Історія справи

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 січня 2015 року Справа № 922/132/13

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого:Полякова Б.М.,суддів:Коваленка В.М., Короткевича О.Є. (доповідач у справі),розглянувши матеріали касаційної скарги Арбітражного керуючого Івлєвої Н.А.на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 12.11.2014 рокута ухвалуГосподарського суду Харківської області від 12.08.2014 рокуу справі№ 922/132/13 за заявою Фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 та Фізичної особи-підприємця ОСОБА_6доФізичної особи-підприємця ОСОБА_7пробанкрутство,

В судовому засіданні взяли участь представники:

від ФОП ОСОБА_7 - ОСОБА_8

від ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" в режимі відеоконференції - Марченко О.П.

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду Харківської області (суддя Дзюба О.А.) від 12.08.2014р., зокрема, задоволено скаргу АТ "Райффайзен Банк Аваль" на дії ліквідатора та усунено арбітражного керуючого Івлєву Н.А. від виконання обов'язків ліквідатора банкрута.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 12 листопада 2014 року (судді Здоровко Л.М. - головуючий, Гетьман Р.А., Плахов О.В.), ухвалу місцевого суду залишено без змін.

Не погоджуючись з прийнятими у справі процесуальними актами, скаржник арбітражний керуючий Івлєва Н.А. звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, якою просить скасувати ухвалу Господарського суду Харківської області від 12 серпня 2014 року та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 12 листопада 2014 року у справі № 922/132/13 в частині задоволення скарги АТ "Райффайзен Банк Аваль" на дії ліквідатора та усунення арбітражного керуючого Івлєву Н.А. від виконання обов'язків ліквідатора банкрута та винести нове рішення, яким відмовити у задоволенні скарги на дії ліквідатора.

Доводи касаційної скарги зводяться до порушення судом норм матеріального та процесуального права, зокрема, ст.ст. 3-1, 30 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ст.ст. 35, 43 Господарського процесуального кодексу України, а також при неповному з'ясуванні обставин, які мають значення для правильного вирішення справи.

Ухвалою від 22.01.2015р. Вищий господарський суд задовольнив клопотання публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" в особі Харківської обласної дирекції щодо участі останнього у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

Заслухавши пояснення учасників судового засідання, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи, проаналізувавши застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, 17.01.2013р. судом першої інстанції прийнята постанова про визнання боржника банкрутом, провадження у справі про банкрутство ФОП ОСОБА_7 здійснюється у відповідності до особливостей банкрутства суб'єкта підприємницької діяльності - громадянина, встановленими ст.ст. 47-49 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" в редакції, що діяла до набрання чинності змін до цього Закону, внесених Законом України № 4212-VI від 22.12.2011р. "Про внесення змін до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" ліквідатор - фізична особа, яка відповідно до рішення господарського суду організовує здійснення ліквідаційної процедури боржника, визнаного банкрутом, та забезпечує задоволення визнаних вимог кредиторів у встановленому цим Законом порядку.

Згідно з п. 1 ст. 3-1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" якщо інше не передбачено цим Законом, арбітражним керуючим (розпорядником майна, керуючим санацією, ліквідатором) може бути призначено фізичну особу - суб'єкта підприємницької діяльності, яка має вищу юридичну або економічну освіту, володіє спеціальними знаннями та не є зацікавленою особою щодо боржника і кредиторів.

Пунктом 3 ст. 3-1 вказаного Закону встановлено, що арбітражними керуючими не можуть бути призначені: особи, які згідно з цим Законом вважаються заінтересованими; особи, які здійснювали раніше управління цим боржником - юридичною особою, за винятком випадків, коли з дня усунення цієї особи від управління зазначеним боржником минуло не менше трьох років, якщо інше не встановлено цим Законом; особи, яким заборонено здійснювати цей вид підприємницької діяльності або займати керівні посади; особи, які мають судимість за вчинення корисливих злочинів.

Порядок призначення арбітражного керуючого у справі про банкрутство фізичної особи-підприємця визначений в абз. 2 п. 7 ст. 48 Закону про банкрутство.

Згідно з пунктами 6, 9 ст. 3-1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" при реалізації своїх прав та обов'язків арбітражний керуючий зобов'язаний діяти сумлінно та розумно з урахуванням інтересів боржника та його кредиторів; невиконання або неналежне виконання обов'язків, покладених на арбітражного керуючого згідно з цим Законом, за відсутності наслідків, передбачених цією статтею, може бути підставою для усунення арбітражного керуючого від виконання ним своїх обов'язків, про що господарський суд виносить ухвалу.

Так, відповідно до частини 1 ст. 25 Закону ліквідатор з дня свого призначення здійснює, зокрема, такі повноваження: виконує функції з управління та розпорядження майном банкрута; здійснює інвентаризацію та оцінку майна банкрута згідно з законодавством; аналізує фінансове становище банкрута; очолює ліквідаційну комісію та формує ліквідаційну масу; пред'являє до третіх осіб вимоги щодо повернення дебіторської заборгованості банкруту; з підстав, передбачених частиною десятою статті 17 цього Закону, подає до господарського суду заяви про визнання недійсними угод боржника; вживає заходів, спрямованих на пошук, виявлення та повернення майна банкрута, що знаходиться у третіх осіб; реалізує майно банкрута для задоволення вимог, включених до реєстру вимог кредиторів, у порядку, передбаченому цим Законом; здійснює інші повноваження, передбачені цим Законом.

Крім того, згідно з ч. 11 ст. 30 Закону ліквідатор не рідше одного разу на місяць надає комітету кредиторів звіт про свою діяльність, інформацію про фінансове становище і майно боржника на день відкриття ліквідаційної процедури та при проведенні ліквідаційної процедури, використання коштів боржника, а також іншу інформацію на вимогу комітету кредиторів.

Згідно з частиною 13 ст. 30 Закону у разі невиконання або неналежного виконання ліквідатором своїх обов'язків господарський суд за клопотанням комітету кредиторів може припинити повноваження ліквідатора і, за пропозицією комітету кредиторів, призначає нового ліквідатора.

Відповідно до п. 4 ст. 24 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" у ліквідаційній процедурі господарський суд: розглядає скарги на дії учасників ліквідаційної процедури; здійснює інші повноваження, передбачені цим Законом.

Пунктом 9 ст. 31 Закону передбачено, що невиконання або неналежне виконання обов'язків, покладених на арбітражного керуючого згідно з цим Законом, за відсутності наслідків, передбачених цією статтею, може бути підставою для усунення арбітражного керуючого від виконання ним своїх обов'язків, про що господарський суд виносить ухвалу.

Задовольняючи скаргу АТ "Райффайзен Банк Аваль" суди прийшли до висновку, що дії ліквідатора Івлєва Н.А. не відповідають вимогам ст.ст. 22-32, 47-49 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", зокрема, ліквідатором надано звіти у справі про банкрутство тільки за період з 17.01.2013р. по 17.03.2013р., та за період з 17.03.2013р. по 20.05.2013р., а також ліквідатор не надав доказів на підтвердження належного виконання покладених на нього обов'язків протягом року.

Крім того, суди зазначили, що продаж заставного майна банкрута відбувся у квітні 2013 року на аукціоні, однак, в матеріали справи не містять доказів того, що ліквідатором здійснено перерахунок коштів, які отримані від реалізації заставного майна.

Однак, в порушення приписів ст. 43 ГПК України, судом першої інстанції при встановленні обставин для підтвердження невиконання або неналежного виконання обов'язків арбітражного керуючого не враховано довідку про результати позапланової невиїзної перевірки діяльності арбітражного керуючого від 03.07.2013р. № 19 та акту позапланової невиїзної перевірки діяльності арбітражного керуючого від 05.07.2013р. № 50, складених на підставі перевірки діяльності арбітражного керуючого Івлєвої Н.А. за скаргою ПАТ "Райффайзен Банк Аваль". Водночас в матеріалах справи відсутня інформація за результатами розгляду скарги на неправомірні дії ліквідатора Івлєвої Н.А. та заяви про визнання недійсними аукціону від 02.04.2013.

Крім того, судом першої інстанції, на що також не звернув уваги й суд апеляційної інстанції, не враховані та не відхилені клопотання ліквідатора від 14.02.2014р. та від 18.03.2014р. про звільнення останньої від обов'язків ліквідатора ФОП ОСОБА_7

Отже, господарськими судами попередніх інстанцій неповно з'ясовано обставини, які мають значення для правильного вирішення справи, що свідчить про порушення приписів ч. 1 ст. 47 ГПК України щодо прийняття судового рішення суддею за результатами обговорення усіх обставин справи та частини першої статті 43 цього Кодексу стосовно всебічного, повного і об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності.

Оскільки передбачені процесуальним законодавством межі перегляду справи в касаційній інстанції не дають їй права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені попередніми судовими інстанціями чи відхилені ними, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази, судові рішення у справі в частині задоволення скарги АТ "Райффайзен Банк Аваль" на дії ліквідатора та усунення арбітражного керуючого Івлєвої Н.А. від виконання обов'язків ліквідатора банкрута підлягають скасуванню з передачею справи в цій частині на розгляд до господарського суду першої інстанції.

Під час нового розгляду справи місцевому господарському суду слід взяти до уваги викладене у даній постанові, вжити всі передбачені чинним законодавством заходи для всебічного, повного та об'єктивного встановлення обставин справи, дати належну правову оцінку доказам, доводам та запереченням учасників судового процесу і, в залежності від встановленого та відповідно до вимог закону, прийняти відповідне рішення.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119-11111 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу арбітражного керуючого Івлєвої Н.А. задовольнити частково.

2. Ухвалу Господарського суду Харківської області від 12 серпня 2014 року та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 12 листопада 2014 року у справі № 922/132/13 в частині усунення арбітражного керуючого Івлєвої Н.А. від виконання обов'язків ліквідатора банкрута скасувати.

3. Справу № 922/132/13 в цій частині передати на розгляд до Господарського суду Харківської області.

Головуючий Б.М. Поляков

Судді В.М. Коваленко

О.Є. Короткевич