Історія справи

Постанова ВГСУ від 27.07.2015 року у справі №910/1043/15-г

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 липня 2015 року Справа № 910/1043/15-г

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючого судді Карабаня В.Я.,

суддів Васищака І.М.,

Ємельянова А.С. (доповідач у справі),

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргуКиївського комунального об'єднання зеленого будівництва та експлуатації зелених насаджень "Київзеленбуд" на рішеннягосподарського суду міста Києва від 02.04.2015 р. (суддя Ващенко Т.М.) та на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 03.06.2015 р. (судді: Чорна Л.В., Пашкіна С.А., Смірнова Л.Г.) у справі№910/1043/15-г господарського суду міста Києва за позовомКиївського комунального об'єднання зеленого будівництва та експлуатації зелених насаджень "Київзеленбуд" доТовариства з обмеженою відповідальністю "Будівельно-інвестиційна компанія "Березнякижитлобуд" третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивачаКомунальне підприємство виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) "Київекспертиза" простягнення 89 000 грн. 00 коп. за участю представників: від позивача Климчук Н.Ю., довіреність №21 від 05.02.2015 р.від відповідача Олійник О.В., довіреність №02_15 від 20.02.2015 р. від третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивачане з'явились

В С Т А Н О В И В:

Київське комунальне об'єднання зеленого будівництва та експлуатації зелених насаджень "Київзеленбуд" звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельно-інвестиційна компанія "Березнякижитлобуд", за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Комунального підприємства виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) "Київекспертиза" про стягнення 89 000 грн. 00 коп.

Рішенням господарського суду міста Києва від 02.04.2015 р. у справі №910/1043/15-г в задоволенні позову відмовлено.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 03.06.2015 р. у справі №910/1043/15-г вищевказане судове рішення місцевого господарського суду залишено без змін.

Вказані судові акти мотивовано відсутністю правових підстав для покладення на відповідача відповідальності за неналежне виконання договірних зобов'язань, оскільки останній виконав для позивача підрядні роботи за договором підряду №111/7 від 17.07.2013 р., а позивач прийняв та оплатив ці роботи.

Не погоджуючись з прийнятими судовими рішеннями, Київське комунальне об'єднання зеленого будівництва та експлуатації зелених насаджень "Київзеленбуд" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить оскаржувані рішення скасувати та направити справу на новий розгляд до місцевого господарського суду.

Обґрунтовуючи підстави звернення до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, позивач посилається на порушення господарськими судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права.

Розпорядженням Секретаря четвертої судової палати №1112 від 17.07.2015 р., у зв'язку з відпусткою судді Ковтонюк Л.В., для вирішення питання про прийняття до провадження або повернення касаційної скарги Київського комунального об'єднання зеленого будівництва та експлуатації зелених насаджень "Київзеленбуд" на рішення господарського суду міста Києва від 02.04.2015 р. та на постанову Київського апеляційного господарського суду від 03.06.2015 р. сформовано колегію суддів Вищого господарського суду України в наступному складі: суддя Карабань В.Я. - головуючий, судді Ємельянов А.С., Малетич М.М.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 20.07.2015 р. касаційну скаргу Київського комунального об'єднання зеленого будівництва та експлуатації зелених насаджень "Київзеленбуд" прийнято до провадження. Розгляд справи призначено на 27.07.2015 р.

Розпорядженням Секретаря четвертої судової палати №1233 від 27.07.2015 р., у зв'язку з відпусткою судді Малетича М.М., для розгляду касаційної скарги Київського комунального об'єднання зеленого будівництва та експлуатації зелених насаджень "Київзеленбуд" на рішення господарського суду міста Києва від 02.04.2015 р. та на постанову Київського апеляційного господарського суду від 03.06.2015 р. у справі №910/1043/15-г сформовано колегію суддів Вищого господарського суду України в наступному складі: суддя Карабань В.Я. - головуючий, судді Васищак І.М., Ємельянов А.С.

У судове засідання 27.07.2015 р. з'явились представники позивача та відповідача.

Представник третьої особи у судове засідання не з'явився, причини неявки суду не повідомив.

Відповідно до ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, сторони зобов'язані добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін - це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

З врахуванням вищенаведеного, судова колегія приходить до висновку про можливість розгляду касаційної скарги без участі представника третьої особи.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав доводи, викладені в касаційній скарзі, просив скасувати рішення господарського суду міста Києва від 02.04.2015 р., постанову Київського апеляційного господарського суду від 03.06.2015 р. у справі №910/1043/15-г та передати справу на розгляд до місцевого господарського суду.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечив проти задоволення касаційної скарги, просив оскаржувані судові акти залишити без змін.

Колегія суддів, вивчивши матеріали справи, заслухавши представників сторін, дослідивши правильність застосування господарськими судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Як встановлено господарськими судами попередніх інстанцій, 17.07.2013 р. між Київським комунальним об'єднанням зеленого будівництва та експлуатації зелених насаджень "Київзеленбуд" (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Будівельно-інвестиційна компанія "Березнякижитлобуд" (підрядник) укладено договір підряду №111/7.

В п. 1.1 вказаного договору зазначено, що відповідно до Програми економічного і соціального розвитку міста Києва на 2013 рік, затвердженої Рішенням Київської міської ради №2/9059 від 08.02.2013 р., на підставі Протоколу оцінки пропозицій конкурсних торгів (цінових пропозицій) №9/2 від 17.05.2013 р., замовник доручає, а підрядник зобов'язується на свій ризик, власними і залученими силами та засобами здійснити роботи по завершенню І черги реконструкції парку "Молодіжний", зі складу об'єкту "Реконструкція парку "Молодіжний" у Деснянському районі, І черга", а замовник зобов'язується прийняти і оплатити такі роботи.

При цьому, загальна вартість робіт за даним договором згідно з договірною ціною (додаток №1), складає 842 238 грн. 33 коп., крім того ПДВ 20% - 168 447 грн. 00 коп., що разом складає 1 010 686 грн. 00 коп. Ціна договору може бути зменшена залежно від реального фінансування видатків. Перегляд договірної ціни підтверджується розрахунками і здійснюється шляхом оформлення додаткових угод, підписаних обома сторонами. Вартість робіт переглядається сторонами у разі: зміни обсягу і складу робіт за обґрунтованим рішенням замовника, зміни проектних рішень, перезатвердження проекту тощо; прийняття нових законодавчих і нормативних актів, що впливають на вартість робіт (п.п. 2.1, 2.2, 2.3 договору підряду).

В свою чергу, в 2.4 договору №111/7 від 17.07.2013 р. встановлено, що договірна ціна, яка вказана в п. 2.1 складена відповідно до кошторисного розрахунку, погодженого ДП "Укрдержбудекспертиза" (позитивний висновок №00-0510-12/КД від 31.05.2012р.).

Відповідно до п. 2.5 вказаного договору джерелом фінансування є кошти місцевого бюджету.

В розділі 3 договору підряду закріплені строки та порядок виконання робіт.

Так, термін виконання робіт - до 30.05.2013 р. Приймання робіт здійснюється на підставі актів виконаних робіт за формою №КБ-2в та довідки за формою №КБ-3. Датою завершення робіт вважається дата прийняття замовником виконаних робіт на об'єкті в цілому з підписанням акту приймальної комісії та акту приймання-передачі об'єкту представниками замовника, підрядника та експлуатаційної організації з пред'явленням підрядником виконавчої документації, актів прихованих робіт, сертифікатів тощо.

Згідно з п. 4.1 договору №111/7 від 17.07.2013 р. сторони погодили, що Замовник протягом 5 днів після реєстрації даного договору в держказначействі та отримання від головного розпорядника бюджетних коштів може перераховувати підряднику за його заявкою аванс на придбання матеріалів у розмірі 30% (на придбання матеріальних ресурсів) від вартості договірної ціни. Строк виконання робіт на суму перерахованого авансу не повинен перевищувати трьох місяців з дня його отримання, а використання зазначених коштів підтверджується актами виконаних робіт за формою №КБ-2в та довідкою №КБ-3. Після закінчення тримісячного терміну невикористані суми авансу повертаються замовнику.

Крім того, як передбачено п.п. 4.2, 4.3 договору підряду фінансування за виконані роботи здійснюється на підставі актів виконаних робіт за формою №КБ-2в та довідки за формою №КБ-3 з усіма підтверджуючими документами (копіями накладних, сертифікатів на матеріали і обладнання, тощо), розрахунками загальновиробничих і адміністративних витрат, актами на приховані роботи тощо, наданими підрядником з урахуванням перерахованого авансу. Підрядник на підставі виконаних робіт складає відповідні документи та передає акти виконаних робіт за формою №КБ-2в та довідкою №КБ-3 для підписання замовнику, а замовник протягом 5-ти робочих днів перевіряє документи і підписує їх, а у разі не підписання обґрунтовує причину відмови.

Розрахунки за виконані роботи здійснюються замовником протягом 14 робочих днів після підписання актів виконаних робіт та надходження бюджетних коштів від головного розпорядника бюджетних коштів. У разі затримки бюджетного фінансування розрахунок за виконані роботи здійснюється протягом 3-х банківських днів з дати отримання замовником коштів бюджетного призначення на фінансування робіт.

Експлуатація машин і механізмів та вартість матеріалів в розрахунках за виконані роботи враховується по фактичним витратам з наданням підтверджуючих документів підрядником (відповідних розрахунків, накладних, тощо), що закріплено п. 4.4 договору підряду.

Разом з цим, відповідно до умов п. 7.1 договору підряду замовник має право не підписувати акт виконаних робіт у разі виявлення недоліків і відступів від договору. При цьому, сторони складають акт з переліком необхідних доробок і термінів їх виконання.

За умовами п. 8.11 договору підряду, якщо за наслідками проведення контрольних обмірів Державною фінансовою інспекцією України, КП "Київекспертиза", ДП "Укрдержбудекспертиза", іншими організаціями з відповідними функціями буде виявлено завищення вартості та обсягів виконаних робіт, підрядник повертає замовнику кошти у розмірі суми завищення протягом 30 календарних днів з дня отримання письмової вимоги замовника.

Сторонами також узгоджено та викладено в п. 10.1, що договір №111/7 від 17.07.2013 р. діє з моменту його підписання обома сторони та до 31.12.2013 р., але у будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов'язань.

В подальшому, додатковою угодою №2 від 24.12.2013 р. сторони зменшили загальну суму договору підряду та погодили, що вона становить 1 008 569 грн. 72 коп.

Судами встановлено, що на виконання умов договору відповідачем було виконано роботи на суму 1 008 569 грн. 72 коп., що підтверджується актами приймання виконаних будівельних робіт №1 за жовтень 2013 року, №2 за грудень 2013 року, актом на зняття об'ємів виконаних робіт згідно акту контрольного обміру №5 (форма №КБ-2в №1 за 2013 рік на суму 740 481 грн. 84 коп.).

За таких обставин, позивач перерахував відповідачу 1 008 569 грн. 72 коп. вартості виконаних робіт за договором підряду №111/7 від 17.07.2013 р. за платіжними дорученнями №129 від 01.08.2013 р., №176 від 14.10.2013 р., №177 від 14.10.2013 р.

Вказані фактичні обставини встановлені господарськими судами попередніх інстанцій на підставі наявних в матеріалах справи доказів та не заперечуються сторонами справи.

Надалі, комунальним підприємство виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) "Київекспертиза" проведено перевірку вартості виконаних обсягів робіт на об'єкті: "Реконструкція парку "Молодіжний" у Деснянському районі" (перевірка вартості будівельних робіт І та ІІ черг будівництва та вартості проектних робіт І, ІІ, ІІІ черги), за результатами якої встановлено завищення вартості виконаних відповідачем робіт на суму 89 900 грн. 00 коп., що відображено у висновку №09/105-597 від 13.10.2014 р.

На підставі вищевказаного висновку та п. 8.11 договору підряду позивач звернувся до відповідача з письмовою вимогою №148-06-3532 від 15.12.2014 р. про сплату 89 900 грн. 00 коп. за неналежне виконання умов договору. Однак, дана вимога залишена відповідачем без відповіді та виконання.

Вказане стало підставою для звернення Комунального підприємства Київського комунального об'єднання зеленого будівництва та експлуатації зелених насаджень "Київзеленбуд" з позовом до суду.

Як правильно визначено місцевим та апеляційним господарськими судами, позовні вимоги в даній судовій справі ґрунтуються на завищенні вартості виконаних підрядних робіт, що встановлені під час проведеної Комунальним підприємством виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) "Київекспертиза" перевірки та зафіксовані у висновку №09/105-597 від 13.10.2014 р.

Правовою підставою для повернення вказаних грошових коштів, позивач визначив положення ст. 525, 526, 610, 614, 629 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України.

Відмовляючи у задоволенні заявлених позовних вимог, суд першої інстанції, з яким погодилась апеляційна інстанція, виходив з того, що позивачем не доведено факту неналежного виконання відповідачем своїх зобов'язань за договором підряду №111/7 від 17.07.2013 р., а, отже, відсутні правові підстави покладення на останнього відповідальності у вигляді обов'язку повернути перераховані позивачем кошти, як це передбачено п. 8.11 договору підряду.

Проте, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає висновки господарських судів попередніх інстанцій щодо недоведеності заявлених вимог, передчасними та необґрунтованими, з огляду на наступне.

Зобов'язанням, згідно ст. 509 Цивільного кодексу України, є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього кодексу, зокрема, договорів та інших правочинів. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання і одностороння зміна умов не допускається.

Аналогічні приписи закріплено в ст. 193 Господарського кодексу України.

Особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Вказане закріплено в ст. 614 Цивільного кодексу України.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно зі ст. 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Як зазначено в ст.ст. 837, 843 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. У договорі підряду визначається ціна роботи.

Статтею 632 Цивільного кодексу України закріплено, що ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом. Зміна ціни в договорі після його виконання не допускається.

Із встановлених судами обставин справи вбачається, що у даному випадку правовідносини між позивачем та відповідачем виникли на підставі договору підряду.

При цьому, господарські суди попередніх обставин прийшли до висновку про те, що всупереч ст. 614 Цивільного кодексу України та ст.ст. 33, 34, 43 Господарського процесуального кодексу України, позивачем не доведено порушення з боку підрядника виконання своїх договірних зобов'язань, які призвели до порушення прав замовника, з огляду на що відсутні правові підстави для стягнення з відповідача на користь позивача заявленої суми, як завищення вартості виконаних робіт.

Однак, як місцевий, так і апеляційний господарські суди, всупереч приписам чинного процесуального законодавства, не надали належної правової оцінки п. 8.11 договору підряду, за умовами якого підрядник повинен повернути замовнику кошти у розмірі суми завищення вартості робіт протягом 30 календарних днів з дня отримання письмової вимоги замовника, у разі виявлення завищення вартості та обсягів виконаних робіт в результаті проведення контрольних обмірів Державною фінансовою інспекцією України, КП "Київекспертиза", ДП "Укрдержбудекспертиза", іншими організаціями з відповідними функціями.

Як роз'яснено в п.п. 1, 2 постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про судове рішення" №6 від 23.03.2012 р., рішення з господарського спору повинно прийматись у цілковитій відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом, тобто з'ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних і допустимих доказів у конкретній справі.

Рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з'ясуванні такого: чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин; яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору.

Разом з цим, п. 4 вказаної постанови пленуму Вищого господарського суду України передбачено, що господарським судам слід виходити з того, що рішення може ґрунтуватись лише на тих доказах, які були предметом дослідження і оцінки судом. При цьому необхідно мати на увазі, що згідно зі статтею 43 Господарського процесуального кодексу України наявні докази підлягають оцінці у їх сукупності і жодний доказ не має для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Господарські суди попередніх інстанцій звернули увагу на недоліки, що мали місце під час перевірки вартості виконаних обсягів робіт (не було надано проекту організації будівництва, загального журналу робіт, журнал авторського нагляду, "Звіти про витрати основних матеріалів у будівництві в співставленні з виробничими нормами" (форма М-29), дані бухгалтерського обліку "Звіти про рух матеріальних цінностей" (форма М-19); представники відповідача не приймали участі в перевірці), у зв'язку з чим критично оцінили складений за результатами її проведення висновок №09/105-597 від 13.10.2014 р.

Проте, як місцевий, так і апеляційний, господарські суди в повній мірі не дослідили юридично значиму поведінку сторін, внаслідок чого не встановили чи було виконано підрядні роботи у відповідності з умовами договору №111/7 від 17.07.2013 р. та чи не було при їх виконанні допущено порушення, за які підрядник має понести відповідальність, передбачену п. 8.11 вказаного договору.

Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає наведені обставини істотними для правильного вирішення спору по справі №910/1043/15-г, оскільки саме на них посилають сторони справи, як на підстави своїх вимог та заперечень.

Крім того, для визначення відповідності обсягів виконаних робіт та їх вартості умовам договору та чинним будівельним нормам вбачається за необхідне застосування спеціальних знань, а саме, призначення судової експертизи.

Отже, порушивши та неправильно застосувавши норми матеріального та процесуального права, не з'ясувавши повно і всебічно обставин та не дослідивши всі належні та допустимі докази, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли передчасних висновків, з огляду на що прийняті ними судові рішення підлягають скасуванню.

Згідно з ч. 2 ст. 1117 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 1119 вказаного кодексу касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право, зокрема, скасувати рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції і передати справу на новий розгляд, якщо суд припустився порушень норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи. Справа направляється на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, якщо порушення норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, допущені тільки цим судом. У всіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.

Пунктом 11 постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування розділу XII1 Господарського процесуального кодексу України" №11 від 24.10.2011 р. передбачено, що, відповідно до ч. 1 ст. 47 Господарського процесуального кодексу України судове рішення приймається за результатами обговорення усіх обставин справи, а ч. 1 ст. 43 названого кодексу передбачено всебічний, повний і об'єктивний розгляд в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності. Недодержання судом першої або апеляційної інстанції цих норм процесуального права, якщо воно унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного розгляду справи, також є підставою для скасування судового рішення з передачею справи на новий розгляд до відповідного суду (п. 3 ч. 1 ст. 1119 Господарського процесуального кодексу України), оскільки касаційна інстанція не має права сама встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові місцевого чи апеляційного господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Враховуючи вищевикладене, справа підлягає передачі на новий розгляд, під час якого місцевому господарському суду необхідно врахувати викладене, всебічно і повно перевірити доводи, на яких ґрунтуються вимоги та заперечення сторін, і, в залежності від установлених обставин, вирішити спір у відповідності з нормами матеріального і процесуального права, що підлягають застосуванню до наявних правовідносин.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119 , 11110, 11111, 11112 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Київського комунального об'єднання зеленого будівництва та експлуатації зелених насаджень "Київзеленбуд" задовольнити.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 03.06.2015 р. та рішення господарського суду міста Києва від 02.04.2015 р. у справі №910/1043/15-г скасувати.

Справу №910/1043/15-г передати на новий розгляд до господарського суду міста Києва в іншому складі суду.

Головуючий суддя В.Я. Карабань

Судді І.М. Васищак

А.С. Ємельянов