Історія справи
Постанова ВГСУ від 28.02.2017 року у справі №904/6470/16
ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 лютого 2017 року Справа № 904/6470/16
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Дроботової Т.Б.- головуючого Алєєвої І.В. Рогач Л.І.за участю представників:позивачаАкінтінова І.М. - довіреність від 12.12.2016 р.відповідачаФрідман В.Б. - довіреність від 07.12.2016 р. розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Український Рітейл" на постановувід 08.12.2016 Дніпропетровського апеляційного господарського судуу справі№ 904/6470/16 господарського суду Дніпропетровської області за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Український Рітейл" до Приватного підприємства "Мадеса" простягнення сплачених за товар коштів у розмірі 1 350 000 грн та штрафу у розмірі 459 000 грн В С Т А Н О В И В :
У серпні 2016 р. ТОВ "Український Рітейл" звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до ПП "Мадеса" про стягнення з відповідача сплачених за товар грошових коштів у розмірі 1 350 000 грн та штрафу у розмірі 459 000 грн, посилаючись на приписи статті 193 Господарського кодексу України та статей 526, 610, 611 Цивільного кодексу України.
Позовні вимоги обґрунтовані здійсненням відповідачем поставки за умовами договору від 02.02.2016 р. № 02022016/1 неякісного товару на загальну суму 1 836 000 грн посилаючись на протокол випробувань харчової продукції № 2653-2654/16-х від 30.03.2016 р. та висновки Державного підприємства "Всеукраїнський державний науково - виробничий центр стандартизації, метрології, сертифікації та захисту прав споживачів".
У відзиві на позову заяву ПП "Мадеса" просило відмовити у її задоволенні вказуючи, зокрема, на те, що в якості доказу поставки неякісного товару позивачем надано протокол випробувань харчової продукції № 2653-2654/16-х від 30.03.2016 р., в той час, як якість поставленої відповідачем продукції підтверджується сертифікатами відповідності, протоколами сертифікаційних випробувань на кожну партію товару, експертними висновками на кожну партію товару та декларацією виробника, які були надані покупцеві при поставці товару.
Натомість, з протоколу випробувань харчової продукції № 2653-2654/16-х від 30.03.2016 р., наданого позивачем, не можливо встановити які саме зразки продукції були надані на дослідження, наявність пошкодження пакування товару, відсутні посилання на опломбування цього товару та посилання на правильне зберігання відібраних зразків, переданих на дослідження. Відповідач також вказував на те, що вимагаючи повернення коштів за нібито неякісний товар, позивачем сам товар повернутий не був.
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 12.10.2016 р. (суддя Новікова Р.Г.) у задоволенні позову відмовлено.
Суд першої інстанції дійшов висновку, що матеріалами справи спростовується твердження позивача про поставку неякісної продукції та наявність підстав для застосування штрафу.
За апеляційною скаргою ТОВ "Український Рітейл" Дніпропетровський апеляційний господарський суд (судді: Іванов О.Г., Кузнецова І.Л., Сизько І.А.), переглянувши рішення господарського суду Дніпропетровської області від 12.10.2016 р. в апеляційному порядку, постановою від 08.12.2016 р. залишив його без змін з тих же підстав.
Суд апеляційної інстанції, зокрема, зазначав, що позивач не дотримався встановленої законодавством та умовами договору процедури для встановлення показників якості товару. Крім того, щоб запобігти подальшим спорам щодо якості продукції, відібрані органом державного контролю та нагляду зразки продукції були відправлені в три незалежні лабораторії, висновки яких підтверджують відповідну якість продукції, та повністю підтверджують її попередню сертифікацію, яка була надана позивачу при прийомні ним продукції. Отже, потреба у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування при вирішенні саме даного спору у суду відсутня, оскільки відсутні об'єкти дослідження, у зв'язку з чим відсутні й підстави для призначення у справі судової товарознавчої експертизи.
ТОВ "Український Рітейл" подало до Вищого господарського суду України касаційну скаргу, в якій просить судові рішення скасувати, а справу направити на новий розгляд, обгрунтовуючи доводи касаційної скарги порушенням судами норм матеріального та процесуального права.
Скаржник зазначає, що у випадку суперечливості доказів у справі, що має місце у даному випадку, їх оцінку в разі необхідності може бути здійснено господарським судом з призначенням відповідної судової експертизи, проте, судами товарознавча експертиза призначена не була. Разом з цим, позивач, на підставі пунктів 2.11 та 3.7 договору поставки, скористався своїм правом скласти акт в односторонньому порядку та провести експертизу товару в незалежній лабораторії, а дотримання умов зберігання товару до проведення відповідного дослідження в належних умовах підтверджується наданими позивачем ТТН та температурними листами, що залишено судами поза увагою.
Заявник касаційної скарги вказує на те, що у випадку, якщо суд вважає неправильним розрахунок позивачем розміру штрафних санкцій, згідно зі статтею 83 Господарського процесуального кодексу України, суд має право зменшувати розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.
У відзиві на касаційну скаргу ПП "Мадеса" просить залишити її без задоволення, а судові рішення у даній справі залишити без змін зазначаючи, що судами правильно встановлено обставини стосовно відібрання позивачем арбітражних зразків для дослідження без дотримання вимог чинного законодавства, що унеможливлює їх використання в якості об'єктів дослідження, в той час, як відповідачем надано відповідну документацію на підтвердження якості товару, частина якого, була повернена позивачем та в подальшому була реалізована іншому покупцеві, прийнята ним без зауважень та реалізована кінцевому споживачу. Так, відповідач зазначає, що ним згідно із Постановами Кабінету Міністрів України від 14.06.2002 р. № 833 та від 31.10.2007 р. № 1280 було залучено для перевірки своєї продукції орган державного контролю та нагляду, який у відповідному порядку відібрав зразки продукції, які потім були відправлені в три незалежні лабораторії, висновки яких підтверджують відповідну якість продукції відповідача та підтверджують попередню сертифікацію цієї продукції, яка була надана позивачу при прийманні ним товару.
Враховуючи вказані обставини, на думку відповідача, є правомірними висновки судів стосовно того, що потреба у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування при вирішенні саме даного спору у суду відсутня, у зв'язку з чим відсутні й підстави для призначення у справі судової товарознавчої експертизи, а доводи касаційної скарги щодо порушення судами норм права та необхідності призначення експертизи є необґрунтованими.
Відповідач вважає необґрунтованими посилання у касаційній скарзі, в якості підтвердження належного зберігання продукції, на ТТН, оскільки товарно - транспортні накладні підтверджують факт перевезення продукції з одного складу до іншого та не маються відношення до питання якості продукції, а температурні листи, на які посилається скаржник, взагалі не містять жодного посилання про об'єкт, місце зберігання, коли та ким вказані листи підписані та чи маються вони відношення до зберігання позивачем саме продукції відповідача.
Заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення присутніх у судовому засіданні представників сторін, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами, 02.02.2016 року між ТОВ "Український Рітейл" (покупець) та ПП "Мадеса" (постачальник) укладено договір поставки № 02022016/1, згідно умов якого постачальник зобов'язувався поставити, а покупець прийняти та оплатити товар на умовах цього договору. Найменування, асортимент та ціна товару зазначається в специфікації, яка є невід'ємною частиною договору.
Згідно до пункту 2.1 договору товар поставляється постачальником окремими партіями відповідно до специфікації. Постачальник зобов'язується приймати від покупця замовлення на поставку товару та здійснювати поставку товару за адресами, в кількості та на дату, визначені в специфікації, своїми транспортними засобами та за свій рахунок.
Специфікаціями до договору від 13.03.2016 року сторонами було узгоджено кількість, вартість товару та дати поставки молока незбираного згущеного з цукром "M.A.D.E.S.A." ДСТУ 4274:2003 Дой Пак 0,320кг та олії соняшникової рафінованої ДСТУ 6063:2008. Адресою поставки товару є - м. Дніпро, вул. Маршала Малиновського, 114, РЦ ТОВ "Український Рітейл".
Відповідно до видаткових накладних № 326 від 13.03.2016 р. (товарно-транспортна накладна № 326 від 13.03.2016р.), № 327 від 14.03.2016 р. (товарно-транспортна накладна № 327 від 14.03.2016 р.), № 328 від 14.03.2016 р. (товарно-транспортна накладна № 328 від 14.03.2016 р.), № 332 від 15.03.2016 р. (товарно-транспортна накладна № 332 від 15.03.2016 р.), № 336 від 16.03.2016 р. (товарно-транспортна накладна № 336 від 16.03.2016 р.), № 340 від 18.03.2016 р. (товарно-транспортна накладна № 340 від 18.03.2016 р.) відповідачем було поставлено молоко незбиране згущене з цукром "M.A.D.E.S.A." ДСТУ 4274:2003 Дой Пак 0,320кг в кількості 183 600 шт. на суму 1 836 000 грн.
Згідно з товарно-транспортними накладними № 126 від 14.03.2016 р., № 142 від 18.03.2016 р. позивачем було перевезено молоко згущене з цукром "M.A.D.E.S.A." 320 г в загальній кількості 33 600 шт. зі складу (РЦ) № 2 в м. Дніпро, вул. Маршала Малиновського,114 до складу (РЦ) № 3 в м. Дніпро, вул. Героїв Сталінграда, 122.
Як вбачається з матеріалів справи, предметом спору у даній справі є вимога ТОВ "Український Рітейл" про стягнення з ПП "Мадеса" сплачених за товар грошових коштів у розмірі 1 350 000 грн та штрафу у розмірі 459 000 грн, з посиланням на поставку відповідачем неякісного товару, що підтверджується протоколом випробувань харчової продукції № 2653-2654/16-х від 30.03.2016 р. Державного підприємства "Всеукраїнський державний науково - виробничий центр стандартизації, метрології, сертифікації та захисту прав споживачів".
Судами під час розгляду справи встановлено, що пунктом 3.1 договору поставки № 02022016/1 від 02.02.2016 р. встановлено, що якість товару, який поставляється, має відповідати вимогам державних стандартів та технічних умов, забезпечувати безпеку життя, здоров'я споживачів, охорону навколишнього середовища та відповідати вимогам, прийнятим при поставці даного товару в Україну, забезпечувати його використання за звичайним призначенням та підтверджуватись відповідним документом: сертифікатом відповідності або свідоцтвом про визнання іноземного сертифікату для товарів, які підлягають обов'язковій сертифікації; висновком державної санітарно-гігієнічної експертизи; ветеринарними документами (довідка, свідоцтво) для харчових продуктів та продовольчої сировини тваринного походження; карантинними документами (сертифікат, свідоцтво) для товарів рослинного походження; посвідченнями якості; результати експертизи незалежної лабораторії на кожну партію товару.
Пунктом 2.11 договору передбачено право покупця у випадку виявлення після приймання товару прихованих недоліків товару за якістю та кількістю скласти акт в односторонньому порядку, цей акт матиме доказове значення та юридичну силу. В цьому ж пункті визначено, що на підставі вказаного акту постачальник здійснює допоставку якісного товару в повному обсязі за ціною 0грн.0коп. до розподільчого центру покупця (м. Дніпро, вул. Маршала Малиновського, 114) не пізніше ніж через 24години після надання акту. Таким чином, в даному випадку, наслідком складання акта про виявлення прихованих недоліків є саме допоставка постачальником якісного товару.
Як вбачається з декларацій виробника/якісне посвідчення № 207 від 13.03.2016 р., № 208 від 13.03.2016 р., № 209 від 14.03.2016 р., № 210 від 14.03.2016 р., № 215 від 15.03.2016 р., № 221 від 18.03.2016 р., які долучались до товару, відповідачем було поставлено партії товару, виготовленого 03.01.2016 р., 08.01.2016 р., 22.02.2016 р., 02.03.2016 р. та 09.03.2016 р., якими останній засвідчив відповідність продукції власного виробництва вимогам нормативної документації, надавши також сертифікати, дозволи та висновок на підтвердження якості товару.
Згідно пункту 3.5 договору у разі виявлення прихованих недоліків (у тому числі, внутрітарного бою та браку) протягом строку придатності або гарантійного строку покупець зобов'язаний письмово повідомити про порушення умов цього договору про кількість, якість, асортимент, тару та/або пакування. Повноважний представник постачальника має прибути до покупця протягом трьох календарних днів з моменту отримання повідомлення для огляду товару та складення двостороннього акту. У випадку неявки представника постачальника в установлений строк, покупець має право скласти акт в односторонньому порядку, цей акт матиме доказове значення та юридичну силу.
В пункті 3.6 договору визначено, що у випадку, якщо якість поставленого товару не відповідає умовам цього договору, покупець має право за своїм вибором повернути товар та вимагати повернення сплаченої за товар суми оплати (якщо сума була сплачена) або провести взаємозалік на вартість поверненого товару (якщо у покупця наявна заборгованість перед постачальником), або вимагати зменшення ціни товару та надання відповідних супровідних та якісних документів, або відмовитись від приймання товару.
Пунктом 3.7 договору передбачено право покупця провести експертизу в незалежній лабораторії будь-якої фактичної одиниці поставленої продукції. У випадку виявлення невідповідності поставленої продукції державним стандартам, покупець залишає за собою право в односторонньому порядку відмовитись від поставки решти товару.
Відповідно до пункту 3.8 договору у випадку суттєвого порушення вимог до якості товару (виявлення недоліків, які не можна усунути, недоліків, усунення яких пов'язано з непропорційними витратами або витратами часу, недоліки, які виявились неодноразово або з'явились знов після їх усунення) покупець має право за своїм вибором відмовитись від договору та вимагати повернення сплаченої за товар грошової суми; вимагати заміни товару.
В пункті 6.3 договору вказано, що при поверненні вже сплаченого товару постачальник зобов'язаний протягом 14 календарних днів з дати повернення товару компенсувати вартість сплачених товарів шляхом перерахування грошових коштів на рахунок покупця.
Згідно пункту 7.2 договору у разі поставки неякісного товару або товару, який не відповідає вимогам цього договору, включаючи специфікацію, постачальник зобов'язаний сплатити штраф в розмірі 25% від вартості поставки неякісного товару.
Під час розгляду справи судами встановлено, що представниками позивача був складений акт відбору зразків продукції для проведення досліджень від 18.03.2016 р. молока незбираного згущено з цукром "M.A.D.E.S.A." Дой Пак 0,320кг., дати виготовлення: 02.03.2016р. (5шт) та 09.03.2016 р. (10шт.).
Згідно протоколу випробувань харчової продукції № 2653-2654/16-х від 30.03.2016 р., складеного Науково-дослідним центром випробувань продукції Державного підприємства "Всеукраїнський державний науково-виробничий центр стандартизації, метрології, сертифікації та захисту прав споживачів", об'єктами випробувань були: - реєстраційний номер 2653. Молоко незбиране згущене з цукром "M.A.D.E.S.A." за ДСТУ 4274:2003 в упаковці з комбінованого матеріалу масою по 320гр, дата виготовлення 09.03.2016 р., термін придатності до споживання 12місяців при температурі повітря від 0С до 10С; - реєстраційний номер 2654. Молоко незбиране згущене з цукром "M.A.D.E.S.A." за ДСТУ 4274:2003 в упаковці з комбінованого матеріалу масою по 320гр, дата виготовлення 02.03.2016р., термін придатності до споживання 12 місяців при температурі повітря від 0С до 10С.
Як визначено у висновках протоколу випробувань харчової продукції № 2653-2654/16-х від 30.03.2016 р. та доповненні до протоколу випробувань харчової продукції № 2653-2654/16-х від 31.03.2016 р.:
- зразок продукції № 2653 за органолептичним показником (смак та запах), за фізико-хімічними показниками (масова частка вологи, масова частка сахарози, масова частка жиру), за мікробіологічними показниками (кількість мезофільних аеробних та факультативно анаеробних мікроорганізмів, бактерії групи кишкових паличок (коліформи) не відповідає вимогам ДСТУ 4274:2003 "Консерви молочні. Молоко незбиране згущене з цукром. Технічні умови". За вмістом цинку не відповідає вимогам ДСТУ 4274:2003 "Консерви молочні. Молоко незбиране згущене з цукром. Технічні умови". Містить білий пігмент двоокис титану (Е171), використання якого не передбачено ДСТУ 4274:2003 "Консерви молочні. Молоко незбиране згущене з цукром. Технічні умови".
- зразок № 2654 містить рослинні жири, оскільки в його складі виявлено фітостерини згідно з ДСТУ ISO 3594-2001 "Жир молочний. Виявлення рослинного жиру методом газорідинної хроматографії стеринів (контрольний метод) (ISO 3594:1976, IDT).
На підставі отриманих висновків позивачем направлено на адресу відповідача вимогу № 492 від 05.05.2016 р. (том 1 а.с. 53), в якій позивач повідомив про відмову від договору поставки, необхідність сплатити штраф в розмірі 459 000грн. і повернення сплачених за товар коштів в розмірі 1 350 000 грн.
Крім того, позивач просив вважати розірваним договір з 01.05.2016 р., забрати товар - "молоко незбиране згущене з цукром "M.A.D.E.S.A." ДСТУ 4274:2003 Дой Пак 0,320кг" в кількості 33 600 шт. до 20.05.2016 р. та забезпечити явку представника до місця зберігання товару для відбирання арбітражних зразків товару.
Відповідно до статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Питання якості товару при укладенні договорів поставки регулюється главою 54 Цивільного кодексу України.
Статтею 673 вказаного Кодексу встановлено, що продавець повинен передати покупцеві товар, якість якого відповідає умовам договору купівлі-продажу. У разі відсутності в договорі купівлі-продажу умов щодо якості товару продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, придатний для мети, з якою товар такого роду звичайно використовується. Якщо продавець при укладенні договору купівлі-продажу був повідомлений покупцем про конкретну мету придбання товару, продавець повинен передати покупцеві товар, придатний для використання відповідно до цієї мети. У разі продажу товару за зразком та (або) за описом продавець повинен передати покупцеві товар, який відповідає зразку та (або) опису.
Згідно частини 2 статті 678 Цивільного кодексу України у разі істотного порушення вимог щодо якості товару (виявлення недоліків, які не можна усунути, недоліків, усунення яких пов'язане з непропорційними витратами або затратами часу, недоліків, які виявилися неодноразово чи з'явилися знову після їх усунення) покупець має право за своїм вибором: 1) відмовитися від договору і вимагати повернення сплаченої за товар грошової суми; 2) вимагати заміни товару.
Якщо продавець товару неналежної якості не є його виготовлювачем, вимоги щодо заміни, безоплатного усунення недоліків товару і відшкодування збитків можуть бути пред'явлені до продавця або виготовлювача товару.
Положення цієї статті застосовуються, якщо інше не встановлено цим Кодексом або іншим законом.
Здійснюючи судовий розгляд справи судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що позивачем було повернено товар в кількості 33545 шт. на суму 335 450 грн (з урахуванням відібраних 15 шт. зразків позивачем одноосібно та 40 шт. зразків, відібраних спільно з представником відповідача). Решта товару в кількості 150 000 шт. на суму 1 500 000 грн не повернена, докази цього в матеріалах справи відсутні.
Натомість, як встановлено судами, згідно із пунктами 3.6, 3.8, 6.3 договору № 02022016/1 від 02.02.2016 р., повернення відповідачем сплаченої за товар суми може мати місце за умови повернення позивачем товару.
Обґрунтовуючи поставку неякісного товару, позивач посилається на акт відбору зразків продукції для проведення досліджень від 18.03.2016 р., складений представниками позивача та на протокол випробувань харчової продукції № 2653-2654/16-х від 30.03.2016р. і доповнення до нього від 31.03.2016 р., складений Науково-дослідним центром випробувань продукції Державного підприємства "Всеукраїнський державний науково-виробничий центр стандартизації, метрології, сертифікації та захисту прав споживачів".
Як вбачається з матеріалів справи, акт відбору зразків продукції для проведення досліджень містить дані щодо: осіб, якими такий відбір зроблений - працівники позивача; назву продукції - Молоко незбиране сгущене з цукром 8,5 % Д/П 0,320кг; виробництва ПП "Мадеса"; дата виготовлення - 2.03.2016, 9.03.2016 р. та кількість відібраних зразків (том 1 а.с. 40).
Проте, зі змісту вказаного акта не вбачається, а відтак є неможливим ідентифікувати продукцію, яка була надана позивачем на дослідження, як продукцію, передану відповідачем на виконання саме умов договору поставки № 02022016/1 від 02.02.2016 р. з посиланням на номер партії продукції, дані товаросупровідних документів тощо.
При цьому, як встановлено судами, позивачем не надано належних доказів на підтвердження того, що досліджені зразки продукції зберігались в належних умовах, а доводи скаржника стосовно наявності у матеріалах справи ТТН та температурних листів в якості доказів належних умов зберігання відібраних позивачем на дослідження зразків продукції є необґрунтованими, оскільки товарно - транспортними накладними засвідчується факт перевезення продукції, а температурні листи за березень 2016 року, квітень 2016 року та травень 2016 року не містять жодних даних, крім даних щодо дати, часу та прізвищ осіб, посадове становище яких не зазначено, як й не зазначено на підставі чого, ким і з якою метою заповнювались такі температурні листи. (том 1 а.с. 37-39).
Разом з цим, як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами під час розгляду справи, згідно наданих відповідачем актів відбору зразків продукції від 16.05.2016 р. та від 27.09.2016р., представник Артемівської міжрайонної державної лабораторії ветеринарної медицини здійснив відбір зразків продукції "молоко незбиране згущене з цукром "M.A.D.E.S.A." ДСТУ 4274:2003 Дой Пак 0,320кг", дата виготовлення 02.03.2016 р. та 09.03.2016 р., партії № 2, № 9 в присутності представників відповідача. Тобто відбір зразків проводився за участю незацікавленої особи. Зі змісту вказаних актів вбачається, що відібрані зразки були опломбовані пронумерованими пломбами перед відправкою їх на дослідження до ДП "Київоблстандартметрологія", ДП "Державний центр сертифікації і експертизи сільськогосподарської продукції" та Інституту продовольчих ресурсів НААН України.
Згідно протоколів випробувань № 0571 ПР від 19.05.2016 р., № 1863Пр від 29.09.2016 р., № 4481 від 04.10.201 6р., № 4482 від 04.10.2016 р., № 364-365-1/16 від 04.10.2016 р., складених вказаними установами за результатами проведених досліджень, не було встановлено порушень якості товару "молоко незбиране згущене з цукром "M.A.D.E.S.A." ДСТУ 4274:2003 Дой Пак 0,320кг", дата виготовлення 02.03.2016 р. та 09.03.2016 р.
Крім того, протоколами випробувань № 2017-ГТР від 24.10.2016 року та № 2018-ПР від 24.10.2016р. складеними Випробувальною лабораторією ДП "Київстандартметрологія", яка отримавши зразки продукції, що були виготовлені в партіях 02 та 09 березня 2016 року, що були відібрані органом державного контролю та нагляду, встановлено, що продукція ПП "Мадеса", виготовлена в партіях 02 та 09 березня 2016 року відповідає вимогам ДСТУ 4274:2003 (т. 2 а.с. 61-66).
Згідно з частиною 1 статті 41 Господарського процесуального кодексу України, для роз'яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, господарський суд призначає судову експертизу.
Статтею 1 Закону України "Про судову експертизу" встановлено, що судова експертиза - це дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об'єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи, що перебуває у провадженні органів дізнання, досудового та судового слідства.
У вирішенні питання про призначення судової експертизи необхідним є, зокрема: визначення об'єктів, що підлягають експертному дослідженню; визначення обсягу необхідних та достатніх для експертного дослідження матеріалів; здійснення перевірки (огляду) матеріалів, які підлягають направленню на експертизу, з точки зору їх повноти та придатності для проведення експертизи, в тому числі з урахуванням належного відображення ознак об'єктів і зразків, а за невідповідності матеріалів цим критеріям необхідним є вжиття заходів до усунення недоліків матеріалів шляхом витребування додаткових документів і матеріалів у сторін та інших осіб; а також у разі потреби забезпечення відібрання зразків, у тому числі за необхідності - з участю спеціаліста.
Проте, як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами під час розгляду справи, потреба у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування при вирішенні саме даного спору у суду відсутня, оскільки відсутні об'єкти дослідження, у зв'язку з чим відсутні й підстави для призначення у справі судової товарознавчої експертизи, а з наданих відповідачем документів, дійсність яких сторонами не заперечувалась, підтверджено якість продукції, виготовленої та поставленої відповідачем за умовами укладеного між сторонами договору.
Відповідно до статті 1117 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази. У касаційній інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Враховуючи викладене, судова колегія вважає рішення та постанову у даній справі такими, що відповідають нормам матеріального та процесуального права, підстав для їх зміни чи скасування не вбачається, а викладені у касаційній скарзі доводи скаржника судова колегія вважає непереконливими та такими, що спростовуються матеріалами справи та встановленими судами обставинами.
Доводи скаржника, викладені ним у касаційній скарзі, судова колегія вважає непереконливими та такими, що зводяться до переоцінки встановлених судами першої та апеляційної інстанції обставин справи.
Керуючись пунктом 1 статті 1119, статтями 1115, 11110, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -
П О С Т А Н О В И В :
Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 08.12.2016 р. у справі № 904/6470/16 та рішення господарського суду Дніпропетровської області від 12.10.2016 р. залишити без змін, а касаційну скаргу без задоволення.
Головуючий суддя Т. Дроботова
Судді: І. Алєєва
Л. Рогач