Історія справи

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 листопада 2014 року Справа № 909/415/14 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючий суддяХодаківська І.П.,суддіФролова Г.М., Яценко О.В.розглянувши матеріали касаційної скаргиПублічного акціонерного товариства "Енергетичні Технології"на постановуЛьвівського апеляційного господарського суду від 01.09.2014 рокуу справі№ 909/415/14господарського судуІвано-Франківської областіза первісним позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Косакс Енд Ко Інтернешенл"до1. Публічного акціонерного товариства "Енергетичні Технології", 2. Приватного підприємства "Медін-Інвестментс"за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів: Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Комфортбуд-2"простягнення 2 002 395, 78 грн. заборгованостіта за зустрічним позовомПублічного акціонерного товариства "Енергетичні Технології"до1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Косакс Енд Ко Інтернешенл", 2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Комфортбуд-2"провизнання недійсним договору поруки від 25.12.2009 рокуВ засіданні взяли участь представники:

- позивача за первісним позовом: Селепей Ю.І. дов. б/н від 30.04.2014 року,- відповідачів за первісним позовом:ПАТ "Енергетичні Технології": Крекін М.Д. дов. № 9 від 20.08.2014 року, ПП "Медін-Інвестментс": не з'явився,- третьої особи:не з'явивсяВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Косакс Енд Ко Інтернешенл" (далі за текстом - ТОВ "Косакс Енд Ко Інтернешенл") звернулось до господарського суду Івано-Франківської області з позовом до публічного акціонерного товариства "Енергетичні Технології" (далі за текстом - ПАТ "Енергетичні технології"), приватного підприємства "Медін-Інвестментс" (далі за текстом - ПП "Медін-Інвестментс") про стягнення 2 002 395, 78 грн. заборгованості за договором підряду.

Ухвалою господарського суду Івано-Франківської області від 05.06.2014 року, на підставі ст. 27 Господарського процесуального кодексу України, залучено до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів - товариство з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Комфортбуд-2" (далі за текстом - ТОВ "Будівельна компанія "Комфортбуд-2").

Ухвалою господарського суду Івано-Франківської області від 25.06.2014 року прийнято до розгляду зустрічну позовну заяву ПАТ "Енергетичні Технології" до ТОВ "Косакс Енд Ко Інтернешнл" та ТОВ "Будівельна компанія "Комфортбуд-2" про визнання недійсним договору поруки від 25.12.2009 року.

Рішенням господарського суду Івано-Франківської області від 17.07.2014 року у справі № 909/415/14 первісний позов ТОВ "Косакс Енд Ко Інтернешнл" задоволено: стягнуто солідарно з ПАТ "Енергетичні Технології", та ПП "Медін-Інвестментс" на користь ТОВ "Косакс Енд Ко Інтернешнл" 2 002 395, 78 грн. заборгованості. У задоволенні зустрічного позову ПАТ "Енергетичні Технології" до ТОВ "Косакс Енд Ко Інтернешнл" та ТОВ "Будівельна компанія "Комфортбуд-2" про визнання недійсним договору поруки від 25.12.2009 року - відмовлено.

Не погодившись з рішенням місцевого господарського суду, ПАТ "Енергетичні технології" звернулось до Львівського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просило скасувати рішення господарського суду Івано-Франківської області від 17.07.2014 року та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні первісних позовних вимог та задовольнити зустрічні позовні вимоги.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 01.09.2014 року у справі № 909/415/14 апеляційну скаргу ПАТ "Енергетичні технології" залишено без задоволення, а рішення господарського суду Івано-Франківської області від 17.07.2014 року - без змін.

Не погоджуючись з вказаними судовими актами, ПАТ "Енергетичні технології" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Івано-Франківської області від 17.07.2014 року та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 01.09.2014 року у справі № 909/415/14 в частині задоволення первісних позовних вимог та прийняти нове рішення у вказаній частині, яким відмовити в задоволенні первісних позовних вимог, аргументуючи порушення норм права, зокрема, ст. 4 Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг", ст. 3 Господарського кодексу України, ст. ст. 203, 546, 553 Цивільного кодексу України.

Розпорядженням секретаря другої судової палати Вищого господарського суду України від 04.11.2014 року № 03-05/2077 для розгляду касаційної скарги у справі № 909/415/14, у зв'язку з тим, що згідно наказу Вищого господарського суду України від 13.10.2014 року № 6-кп суддів Ходаківську І.П. та Костенко Т.Ф. направлено до Національної школи суддів України для проходження двотижневої підготовки з 03.11.2014 року по 14.11.2014 року сформовано колегію суддів у складі: головуючий - Сибіга О.М., судді Бакуліна С.В., Яценко О.В. (доповідач).

Ухвалою Вищого господарського суду України від 06.11.2014 року, на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, розгляд касаційної скарги у справі № 909/415/14 відкладено до 13.11.2014 року, у зв'язку з неявкою представників відповідача 2 за первісним позовом та третьої особи у судове засідання.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 13.11.2014 року, на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, розгляд касаційної скарги у справі № 909/415/14 відкладено до 20.11.2014 року, у зв'язку з неявкою представників відповідача 2 за первісним позовом та третьої особи у судове засідання.

Розпорядженням секретаря другої судової палати Вищого господарського суду України від 18.11.2014 року № 03-05/3036 для розгляду касаційної скарги у справі № 909/415/14, у зв'язку з завершенням двотижневої підготовки у Національній школі суддів України судді Ходаківської І.П., та виходом із відпустки судді Фролової Г.М. сформовано колегію суддів у складі: головуючий - Ходаківська І.П., судді Фролова Г.М., Яценко О.В. (доповідач).

Ухвалою Вищого господарського суду України від 20.11.2014 року, на підставі ст. ст. 69, 77 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи продовжено на 15 днів та відкладено розгляд касаційної скарги до 27.11.2014 року, у зв'язку з неявкою представників відповідача 2 та третьої особи.

Учасників судового процесу відповідно до статті 1114 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційної скарги.

Колегія суддів Вищого господарського суду України, переглянувши у касаційному порядку рішення суду першої інстанції та постанову апеляційної інстанції, на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши застосування судом першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Місцевим та апеляційним господарськими судами досліджено, що 27.03.2007 р. між ПАТ "Енергетичні Технології" (замовником) та ТОВ "Будівельна компанія "Комфортбуд-2" (генеральним підрядником) укладено договір генерального підряду № 7 на капітальне будівництво "Торгово-розважального центру" в м. Івано-Франківськ по вул. А. Мельника, згідно умов якого ТОВ "Будівельна компанія "Комфортбуд-2", як генеральний підрядник, зобов'язалося виконати на замовлення ПАТ "Енергетичні Технології", як Замовника, роботи по будівництву "Торгово-розважального центру" в м. Івано-Франківськ по вул. Мельника.

Згідно п. п. 3.1., 3.4. Договору Генерального підряду ціна робіт складається з ціни придбаних Генеральним підрядником матеріалів, компенсацій всіх інших понесених ним витрат, вартості їх поставки та винагороди Генерального підрядника. Договірна ціна визначається сумою всіх актів виконаних робіт в межах договору.

Відповідно до п. 4.5. Договору оплата проводиться за фактично і якісно виконані роботи, які відображені в підписаних сторонами актах виконаних робіт. Сторони договору генерального підряду № 7 на капітальне будівництво "Торгово-розважального центру" в м. Івано-Франківськ по вул. А.Мельника від 27 березня 2007 року врегулювали порядок прийняття робіт, вказавши в п. 4.3 вказаного договору про те, що акти виконаних робіт представляються Генеральним підрядником для розгляду Замовнику не пізніше 2-го числа місяця, який іде за звітним.

Положеннями п. 4.4. Договору передбачено, що акт виконаних робіт, який підлягає підписанню, складається та подається Замовнику на розгляд у 2-х примірниках. У разі відсутності зауважень до акту виконаних робіт Замовник протягом трьох днів з моменту отримання акту, повинен підписати або узгодити рахунки по коригуванню. При цьому, в п. 1.8 Договору генерального підряду сторони визначили, що акт виконаних робіт - документ, підписаний сторонами, який відображає виконані види робіт, обсяг робіт та їх вартість, складений за формою № КБ-2в "Акт приймання виконаних підрядних робіт", затвердженою спільним наказом Державного комітету статистики України та Державного комітету України з будівництва та архітектури від 21 червня 2002 року № 237/5.

Судами попередніх інстанцій підставно вказано, що підписавши акт приймання виконання підрядних робіт № 258 від "29" жовтня 2008 року на загальну суму 2 433 344, 40 грн. та акт приймання виконання підрядних робіт № 258/1 від "28" листопада 2008 року на загальну суму 1 527 189, 60 грн., складені за формою № КБ-2в "Акт приймання виконаних підрядних робіт", ПАТ "Енергетичні Технології" як замовник прийняв у ТОВ "Будівельна компанія "Комфортбуд-2" як Генерального підрядника та перелічені в них роботи без зауважень.

Отже, судами встановлено, що генеральним підрядником виконано, а Замовником оплачено роботи на загальну суму - 3 326 6485, 09 грн.. В період з вересня по жовтень 2008 року ТОВ "Будівельна компанія "Комфортбуд-2" виконано роботи на загальну суму 3 960 534 грн., що підтверджується актами приймання виконання підрядних робіт.

Крім того, судами попередніх інстанцій підставно не прийнято до уваги доводи скаржника про те, що за період з вересня по жовтень 2008 р. ПАТ "Енергетичні Технології" не приймало від ТОВ "Будівельна компанія "Комфортбуд-2" будівельних робіт на суму у розмірі 3 960 534 грн., з посиланням на підписані між сторонами довідками про вартість виконаних підрядних робіт за серпень та грудень 2008 р., накопичувальні відомості по рахунку № 631 за жовтень, листопад та грудень 2008 р., оборотні баланси за жовтень, листопад та грудень 2008 р., звіт по господарських операціях по рахунку 631 з ТОВ "Будівельна компанія "Комфортбуд-2" за періоди з 01.01.2008 р. по 01.12.2008 р. Спільним наказом Державного комітету статистики України та Державного комітету України з будівництва та архітектури від 21 червня 2002 року № 237/5, зареєстрованим в Мінюсті України, затверджено типові форми первинних облікових документів у будівництві N КБ-2в "Акт приймання виконаних підрядних робіт" та N КБ-3 "Довідка про вартість виконаних підрядних робіт" і запроваджено їх застосування з 1 липня 2002 року. Сторони, які вступили у відносини будівельного підряду, самостійно на власний розсуд можуть визначити обов'язковість використання вищевказаних форм первинних документів з обліку у будівництві.

Місцевим та апеляційним господарськими судами досліджено, що ПАТ "Енергетичні Технології" та ТОВ "Будівельна компанія "Комфортбуд-2" як сторони договору генерального підряду в його тексті, а саме в п. 1.8., посиланням на спільний наказ Державного комітету статистики України та Державного комітету України з будівництва та архітектури від 21 червня 2002 року № 237/5 встановили обов'язковість використання для обліку виконання та прийняття робіт форми № КБ-2в "Акт приймання виконаних підрядних робіт". При цьому, договором підряду не встановлено обов'язковість використання передбаченої вищевказаним наказом "Довідки про вартість виконаних підрядних робіт" (типової форми N КБ-3).

Посилання відповідача за первісним позовом на сумніви у даних, зазначених у підписаних ним без зауважень актах приймання виконаних робіт, судами не встановлено належними доказами не підтверджено, а клопотання про призначення судової економічної експертизи було підставно відхилено судами з мотивів, зазначених у рішенні місцевого господарського суду.

Господарськими судами попередніх інстанцій досліджено, що підстави та строки оплати сторони передбачили в договорі генерального підряду. Так, в п. 4.5. договору передбачено, що оплата проводиться за фактично і якісно виконані роботи, які відображені в підписаних Сторонами актах виконаних робіт. Крім того, пунктом 4.6. договору передбачено, що замовник зобов'язаний оплатити фактично виконані роботи за вирахуванням суми сплачених авансів протягом 3 (трьох) банківських днів з дати підписання актів виконаних робіт. Отже, після прийняття робіт у ПАТ "Енергетичні Технології" виникли зобов'язання щодо оплати виконаних і переданих ТОВ "Будівельна компанія "Комфортбуд-2" будівельних робіт у строки, обумовлені договором генерального підряду № 7 на капітальне будівництво "Торгово-розважального центру" в м. Івано-Франківськ по вул. А.Мельника від 27 березня 2007 року, а саме за роботи, передбачені актом приймання виконання підрядних робіт № 258 від "29" жовтня 2008 року - до 03 листопада 2008 року, а за роботи, передбачені актом приймання виконання підрядних робіт № 258/1 від " 28" листопада 2008 року - до 03 грудня 2008 року.

Проте, в порушення умов Договору Генерального підряду Замовник не сплатив Генеральному підряднику повну вартість виконаних робіт, внаслідок чого утворився борг в сумі 2 002 395, 78 грн. з яких: 475 206, 18 грн. становить вартість робіт, які були виконані та належним чином прийняті Замовником згідно Акту приймання виконання підрядних робіт № 258 від 29.10.2008 р. (на загальну суму 2 433 344, 40 грн.). 1 527 189, 60 грн. становить вартість робіт, які були виконані та належним чином прийняті Замовником згідно акту приймання виконання підрядних робіт № 258/1 від 28.11.2008 р. (на загальну суму 1 527 189, 60 грн.).

Так, суди попередніх інстанцій підставно виходили з того, що у відповідності до ст. 193 Господарського кодексу України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Згідно ст. 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається, а у відповідності до ст. 599 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Порушенням зобов'язання, відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Згідно ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Згідно ч. 1 ст. 846 Цивільного кодексу України строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду.

Положеннями ст. 854 Цивільного кодексу України визначено, що якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк, або за згодою замовника, - достроково. У відповідності до ст. 853 Цивільного кодексу України, замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

Відповідно до ч. 4 ст. 882 Цивільного кодексу України передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 25.12.2009 р. між ТОВ "Будівельна компанія "Комфортбуд-2" (кредитор) та ТОВ "Косакс Енд Ко Інтернешнл" (поручитель) укладено договір поруки, згідно п. 1 якого, предметом договору є надання поруки поручителем перед кредитором за виконання відкритим акціонерним товариством "Енергетичні Технології" його зобов'язань по сплаті кредитору будь-яких сум, що виникають або можуть виникнути згідно з положеннями Договору генерального підряду № 7 на капітальне будівництво "Торгово-розважального центру" в м. Івано-Франківськ, по вул. А. Мельника від 27 березня 2007 року, в т.ч., але не обмежуючись, штрафних санкцій та інших платежів.

Відповідно до п. п. 2, 4 договору поручитель відповідає перед кредитором за виконання зобов'язань в тому ж розмірі, що і боржник. У випадку невиконання боржником (відповідачем) зобов'язань боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники. При цьому, у випадку забезпечення виконання зобов'язань боржника (відповідача) перед кредитором за договором іншими поруками всі поручителі виступають солідарними боржниками перед кредитором.

Згідно п. п. 5, 7 договору у випадку невиконання боржником (відповідачем) зобов'язань, кредитор направляє поручителю письмову вимогу із зазначенням про факт невиконання зобов'язань. Така вимога вважається отриманою поручителем з моменту відповідної відмітки представника поручителя на ній. Поручитель зобов'язаний виконати зобов'язання, зазначені в письмовій вимозі кредитора, протягом двох календарних днів з моменту направлення вимоги, зазначеної в п. 5 цього договору. До поручителя, який виконав зобов'язання, переходять всі права кредитора за такими зобов'язаннями.

Місцевим та апеляційним господарськими судами досліджено, що відповідно до умов договору поруки від 25.12.2009 р. ТОВ "Будівельна компанія "Комфортбуд-2" неодноразово зверталося до ТОВ "Косакс Енд Ко Інтернешнл" з письмовими вимогами сплатити на його користь заборгованість (вимоги про сплату заборгованості від 28.05.10, від 28.08.10, від 27.01.11, від 30.06.11, від 30.11.11, від 30.04.12, від 03.09.12, від 28.01.13, від 01.07.13, від 27.11.13, від 08.04.14). Позивач, як поручитель виконав зобов'язання відповідача ПАТ "Енергетичні Технології" як боржника перед ТОВ "Будівельна компанія "Комфортбуд-2" за договором генерального підряду від 27.03.2007 р. шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог за наступних обставин. 01.10.2013 року між позивачем та фізичною особою Ластовецьким А.Д. укладено Договір безвідсоткової позики відповідно до якого, позикодавець (позивач) надав Ластовецькому А.Д. (позичальнику) безвідсоткову позику в розмірі 2 720 000, 00 грн., а Ластовецький А.Д. (позичальник) зобов'язувався повернути таку ж суму грошових коштів у порядку та строки, визначені договором.

Положеннями п. п. 4.1., 3.1. договору сторони погодили, що позичальник зобов'язується повернути позикодавцю суму позики, отриману за договором, до 12.04.12 включно. Виконання зобов'язань позичальника за цим договором забезпечується порукою ТОВ "Будівельна компанія "Комфортбуд-2". З метою забезпечення виконання зобов'язань Ластовецького А.Д. за договором безвідсоткової позики від 01.10.2013 року між ТОВ "Косакс Енд Ко Інтернешнл" (позивачем) як кредитором та ТОВ "Будівельна компанія "Комфортбуд-2", як поручителем, укладено договір поруки від 01.10.2013 р.

Предметом договору є надання поруки поручителем перед кредитором за виконання фізичною особою Ластовицьким Андрієм Дмитровичем (боржником) його зобов'язань по сплаті кредитору (позивачу) будь-яких сум, що виникають згідно з положеннями договору безвідсоткової позики від 01 жовтня 2013 року, в т.ч., але не обмежуючись, штрафних санкцій та інших платежів. Поручитель відповідає перед кредитором за виконання зобов'язань в тому ж розмірі, що і боржник. Поручитель з умовами договору, укладеним між кредитором та боржником, ознайомлений та не має жодних заперечень та/або застережень щодо таких умов. У випадку невиконання боржником зобов'язань боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники. При цьому, у випадку забезпечення виконання зобов'язань боржника перед кредитором за договором іншими поруками всі поручителі виступають солідарними боржниками перед кредитором. У випадку невиконання боржником зобов'язань кредитор направляє поручителю письмову вимогу із зазначенням про факт невиконання зобов'язань. Поручитель зобов'язаний виконати зобов'язання, зазначені в письмовій вимозі кредитора, протягом одного календарного дня з моменту направлення вимоги. До поручителя, який виконав зобов'язання, переходять всі права кредитора за такими зобов'язаннями.

Судами встановлено, що згідно умов договору поруки від 01.10.2013 р. позивач звернувся до ТОВ "Будівельна компанія "Комфортбуд-2" із письмовою вимогою сплатити на його користь заборгованість в розмірі 2 720 000 грн. (вимога № 14/04-2014 від 14.04.2014 року про сплату на користь позивача заборгованості за договором поруки). У зв'язку з наявністю у ТОВ "Косакс Енд Ко Інтернешнл" та ТОВ "Будівельна компанія "Комфортбуд-2" зустрічних однорідних вимог за договором поруки від 25.12.2009 р. та договором поруки від 01.10.2013 р. на суму 2 002 395, 78 грн., 15.04.14 р. між позивачем та ТОВ "Будівельна компанія "Комфортбуд-2" укладено договір про виконання зобов'язань шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог, відповідно до якого позивач та ТОВ "Будівельна компанія "Комфортбуд-2" виконали свої зобов'язання шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог на загальну суму 2 002 395, 78 грн. Відтак, до ТОВ "Косакс Енд Ко Інтернешнл" як поручителя, який виконав зобов'язання, забезпечене порукою перед підрядником (ТОВ "Будівельна компанія "Комфортбуд-2"), перейшли усі права кредитора за договором генерального підряду № 7 на капітальне будівництво "Торгово-розважального центру" в м. Івано-Франківськ по вул. А. Мельника від 27.03.2007 р.

Місцевим та апеляційним господарськими судами досліджено, що з метою забезпечення виконання зобов'язань відповідача - ПАТ "Енергетичні Технології" за договором генерального підряду між позивачем як кредитором та ПП "Медін-Інвестментс" як поручителем (відповідач) укладено договір поруки від 15.04.2014 р., відповідно до якого відповідач - ПП "Медін-Інвестментс" в повному обсязі поручилось перед позивачем за виконання відповідачем ПАТ "Енергетичні Технології" його зобов'язань за договором генерального підряду № 7 на капітальне будівництво "Торгово-розважального центру" в м. Івано-Франківськ по вул. А. Мельника від 27.03.2007 р.

Відповідно до п. п. 2, 4 договору, поручитель відповідає перед кредитором за виконання зобов'язань в тому ж розмірі, що і боржник. У випадку невиконання боржником (ПАТ "Енергетичні Технології") зобов'язань боржник (відповідач ПАТ "Енергетичні Технології") і поручитель (відповідач ПП "Медін-Інвестментс") відповідають перед кредитором (позивачем) як солідарні боржники.

Господарськими судами попередніх інстанцій досліджено, що згідно умов договору поруки від 15.04.2014 р. позивач звернувся до відповідача ПП "Медін-Інвестментс" із письмовою вимогою 16/04-2014 від 16.04.14 про сплату заборгованість в розмірі 2 002 395, 78 грн.

Відповідно до ст. 553 Цивільного кодексу України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

Положеннями ст. 554 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки. Особи, які спільно дали поруку, відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки.

Згідно ч. 2 ст. 556 Цивільного кодексу України до поручителя, який виконав зобов'язання, забезпечене порукою, переходять усі права кредитора у цьому зобов'язанні, в тому числі й ті, що забезпечували його виконання.

Колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з висновком судів попередніх інстанцій про те, що посилання скаржника на недійсність договору поруки як такого, що був укладений після спливу встановленого строку, не заслуговує на увагу враховуючи, що згідно із ст. 6 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору та визначенні його умов. Зазначене не впливає на дійсність зобов'язання сторін, забезпеченого порукою.

Місцевим та апеляційним господарськими судами встановлено, що істотні умови, притаманні договору факторингу не відповідають змісту та цілі укладеного між сторонами договору поруки від 25.12.2009 р. Зокрема, за оспорюваним договором жодна із сторін не передає грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату, відсутнім є відступлення права грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Згідно ч. 1. ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Статтею 203 Цивільного кодексу України закріплено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі, правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей. Обов'язок кредитора або поручителя за договором поруки одержувати згоду боржника на укладання такого договору законодавством не передбачений та не випливає зі змісту даних правовідносин. Волевиявлення боржника під час укладення договору поруки не є істотною умовою договору поруки.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України порука створює права для кредитора та обов'язки для поручителя, безпосередньо на права та обов'язки боржника цей вид забезпечення виконання зобов'язань не впливає, оскільки зобов'язання боржника в цьому випадку не встановлюються, не припиняються, не змінюються. Тому відсутність згоди боржника на укладання договору поруки або його не повідомлення про укладання такого договору не є підставою для визнання такого договору недійсним.

Отже, суди підставно відмовив у задоволенні зустрічного позову.

Крім того, суди попередніх інстанцій дійшли вірного висновку про те, що первісний позов слід задовольнити, стягнувши солідарно суму на підставі договору поруки, а посилання скаржника на сплив позовної давності за вимогами до поручителя, не відповідає законодавству. Згідно ст. 261 Цивільного кодексу України, перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Відповідно до ст. 262 Цивільного кодексу України, заміна сторін у зобов'язанні не змінює порядку обчислення та перебігу позовної давності. Однак, про особу, яка відповідає та про факт порушення позивачу стало відомо в межах позовної давності.

За таких обставин, колегія суддів касаційної інстанції приходить до висновку, що під час розгляду справи місцевим та апеляційним господарськими судами фактичні обставини справи встановлено на основі повного, всебічного і об'єктивного дослідження поданих доказів, господарськими судами вірно застосовані норми права, а доводи скаржника не спростовують законності прийнятих у справі судових актів.

Відповідно до п. 1 ст. 1119 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції без змін, а скаргу - без задоволення.

Касаційна скарга залишається без задоволення, коли суд визнає, що рішення місцевого та постанова апеляційного господарських судів прийняті з дотриманням вимог матеріального та процесуального права, з'ясуванням всіх обставин, які мають значення для правильного вирішення спору.

Таким чином, колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з висновками місцевого та апеляційного господарських судів, які відповідають матеріалам справи та чинному законодавству, у зв'язку з чим підстав для скасування чи зміни оскаржуваних судових актів не вбачається.

Керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "Енергетичні Технології" на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 01.09.2014 року у справі № 909/415/14 залишити без задоволення.

2. Постанову Львівського апеляційного господарського суду від 01.09.2014 року у справі № 909/415/14 залишити без змін.

Головуючий суддяІ.П. Ходаківська СуддіГ.М. Фролова О.В. Яценко