Історія справи

Постанова ВГСУ від 15.12.2015 року у справі №910/2638/15-г
Постанова ВГСУ від 29.03.2017 року у справі №910/2638/15-г

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 березня 2017 року Справа № 910/2638/15-г

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого: суддів:Нєсвєтової Н.М. (доповідач), Вовка І.В., Стратієнко Л.В. розглянувши касаційну скаргу військової частини 3078 Національної гвардії України на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 28.09.2016у справі№ 910/2638/15-гза позовомвійськового прокурора Київського гарнізону в інтересах держави в особі військової частини 3078 Національної гвардії України дотовариства з обмеженою відповідальністю "Олтекс"третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - публічне акціонерне товариство "Черкаський шовковий комбінат" простягнення 1 296 690,00 грн

за участю представників сторін:

прокуратури: Коркішко В.М.,

позивача: Шаталюк М.С.,

відповідача: Гладкий С.М.,

третьої особи: не з'явився,

ВСТАНОВИВ:

Військовий прокурор Київського гарнізону звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом в інтересах держави в особі Військової частини 3078 про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Олтекс" штрафних санкцій у зв'язку з неналежним виконанням умов договору №43/В33-2014 від 27.06.2014 у розмірі 1296690,00 грн.

Позовні вимоги мотивовано тим, що відповідачем в порушення умов договору №43/В33-2014 від 27.06.2014 поставлено позивачу товар - костюм (куртка і штани) польовий (тк. Ріп-Стоп) у кількості 9700 комплектів, які є непридатними для носіння у зв'язку з їх невідповідністю вимогам державних стандартів України, у зв'язку з чим прокурор вказує на наявність підстав для стягнення з відповідача штрафу розмірі 20% від вартості товару.

Справа розглядалася судами неодноразово.

Після нового розгляду, рішенням господарського суду міста Києва від 21.03.2016, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 28.09.2016 у справі № 910/2638/15-г , в позові відмовлено повністю.

Не погоджуючись з прийнятими рішеннями, позивач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить рішення господарського суду міста Києва від 21.03.2016 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 28.09.2016 у справі № 910/2638/15-г скасувати, справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у касаційній інстанції, обговоривши доводи касаційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування попередніми судовими інстанціями норм матеріального права при ухваленні зазначених судових рішень, вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як встановлено судами попередніх судових інстанцій, 27.06.2014 між позивачем, як замовником та відповідачем, як учасником в результаті конкурсних торгів проведених у відповідності до Закону України "Про здійснення державних закупівель", було укладено договір №43/В33-2014.

Відповідно до п. 1.1 Договору відповідач зобов'язався у 2014 році поставити замовникові товари, зазначені у специфікації, яка є невід'ємною частиною договору (додаток 1), а замовник - прийняти і оплатити такі товари.

Положеннями п. 1.2 Договору сторони погодили, що найменування (номенклатура, асортимент) товару одяг верхній, інший, чоловічий і хлопчачий (код 14.13.2) (код згідно Державного класифікатора продукції та послуг - (код 14.13.2), надалі - товар. Кількість товару за договором: лот 2 - костюм (куртка і штани) польовий (тк. Ріп-Стоп) - 9700 комплектів; лот 3 - куртка утеплена польова (тк. 2701) - 1025 штук; лот 5 - штани утеплені польові (тк. 2701) - 3500 штук.

Обсяги закупівлі товару (кількість товару) можуть бути зменшені від реального фінансування (п. 1.3 Договору).

Ціна договору складає 7939479,00 грн., у тому числі ПДВ 20 % 1323246,50 грн., і його ціна може бути зменшена за взаємною згодою сторін (п.п. 3.1, 3.2. Договору).

У відповідності до п. 10.1. Договір набирає чинності з дня його підписання сторонами і діє до 31.12.2014, а в частині взаєморозрахунків - до їх повного виконання.

Згідно додатку 1 до Договору (специфікації) сторонами узгоджені поставка та місце постачання: 04080, м. Київ, Нижньоюрківська, 8-А товару, а саме: одяг верхній, інший, чоловічий і хлопчачий (код 14.13.2): лот 2 - костюм (куртка і штани) польовий (тк. Ріп - стоп) ТУ У 14.1-00034022-001:2014 в кількості 9700 комплектів, за ціною 668, 40 грн. за одиницю з ПДВ, на загальну суму 6483480, 00 грн з ПДВ; лот 3 - куртка утеплена польова (тк. 2701) ТУ У - 1925777.027.01 в кількості 1025 штук, за ціною 457,56 грн. з ПДВ, загальною вартістю 468999,00 грн.; лот 5 - штани утеплені польові (тк. 2701) ТУ У-1925777.027.01 в кількості 3500 штук за ціною 282,00 грн. з ПДВ на загальну суму 987000,00 грн.

У період з липня по жовтень 2014 року відповідач поставив позивачу 9700 комплектів костюму (лот 2) на загальну суму 6483480,00 грн. різними партіями та у різний час.

Позивачем за поставлений товар проведено оплату на загальну суму 6483480,00 грн.

Звертаючись з даним позовом прокурор зазначав про те, що відповідачем поставлено позивачу 9700 комплектів костюму неякісного товару, які є непридатними для носіння у зв'язку з їх невідповідністю вимогам державних стандартів України, що надає замовнику (покупцю) право вимагати сплати штрафу розмірі 20% від вартості недоброякісного товару. Крім того, вказував, що відповідний товар взагалі був непридатний до носіння, а тому вимоги заявлені не у зв'язку із втрачанням товаром своїх споживацьких властивостей протягом гарантійного терміну носки (як визначено у п. 2.6 Договору), а у зв'язку із поставкою одразу неякісного товару. Тому прокурор вказує на наявність підстав для застосування до відповідача відповідальності у вигляді штрафу, передбаченої саме п. 7.4 Договору.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, місцевий господарський суд, з яким також погодився й апеляційний, вказав на те, що належних та допустимих доказів на підтвердження факту недоброякісності поставленого відповідачем товару (костюм (куртка і штани) польовий (тк. Ріп - стоп) ТУ У 14.1-00034022-001:2014 в кількості 9700 комплектів (лот 2) прокурором та позивачем не надано, а також враховуючи, що в ході поставки відповідного товару позивачем не було вчинено жодних дій, здійснення яких передбачено умовами Договору та положеннями Інструкції у разі виявлення недоброякісного товару (складання акту, зупинення приймання продукції тощо), вимоги прокурора про застосування до відповідача відповідальності у вигляді штрафу у розмірі 20% вартості товару в порядку п.7.4 Договору є необґрунтованими, тому відсутні підстави для їх задоволення .

Колегія суддів погоджується з такими висновками судів попередніх судових інстанцій з огляду на таке.

За своєю правовою природою укладений між сторонами Договір є договором поставки.

Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтею 673 Цивільного кодексу України визначено, що продавець повинен передати покупцеві товар, якість якого відповідає умовам договору купівлі-продажу. У разі відсутності в договорі купівлі-продажу умов щодо якості товару продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, придатний для мети, з якою товар такого роду звичайно використовується. Якщо продавець при укладенні договору купівлі-продажу був повідомлений покупцем про конкретну мету придбання товару, продавець повинен передати покупцеві товар, придатний для використання відповідно до цієї мети. У разі продажу товару за зразком та (або) за описом продавець повинен передати покупцеві товар, який відповідає зразку та (або) опису. Якщо законом встановлено вимоги щодо якості товару, продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, який відповідає цим вимогам. Продавець і покупець можуть домовитися про передання товару підвищеної якості порівняно з вимогами, встановленими законом.

Питання щодо якості товару погоджено сторонами у розділі 2 Договору.

Пунктами 2.1, 2.3 Договору визначено, що учасник повинен передати (поставити) замовнику товар (товари), якість яких відповідає діючим ГОСТам, ДСТУ, технічним умовам, технічним описам та узгодженим зразкам, які зазначаються в специфікації, якість товару, що поставляється, перевіряється органом технічного контролю учасника та, на вимогу замовника, представником військової частини 3078.

Згідно з п. 2.5 Договору учасник обов'язково направляє замовнику акти приймального контролю якості товару у п'яти примірниках та сертифікат якості на матеріали, що використовуються.

У Специфікації до Договору (Додаток №1) у графі "Найменування товару (асортимент) та нормативний документ на товар" зазначено: " 1. Одяг верхній, інший, чоловічий і хлопчачий (код 14.13.2): лот 2 - Костюм (куртка і штани) польовий (тк. Ріп-Стоп) ТУ У 14.1-00034022-001:2014".

Отже, з огляду на положення ст. 673 Цивільного кодексу України, п. 2.1 Договору та п.1 Специфікації до Договору відповідач зобов'язаний був поставити позивачу товар (Одяг верхній, інший, чоловічий і хлопчачий (код 14.13.2): лот 2 - Костюм (куртка і штани) польовий (тк. Ріп-Стоп) у кількості 9700 комплектів, який відповідає ТУ У 14.1-00034022-001:2014.

За змістом ст. 675 Цивільного кодексу України товар, який продавець передає або зобов'язаний передати покупцеві, має відповідати вимогам щодо його якості в момент його передання покупцеві, якщо інший момент визначення відповідності товару цим вимогам не встановлено договором купівлі-продажу. Договором або законом може бути встановлений строк, протягом якого продавець гарантує якість товару (гарантійний строк). Гарантія якості товару поширюється на всі комплектуючі вироби, якщо інше не встановлено договором.

Частиною 7 ст. 269 Господарського кодексу України встановлено, що у разі поставки товарів неналежної якості покупець (одержувач) має право стягнути з виготовлювача (постачальника) штраф у розмірі, передбаченому ст. 231 цього Кодексу, якщо інший розмір не передбачено законом або договором.

В пункті 2.6 Договору сторони погодили, що гарантійний термін носки товару становить 60 календарних днів з початку носки виробу. В разі, якщо поставлений товар втрачає свої споживацькі властивості протягом гарантійного терміну носки, учасник сплачує замовнику штрафні санкції в розмірі 20% від вартості товару, що виявися недоброякісним з розрахунку ціни, яка діє на день сплати штрафу та підлягає заміні в десятиденний термін.

Пунктом 7.4. Договору встановлено, що у разі поставки недоброякісного товару та/або поставки товару з порушенням вимог розділу 2 договору учасник зобов'язаний сплатити замовнику штраф у розмірі 20% вартості недоброякісного товару. Факт поставки недоброякісного товару підтверджується відповідним актом. У випадку відмови від підпису цього акту однією із сторін договору, запис про таку відмову зазначається в акті і підписується відповідно другою із сторін договору. Зазначений товар не зараховується учаснику у виконання поставки і підлягає заміні в строк п'яти робочих днів з дня отримання документа щодо невідповідної якості товару. Сплата штрафу не звільняє винну сторону від виконання зобов'язань за договором.

Таким чином умовами Договору сторони погодили гарантійний термін носки товару та передбачили відповідальність постачальника у вигляді штрафу у розмірі 20% від вартості товару, що виявився недоброякісним, а саме: у разі якщо поставлений товар втрачає свої споживацькі властивості протягом гарантійного терміну носки. Також умовами Договору (п.7.4) встановлено відповідальність постачальника у вигляді штрафу у розмірі 20% вартості недоброякісного товару у разі поставки недоброякісного товару з порушенням вимог розділу 2 цього Договору.

Прокурор зазначав, що відповідачем поставлено позивачу 9700 комплектів костюму неякісного товару, які є непридатними для носіння у зв'язку з їх невідповідністю вимогам державних стандартів України, що надає замовнику (покупцю) право вимагати сплати штрафу розмірі 20% від вартості недоброякісного товару. При цьому, в ході нового розгляду справи прокурор наполягав на тому, що відповідний товар взагалі був непридатний до носіння, а тому вимоги заявлені не у зв'язку із втрачанням товаром своїх споживацьких властивостей протягом гарантійного терміну носки (як визначено у п. 2.6 Договору), а у зв'язку із поставкою одразу неякісного товару, тому прокурор вказув на наявність підстав для застосування до відповідача відповідальності у вигляді штрафу, передбаченої саме п. 7.4 Договору.

На підтвердження доводів стосовно поставки неякісного товару та невідповідності його вимогам ТУ У 14.1-00034022-001:2014 прокурор посилається на висновок про відповідність продукції вимогам "Опису предметів речового майна для військовослужбовців Національної гвардії МВС України" №UA1.003.ТС38.002-2014, складений 05.09.2014 Державним підприємством Всеукраїнський державний науково-виробничий центр стандартизації, метрології, сертифікації та захисту прав споживачів (ДП "Укрметртестстандарт").

Колегія суддів погоджується з судами попередніх судових інстанцій та вважає, що вказаний висновок є неналежним доказом, оскільки судами вірно було встановлено, що зразки для проведення дослідження, за результатами якого складено висновок ДП "Укрметртестстандарт" №UA1.003.ТС38.002-2014, були відібрані з порушенням положень Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за якістю №П-7 від 25 квітня 1966 року, то, як наслідок, зазначений висновок не може бути належним та допустимими доказом порушення відповідачем умов Договору №43/В33-2014 щодо якості поставленого на виконання даного Договору товару.

Судами попередніх судових інстанцій правомірно встановлено, що враховуючи положення пунктів 7.4 та 9.3 Договору сторони при поставці неякісної продукції мали діяти у відповідності до Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за якістю №П-7 від 25 квітня 1966 року, оскільки п. 1 вказаної інструкції визначено, що ця інструкція застосовується у всіх випадках, коли стандартами, технічними умовами, Основними та Особливими умовами поставки або іншими обов'язковими для сторін правилами не встановлений інший порядок приймання виробничо технічного призначення, та товарів народного споживання по якості та комплектності.

Пунктом 26 Інструкції визначено, що у всіх випадках, коли стандартами, технічними умовами або договором для визначення якості продукції передбачено відбір зразків, особи, які приймали участь в прийомці продукції по якості, зобов'язані відібрати зразки цієї продукції.

Пунктом 27 Інструкції визначено порядок оформлення акта про відбір проб. Пунктом 28 визначено порядок відбору проб, який передбачає направлення одного з відібраних зразків постачальнику.

Однак, вказані умови не було дотримано позивачем, відібрані зразки направлено відповідачу не було.

За приписами п.п. в) п. 27 Інструкції, в акті відбору зразків має бути вказано номер та дата рахунку-фактури та транспортної накладної, за якими поступила продукція та дата надходження її на склад отримувача, а при доставці продукції постачальником та при відпуску продукції зі складу постачальника - номер та дата накладної або рахунку-фактури, по якому здано продукцію.

Встановлено, що акт відбору зразків від 15.07.2014 не містить посилань на первинні документи, що супроводжували товар, з якого відібрано зразки для дослідження.

Крім того, згідно з п. 9 Інструкції акт про приховані недоліки продукції повинен бути складений протягом 5 днів після виявлення недоліків, однак не пізніше чотирьох місяців з дня надходження продукції на склад одержувача, що виявив приховані недоліки, якщо інші терміни не встановлені обов'язковими для сторін правилами.

У відповідності до п. 15 Інструкції вибіркова (часткова) перевірка якості продукції з поширенням результатів перевірки якості будь-якої частини продукції на всю партію допускається у випадках, коли це передбачено стандартами, технічними умовами, Особливими умовами поставки, іншими обов'язковими правилами або договором.

Пунктом 16 Інструкції визначено, що при виявленні невідповідності якості, комплектності, маркування продукції, що надійшла, тари або упаковки вимогам стандартів, технічним умовам, кресленням, зразкам (еталонам) договору або даним, зазначеним у маркуванні і супровідних документах, що засвідчують якість продукції (пункт 14 цієї Інструкції), одержувач зупиняє подальшу прийомку продукції і складає акт, у якому вказує кількість оглянутої продукції та характер виявлених при прийманні дефектів. Одержувач зобов'язаний забезпечити зберігання продукції неналежної якості або некомплектної продукції в умовах, що запобігають погіршення її якості та змішування з іншою однорідною продукцією.

Обов'язковість складання акта на підтвердження факту поставки недоброякісного товару передбачена і п.7.4 Договору. Положеннями цього пункту Договору також визначено, що у випадку відмови від підпису акту однією із сторін договору, запис про таку відмову зазначається в акті і підписується відповідно другою із сторін договору. Зазначений товар не зараховується учаснику у виконання поставки і підлягає заміні в строк п'яти робочих днів з дня отримання документа щодо невідповідної якості товару.

З аналізу наведених норм та положень Договору вбачається, що при виявлені товару неналежної якості замовник за договором повинен здійснити певні дії, зокрема, скласти та направити на адресу учасника за договором відповідний акт, призупинити прийняття товару, повернути неякісний товар для його заміни, не зараховуючи неякісний товар до загального обсягу поставки.

Акт про поставку недоброякісного товару, як того вимагають положення п.7.4 Договору, позивачем не складався та подальша прийомка продукції не зупинялась, тому не має підстав вважати поставлений відповідачем товар неякісним та непридатним для використання.

Відповідно до ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Отже, обов'язок доказування та подання доказів, відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, розподіляється між сторонами виходячи з того, хто посилається на певні юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх судових інстанцій про відсутність підстав для задоволення позову, оскільки позивач не надав належних та допустимих доказів на підтвердження факту недоброякісності поставленого відповідачем товару (костюм (куртка і штани) польовий (тк. Ріп - стоп) ТУ У 14.1-00034022-001:2014 в кількості 9700 комплектів.

Відповідно до ст. 1117 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Доводи касаційної скарги не спростовують висновків апеляційного господарського суду та не впливають на них, а тому підстави для її задоволення і скасування постанови Київського апеляційного господарського суду від 28.09.2016, прийнятої з правильним застосуванням норм матеріального права та дотриманням норм процесуального законодавства, відсутні.

Керуючись статтями 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу військової частини 3078 Національної гвардії України залишити без задоволення, а постанову Київського апеляційного господарського суду від 28.09.2016 у справі № 910/2638/15-г - без змін.

Головуючий Н. Нєсвєтова

Судді І. Вовк

Л. Стратієнко