорядником майна, керуючим санацією, ліквідатором) може бути призначено фізичну особу - суб'єкта підприємницької діяльності, яка має вищу юридичну або економічну освіту, володіє спеціальними знаннями та не є зацікавленою особою щодо боржника і кредиторів. Згідно з цим Законом одна і та ж особа може виконувати функції арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) на всіх стадіях провадження у справі про банкрутство відповідно до вимог цього Закону.

Арбітражними керуючими не можуть бути призначені особи, які згідно з цим Законом вважаються заінтересованими; особи, які здійснювали раніше управління цим боржником - юридичною особою, за винятком випадків, коли з дня усунення цієї особи від управління зазначеним боржником минуло не менше трьох років, якщо інше не встановлено цим Законом; особи, яким заборонено здійснювати цей вид підприємницької діяльності або займати керівні посади; особи, які мають судимість за вчинення корисливих злочинів.

Кредитори мають право запропонувати кандидатуру арбітражного керуючого, яка відповідає вимогам, передбаченим цим Законом.

Згідно з ч. 1 ст. 3-1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом"арбітражним керуючим (розпорядником майна, керуючим санацією, ліквідатором) може бути громадянин України, який має повну вищу юридичну або економічну освіту, стаж роботи за фахом не менше трьох років або одного року на керівних посадах після отримання повної вищої освіти, пройшов навчання та стажування протягом шести місяців у порядку, встановленому державним органом з питань банкрутства, володіє державною мовою та склав кваліфікаційний іспит.

Як встановлено попередніми судовими інстанціями, в межах наданих законодавством повноважень комітетом кредиторів для призначення новим ліквідатором у справі №15/155-б запропоновано арбітражного керуючого Зубка А.М., який в свою чергу подав заяву на участь у справі та підтримав її в судовому засіданні. Вказане рішення комітету кредиторів було оформлено протоколом комітету кредиторів банкрута від 26.03.2015.

Виходячи із встановлених обставин та наведених норм, положення яких визначають, що остаточне рішення про призначення ліквідатора приймається судом, враховуючи клопотання комітету кредиторів, дослідивши наявність достатнього досвіду роботи, відповідних можливостей для повноцінного виконанню функцій ліквідатора у справі № 15/155-б, для подальшого виконання обов'язків ліквідатора ТОВ "Корпорація "Віп Хауз", суд першої інстанції із яким погодився апеляційний господарський суд, дійшов правомірного висновку, що кандидатура арбітражного керуючого Зубка А.М., який внесений до Єдиного реєстру арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) України та має відповідне свідоцтво № 798 від 23.04.2013 відповідає вимогам Закону. При цьому обмежуючих діяльність ліквідатора обставин, передбачених ч. 3 ст. 3-1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", щодо арбітражного керуючого Зубка А.М. судами встановлено не було.

Щодо доводів касаційної скарги про те, що судами при прийнятті оскаржуваних рішень порушено норми процесуального права, оскільки призначення ліквідатора у даному випадку мало відбуватись за нормами ст. 114 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" в редакції, що діє з 19.01.2013 із застосуванням автоматизованої системи, вони відхиляються колегією касаційного суду, з огляду на те, що в даній справі, застосуванню підлягають норми Закону, що діяли на момент визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури. Оскільки, боржника визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру постановою від 28.03.2012, то посилання заявника касаційної скарги на норми Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" в редакції, що набрала чинності з 19.01.2013 року є необґрунтованими.

На підставі вищенаведеного, суд касаційної інстанції дійшов висновку про те, що суди першої та апеляційної інстанції в порядку ст. ст. 43, 47, 33, 34, 43, 101 Господарського процесуального кодексу України всебічно, повно і об'єктивно розглянули в судовому процесі всі обставини справи в їх сукупності, дослідили та належним чином оцінили подані сторонами в обґрунтування своїх вимог і заперечень докази.

Відповідно до статті 1117 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

У касаційній інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Доводи заявника касаційної скарги про порушення і неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм права при прийнятті оскаржених судових актів не знайшли свого підтвердження, у зв'язку з чим підстав для їх скасування колегією суддів Вищого господарського суду України не вбачається.

Беручи до уваги викладене, колегія суддів вважає оскаржені судові акти у даній справі такими, що прийняті у відповідності до норм матеріального та процесуального права, підстав для їх зміни чи скасування не вбачається.

Керуючись ст. ст. 1115, 1117 - 11113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

ПОСТАНОВИВ :

Касаційну скаргу Бориспільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області залишити без задоволення.

Ухвалу господарського суду міста Києва від 30.03.2015 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 18.06.2015 у справі №15/155-б залишити без змін.

Головуючий Л.В. Жукова

Судді О.В. Білошкап

В.Я. Погребняк