Історія справи

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 квітня 2015 року Справа № 910/22731/14 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Черкащенка М.М., - головуючого (доповідач), Грека Б.М., Нєсвєтової Н.М.,розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргуВідкритого акціонерного товариства Національної страхової компанії "Оранта"

на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 16.02.2015 року

у справі господарського судуміста Києваза позовомПриватного акціонерного товариства "Акціонерна страхова компанія "Омега"доВідкритого акціонерного товариства Національної страхової компанії "Оранта"простягнення 32616,03 грн.,

в судовому засіданні взяли участь представники сторін:позивача:не з"явивсявідповідача:Савісько В.В.,

ВСТАНОВИВ:

У жовтні 2014 року Приватне акціонерне товариство "Акціонерна страхова компанія "Омега" (далі - ПАТ "АСК "Омега") звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Відкритого акціонерного товариства Національної страхової компанії "Оранта" (далі - ВАТ НСК "Оранта") про відшкодування шкоди у розмірі 32616,03 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що виплативши страхове відшкодування страхувальнику у розмірі 32616,03 грн. внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, до позивача на підставі ст.ст. 993 ЦК України та ст. 27 Закону України "Про страхування" перейшло право вимоги до відповідача, як страховика особи винної у заподіянні шкоди.

Рішенням господарського суду міста Києва від 26.11.2014 року (суддя Любченко М.О.) у задоволенні позову відмовлено.

Рішення мотивоване тим, що позивачем було пропущено позовну давність по заявленим позовним вимогам і відповідачем було заявлено клопотання про її застосування.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 16.02.2015 року (колегія суддів у складі: Коршун Н.М. - головуючого, суддів Алданової С.О., Дикунської С.Я.) рішення місцевого господарського суду від 26.11.2014 року скасовано і прийнято нове рішення, яким позов задоволено. Присуджено до стягнення з ВАТ НСК "Оранта" на користь ПАТ "АСК "Омега" 32616,03 грн. шкоди в порядку регресу та 2740,50 грн. судового збору за подання позовної заяви та апеляційної скарги.

Постанова мотивована обгрунтованістю та доведеністю заявлених позовних вимог, зокрема судом вказано на те, що позивачем в даному випадку не було пропущено позовну давність, оскільки її перебіг почався з моменту виплати позивачем страхувальнику страхового відшкодування.

Не погоджуючись з прийнятою постановою, ВАТ НСК "Оранта" подало касаційну скаргу, в якій просить постанову Київського апеляційного господарського суду від 16.02.2015 року скасувати та залишити без змін рішення господарського суду міста Києва від 26.11.2014 року з даної справи.

В обґрунтування своїх вимог скаржник посилається на те, що судом неправильно застосовані норми матеріального та процесуального права, що призвело до прийняття незаконної постанови.

Колегія суддів, розглянувши наявні матеріали, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування норм матеріального та процесуального права вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, 26.11.2009 р. між ПАТ "АСК "Омега" (страховик) та Кравченко Юрієм Володимировичем (страхувальник) було укладено договір №121-07/1069-20 добровільного страхування наземного транспорту, предметом якого є майнові інтереси страхувальника, що не суперечать чинному законодавству України, пов'язані з володінням, користуванням та розпорядженням наступним транспортним засобом: марка/модель: Daewo-FSO Lanos TF69Y, реєстраційний номер: АМ 0381 АО, рік випуску: 2007р., номер кузова: SUPTF69YD7W372776. Вигодонабувачем є філія "Центральне РУ" Акціонерного товариства "Банк Фінанси та кредит".

Згідно з пунктом 3.1.2 вказаного договору, страховим випадком вважається, зокрема, пошкодження транспортного засобу внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.

В пункті 3.3 договору визначено, що розмір франшизи у разі пошкодження транспортного засобу під час дорожньо-транспортної пригоди та протиправних дій третіх осіб (ПДТО) складає 3,0% від розміру страхової суми.

Строк дії договору, згідно з п.4.4 становить з 27.11.2009р. по 26.11.2010р.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 13.02.2010 року у м. Житомир на вул. Перемоги - Котовського відбулась дорожньо-транспортна пригода за участю транспортних засобів ВАЗ, державний номер АМ 1647 АК, що належить Ковальчук Людмилі Валентинівні, яким керував Дяченко Юрій Миколайович та Daewo Lanos, державний номер АМ 0381 АО, що належить Кравченко Юрію Володимировичу, який і керував транспортним засобом під час вчинення дорожньо-транспортної пригоди, про що було видано довідку №440 від 15.02.2010р. про дорожньо-транспортну пригоду.

Постановою Коростенського міськрайонного суду від 13.04.2010р. по справі №3-658/2010, винним у вчиненні дорожньо-транспортної пригоди, яка сталась 13.02.2010р. у м. Житомир за участю транспортних засобів ВАЗ, державний номер АМ 1647 АК та Daewo Lanos, державний номер АМ 0381 АО, визнано Дяченко Юрія Миколайовича, водія ВАЗ.

Відповідно до калькуляції №81Л від 06.03.2010р. вартість відновлювального ремонту транспортного засобу Daewo Lanos складає 38 616,03 грн. У звіті №81 від 09.03.2010р. про оцінку автомобіля Daewo Lanos, державний номер АМ 0381 АО та доданого до нього протоколу б/н від 01.03.2010р. огляду транспортного засобу зазначено, що в результаті дорожньо-транспортної пригоди автомобілю страхувальника було завдано наступні пошкодження: бампер передній, фара передня ліва, капот, крило переднє ліве, скло вітрове, радіатор, тощо.

Згідно листа №910/иб від 13.04.2010р. вигодонабувач просив позивача, як страховика за договором добровільного страхування наземного транспорту №121-07/1069-20 від 26.11.2009 року, здійснити страхове відшкодування на рахунок філії "Центральне РУ" Банку "Фінанси та Кредит" АТ, проте страховиком було відмовлено у здійсненні страхового відшкодування, що стало підставою для подання Кравченко Юрієм Володимировичем (страхувальник) позову до ПАТ "АСК"Омега" (страховик) про стягнення страхового відшкодування, який рішенням Шевченківського районного суду м.Києва від 26.04.2013 року по справі №761/3676/13-ц задоволено та присуджено до стягнення з Приватного акціонерного товариства "Акціонерна страхова компанія "Омега" на користь Кравченка Юрія Володимировича страхового відшкодування у розмірі 32 616,03 грн.

На примусове виконання рішення суду від 26.04.2013 року був виданий виконавчий лист №761/3676/13-ц від 03.09.2013р., який пред"явлений Кравченко Ю.В. до виконання і постановою старшого державного виконавця державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у м.Києві №39617155 від 06.09.2013р. відкрито виконавче провадження.

13.09.2013р. представниками позивача було складено страховий акт №9983-Т, за яким прийнято рішення про виплату страхового відшкодування на підставі рішення від 26.04.2013р. та постанови №ВП39617455 від 06.09.2013р. про відкриття виконавчого провадження.

Платіжним дорученням №2069 від 23.09.2013р. Приватним акціонерним товариством "АСК "Омега" було перераховано страхове відшкодування в сумі 32 616,03 грн. на рахунок державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у м.Києві.

ПАТ "АСК "Омега", виплативши страхове відшкодування страхувальнику за договором добровільного страхування наземного транспорту№121-07/1069-20 від 26.11.2009 року звернувся з позовом у даній справі до ВАТ НСК "Оранта" (страховик відповідно до полісу №ВС/4242873 про цивільно-правову відповідальність власника транспортного засобу ВАЗ, державний номер АМ 1647 АК станом на момент вчинення дорожньо-транспортної пригоди) про стягнення 32616,03 грн. страхового відшкодування.

Відповідно до ч.2 ст.512 Цивільного кодексу України кредитор у зобов'язанні може бути замінений у випадках, встановлених законом.

Приписами ст.. 993 Цивільного кодексу України та ст..27 Закону України "Про страхування", встановлено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Враховуючи приписи зазначених статей, а також те, що страхувальник, який отримав майнову шкоду в деліктному правовідношенні, набуває право вимоги відшкодування до заподіювача, але у зв'язку з погашенням шкоди коштами страхового відшкодування за договором про добровільне страхування наземного транспорту до страховика переходить право вимоги (права кредитора, яким у деліктному зобов'язанні є потерпілий) до заподіювача, то колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду, що в даному випадку відбулась лише заміна сторони у зобов"язанні, а саме кредитора - страхувальника страховиком, а зобов"язання - відшкодувати шкоду - залишилось незмінним та нового не виникло, відповідно висновки суду апеляційної інстанції про виникнення у позивача регресу із застосуванням положень ст. 1191 ЦК України, колегія суддів вважає помилковим.

Аналогічної позиції дотримується Верховний Суд України у постанові від 25.12.2013 року у справі № справі №6-112цс13 та у постанові від 04.11.2014р. у справі № 3-162гс14.

Приписами статей 257, 261 ЦК України встановлено загальний строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу (позовна давність), у три роки. Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Враховуючи вищевикладене, те що до позивача перейшло право вимоги відшкодувати шкоду (заміна кредитора у зобов"язанні) до відповідача, як особи відповідальної за завдані страхувальникові збитки, і яке (право на відшкодування) виникло у страхувальника від дня настання страхового випадку - 13.02.2010 року, а в силу приписів ст. 262 ЦК України заміна сторін у зобов"язанні не змінює порядку обчислення та перебігу позовної давності і позивач з даними позовними вимогами звернувся до суду 16.10.2014 року, то колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про відмову у задоволенні позову через пропуск позивачем позовної давності про застосування якого заявлено відповідачем.

Протилежні ж висновки суду апеляційної інстанції щодо суті заявлених позовних вимог ґрунтуються на неправильному правозастосуванні, а тому колегія суддів приходить до висновку про скасування постанови суду апеляційної інстанції та залишенню без змін рішення місцевого господарського суду, яке є законним та обґрунтованим, прийнятим із правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Національна акціонерна страхова компанія "Оранта" задовольнити.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 16.02.2015 року у справі № 910/22731/14 скасувати.

Рішення господарського суду міста Києва від 26.11.2014 року з даної справи залишити без змін.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства " Акціонерна страхова компанія "Омега" (04053 м. Київ вул.Обсерваторана, 17А, ЄДРПОУ 21626809) на користь Відкритого акціонерного товариства "Національна акціонерна страхова компанія "Оранта"( 02081 м. Київ вул. Здолбунівська,7Д, ЄДРПОУ 00034186) 913,50 грн. судового збору, сплаченого за подачу касаційної скарги.

Доручити господарському суду міста Києва видати відповідні накази, згідно з ст.122 ГПК України.

Головуючий, суддя М.М.Черкащенко

Судді Б.М.Грек

Н.М.Нєсвєтова