Історія справи

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 липня 2015 року Справа № 911/110/15 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів :

головуючого суддіОвечкіна В.Е.,суддівЧернов Є.В., Цвігун В.Л.,розглянув касаційну скаргу ПАТ "Київобленерго"на постановувід 20.04.2015 р. Київського апеляційного господарського суду у справі№911/110/15 господарського суду Київської областіза позовомПАТ "Київсільелектро"доПАТ "Київобленерго"провизнання недійсним рішенняза участю представників:

позивача: Наумова Н.В., дов. від 07.07.2015 б/н;

відповідача: Кошман В.О., дов. від 20.05.2015 №113;

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Київської області від 16.03.2015 (суддя О. Щоткін), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 20.04.2015 (судді С. Алданова, Н. Коршун, С. Дикунська) позов задоволено, визнано недійсним рішення засідання комісії ПАТ "Київобленерго" з розгляду актів про порушення Правил користування електричною енергією, оформлене протоколом № 0092 від 24.12.2014 року. Стягнуто з ПАТ "Київобленерго" на користь ПАТ "Київсільелектро" 1218, грн. судового збору.

Не погоджуючись із прийнятими у справі судовими рішеннями, ПАТ "Київобленерго" - відповідач у справі, - звернулося із касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Київської області від 16.03.2015 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 20.04.2015, прийняти нове рішення, яким в позові відмовити. Вважає, що висновки судів попередніх інстанцій не відповідають дійсним обставинам справи. Ними не дотримано вимог ст. 43 ГПК України. Неправильно застосовано п.п. 3.3,6.41 Правил користування електричною енергією, затверджених постановою НКРЕ від 31.07.1996 №28 (далі - Правила).

До Вищого господарського суду України надійшов відзив позивача, в якому ПАТ "Київсільелектро" просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувані судові акти без змін.

Ознайомившись з матеріалами та обставинами справи на предмет надання їм попередніми судовими інстанціями належної юридичної оцінки та повноти встановлення обставин, дотримання норм матеріального та процесуального права, згідно з вимогами ст.1115 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно ст.1117 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Судами попередніх інстанцій встановлено наступне.

17.09.2013 року між Публічним акціонерним товариством "Київсільелектро" (Споживач) та Публічним акціонерним товариством "Київобленерго" (Постачальник) укладено договір про постачання електричної енергії №0022, відповідно до умов якого Постачальник продає електричну енергію Споживачу для забезпечення потреб електроустановок Споживача, а останній оплачує Постачальнику вартість використаної (купленої) ним електроенергії та здійснює інші платежі за умовами Договору.

Відповідно до п. 2.1 Договору, під час виконання умов цього договору, а також вирішення всіх питань, що не обумовлені договором, сторони зобов'язалися керуватися чинним законодавством України та Правилами користування електричною енергією.

Пунктом 3.1.5 Договору сторони погодили, що Постачальник має право доступу до належних позивачу засобів (систем) обліку електричної енергії для зняття показів, проведення їх технічної перевірки, повірки, заміни, ремонту, модернізації, переносу, інших робіт з експлуатації засобів обліку.

Згідно п. 4.2.3. Договору, Споживач сплачує Постачальнику вартість недорахованої електроенергії, розраховану виходячи із приєднаної потужності струмоприймачів та кількості годин їх використання відповідно до Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами Правил користування електричною енергією затвердженої постановою НКРЕ від 04.05.2006 року № 562, за тарифами, що діяли протягом споживання електричної енергії з порушенням, у разі таких дій споживача: самовільного внесення змін у схеми обліку електроенергії; пошкодження засобів обліку електроенергії, втручання в їх роботу, зняття пломб з засобів обліку; споживання електроенергії поза засобами обліку; інших умов, визначених методикою.

23.12.2013 року представниками відповідача була проведена перевірка, під час якої при здійсненні технічного огляду обладнання позивача, яке розташоване за адресою: Київська обл., м. Березань, ТП 215 було виявлено порушення Правил користування електричною енергією, а саме: споживач самовільно підключив до електромережі свої струмоприймачі поза розрахунковими засобами обліку, внаслідок чого електроенергія, що споживалась не обліковувалась.

За результатами вказаної перевірки відповідачем було складено Акт про порушення №К026518.

24.12.2014 року відбулось засідання комісії по розгляду акту №К026518. Рішення комісії, оформлене Протоколом № 0092 від 24.12.2014. Позивачу зроблений розрахунок не облікованої енергії на суму 35 636,38 грн. по Акту №К026518 на підставі п. 2.1.3. Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією.

Позивач, не погоджуючись з висновками перевіряючих та нарахованими збитками звернувся до суду з позовом про визнання недійсним рішення комісії по розгляду актів про порушення Правил користування електричною енергією, оформлене протоколом № 0092 від 24.12.2014 року, відповідно до якого за Актом № К 026518 було нараховано 35 636,38 грн. збитків за період з 29.10.2013 року по 23.12.2013 року.

В обґрунтування позовних вимог, позивач посилається на те, що відповідачем при складанні акту про порушення та при прийнятті рішення за результатами розгляду даного акту були порушені вимоги Правил користування електричною енергією, а саме: перевірка, за результатами якої складено Акт про порушення, проводилась за відсутності уповноваженого представника ТОВ "Київсільелектро", відповідач вчасно не повідомив позивача про дату та час проведення засідання комісії з розгляду Акту про порушення, а сам Акт про порушення містить виправлення. Також, позивач зазначає, що при нарахуванні вартості не облікованої електроенергії, відповідачем безпідставно застосовано договірну потужність, а не потужність струмоприймачів, наявних у позивача на час складання Акту про порушення.

Дослідивши умови договору №0022, судом встановлено, що ОСОБА_6 не визначено, як особу, відповідальну за електрогосподарство ТОВ "Київсільелектро" з повноваженнями щодо участі у проведенні перевірок дотримання законодавства у сфері електроенергетики.

В матеріалах справи відсутні доручення, правочини, щодо уповноваження ОСОБА_6 на вчинення будь-яких дій від імені ТОВ "Київсільелектро".

З довідки № 12-27 від 09.02.2015 року вбачається, що ОСОБА_6 не перебуває та не перебувала в трудових відносинах з позивачем, а також фірма "Валтін" не орендує майно позивача за адресою: Київська обл., м. Березань, вул. Маяковського, 32.

Зазначених тверджень позивача відповідач належними доказами не спростував.

Враховуючи вказані обставини, суди прийшли до висновку, що акт про порушення від 23.12.2013 № К 026518 від імені ТОВ "Київсільелектро" не підписано уповноваженою особою. Перевірка здійснена відповідачем у відсутності уповноваженого представника позивача, що є порушенням п. 6.41 ПКЕЕ, та порушенням права споживача на участь у проведенні перевірки дотримання законодавства у сфері енергопостачання.

Позивач в обґрунтування своїх позовних вимог, посилається на те, що відповідачем в порушення вимог п. 6.42 ПКЕЕ були недотримані строки повідомлення позивача про засідання комісії з розгляду Акту про порушення.

Відповідно до п. 6.42 ПКЕЕ, Споживач має бути повідомлений про час і дату засідання комісії не пізніше ніж за 5 робочих днів до призначеного дня засідання і має право бути присутнім на засіданні комісії.

В якості доказу повідомлення позивача про дату проведення засідання комісії, відповідач посилається на лист № 06/280/8412 від 18.12.2014.

Як вбачається з даного листа, позивач про засідання комісії був повідомлений лише 22.12.2014 року о 10-30, про що свідчить особистий підпис директора позивача - Іванчука В.І.

З огляду на вказані обставини, суди встановили, що відповідач порушив вимоги п.6.42 ПКЕЕ щодо своєчасного повідомлення позивача про дату та час проведення засідання комісії.

Суди дійшли висновку, що позовна вимога про визнання недійсним рішення комісії ПАТ "Київобленерго" з розгляду актів про порушення Правил користування електричною енергією оформлене протоколом №0092 від 24.12.2014 року, підлягає задоволенню як така, що доведена позивачем належними та допустимими доказами та не спростована у встановленому порядку відповідачем.

Переглядаючи оскаржувані судові акти у касаційному порядку колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ст.235 ГК України за порушення господарських зобов'язань до суб'єктів господарювання та інших учасників господарських відносин можуть застосуватися оперативно-господарські санкції - заходи оперативного впливу на правопорушника з метою припинення або попередження повторення порушень зобов'язання, що використовуються самими сторонами зобов'язання в односторонньому порядку. До суб'єкту, який порушив господарське зобов'язання, можуть бути застосовані лише ті оперативно-господарські санкції, застосування яких передбачено договором.

Згідно із ч.2 ст.236 ГК України перелік оперативно-господарських санкцій, встановлений у частині першої цієї статті, не є вичерпним. Сторони можуть передбачити у договорі також інші оперативно-господарські санкції.

Зі змісту вказаних положень чинного законодавства вбачається, що рішення постачальника електричної енергії про порушення ПКЕЕ, яке оформлено протоколом, є саме оперативно-господарською санкцією, а не актом ненормативного характеру в розумінні ч.2 ст.20 ГК України. Відтак, позивач обгрунтовано звернувся до господарського суду за захистом своїх прав.

Спірні правовідносини, що виникли між сторонами у справі регулюються Законом України "Про електроенергетику", Правилами користування електричною енергією, затвердженими постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 31 липня 1996р. №28 (у редакції постанови Національної комісії регулювання електроенергетики України від 17 жовтня 2005р. №910), з подальшими змінами, в редакції, чинній на момент виникнення між сторонами спірних відносин (далі - Правила) та Методикою визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, затвердженої постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України від 04.05.2006р. №562 (далі - Методика).

Відповідно до п.6.41 ПКЕЕ, у разі виявлення під час контрольного огляду або технічної перевірки уповноваженим представником постачальника електричної енергії, від якого споживач одержує електричну енергію, або електропередавальної організації порушень цих Правил або умов договору на місці виявлення порушення у присутності представника споживача оформляється двосторонній акт порушень. У цьому разі акт вважається дійсним, якщо він підписаний не менше ніж трьома уповноваженими представниками постачальника електричної енергії (електропередавальної організації). Акт підписують тільки особи, які брали участь в контрольному огляді або технічній перевірці.

До акта про порушення сторонами можуть бути додані пояснення, зауваження та докази, перелік яких (за наявності) зазначається в цьому акті. В акті про порушення заповнюються всі графи та рядки без пропусків. Виправлення чи підчищення не допускаються. Текст повинен бути однозначним, без можливості подвійного тлумачення.

У разі відмови споживача від підписання акта про порушення про це зазначається в акті про порушення. Акт про порушення без підпису споживача вважається дійсним, якщо його підписали три представники енергопостачальника.

При цьому, судами встановлено, що відповідачем в акті в якості уповноважених представників споживача вказана ОСОБА_6, яка не має права підписувати документи від імені підприємства. В матеріалах справи відсутні доручення, правочини, щодо уповноваження ОСОБА_6 на вчинення будь-яких дій від імені ТОВ "Київсільелектро".

У вказаному акті також зазначені представники відповідача, однак, не зазначено посади представників публічного акціонерного товариства "Київобленерго" та в матеріалах справи відсутні докази їх повноважень щодо підписання такого акту.

Таким чином, висновки судів попередніх інстанцій про те, що перевірка здійснена відповідачем у відсутності уповноваженого представника позивача (споживача), є обґрунтованими.

Відповідно до п. 6.42 ПКЕЕ, Споживач має бути повідомлений про час і дату засідання комісії не пізніше ніж за 5 робочих днів до призначеного дня засідання і має право бути присутнім на засіданні комісії.

В якості доказу повідомлення позивача про дату проведення засідання комісії, відповідач посилається на лист № 06/280/8412 від 18.12.2014.

Позивач про засідання комісії був повідомлений лише 22.12.2014 року о 10-30, про що свідчить особистий підпис директора позивача - Іванчука В.І.

З огляду на вказані обставини, суди дійшли до обґрунтованого висновку, що відповідач порушив вимоги п.6.42 ПКЕЕ щодо своєчасного повідомлення позивача про дату та час проведення засідання комісії. Що, в свою чергу є порушенням порядку проведення та повідомлення про засідання комісії.

Пунктом 2.5 Методики визначено, що у разі виявлення у споживача порушень, зазначених у підпунктах 1 - 3 пункту 2.1 цієї Методики, крім виявлення випадків фіксації індикатором впливу постійного (змінного) магнітного або електричного полів, величина розрахункового добового обсягу споживання електричної енергії протягом робочого часу (W доб, кВт·год) визначається за формулою:

W доб = P · t доб · K в,

де: P - потужність (кВт), визначена як:

а) сумарна максимальна потужність наявних у споживача на час складання акта про порушення ПКЕЕ струмоприймачів відповідно до їх паспортних даних (за умови, якщо визначена таким чином потужність не перевищує дозволену потужність для даної точки обліку, зазначену в Договорі);

б) потужність, обчислена виходячи зі струму навантаження електроустановки споживача при підключенні всіх наявних на час складання акта про порушення ПКЕЕ струмоприймачів на максимальну потужність, визначеного на підставі показів відповідних засобів вимірювальної техніки, повірених у терміни, передбачені законодавством у сфері метрології (за умови відсутності паспортних даних всіх струмоприймачів, наявних у споживача на час складення акта про порушення ПКЕЕ, та якщо визначена таким чином потужність не перевищує дозволену потужність для даної точки обліку, зазначену в Договорі);

в) дозволена потужність для даної точки обліку, зазначена в Договорі (за умови, якщо потужність, визначена відповідно до положень підпунктів "а" або "б" цього пункту, перевищує дозволену потужність для даної точки обліку, ненадання споживачем інформації щодо паспортних даних струмоприймачів, недопуску представників постачальника електричної енергії (електропередавальної організації) на свою територію для перевірки інформації щодо сумарної максимальної потужності струмоприймачів, відмови споживача від вимірювання струму навантаження електроустановки при підключенні всіх наявних струмоприймачів на повну потужність).

Відповідач мав право визначати потужність відповідно до дозволеної потужності для даної точки обліку, яка зазначена в Договорі, у випадку ненадання споживачем інформації щодо паспортних даних струмоприймачів, недопуску представників постачальника електричної енергії (електропередавальної організації) на свою територію для перевірки інформації щодо сумарної максимальної потужності струмоприймачів, відмови споживача від вимірювання струму навантаження електроустановки при підключенні всіх наявних струмоприймачів на повну потужність (п.2.5 Методики).

В той же час, судами встановлено, що в Акті №К026518 про порушення відсутні будь-які дані, які свідчать про такі дії позивача. Висновок судів про те, що при донарахуванні вартості спожитої електроенергії відповідачем було безпідставно застосовано договірну потужність, а не потужність наявних у споживача на час складання акта про порушення ПКЕЕ струмоприймачів є обґрунтованим. Такі дії відповідача суди правильно кваліфікували як такі, що є порушенням Методики.

За встановлених обставин справи, колегія суддів дійшла висновку про те, що позовна вимога про визнання недійсним рішення комісії ПАТ "Київобленерго" з розгляду актів про порушення Правил користування електричною енергією оформлене протоколом № 0092 від 24.12.2014 року, підлягає задоволенню як така, що доведена позивачем належними та допустимими доказами. Доводи скаржника про порушення судами ст. 43 ГПК України, п.п. 3.3,6.41 Правил не знайшли свого підтвердження. Судами попередніх інстанцій повно та всебічно досліджено обставини справи, правильно застосовано норми матеріального права, що регулюють спірні правовідносини. Підстави для їх скасування та прийняття нового рішення у справі - відсутні.

Керуючись ст.ст.1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, - Вищий господарський суд України, -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ПАТ "Київобленерго" залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Київської області від 16.03.2015 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 20.04.2015 залишити без змін.

Головуючий, суддяВ. Овечкін судді:Є.Чернов В. Цвігун