Історія справи
Постанова ВГСУ від 29.04.2014 року у справі №909/837/13
ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 квітня 2014 року Справа № 909/837/13 Вищий господарський суду України в складі колегії
Овечкін В.Е. - головуючого, Чернов Є.В., Цвігун В.Л.за участю представників: Гаражного кооперативу "Соколи" Товариство з обмеженою відповідальністю "Х-Адванс" Вовчинецької сільської ради розглянув касаційну скаргу ОСОБА_4 ОСОБА_5 ОСОБА_5 Гаражного кооперативу "Соколи"на постановуЛьвівського апеляційного господарського суду від 12 лютого 2014 рокуу справі№ 909/837/13 господарського суду Івано-Франківської областіза позовомГаражного кооперативу "Соколи"доВовчинецької сільської ради Івано-Франківської міської ради Акціонерне товариство відкритого типу "Родон" Товариство з обмеженою відповідальністю "Х-Адванс" Івано-Франківська міська радапровизнання права на користування земельною ділянкоюВ С Т А Н О В И В:
Рішенням господарського суду Івано-Франківської області від 27.09.2013 р. (суддя Фанда О.) відмовлено в позові про визнання за гаражним кооперативом "Соколи" права на користування земельною ділянкою площею 6,2207 га для колективного гаражного будівництва (обслуговування гаражів), що знаходиться по АДРЕСА_1, в м. Івано-Франківську та визнання недійсними рішення Вовчинецької сільської ради Івано-Франківської міської ради від 16.04.2008 про видачу акціонерному товариству відкритого типу "Родон" державного акту на право власності на земельну ділянку площею 6,2207 га, що знаходиться по АДРЕСА_1, а також державного акту на право власності на земельну ділянку серія ЯМ № 657804 виданий 25.10.2012 ТзОВ "Х-Адванс" та державного акту на право власності на земельну ділянку серія ЯЕ № 825462 виданий 04.06.2008 Акціонерному товариству відкритого типу "Родон".
Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 12.02.2014 р. (судді: Новосад Д.Ф., Михалюк О.В., Мельник Г.І.) рішення господарського суду Івано-Франківської області від 27.09.2013 р. залишено без зміни.
Гаражний кооператив "Соколи" в касаційній скарзі просить постанову апеляційного господарського суду та рішення господарського суду першої інстанції скасувати з підстав порушення норм матеріального права, справу передати на новий розгляд.
Скаржник доводить порушення судом ст. 376 Цивільного кодексу України, ст.ст. 116, 152 Земельного кодексу України, ст.ст. 24, 29 Закону України «Про планування та забудову територій», помилковість висновоку про незаконність розміщення гаражів на спірній земельній ділянці, оскільки розміщення на земельній ділянці гаражів, які належать членам гаражного кооперативу «Соколи» належним чином оформлено та зареєстровано право власності.
Суди помилково вважають, що ст. 152 Земельного Кодексу України обмежує суб'єкта правовідносин у виборі способу захисту прав на користування землею, державні акти на право власності на земельну ділянку, що були предметом розгляду у судовому засіданні є недійсними, оскільки їх видача здійсненна із порушенням закону.
Неправильним є посилання суду на постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 28.03.2013 року у справі №34370/10/9104, оскільки вказаною постановою всього на всього визнано нечинним п.50 рішення Івано-Франківської міської ради від 20.02.2006року про надання гаражному кооперативу "Соколи" в оренду земельну ділянку. Тобто зазначеною постановою підтверджено факт того, що дане рішення вичерпало свою дію та втратило свою чинність в момент укладання договору оренди від 16.03.2006року між гаражним кооперативом "Соколи" та Івано-Франківською міською радою, оскільки було підставою для виникнення договірних відносин.
На земельній ділянці площею понад 6га знаходиться 1467 приватних гаражів, однак зазначена обставина не була досліджена ні судом першої, ні судом апеляційної інстанції, що призвело до винесення завідомо незаконних рішень. Судами першої та апеляційної інстанції не було залучено зазначених членів гаражного кооперативу "Соколи" до розгляду справи, що є порушенням норм процесуального права. Більше того, під час розгляду справи заявлялося клопотання про залучення вказаних фізичних осіб до судового розгляду, яке не було вирішено судом.
Суд не звернув уваги та не усунув суперечності наявні в письмових доказах, які долучені до матеріалів справи, щодо знаходження спірної земельної ділянки в межах населеного пункту с. Вовчинець, питання про призначити земельно-технічної експертизи для визначення правового статусу земельної ділянки не вирішено, спірна земельна ділянка на момент її незаконного відчуження Вовчинецькою сільською радою 07.03.2008року не входила в межі с.Вовчинець, підтвердженням чого є наданий відповідачем генплан с.Вовчинець, який затверджений рішенням сесії Вовчинецької сільської ради від 30.11.2010 року, тобто значно пізніше. Ні судом першої інстанції, ні судом апеляційної інстанції взагалі не розглянуто позовну вимогу щодо визнання права гаражного кооперативу «Соколи» на користування (передачу в користування) спірною земельною ділянкою.
В порушення вимог ст. 79 ГПК України суд не врахував касаційне провадження по справі №К/800/22802/13 за касаційною скаргою гаражного кооперативу «Соколи» на постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 28.03.2013року у справі за позовом Вовчинецької сільської ради до Івано-Франківської міської ради, третя особа на стороні відповідача гаражний кооператив «Соколи» про визнанім нечинним рішення Івано-Франківської міської ради та визнання недійсним укладеного договору оренди землі від 16.03.2006року, тому безпідставно зіслався на рішення Львівського апеляційного адміністративного суду розгляд справи №909/837/13, яке оскаржено, тому розгляд даної справи є неможливим до вирішення пов'язаної з нею справи №К/800/22802/13 що розглядається Вищим адміністративним судом України.
Гаражний кооператив "Соколи" звернувся з клопотанням про відкладення розгляду справи у зв'язку з призначенням Вищим адміністративним судом України. до розгляду касаційної скарги у справі №К/800/22802/13.
Суд відхиляє клопотання про відкладення розгляду справи, у разі прийняття рішення у адміністративній справі, касатор не позбавлений права звернутися з вимогами про перегляд рішення за нововиявленими обставинами.
Івано-Франківська міська рада надіслала суду клопотання про відкладення розгляду справи з підстав зайнятості усіх своїх представників.
Відповідно до ст. 77 ГПК України господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу, розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.
Суд, розглянувши клопотання вважає його не обґрунтованим та таким, що задоволенню не підлягає, оскільки заявник не обґрунтував наявність таких обставин, що унеможливлюють розгляд справи, заявник не оскаржує судові рішення у справі, обставин порушення судами його права на участь в судових засіданнях в судах першої та апеляційної інстанцій не доводить, тому не участь його представника в судовому засіданні на стадії касаційного перегляду судового рішення не є такою обставиною, що унеможливлює касаційне провадження.
Вищий господарський суд України вивчивши матеріали справи, розглянувши доводи касаційної скарги, приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як встановлено судом 16.03.2006 між Івано-Франківською міською радою та гаражним кооперативом "Соколи" укладено договір оренди землі, що знаходиться на АДРЕСА_1 з цільовим призначенням для обслуговування гаражів.
Пунктом 1.1 договору зазначено, що він укладений на підставі п. 50 рішення ХХХІІІ сесії Івано-Франківської міської ради четвертого демократичного скликання від 20.02.2006 "Про вилучення та надання земельних ділянок", а сам договір був зареєстрований 03.04.2006.
Відповідно до п.5.2. договору даний договір набирає чинності з моменту досягнення сторонами домовленості з усіх його істотних умов, його підписання, нотаріального посвідчення та державної реєстрації. Термін дії договору відповідно до п.5.1- один рік.
До прийняття оскаржуваного рішення чи видачі оскаржуваних державних актів, а саме 03.04.2007 - термін дії договору оренди землі закінчився.
Обставин переукладення договору на новий термін позивачем не доведено.
04.01.2008 Вовчинецькою сільською радою Івано-Франківської міської ради прийнято рішення про надання дозволу АТВТ "Родон" на складання технічного звіту земельної ділянки несільськогосподарського призначення площею 6,3201 га з метою укладання договору оренди, з правом викупу для обслуговування гаражної стоянки автомобілів, яка знаходиться на АДРЕСА_2.
Рішенням 11 сесії 5-го демократичного скликання від 07.02.2008 Вовчинецька сільська рада Івано-Франківської міської ради затвердила технічну документації із землеустрою та передала спірну земельну ділянку з існуючим цільовим призначенням "для обслуговування гаражної автостоянки автомобілів" АТВТ "Родон", вилучивши її з користування у філії АТВТ "Родон" ФОК "Кристал" за згодою останньої.
13.02.2008 на підставі зазначеного рішення сільської ради, між Вовчинецькою сільською радою Івано-Франківської міської ради та АТВТ "Родон" укладено договір оренди земельної ділянки несільськогосподарського призначення площею 6,3201 га, яка знаходиться на АДРЕСА_2.
Вірно встановлено місцевим господарським судом, що 29.02.2008 Вовчинецькою сільською радою Івано-Франківської міської ради прийнято рішення про відчуження (продаж) АТВТ "Родон" земельну ділянку несільськогосподарського призначення площею 6,3201 га на АДРЕСА_2.
07.03.2008, на підставі зазначеного рішення сільської ради, між Вовчинецькою сільською радою Івано-Франківської міської ради та АТВТ "Родон" укладено договір купівлі-продаж спірної земельної ділянки.
В подальшому Вовчинецькою сільською радою Івано-Франківської міської ради прийнято рішення від 16.04.2008 про виготовлення АТВТ "Родон" державного акту на земельну ділянку площею 6,2207 га для обслуговування гаражної стоянки автомобілів та проведення державної реєстрації. Вказана земельна ділянка по розподільчому балансу від 19.10.2011 була передана ТзОВ "Х-Адванс", а Вовчинецькою сільською радою видано останньому державний акт на право власності на спірну земельну ділянку.
Відповідно до ч. 1 ст.59 Закону України "Про місцеве самоврядування" Рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.
Згідно з ч. 10 ст. 59 Закону України "Про місцеве самоврядування", акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.
Статтею 21 Цивільного кодексу України передбачено, що суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси. Суд визнає незаконним та скасовує нормативно-правовий акт органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.
Згідно з ч.1 ст.393 Цивільного кодексу України правовий акт органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, який не відповідає законові і порушує права власника, за позовом власника майна визнається судом незаконним та скасовується.
Пунктом 2 роз'яснень Вищого арбітражного суду України "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням недійсними актів державних чи інших органів" N 02-5/35 від 26.01.2000 встановлено, що підставами для визнання акта недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. Обов'язковою умовою визнання акта недійсним є також порушення у зв'язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів підприємства чи організації - позивача у справі.
Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду по справі №23370/10/9104 визнано нечинним п.50 рішення ХХХІІІ сесії Івано-Франківської міської ради ІV демократичного скликання від 20.02.2006 "Про вилучення та надання земельних ділянок" відповідно до якого укладався договір оренди між Івано-Франківською міською радою та Гаражним кооперативом "Соколи". Підставою для прийняття судового рішення став факт, що спірна земельна ділянка знаходиться в адміністративних межах та територіальних межах населеного пункту с. Вовчинець Івано-Франківської міської ради і повноваження щодо розпорядження нею належить виключно Вовчинецькій сільській раді, а не Івано-Франківській міській раді.
Відповідно до ст. 35 Господарського процесуального кодексу факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.
Суд вірно зауважив, що здійснена забудова спірної земельної ділянки членами ГК "Соколи" суперечить ст.ст. 24, 29 Закон України "Про планування і забудову територій" (який діяв на момент забудови), згідно з нормами яких фізичні та юридичні особи могли здійснювати будівництво об'єктів містобудування виключно на земельних ділянках, що належали їм на праві власності чи користування (з урахуванням вимог ст.ст. 125, 126 Земельного кодексу України, які визначають форми правовстановлюючих документів та обов'язковість їх державної реєстрації), і виключно на підставі дозволу виконавчого органу відповідної ради на будівництво об'єкта містобудування та дозволу на виконання будівельних робіт отриманого в місцевих органах ДАБК.
Обставин та доказів наявності у ГК "Соколи" чи його членів будь-якого з вище вказаних документів на будівництво гаражів не доведено.
На підставі Рішення Вовчинецької сільської ради народних депутатів №12 від 12.05.1996 видано Державний акт зареєстрований в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за №2 від 13.05.1996 АТВТ "Родон". Отже, законним землекористувачем спірною земельною ділянкою є АТВТ "Родон".
Крім того, встановлення гаражів на зазначеній земельній ділянці здійснено відповідно до рішення виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради від 21.07.1998 № 287 про надання АТВТ "Родон" дозволу здійснити: "будівництво тимчасово, терміном на 5 років гаражної автостоянки на власній території перспективного розширення на АДРЕСА_1 (дозвіл на проведення проектно-пошукових робіт - рішення міськвиконкому №216 від 16.06.1998 року)".
Рішеннями Вовчинецької сільської ради Івано-Франківської міської ради від 07.02.2008 та від 29.02.2008, договором оренди землі від 13.02.2008 та договором купівлі-продажу земельної ділянки від 07.03.2008 пізніше спірну ділянку з відповідним цільовим призначенням "для обслуговування гаражної стоянки автомобілів" було вилучено з загального Державного акту АТ ВТ "Родон" та передано за ініціативою та згодою останнього його ж філії - ФОК "Кристал" АТ ВТ "Родон", яка і займалася всіма питаннями пов'язаними з адмініструванням діяльності гаражної стоянки автомобілів. Проте, з 18.02.2008 вона знову перейшла з користування ФОК "Кристал" в користування безпосередньо АТ ВТ "Родон" згідно договору оренди землі від 13.02.2008, а 12.03.2008 АТВТ "Родон" викупило її у сільської ради згідно договору купівлі-продажу земельної ділянки посвідченого 07.03.2008 приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу ОСОБА_6 за №1159 і зареєстрованого 12.03.2008, укладеного на підставі рішення Вовчинецької сільської ради від 29.02.2008 про дострокове припинення договору оренди землі зареєстрованого 18.02.2008 та продаж земельної ділянки площею 6,3201 га АТ ВТ "Родон" для обслуговування гаражної стоянки автомобілів.
З матеріалів справи вбачається, що гаражі на спірній земельній ділянці встановлено тоді коли ГК "Соколи" не існував, а законним користувачем земельною ділянкою був АТВТ "Родон", який погоджував тимчасове встановлення гаражів.
Таким чином, судом вірно застосовано положення ст. 152 Земельного кодексу України щодо вимог позивача про визнання недійсними державних актів на право власності на земельну ділянку, оскільки такого способу захисту порушеного права зазначено нормою не передбачено, а оскарженими можуть бути самі підстави видачі відповідних державних актів.
На момент подання позову позивач не володів та не володіє будь-якими правами на спірну земельну ділянку, ГК "Соколи" не оскаржує будь-яких рішень чи цивільно-правових угод якими було обумовлено виникнення чи припинення тих чи інших прав щодо спірної земельної ділянки, натомість, ним оскаржується рішення Вовчинецької сільської ради Івано-Франківської міської ради від 16.04.2008, обумовлене виключно зміною проекту землеустрою земельних ділянок вже належних на той час АТВТ "Родон" на праві власності.
Твердження скаржника з посиланням на клопотання Державної інспекції сільського господарства в Івано-Франківській області від 05.11.2012 №04-01/1218 про те, що сільська рада відчужила земельну ділянку АТ ВТ "Родон" без попереднього вилучення землі з користування ГК "Соколи" та надання її в користування АТ ВТ "Родон", правомірно відхилено, оскільки на момент прийняття оскаржуваного рішення позивач не був користувачем спірної земельної ділянки, отже його права не могли бути порушені прийняттям оскаржуваного рішення ради та видачею державного акта на право власності на земельну ділянку серія ЯМ №657804 від 25.10.2012 виданий ТзОВ "Х-Адванс" та державного акту на право власності на земельну ділянку серія ЯЕ № 825462 виданий 04.06.2008 АТВТ "Родон".
За змістом ст. 1117 ГПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.
Колегія суддів відхиляє доводи скаржника, викладені ним в скарзі, оскільки правильності правових висновків суду відносно встановлених обставин та предмету доказування у спорі вони не спростовують, зводяться до вимог про встановлення інших обставин справи та надання їм оцінки, що до повноважень суду касаційної інстанції не відноситься, значення для предмету доказування не мають, на висновки суду щодо встановлених обставин та застосованих норм права, яке регулює спірні відносини не впливають.
Виходячи з викладеного, керуючись ст.ст. 107, 108, 1115, 1117, 1118, 1119, 11111 ГПК України, Вищий господарський суд України
П О С Т А Н О В И В:
Постанову Львівського апеляційного господарського суду від 12.02.2014 р. та рішення господарського суду Івано-Франківської області від 27.09.2013 р. у справі № 909/837/13 господарського суду Івано-Франківської області залишити без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.
Головуючий, суддя В. Овечкін
судді Є. Чернов
В. Цвігун