Історія справи

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 жовтня 2015 року Справа № 909/158/15

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючогоПолянського А.Г.суддівКравчука Г.А., Мачульського Г.М. (доповідач),розглянувши у відкритому судовому засіданнікасаційну скаргуТовариства з обмеженою відповідальністю "Технобуд-Сервіс"на постановуЛьвівського апеляційного господарського судувід24.06.2015у справі№909/158/15Господарського суду Івано-Франківської областіза позовомФізичної особи - підприємця ОСОБА_4доТовариства з обмеженою відповідальністю "Технобуд-Сервіс"простягнення заборгованостіза участю

- позивача:ОСОБА_5 (довіреність від 12.02.2015),В С Т А Н О В И В:

Звернувшись у суд з даним позовом, Фізична особа - підприємець ОСОБА_4 (далі - позивач) просив стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Технобуд-Сервіс" (далі - відповідач) 34 811,72 грн. заборгованості по оплаті виконаних робіт по штукатурці відкосів в житловому будинку, а також 2 000,00 грн. витрат на правову допомогу.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач прийняв виконані роботи без зауважень, але оплату здійснив лише частково.

Рішенням Господарського суду Івано-Франківської області від 07.04.2015 (суддя Цюх Г.З.) в позові відмовлено.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 24.06.2015 (колегія суддів у складі: головуючий суддя Бойко С.М., судді Бонк Т.Б., Якімець Г.Г.) це рішення суду першої інстанції скасовано, прийнято нове, яким позов задоволено.

У касаційній скарзі відповідач просить скасувати постанову апеляційного суду та залишити в силі рішення суду першої інстанції, посилаючись на порушення апеляційним судом норм матеріального і процесуального права.

У відзиві представник позивача просить залишити касаційну скаргу без задоволення, вказуючи, що апеляційний суд повно встановив обставини справи та правильно застосував норми права.

Переглянувши у касаційному порядку оскаржені судові рішення, колегія суддів Вищого господарського суду України, приймаючи до уваги межі перегляду справи в касаційній інстанції, виходить з наступного.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, 02.07.2014 між сторонами у справі укладено договір підряду №02/07, відповідно до умов п.1.1 якого Підрядник (позивач), в межах договірної ціни власними силами, своїм обладнанням та з матеріалів Замовника (відповідача) зобов'язується виконати внутрішні штукатурні роботи та роботи по штукатурці відкосів (віконних, дверних та інших) в житловому будинку по АДРЕСА_1, орієнтовною площею - 12000 м2.

Загальна орієнтовна договірна вартість робіт становить 264 000 грн. (п.2.1. договору).

Пунктом 5.1. договору підряду встановлено, що замовник проводить розрахунки за виконані роботи на підставі оформленої та підписаної сторонами у встановленому порядку державним комітетом статистики України та державним комітетом України з будівництва та архітектури згідно наказу №237/5 від 21.06.2002 типовими формами первинних документів у будівництві №КБ-2в "Акт приймання виконаних робіт" та форми КБ-3 "Довідка про вартість виконаних підрядником робіт".

Роботи, вказані в п.1.1. даного договору, вважаються виконаними з моменту підписання Генеральним підрядником, Замовником та Підрядником відповідного акту прийому-передачі виконаних робіт (п.8.7. договору).

Позивач в підтвердження виконаних підрядних робіт долучив до матеріалів справи акти приймання виконаних будівельних робіт за липень-листопад 2014 року.

Акти приймання виконаних будівельних робіт №1 за липень 2014 року на суму 30 842 грн., №2 за серпень 2014 року на суму 20 001 грн., №3 за серпень 2014 року на суму 9 471 грн. підписані і скріплені печатками обох сторін без жодних зауважень. Виконані роботи по вказаних актах оплачені повністю, що стверджується позивачем та відповідачем.

Акти приймання виконаних будівельних робіт №4 за вересень 2014 року на суму 61 553,68 грн., №5 за жовтень 2014 року на суму 60 520 грн., №6 за листопад 2014 року на суму 45 973,04 грн. представником відповідача не підписані, оплата по ним не проведена.

Судами встановлено, що відповідачем було сплачено 193 480,00 грн.

Суд першої інстанції, відмовляючи в позові, виходив із того, що відповідач при прийняті робіт за вересень-листопад 2014 року виявив недоліки в роботі позивача щодо об'ємів робіт, не підписав акти виконаних робіт і повідомив позивача про виявлені недоліки, однак останній для оформлення недоліків не з'явився, незважаючи на те, що, як встановлено судами, був належним чином повідомлений, при цьому роботи за вересень-листопад 2014 року відповідачем частково були оплачені, у зв'язку з чим позивачем не доведено заборгованість відповідача в сумі 34 811,72 грн.

Апеляційний господарський суд, скасовуючи рішення суду першої інстанції та задовольняючи позов, своє рішення мотивував тим, що від відповідача на адресу позивача мотивованої відмови від підписання акта виконаних робіт не надходило, в листах, що направлялись позивачу, не було зазначено, що саме порушено позивачем при виконанні робіт, а також не було зазначено про відмову від оплати робіт, тому відповідач безпідставно відмовився від прийняття робіт, своєчасно не заявивши про їх недоліки, у зв'язку з чим зобов'язаний оплатити виконані роботи.

Однак із висновками суду апеляційної інстанції погодитись на можна виходячи із наступного.

Відповідно до положень статті 882 Цивільного кодексу України замовник, який одержав повідомлення підрядника про готовність до передання робіт, виконаних за договором будівельного підряду, або, якщо це передбачено договором, - етапу робіт, зобов'язаний негайно розпочати їх прийняття (ч.1). Замовник організовує та здійснює прийняття робіт за свій рахунок, якщо інше не встановлено договором. У прийнятті робіт мають брати участь представники органів державної влади та органів місцевого самоврядування у випадках, встановлених законом або іншими нормативно-правовими актами (ч.2). Замовник, який попередньо прийняв окремі етапи робіт, несе ризик їх знищення або пошкодження не з вини підрядника, у тому числі й у випадках, коли договором будівельного підряду передбачено виконання робіт на ризик підрядника (ч.3). Передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною. Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими (ч.4).

Як встановлено судами обох інстанцій позивач в підтвердження виконаних підрядних робіт долучив до матеріалів справи акти приймання виконаних будівельних робіт №4 за вересень 2014 року на суму 61553,68 грн., №5 за жовтень 2014 року на суму 60520 грн., №6 за листопад 2014 року на суму 45973,04 грн. (а.с.23-24, 26-27, 29-30), які представником відповідача не підписані.

Підставою не підписання відповідачем актів виконаних будівельних робіт за вересень-листопад 2014 року стало те, що об'єми виконаних робіт є завищеними порівняно із фактичним обсягом виконаних робіт.

Місцевим господарським судом встановлено, що відповідач при прийняті робіт за вересень-листопад 2014 року виявив недоліки в роботі позивача щодо об'ємів робіт, не підписав акти виконаних робіт і повідомив позивача належним чином про виявлені недоліки та просив надати розшифрування обмірів, які покладені в основу актів виконаних робіт, та оформити спільну взаємозвірку даних, однак останній для оформлення розбіжностей не з'явився, розшифрування не надав (а.с.58-62).

За приписами статті 38 Господарського процесуального кодексу України як суду першої інстанції, так і апеляційної, з урахуванням положень статті 101 цього кодексу, не надано повноважень на витребування доказів, якщо про це не подано клопотання, відтак, відповідно до вимог статті 33 зазначеного кодексу, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно частини першої статті 853 Цивільного кодексу України замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові.

Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

Згідно із вимогами статті 883 Цивільного кодексу України підрядник відповідає за порушення договору, якщо не доведе, що ці порушення сталися не з його вини (ч.1), і за невиконання або неналежне виконання обов'язків за договором будівельного підряду сплачує неустойку, встановлену договором або законом, та відшкодовує збитки в повному обсязі (ч.2).

Таким чином оскільки позивач виявив недоліки робіт і негайно про них заявив (шляхом мотивованої відмови від підписання акта виконаних робіт), саме на позивача як на підрядника покладається обов'язок довести ту обставину, що об'єм виконаних ним робіт відповідає розміру коштів, які він просить стягнути із відповідача, а оскільки таких обставин не доведено, заперечень відповідача не спростовано, слід погодись із висновками місцевого господарського суду про наявність правових підстав для відмови у позові у зв'язку із недоведеністю заявлених вимог.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119 п.1, 11111 Господарського процесуального кодексу України,

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Технобуд-Сервіс" задовольнити.

Постанову Львівського апеляційного господарського суду від 24.06.2015 скасувати, а рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 07.04.2015 у справі №909/158/15, залишити в силі.

Головуючий суддя А.Г. Полянський

Судді Г.А. Кравчук

Г.М. Мачульський