Історія справи

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 травня 2014 року Справа № 910/21910/13 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Карабаня В.Я. - головуючого, Грека Б.М., Ковтонюк Л.В.,розглянувши матеріали касаційної

скаргиПриватного акціонерного товариства "Автотранспортне підприємство "Транспортник"напостанову Київського апеляційного господарського суду від 12.03.2014р.у справігосподарського суду міста Києва № 910/21910/13за позовомПриватного акціонерного товариства "Автотранспортне підприємство "Транспортник"доТовариства з обмеженою відповідальністю "Куля Транс Груп"простягнення шкоди внаслідок пожежі за участі представників сторін:

від позивача - Климчук О.С.;

від відповідача - Зайченко А.В.

У С Т А Н О В И В:

12.11.2013р. ПАТ "Автотранспортне підприємство "Транспортник" звернулися до господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з ТОВ "Куля Транс Груп" 174 487,00грн. збитків, які виникли внаслідок порушення останнім правил пожежної безпеки.

Відповідач проти позову заперечував та просив відмовити у задоволенні його вимог, посилаючись на відсутність вини у виникненні пожежі в орендованому приміщенні та порушення позивачем порядку проведення оцінювання майна, що постраждало внаслідок пожежі. Також, зазначав, що нанесені збитки можливо було мінімізувати, якби орендоване приміщення було обладнано сучасними системами автоматичного протипожежного захисту.

10.01.2014р. рішенням господарського суду міста Києва (суддя Підченко Ю.О.), залишеним без змін 12.03.2014р. постановою Київського апеляційного господарського суду (судді: Самсін Р.І. - головуючий, Власов Ю.Л., Зубець Л.П.) відмовлено у задоволенні позову в повному обсязі, мотивуючи недоведеністю його вимог.

У касаційній скарзі Приватне акціонерне товариство "Автотранспортне підприємство "Транспортник" посилалися на неправильне застосування попередніми судовими інстанціями норм матеріального права, тому просили скасувати судові рішення та ухвалити нове про задоволення позову. Заявник зазначав про порушення відповідачем затверджених Правил пожежної безпеки, внаслідок чого в орендованому ним приміщенні сталася пожежа, чим завдано шкоди майну, належному ПАТ "Автотранспортне підприємство "Транспортник" на праві власності, що не досліджувалось належним чином судами обох інстанцій.

Проаналізувавши касаційну скаргу на предмет її обґрунтованості у сукупності з іншими матеріалами справи, колегія суддів частково погоджується з доводами заявника та приходить до висновку про скасування рішень обох інстанцій з направленням справи для нового розгляду.

Судами обох інстанцій установлено, що 29.12.2012р. між ПАТ "Автотранспортне підприємство "Транспортник" (орендодавець) та ТОВ "Куля Транс Груп" (орендар) укладено договір № 106 оренди нежитлового приміщення, за умовами якого в користування останнього передано приміщення корпусу 73 загальною площею 216 кв.м. по вул. Бориспільська 9 у м.Києві для використання під технічне обслуговування автомобілів.

31.07.2013р. на об'єкті належному ПАТ "Автотранспортне підприємство "Транспортник" по вул. Бориспільська 9 сталась пожежа, що підтверджено актом комісії у складі державного інспектора з пожежного нагляду Дарницького району міста Києва старшого сержанта служби цивільного захисту.

Згідно Технічного висновку № 177, складеного Дослідно-випробувальною лабораторією Головного управління Державної служби надзвичайних ситуацій України у м. Києві 02.08.2013р. за № 29/6/209, ймовірною причиною пожежі є коротке замикання в електричному подовжувачі. Площа пожежі становила 25кв.м., внаслідок якої згоріло та пошкоджено три автомобілі, закопчені стіни та стеля боксу.

На замовлення ПАТ "Автотранспортне підприємство "Транспортник", суб'єктом оціночної діяльності ПП "Авто-експрес" складено Звіт про незалежну оцінку майна, яким є нежитлові приміщення адміністративно-виробничого корпусу по вул.Бориспільська 9, з метою визначення вартості матеріальних збитків заподіяних власникові майна, внаслідок ушкодження при пожежі, станом на 08.08.2013р., за висновками якого розмір матеріальних збитків становив 174 487,00грн.

Посилаючись на положення п. 7.3.2 укладеного між сторонами договору оренди, згідно яких орендар несе відповідальність за збереження і цілісність орендованого приміщення та збереження власного майна та цінностей, ПАТ "Автотранспортне підприємство "Транспортник" звернулися до ТОВ "Куля Транс Груп" з вимогою відшкодувати 174 487,00грн. збитків, яка залишена останніми без задоволення, що стало підставою для заявлення відповідного позову.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, попередні судові інстанції виходили з того, що висновком № 177 не було установлено вини ТОВ "Куля Транс Груп" у виникненні пожежі, визначено лише ймовірну причину пожежі - коротке замикання в електричному подовжувачі. Знаходження осередку займання в орендованому відповідачем приміщенні не може бути підставою для покладення на нього відповідальності за спричинені пожежею збитки без підтвердження його вини, наявність якої не доведено позивачем, тому визнали позовні вимоги безпідставними.

Колегія суддів не може погодитись з такими висновками судів, рішення яких не відповідають вимогам ст.84 ГПК України, за положеннями якої рішення має ґрунтуватись на повному з'ясуванні того, чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин справи, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору і доказів на підтвердження цих обставин; яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню при вирішенні спору. Відхиляючи будь-які доводи сторін чи спростовуючи подані стороною докази, господарські суди повинні у мотивувальній частині рішення навести правове обґрунтування і ті доведені фактичні обставини, з огляду на які ці доводи або докази не взято до уваги судом.

За приписами ст.1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Згідно положень ст. 22 ЦК України збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку із знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права. Притягнення особи до відповідної відповідальності пов'язано з наявністю усіх елементів складу правопорушення, а саме протиправної поведінки, розміру збитків, причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника і збитками та вини боржника.

Проте, при ухваленні судових рішень, попередніми судовими інстанціями, у порушень вимог ст.43 ГПК України не досліджувались належним чином обставини щодо наявності чи відсутності підстав для притягнення відповідача до відповідальності за спричинені збитки. В основу судових рішень фактично покладено лише Технічний висновок №177, який, з урахуванням заперечень відповідача, не може бути належним доказом у справі, складений спеціалістом лабораторії, яка не є експертною установою та яким установлено лише ймовірну причину пожежі.

Згідно вимог ст.41 ГПК України для роз'яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, господарський суд призначає судову експертизу.

Судова експертиза, відповідно до ст. 1 ЗК "Про судову експертизу", це дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об'єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи, що перебуває у провадженні суду. Проте, у порушення зазначених вимог, судами не обговорювалось питання щодо призначення у справі пожежно-технічної експертизи з метою з'ясування причин виникнення пожежі, що має суттєве значення для правильного вирішення спору.

Згідно договору оренду, площа орендованого відповідачем приміщення, яке було осередком пожежі, складала 216 кв.м. У Технічному висновку №177 наслідками пожежі визначено площу 25кв.м. Проте, у позовній заяві позивач, без наведення належного обґрунтування, ставив питання про відшкодування шкоди у сумі 174 487,00грн., виходячи з необхідності проведення ремонту на площі 1099,2кв.м., що залишено поза увагою судами обох інстанцій. Тому, при новому розгляді справи необхідно врахувати зазначені обставини та при необхідності обговорити питання щодо призначення у справі судової будівельно-технічної експертизи.

Зважаючи на викладене, повноваження касаційної інстанції, оскаржувані судові рішення підлягають скасування з направленням справи для нового розгляду, під час якого господарському суду необхідно всебічно і повно з'ясувати та перевірити всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінити докази, що мають юридичне значення для її розгляду та вирішення спору по суті, встановити дійсні права та обов'язки сторін, і в залежності від установленого правильно застосувати норми матеріального та процесуального права, якими урегульовано спірні правовідносини, та ухвалити законне й обґрунтоване рішення.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119 -11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Автотранспортне підприємство "Транспортник" задоволити частково.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 12.03.2014р. та рішення господарського суду міста Києва від 10.01.2014 у справі № 910/21910/13 скасувати, а справу направити для нового розгляду.

Головуючий суддяВ.Я. Карабань СуддяБ.М. Грек СуддяЛ.В. Ковтонюк