Історія справи

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 квітня 2014 року Справа № 2/5005/5921/2011 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів :

головуючого Овечкіна В.Е.,суддівЧернова Є.В., Цвігун В.Л.,за участю представників:позивача -Сілецький М.М.,Сілецька В.П., Харченко Д.М.,відповідача третьої особи-Медведєв Г.М., Шевченко О.В., -не з'явились,розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргуДержавного підприємства водних шляхів "Укрводшлях"на постановуДніпропетровського апеляційного господарського суду від 23.01.2014у справі№2/5005/5921/2011за позовомПриватного підприємства "Дніпротранс" (далі - ПП "Дніпротранс")до (третя особаДержавного підприємства водних шляхів "Укрводшлях" - Головна державна інспекція України з безпеки судноплавства)про стягнення збитків ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 25.07.2012 (судді: Петрова В.І., Бєлік В.Г., Коваленко О.О.), залишеним без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 23.01.2014 (судді: Герасименко І.М., Прудніков В.В., Сизько І.А.), позов задоволено частково. Стягнуто з Державного підприємства водних шляхів "Укрводшлях" на користь ПП "Дніпротранс" реальні збитки у розмірі 874278,62 грн. В решті позовних вимог (в частині стягнення 1131550,1 грн. упущеної вигоди) відмовлено з підстав їх недоведеності.

Державне підприємство водних шляхів "Укрводшлях" в поданій касаційній скарзі просить рішення та постанову скасувати, прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог повністю, посилаючись на порушення та неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права, а саме ст.ст.323,1166 ЦК України та ст.ст.32,41,101 ГПК України. Зокрема, скаржник вважає, що з метою отримання висновків щодо причин та наслідків аварії апеляційному суду необхідно було призначити комплексну технічну судноводійську експертизу, проведення якої варто було доручити Київському НДІСЕ. Крім того, заявник стверджує, що судами не надано належної правової оцінки невідповідності показників максимальної осадки судна позивача зі строком експлуатації 45 років, які (показники) перевищували максимально допустиму осадку, встановлену в свідоцтві про право плавання під державним прапором України від 08.04.2009 та обмірному свідоцтві. Разом з тим, скаржник вказує на те, що ним було вжито всіх залежних від нього заходів, спрямованих на контроль та своєчасне виявлення і забезпечення належної навігаційної обстановки на конкретній ділянці ВВШ України.

Колегія суддів, перевіривши фактичні обставини справи на предмет правильності застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, заслухавши пояснення присутніх у засіданні представників сторін, дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, а оскаржувані рішення та постанова - скасуванню в частині задоволених позовних вимог про стягнення 874278,62 грн. реальних збитків з передачею справи в цій частині позову на новий розгляд до господарського суду Дніпропетровської області з наступних підстав.

Залишаючи без змін первісне рішення про часткове задоволення позову, апеляційний господарський суд виходив з того, що:

26.05.2010р. о 04 год. 30 хв. теплохід "Медногорськ", власником якого є ПП "Дніпротранс", після завантаження в п.Комсомольськ залізорудним окатишем в кількості 2000 тон, вийшов в рейс за маршрутом п.Комсомольськ - п.Ізмаїл. При проходженні району буїв №52-54 Дніпродзержинського водосховища, поблизу с.Келіберда, що відноситься до Кременчуцької ділянки водних шляхів Державного підприємства водних шляхів "Укрводшлях", о 04 год. 55 хв. на відстані приблизно 300м до буя №52, в межах фактично виставленого навігаційного обладнання, судно наштовхнулося на підводну кам'яну перешкоду.

Внаслідок аварії, яка відбулася з вини відповідача, позивач зазнав значних збитків від пошкодження теплоходу, у зв'язку з чим просить стягнути з відповідача збитки у розмірі 2005828,72 грн., з яких: 874278,62 грн. - прямі збитки, а 1131550 грн. - упущена вигода.

За клопотанням відповідача ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 25.12.2013 було призначено комплексну судово-технічну експертизу, проведення якої доручено Одеській національній морській академії за адресою: м.Одеса, вул.Дідріхсона, 8.

Одеською національною морською академією на адресу суду надіслано звіт первинної науково-технічної судноводійної експертизи від 21.06.2013, в якому зазначено, що зовнішньою причиною аварії т/х "Медногорськ", що сталася 26.05.2010р. о 04 год. 55 хв. на Дніпродзержинському водосховищі в районі буї №52-54 поблизу с.Келіберда став вихід судна за межі суднового ходу і зіткнення з підводною перешкодою в районі буя №52. Внутрішньою причиною аварії стало ігнорування судноводіями вимог ПСВВШУ, зокрема п.п.1.4.1(б,в);1.13.3;1.17.1;1.18.2;6.4.1 та 6.30.4(б).

На думку експерта, ці порушення пов'язані з неналежним контролем місця судна на судноплавному шляху, втратою орієнтації у позаштатній, але контрольованій навігаційній ситуації окомірними та інструментальними методами навігації, недотримання швидкості руху на небезпечній ділянці суднового ходу, не кваліфіковані дії капітана у аварійній ситуації. Також експерт вказав, що відмова капітана т/х "Медногорськ" від лоцманської проводки судна по небезпечним ділянкам суднового ходу р.Дніпро та відсутність на судні своєчасної інформації про навігаційну обстановку на маршруті від п.Комсомольск до п.Ізмаїл через відмову від укладення відповідного договору між ДП "Укрводошлях" та ПП "Дніпротранс" є додатковими факторами виникнення аварійної події.

За клопотанням позивача, ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 17.09.2013р. було призначено повторну науково-технічну експертизу, провадження якої доручено ДП "Центральний науково-дослідний інститут навігації та управління". На поставлені питання зазначені в ухвалі суду від 17.09.2013 ДП "Центральний науково-дослідний інститут навігації та управління" надані наступні відповіді:

теплохід знаходився в експлуатації, його технічний стан задовольняв вимогам контролюючих органів, технічних причин для виникнення аварійних ситуацій не було;

порушень Правил судноплавства на ВВШ України в діях капітана судна не вбачається;

дії судноводія та капітана не перебувають у причинно-наслідковому зв'язку з фактом аварії та спричиненими наслідками, п.6.4.1 ПСВВШ України не порушувався;

дії капітана були необхідні, своєчасні, виправдані та відповідають добрій практиці судноводіння;

вік та технічний стан судна на характер та обсяг спричинених ушкоджень в даному випадку не впливали;

характер пошкоджень вказує на зіткнення з підводною перешкодою у вигляді кам'яних валунів, які були знайдені на місці аварії т/х "Медногорськ". На цій ділянці водного шляху від порту Комсомольськ до "Келебердянської забори" (місця аварії) інших підводних перешкод не має. Зважаючи на швидкоплинне надходження забортної води в корпус судна, аварія могла виникнути тільки в цьому місці, про що свідчить підводні фотозйомки із залишками зіткнення судна з кам'яними валунами;

ушкодження, спричинені аварією, які мали місце на днищі судна, не могли виникнути на місці виведення судна на мілину;

тривалість часу від моменту зіткнення з підводною перешкодою до моменту висадки теплохода на мілину була мінімальною. Зважаючи на значні пошкодження корпусу судна об підводну перешкоду, уникнути збитків, які були викликані затопленням електрообладнання, житлових приміщень, ремонту головних та допоміжних двигунів, не вдалося б. Навпаки, якщо б капітан своєчасно не вивів т/х "Медногорськ" на мілину, матеріальні збитки були б значно більшими, аж до повної втрати судна;

при буксируванні судна від місця аварії до місця ремонту додаткові ушкодження не мали місця;

достовірної та своєчасної інформації про зміну дислокації навігаційного обладнання диспетчера шлюзів не надавали, так як про ці зміни в згаданому шляховому листі №34 від 18.05.2010 нічого не друкувалося. Інформація судноводіям надавалась вчасно, але була недостовірною щодо реальних прохідних глибин.

Також у висновку вказано те, що аналізуючи документи першочергового розслідування, можна зробити однозначний висновок: буй №52 знаходився за межами фарватеру, в межах якого повинна забезпечуватись мінімальна гарантована глибина 3,65м.

Вищевказані висновки не можна вважати висновками саме експертизи, так як в обох випадках вони були надані особами, які не подали доказів того, що вони дійсно є експертами. Крім того, зміст обох висновків неповний та носить суб'єктивний характер. Зважаючи на те, що за період розгляду справи жодна з експертних установ, не погодилась провести експертизу стосовно аварійної події на воді, що сталась з теплоходом, а з Державного реєстру експертних установ вбачається, що наявні в ньому установи не спеціалізуються на проведенні судово-технічної експертизи стосовно причин аварійної події, що сталась на річковому транспорті, апеляційний суд дослідив надані висновки судово-технічної експертизи та оцінив їх як висновки спеціалістів в сукупності з іншими доказами по справі.

Відповідно до акту розслідування даної аварійної події від 22.06.2010, проведеного Головною Державною інспекцією України з безпеки судноплавства, комісією у складі Оршлета В.О. (начальника Середньодніпровського регіонального представництва Держфлотінспекції України), Меташопа О.М. (державного інспектора Інспекції судноплавного і портового нагляду в м.Кременчук) та Самойленка М.О. (державного інспектора Інспекції судноплавного і портового нагляду в м.Кременчук), зіткнення т/х "Медногорськ" з підводною перешкодою та пошкодження корпусу судна сталося з вини Кременчуцької дільниці водних шляхів ДП "Укрводшлях". Працівниками Кременчуцької дільниці водних шляхів "Укрводшлях" не контролювався фактичний стан суднових шляхів та місцезнаходження плавучих навігаційних знаків відповідно їх штатних місць, згідно затверджених схем розташування та коректури лоцманських мап, а також не велося забезпечення інформацією судноводіїв про зміни у розміщенні навігаційних знаків, що спричинило:знаходження буя №52 не на своєму штатному місці; відсутність сигари буя №52; ненадання інформації у інформаційних зведеннях та шляхових листах про відсутність сигари буя №52.

В акті розслідування аварійної події викладені всі обставини, з яких сталася аварійна подія, наслідки аварійної події, аналіз аварійної події, причини, через які відбулася аварійна подія, також установлені особи, які допустили порушення вимог діючих нормативних документів з безпеки судноплавства. Акт розслідування затверджено начальником Головної Державної інспекції України з безпеки судноплавства згідно вимог п.5.3 Положення про порядок розслідування і обліку транспортних подій на ВВШ України, затвердженого наказом МТЗУ від 05.11.2003 №857. Згідно Положення про порядок розслідування і обліку транспортних подій на ВВШ України відповідальність за всі дії з розслідування, в тому числі й за оформлення акта розслідування покладається на голову комісії.

Таким чином, доказами по справі доведено як винна поведінка відповідача, так і причинний зв'язок між нею та негативними наслідками у вигляді матеріальних збитків.

При розгляді справи судом першої інстанції, з метою встановлення розміру витрат, ухвалою господарського суду було призначено судову експертизу, проведення якої доручено фахівцям Дніпропетровського науково-дослідного інституту судових експертиз.

Відповідно до висновку експерта, який провів дослідження методом документальної перевірки та співставленням даних, вказаних в розрахунку позивача, з даними первинних документів, сума прямих збитків у розмірі 874278,62 грн., завданих ПП "Дніпротранс" внаслідок аварійної події, що сталася з т/х "Медногорськ" 26.05.2010р., документально підтверджується та обґрунтовано стягнута судом першої інстанції.

Проте, колегія не може погодитися з передчасними висновками судів попередніх інстанцій в частині задоволених позовних вимог з огляду на таке.

В основу рішення та постанови судами покладено по суті виключно складений комісією Головної Державної інспекції України з безпеки судноплавства акт розслідування даної аварійної події від 22.06.2010, згідно якого зіткнення т/х "Медногорськ" з підводною перешкодою та пошкодження корпусу судна сталося з вини працівників Кременчуцької дільниці водних шляхів ДП "Укрводшлях", якими не контролювався фактичний стан суднових шляхів та місцезнаходження плавучих навігаційних знаків відповідно їх штатних місць та згідно затверджених схем розташування і коректури лоцманських мап, а також не велося забезпечення інформацією судноводіїв про зміни у розміщенні навігаційних знаків, що спричинило: знаходження буя №52 не на своєму штатному місці; відсутність сигари буя №52; ненадання інформації у інформаційних зведеннях та шляхових листах про відсутність сигари буя №52.

Однак, такий передчасний висновок судів суперечить приписам ст.43 ГПК України, згідно якої господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Адже, як вбачається з оскаржуваної постанови, експертне дослідження Одеської національної морської академії містить висновок про те, що аварійна подія сталась з вини судноводія. В свою чергу, у висновку ДП "Центральний науково-дослідний інститут навігації та управління" вказується на те, що технічних причин для виникнення аварійних ситуацій не було, при цьому, зазначається про відсутність в діях капітана та судноводія порушень Правил судноплавства.

З наведеного вбачається, що в матеріалах справи містяться взаємосуперечливі докази.

Згідно з ч.2 ст.99 та ч.ч.1,2 ст.101 ГПК України апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції. У процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Відповідно до ч.1 ст.41 ГПК України для роз'яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, господарський суд призначає судову експертизу.

Як роз'яснено в абзаці 3 п.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №4 від 23.03.2012 "Про деякі питання практики призначення судової експертизи", якщо наявні у справі докази є взаємно суперечливими, їх оцінку в разі необхідності може бути здійснено господарським судом з призначенням відповідної судової експертизи.

Таким чином, правильно встановивши суперечливість висновків, вміщених в експертному дослідженні Одеської національної морської академії, висновку ДП "Центральний науково-дослідний інститут навігації та управління" та акті розслідування аварійної події від 22.06.2010, суди в порушення приписів ст.ст.41 42 43 101 ГПК України передчасно частково задовольнили позов, хоча мали достатні підстави для призначення судової експертизи в компетентній експертній установі з метою достовірного визначення причини виникнення аварії судна, належного позивачу. Відтак, колегія погоджується з твердженнями скаржника про те, що з метою з'ясування дійсних причин аварії судна судам попередніх інстанцій необхідно було б призначити комплексну технічну судноводійну експертизу, проведення якої варто було б доручити Київському НДІСЕ.

Разом з тим, касаційна інстанція визнає такими, що заслуговують на увагу посилання заявника на те, що безпосередньо за день до аварії, яка сталася 26.05.2010р., працівниками відповідача разом з представниками Держфлотінспекції було проведено перевірку щодо належного розташування плавучих знаків навігаційного обладнання, що підтверджується комісійним актом інспекторського огляду Дніпродзержинського водосховища від 25.05.2010.

Таким чином, відповідачем було вжито всіх залежних від нього заходів, спрямованих на контроль та своєчасне виявлення розміщення навігаційної обстановки на конкретній ділянці ВВШ України.

Крім того, судами попередніх інстанцій помилково залишено без належної правової оцінки твердження відповідача про те, що при завантаженні судна "Медногорск", котре мало досить тривалий строк експлуатації (45 років), в порушення свідоцтва про право плавання під державним прапором України від 08.04.2009 (суднового патенту) та обмірного свідоцтва було перевищено максимально допустиму осадку судна з 2800м до 2910м, та, як наслідок, не перевірено, чи могло це вплинути на виникнення аварійної ситуації та подальше зіткнення судна з підводною перешкодою.

Відповідно до п.4.2 Положення про порядок розслідування і обліку транспортних подій на внутрішніх водних шляхах України, затвердженого наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 05.11.2003 №857, при розслідуванні транспортних подій із суднами, мають бути з'ясовані всі обставини і причини, через які відбулася транспортна подія, її наслідки, установлені особи, які допустили порушення вимог діючих нормативних документів з безпеки судноплавства, розроблені рекомендації та заходи щодо попередження транспортних подій надалі.

При цьому, судами не відхилено та не спростовано доводи відповідача щодо відсутності надання в акті розслідування від 22.06.2010 належної правової оцінки діям капітана, які безпосередньо передували аварії, а саме маневру дистанційного розходження т/х "Медногорськ" з іншим судном, яке здійснювало буксирування двох несамохідних суден, та не з'ясовано, чи могло це призвести до виходу т/х "Медногорськ" за межі фарватеру та подальшої аварії. Достеменно встановити дані обставини технічного характеру без проведення відповідної судової експертизи не вбачається можливим.

Отже, наведене вище вимагає від суду касаційної інстанції встановлювати фактичні обставини справи, зокрема, щодо дійсних причин аварії судна та обумовленого цим завдання збитків, що безумовно виходить за межі перегляду справи в порядку касації (ч.2 ст.1117 ГПК України) та є підставою для часткового скасування оскаржуваної постанови та рішення і передачі справи на новий розгляд до місцевого господарського суду у зв'язку з неповним встановленням та з'ясуванням ним обставин справи, які мають істотне значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до п.3 ст.1119 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції і передати справу на новий розгляд, якщо суд припустився порушень норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи. Справа направляється на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, якщо порушення норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, допущені тільки цим судом. У всіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.

Зважаючи на те, вищезгадані порушення норм процесуального права (ст.ст.41,42,43,101,105 ГПК України), які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення спору, допущені судами першої та апеляційної інстанцій, колегія вбачає достатні правові підстави для часткового задоволення скарги шляхом скасування рішення та постанови в частині задоволених позовних вимог про стягнення 874278,62 грн. реальних збитків з передачею справи в цій частині позову на новий розгляд до господарського суду Дніпропетровської області.

Вказані процесуальні порушення неможливо усунути на стадії касаційного перегляду справи в силу недопустимості виходу за межі перегляду справи в касаційній інстанції, оскільки відповідно до імперативних приписів ч.2 ст.1117 ГПК України касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Зважаючи на вищенаведене, колегія вбачає підстави для часткового задоволення скарги.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст.1115,1117-11112 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Державного підприємства водних шляхів "Укрводшлях" задовольнити частково.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 25.07.2012 та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 23.01.2014 у справі №2/5005/5921/2011 скасувати в частині задоволених позовних вимог про стягнення 874278,62 грн. реальних збитків з передачею справи в цій частині позову на новий розгляд до господарського суду Дніпропетровської області.

В решті рішення та постанову залишити без змін.

Головуючий, суддя В.Овечкін

Судді: Є.Чернов

В.Цвігун