Історія справи

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 квітня 2015 року Справа № 908/3938/14

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючого судді:Дунаєвської Н.Г., суддів:Владимиренко С.В. - доповідач, Мележик Н.І.

розглянув касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Почерк"на постановуХарківського апеляційного господарського суду від 26.02.2015р.та рішеннягосподарського суду Запорізької області від 27.11.2014р.у справі№908/3938/14 господарського суду Запорізької областіза позовомКомунального підприємства "Бердянськводоканал" Бердянської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю "Почерк"простягнення 20476,28 грн.

за участю представників:

позивача Ігнатьєв Д.П. (дов. №595 від 20.02.2014р.)

відповідача Череповський В.П.

ВСТАНОВИВ:

Комунальне підприємство "Бердянськводоканал" звернулось до господарського суду Запорізької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Почерк" про стягнення заборгованості за договором про надання послуг з водопостачання та водовідведення, в розмірі 20476,28грн., з яких 16072,50 грн. - основний борг, 4332,80грн.- пеня, 35,61грн.- 3% річних, 35,37 грн.- інфляційні втрати.

Рішенням господарського суду Запорізької області від 27.11.2014р. (суддя Топчій О.А.), залишеним без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 26.02.2015р. у справі №908/3938/14 (колегія суддів у складі головуючого судді: Камишева Л.М., суддів: Пелипенко Н.М., Сіверін В.І.), позовні вимоги задоволені частково. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Почерк" на користь Комунального підприємства "Бердянськводоканал" Бердянської міської ради основний борг в розмірі 4420,85 грн., пеню в розмірі 2818, 38 коп., 3 % річних в сумі 23,16 грн. та 1827 грн. судового збору. Провадження у справі на суму 9000 грн. - припинено. В іншій частині позовних вимог - відмовлено.

Не погоджуючись з постановою суду апеляційної інстанції ТОВ "Почерк" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить постанову Харківського апеляційного господарського суду від 26.02.2015р. та рішення господарського суду Запорізької області від 27.11.2014р. у справі №908/3938/14 скасувати та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову.

Розглянувши матеріали справи, касаційну скаргу, заслухавши суддю-доповідача, представників сторін, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга ТОВ "Почерк" підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що 01.06.2011 р. між Комунальним підприємством "Бердянськводоканал" Бердянської міської ради (позивач, виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Почерк" (відповідач, абонент) укладено договір №224 про надання послуг з водопостачання та водовідведення (далі - договір), за умовами якого КП "Бердянськводоканал" зобов'язався забезпечувати об'єкти ТОВ "Почерк" питною водою, яка відповідає державним санітарним нормам та правилам "Гігієнічні вимоги до води питної, призначеної для споживання людиною" або дозволу Держспоживстандарту України, згідно з графіком водопостачання в об'ємі встановленого ліміту, а також приймати від нього стічні води в об'ємі встановленого ліміту та в межах встановлених допустимих концентрацій забруднюючих речовин у стічних водах.

Відповідно до п. 1.2. договору, ТОВ "Почерк" зобов'язався своєчасно і в повному обсязі оплачувати надані йому послуги з водопостачання та водовідведення та належно експлуатувати водопровідні та каналізаційні мережі, пристрої та прилади на них, які перебувають у нього на балансі, а також виконувати інші умови Договору та нормативних актів стосовно водопостачання та водовідведення.

Знімання показань водолічильників представником Виконавця здійснюється 16 числа кожного місяця, про що складається акт у присутності представника Абонента, який повинен сприяти представникові Виконавця у цьому, а також в забезпеченні безперечного проведення робіт, а також підписати акт. У разі відсутності представника Абонента при складанні акту, Виконавець складає акт з будь-яким робітником Абонента, зазначаючи у акті його прізвище та посаду. У цьому разі цей акт є дійсним (п. 2.10 Договору).

У разі відмови або відсутності представника Абонента підписати Акт, він підписується Виконавцем у присутності не менш як двох осіб і робиться напис "Відмова від підпису". Оформлений таким чином акт є дійсним і тому є підставою для проведення взаєморозрахунків. Абонент має право оскаржити цей акт в Адміністрацію Виконавця або до суду у встановленому законодавством України порядку (п. 2.11 Договору).

За умовами пункту 2.12 договору кількість води, використаної абонентом, визначається за показниками повірених водолічильників.

Обов'язок своєчасно оплачувати надані відповідачу послуги передбачено п. 2.17.3 договору.

Відповідно до п. 3.4 Договору кількість стічних вод, що надходять до каналізації, визначається за кількістю води, що надходить з комунального водопроводу або місцевих та власних джерел, згідно з показаннями водолічильників.

Відповідно до п. 3.15.12 договору ТОВ "Почерк" зобов'язався своєчасно оплачувати рахунки, виставлені виконавцем в установленому порядку за скид стічних вод у межах відведених нормативів.

Порядок оплати послуг сторонами узгоджений у розділі 4 Договору.

Відповідно до п.п. 4.4 Договору об'єми поданої води та об'єми прийнятих стоків щоміся ця встановлюються підписаним сторонами Договору актом. Порядок визначення об'ємів наданих послуг визначається цим Договором, "Правилами користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України" та "Правилами приймання стічних вод підприємств у систему каналізації м. Бердянська". Акт підписується уповноваженими особами Виконавця та Абонента. У разі відсутності уповноваженої особи Абонента при складанні акту, Виконавець складає акт у присутності будь-яких двох осіб, зазначаючи у акті "Відмова від підпису". Оформлений таким чином акт є дійсним і обов'язковим до взаєморозрахунків.

На підставі акту Абоненту виставляється рахунок за надані йому послуги. Рахунок вручається уповноваженій особі Абонента за місцезнаходженням Виконавця в період з 01 по 03 число місяця, наступного за звітним. У реєстрі вручення рахунків представник Виконавця робить запис про те, кому вручено рахунок та дату вручення (п. 4.5 Договору).

Пунктами 5.1., 5.5 Договору, передбачено, що за порушення умов договору сторони несуть відповідальність відповідно до норм діючого законодавства. У разі прострочення оплати виставленого рахунку абонент зобов'язаний сплатити виконавцю пеню у розмірі, встановленому діючим законодавством.

За умовами п. 7.1. договору, договір вступає в силу після його підписання та діє до 31.12.2012р із умовою щорічного продовження якщо за місяць до закінчення терміну дії договору не поступає заяви однієї зі сторін про відмову від даного договору або його перегляду.

26.07.2014 р. сторонами складено акт про відпуск абоненту за період часу з 26.06.2014 р. по 26.07.2014 р. 218 куб.м води та зазначено 100% - процент водоспоживання для каналізації, відповідно до показань водолічильника. Акт підписаний представниками сторін, скріплений печатками підприємств.

29.07.2014р. КП "Бердянськводоканал" виставив відповідачу рахунок № 105291 за спожиту воду та прийняті стоки на загальну суму 4420,75 грн., який повинен бути оплачений, відповідно до умов договору, до 12.08.2014р.

26.08.2014 р. сторонами в присутності представника абонента складено акт, відповідно до якого абоненту відпущено 677 куб.м. води за період з 26.07.2014 р. по 26.08.2014 р. та зазначено 100% - процент водоспоживання для каналізації, відповідно до показань водолічильника від підписання якого відповідач відмовився, про що на акті зроблена відповідна відмітка в присутності двох свідків.

Як встановлено судами, 29.08.2014 р. позивачем на підставі акту від 26.08.2014р. надано відповідачу рахунок № 105292 за отримані послуги за серпень 2014 р.

Згідно рахунку №105292 від 29.08.2014р., показання спожитої води відповідно до водолічильника 677 куб.м. та нараховані на цей же обсяг стоки до каналізації на загальну суму 16072,50 грн. з ПДВ.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором, внаслідок чого у ТОВ "Почерк" утворилась заборгованість за надані послуги за липень, серпень 2014р. За порушення умов договору позивач нарахував відповідачу пеню по рахунках №105291 від 19.07.2014р. та № 105292 від 29.08.2014р. за період з 13.08.2014р. по 30.09.2014р. на загальну суму 4332,80 грн., 3% річних на суму 35,61 грн., інфляційні втрати на суму 35,37 грн.

Врахував здійснення ТОВ "Почерк" оплати за отримані в липні 2014р. послуги в розмірі 4420,75грн., згідно виставленого рахунка № 105291, що підтверджується платіжним дорученням №99 від 08.08.2014р., місцевий господарський суд, з яким погодився апеляційний господарський суд, зазначив про своєчасність оплати відповідачем наданого позивачем рахунка, безпідставність позовних вимог в цій частині стягнення боргу в заявленій сумі 4420,75грн. та відмовив в їх задоволенні.

Водночас, встановив, що рахунок № 105292 від 29.08.2014р. містить нарахування в обсязі 5куб.м. спожитої води та 5 куб.м. стоків, на загальну суму 82,60 грн. без ПДВ - як зазначено в рахунку "офіс, норма", суди попередніх інстанцій, вказав про відсутність в спірному договорі умов щодо оплати за спожиту воду та стоки по офісному приміщенню, зазначили про наявність заборгованості відповідача за надані йому послуги з водопостачання та водовідведення за серпень 2014 року в розмірі 13420,85 грн. з ПДВ зі строком оплати, відповідно до умов договору, до 09.09.2014 р.

При цьому, з огляду на здійснення відповідачем часткової оплати за отримані послуги в розмірі 5000 грн. та 4000грн. відповідно до платіжних доручень №129 від 03.10.2014р. та №135 від 13.10.2014р. із зазначенням призначення платежів "акт №105292", місцевий господарський суд, з яким погодився апеляційний господарський суд, відповідно до п. 1-1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України припинив провадження у даній справі в частині стягнення основного боргу в сумі 9000 грн. та як наслідок пославшись на приписи ст.ст. 11 509 530 629 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України дійшов висновку щодо основного боргу відповідача перед позивачем в сумі 4420,85 грн.

Як зазначалось вище, позивачем за порушення відповідачем умов договору нараховано пеню, 3% річних та інфляційні втрати.

Пославшись на приписи ст.ст.610, 611 Цивільного кодексу України, ч.1 ст.230 Господарського кодексу України, ст. 1 Закону України "Про відповідальність суб'єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги та утримання прибудинкових територій", умови договору щодо відповідальності за порушення строків оплати по договору, прострочення відповідачем виконання зобов'язання, перевірив здійснене позивачем нарахування пені на суму простроченого грошового зобов'язання, зазначив про необґрунтованість позовних вимог в частині стягнення пені в розмірі 574,70грн. з огляду на відсутність заборгованості за липень 2014р., суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, дійшов висновку про відмову позивачу у задоволенні позову в цій частині.

В частині стягнення пені за рахунком №105292 від 29.08.2014р., місцевий господарський суд, з яким погодився апеляційний господарський суд, встановив невірність нарахування позивачем пені, так як вона нарахована виходячи із суми заборгованості 13519,97 грн., тоді як надані послуги з водопостачання та водовідведення в серпні 2014р. на суму 13420,85грн. та здійснив перерахунок пені, дійшов висновку про її стягнення в сумі 2818,38 грн.

Пославшись на положення ст.625 Цивільного кодексу України та врахував наявність факту прострочення відповідачем грошового зобов'язання, суди, перевірив здійснений позивачем розрахунок 3% річних за рахунком № 105292, задовольнили позовну вимогу про стягнення 3% річних в розмірі 23,16 грн.

Щодо нарахованих позивачем 3% річних та інфляційних втрат за рахунком №105291, місцевий господарський суд, з висновками якого погодився апеляційний господарський суд, зазначив про безпідставність їх нарахування.

Проте колегія суддів касаційної інстанції вважає такі висновки судів попередніх інстанцій передчасними без з'ясування обставин у відповідності до ст.43 Господарського процесуального кодексу України на підставі належних та допустимих доказів у розумінні ст.ст.32-34 Господарського процесуального кодексу України.

Судами попередніх інстанцій при розгляді даної справи було встановлено договірні умови визначені сторонами в п. 4.4. договору, за яким порядок визначення об'ємів наданих послуг визначається цим Договором, "Правилами користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України" та "Правилами приймання стічних вод підприємств у систему каналізації м. Бердянська".

Відповідно до п. 5.30 Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, затверджених Наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України № 190 від 27.06.2008р., у разі коли питна вода входить до складу продукції споживачів і згодом не потрапляє до централізованих мереж водовідведення, оплата за скидання стоків визначається за різницею обсягу води, одержаної підприємством з усіх видів джерел і обсягу води, що увійшла до складу продукції. Для споживачів харчової промисловості, де питна вода є не тільки напівфабрикатом, а й компонентом для виготовлення продукції, обсяг стічних вод, що надходить до централізованих мереж водовідведення, обчислюється як різниця між кількістю води, одержаної підприємством з усіх видів джерел, та обсягом води, яка входить до складу продукції і не потрапляє до централізованої мережі водовідведення.

Судами попередніх інстанцій при розгляді спірних правовідносин не було надано належної правової оцінки, у відповідності до приписів ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, наданим відповідачем документам, а саме: технологічній інструкції по виробництву риби у льоді охолодженої, акту виготовлення льоду № Деп-000239 від 16.08.2014р., акту списання № 00561 від 16.08.2014р., акту про знімання показників водолічильників та визначення фактичного збросу у каналізацію від 16.09.2014р., статуту відповідача, довідці АБ №466273 з ЄДРПОУ, свідоцтву про реєстрацію сільськогосподарського підприємства як субєкта спеціального режиму оподаткування податком на додану вартість №100190331 НБ №021654, а також твердженням викладеним у відзиві на позов щодо неправильності у спірний період визначення позивачем обсягів стічних вод, що надходять до централізованих мереж водовідведення та відповідно невірне визначення розміру заборгованості відповідача заявленої до стягнення за вказаним договором.

З огляду на вищевикладене, суди попередніх інстанцій дійшли передчасного висновку щодо підставності заявлених позовних вимог.

Не з'ясування вказаних обставин та не врахування вказаних Правил свідчить про порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального та матеріального права, що зумовило прийняття рішення та постанови, які не відповідають наведеним вимогам закону.

Неповне встановлення судами попередніх інстанцій обставин, що мають значення для справи, є порушенням вимог: ст.47 Господарського процесуального кодексу України, яка визначає, що судові рішення приймаються за результатами обговорення усіх обставин справи; ст.43 Господарського процесуального кодексу України, за якою господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Згідно з п.3 ст.1119 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції і передати справу на новий розгляд, якщо суд припустився порушень норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи. Справа направляється на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, якщо порушення норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, допущені тільки цим судом. У всіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.

Оскільки передбачені ст.ст.1115, 1117 Господарського процесуального кодексу України межі перегляду справи в касаційній інстанції не дають їй права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені попередніми судовими інстанціями чи відхилені ними, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази, та зважаючи на те, що вищенаведені порушення норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення спору, допущені судом першої інстанції та не усунуті судом апеляційної інстанції, колегія суддів касаційної інстанції вбачає достатні правові підстави для задоволення скарги шляхом скасування постанови та рішення у даній справі та передачі справи на новий розгляд до господарського суду першої інстанції в іншому складі суду.

Під час нового розгляду справи господарському суду необхідно врахувати викладене, всебічно і повно з'ясувати і перевірити всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінити докази, що мають правове значення для її розгляду і вирішення спору по суті, і в залежності від встановленого, правильно визначити норми матеріального права, що підлягають застосуванню до спірних правовідносин, та прийняти обґрунтоване і законне судове рішення у відповідності до норм процесуального права.

Згідно зі ст.11112 Господарського процесуального кодексу України вказівки, що містяться у постанові касаційної інстанції, є обов'язковими для суду першої інстанції під час нового розгляду справи.

Керуючись ст.ст.1115, 1117, 1119, 11111, 11112 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Почерк" задовольнити частково.

Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 26.02.2015р. та рішення господарського суду Запорізької області від 27.11.2014р. у справі №908/3938/14 скасувати.

Справу № 908/3938/14 передати на новий розгляд до господарського суду Запорізької області в іншому складі суду.

Головуючий суддя Н.Г. Дунаєвська

Судді С.В. Владимиренко

Н.І. Мележик