Історія справи

Постанова ВГСУ від 26.11.2015 року у справі №908/5612/14

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 листопада 2015 року Справа № 908/5612/14 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддівКочерової Н.О., Акулової Н.В., Саранюка В.І.,розглянувши касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційне підприємство "Норт"на постановуДонецького апеляційного господарського суду від 12.08.2015у справі № 908/5612/14 господарського суду Запорізької області за позовомтовариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційне підприємство "Норт"дотовариства з обмеженою відповідальністю "Кредитні ініціативи",треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача 1) приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Паракуда Ірина Вікторівна, 2) публічне акціонерне товариство "Сведбанк",провизнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконаннюза участю представників сторін:

від позивача: Гусельников М.О., дов. від 01.04.2015

від відповідача: не з'явилися

від третьої особи-1: не з'явилися

від третьої особи-2: не з'явилися

ВСТАНОВИВ:

В грудні 2014 року товариство з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційне підприємство "Норт" звернулося до господарського суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Кредитні ініціативи" про визнання виконавчого напису приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Паракуди І.В. від 16.01.2014, вчиненого на підставі договору іпотеки № 0703./1206/88-292-Z-1 від 13.12.2006, зареєстрованого за № 3743, таким, що не підлягає виконанню.

В обґрунтування вимог позивач зазначав, що вказаний виконавчий напис нотаріуса вчинено всупереч ст.ст. 87, 88 Закону України "Про нотаріат" поза межами строку на його вчинення та нотаріус не переконався в безспірності існуючої заборгованості за кредитним договором № 0701/1206/88-292 від 13.12.2006, в рахунок погашення якої зверталось стягнення на предмет іпотеки за спірним виконавчим написом.

Рішенням господарського суду Запорізької області від 05.03.2015 (суддя: Азізбекян Т.А.) у позові відмовлено.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 12.08.2015 (склад колегії суддів: Мартюхіна Н.О. - головуючий, Агапов О.Л., Кододова О.В.) апеляційну скаргу ТОВ ВКП "Норт" залишено без задоволення, а рішення господарського суду Запорізької області від 05.03.2015 - без змін.

Судові рішення мотивовані тим, що спірний виконавчий напис вчинено приватним нотаріусом без порушень норм чинного законодавства та підлягає виконанню. При цьому, суди дійшли висновку, що виконавчий напис вчинено у межах строку, визначеного ст. 88 Закону України "Про нотаріат", а позивач помилково визначає момент виникнення права вимоги, ототожнюючи його з днем виникнення заборгованості за кредитним договором. За висновком судів, відповідачем у відповідності до вимог чинного законодавства до заяви про вчинення виконавчого напису було додано всі необхідні документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника, а тому у нотаріуса були відсутні підстави вважати спірними розмір заборгованості позивача перед відповідачем та зазначену у виконавчому написі суму процентів.

У касаційній скарзі товариство з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційне підприємство "Норт" просить рішення місцевого та постанову апеляційного господарських судів скасувати, а справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції, посилаючись на порушення судами попередніх інстанції норм матеріального та процесуального права та неповне з'ясування судами всіх обставин справи.

Заслухавши пояснення представника позивача, перевіривши повноту встановлених судом обставин справи та їх юридичну оцінку, Вищий господарський суд України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Зі змісту ст.1117 Господарського процесуального кодексу України вбачається, що завданням господарського суду касаційної інстанції є перевірка застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права на підставі встановлених судами фактичних обставин справи.

Як встановлено господарськими судами попередніх інстанцій та підтверджується наявними в матеріалах справах доказами, 13.12.2006 між акціонерним комерційним банком "ТАС-Комерцбанк" (банк) та ОСОБА_8 (позичальник), укладено кредитний договір № 0701/1206/88-297, відповідно до умов якого банк надав позичальнику грошові кошти (кредит) у розмірі 30 000,00 доларів США зі строком користування з 13.12.2006 по 12.12.2016 та зі сплатою процентів за користування кредитом в розмірі 14 % річних.

Згідно з п. 1.1. та п. 5.1. кредитного договору позичальник зобов'язався забезпечити своєчасне повернення кредиту і сплату нарахованих процентів.

Відповідно до п. 3.9. кредитного договору при порушенні умов, передбачених п. 5.1.9. цього договору та/або у випадках, в яких чинним законодавством України (в т.ч. у випадках, передбачених Законом України "Про іпотеку") передбачено право дострокової вимоги виконання зобов'язань, забезпечених іпотекою, та/або якщо позичальник порушує строки платежів, встановлені п. 3.1. цього договору, банк має право вимагати дострокового повернення кредиту та сплати процентів, а позичальник зобов'язаний виконати зазначені зобов'язання в порядку, передбаченому цим пунктом цього договору.

Пунктом 6.1.4. кредитного договору передбачено право банку вимагати погашення заборгованості у повному обсязі (суми кредиту, нарахованих процентів, комісій, штрафних санкцій) при настанні подій, зазначених у п.п. 3.8., 3.9., 6.1.2. даного договору.

Згідно з п. 6.1.7. кредитного договору у випадку невиконання позичальником умов п.п. 3.8. та/або 3.9. та/або 6.1.2. банк має право звернути стягнення на предмет іпотеки, чи скористатися іншими видами забезпечення виконання зобов'язань за цим договором та/або пред'явити позов у відношенні позичальника.

Даний договір діє з дня його підписання до повного виконання сторонами своїх зобов'язань. (п.10.5. договору).

В забезпечення виконання зобов'язань позичальника за вказаним кредитним договором 13.12.2006 між акціонерним комерційним банком "ТАС-Комерцбанк" (іпотекодержатель) та товариством з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційним підприємством "Норт" (іпотекодавець, позивач) укладено іпотечний договір № 0701/1206/88-292-Z-1, предметом іпотеки за яким стало нерухоме майно, а саме: ремонтно-будівельна дільниця, яка знаходиться у АДРЕСА_1.

Предмет іпотеки сторони оцінили в сумі 216 951,43 грн (п. 5 іпотечного договору).

Розділом 11 "Права Іпотекодержателя" іпотечного договору визначено, що у разі невиконання зобов'язань за кредитним договором, іпотекодержатель має право задовольнити свої вимоги шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Звернення стягнення на предмет іпотеки може здійснюватися на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя, яким вважається застереження про задоволення вимог іпотекодержателя, викладене в п.п. 12.3.1. та 12.3.2. цього договору.

Пунктом 12.2. визначено, що для отримання виконавчого напису іпотекодержатель подає нотаріусу документи, що підтверджують безспірність заборгованості позичальника за основним зобов'язанням, а саме: заяву про невиконання позичальником основного зобов'язання, розрахунок заборгованості, свій примірник цього договору. Виконавчий напис вчиняється на примірнику даного договору, який після нотаріального посвідчення виданий іпотекодержателю. Вчинений нотаріусом виконавчий напис може бути оскаржено виключно в судовому порядку.

28.11.2012 між публічним акціонерними товариством "Сведбанк" (банк), який є правонаступником АКБ "ТАС-Комерцбанк", та товариством з обмеженою відповідальністю "Факторингова компанія "Вектор плюс" (фактор) укладено договір факторингу № 15, відповідно до умов якого банк відступив фактору свої права вимоги заборгованості, в тому числі і по кредитному договору № 0701/1206/88-297 від 13.12.2006, укладеному між АКБ "ТАС-Комерцбанк" та ОСОБА_8

28.11.2012 між публічним акціонерними товариством "Сведбанк" (первісний іпотекодержатель), який є правонаступником АКБ "ТАС-Комерцбанк", та товариством з обмеженою відповідальністю "Факторингова компанія "Вектор плюс" (новий іпотекодержатель) укладено договір про відступлення прав за іпотечними договорами, відповідно до умов якого первісний іпотекодержатель відступив новому іпотекодержателю права, в тому числі і за іпотечним договором № 0701/1206/88-292-Z-1 від 13.12.2006, укладеним між АКБ "ТАС-Комерцбанк" та ТОВ ВКП "Норт".

Також, 28.11.2012 між товариством з обмеженою відповідальністю "Факторингова компанія "Вектор плюс" (клієнт) та товариством з обмеженою відповідальністю "Кредитні ініціативи" (фактор, відповідач) укладено договір факторингу, відповідно до умов якого клієнт відступив фактору свої права вимоги заборгованості в тому числі і по кредитному договору № 0701/1206/88-297 від 13.12.2006, укладеному між АКБ "ТАС-Комерцбанк" та ОСОБА_8

28.11.2012 між товариством з обмеженою відповідальністю "Факторингова компанія "Вектор плюс" (первісний іпотекодержатель) та товариством з обмеженою відповідальністю "Кредитні ініціативи" (новий іпотекодержатель) укладено договір про відступлення прав за іпотечними договорами, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Мироник О.В., відповідно до умов якого іпотекодержатель передав новому іпотекодержателю права в тому числі і за іпотечним договором № 0701/1206/88-292-Z-1 від 13.12.2006, укладеним між АКБ "ТАС-Комерцбанк" та ТОВ ВКП "Норт".

Відповідно до п.п. 1.2., 1.3. договору з моменту набуття чинності цим договором до нового іпотекодержателя переходять усі права і зобов'язання іпотекодержателя як сторони, що іменується "Іпотекодержателем" у зобов'язаннях, які виникли на підставі іпотечних договорів, в обсязі і на умовах, що існують на момент набрання чинності цим договором.

16.12.2013 відповідач - ТОВ "Кредитні ініціативи", як новий іпотекодержатель, звернувся до позивача, як іпотекодавця, та до ОСОБА_8, як позичальника, з вимогою (лист № 824-27 від 13.12.2013), в якій просив протягом 30-ти днів з дня отримання цієї вимоги виконати порушене зобов'язання та достроково повернути кредит, сплатити відсотки за користування кредитними коштами та пеню. Зокрема, відповідач вказував, що за кредитним договором станом на 01.12.2013 рахується заборгованість в розмірі: за кредитом - 8 101,85 доларів США, за відсотками - 5 669,84 доларів США та за пенею - 9 203,05 доларів США. Відповідно до реєстру поштових відправлень від 16.12.2013 та рекомендованих повідомлень про вручення поштового відправлення від 19.12.2013 зазначена вимога була отримана адресатами 19.12.2013.

У зв'язку з невиконанням позичальником зобов'язань за кредитним договором № 0701/1206/88-297 від 13.12.2006 по поверненню кредиту та сплаті відсотків за користування ним, 16.01.2014 відповідач звернувся до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Паракуди І.В. із заявою про вчинення виконавчого напису на договорі іпотеки № 0701/1206/88-292-Z-1 від 13.12.2006.

На підставі заяви відповідача та доданих до неї документів 16.01.2014 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Паракудою І.В. вчинено виконавчий напис про звернення стягнення на нерухоме майно: ремонтно-будівельну дільницю, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, яка належить на праві власності ТОВ ВКП "Норт", згідно з іпотечним договором № 0701/1206/88-292-Z-1 від 13.12.2006 в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № 0701/1206/88-292 від 13.12.2006, строк платежу за яким настав 01.12.2013, в розмірі 110 077,12 грн, з яких: 8 101,85 доларів США, що по курсу НБУ становить 64 758,09 грн, - заборгованість за кредитом та 5 669,84 доларів США, що по курсу НБУ становить 45 319,03 грн, - заборгованість по відсоткам. Виконавчим написом нотаріуса також встановлено строк, за який проводиться стягнення, - з 28.11.2012 по 01.12.2013 та визначено, що права первісного кредитора - АКБ "ТАС-Комерцбанк" перейшли до ТОВ "Кредитні ініціативи", який набув статусу нового кредитора, згідно зі ст.ст. 512-514, 516, 517 ЦК України.

Постановою старшого державного виконавця ВДВС Василівського районного управління юстиції Запорізької від 28.05.2014 за вказаним виконавчим написом відкрито виконавче провадження.

Однак, іпотекодавець - ТОВ ВКП "Норт" оскаржило зазначений виконавчий напис нотаріуса в судовому порядку. Визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, у зв'язку із його вчиненням з порушенням законодавства є предметом спору у даній справі.

Відповідно ст.1 Закону України "Про іпотеку" іпотека - вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

Згідно з ч. 1 ст. 7 Закону України "Про іпотеку" за рахунок предмета іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити свою вимогу за основним зобов'язанням у повному обсязі або в частині, встановленій іпотечним договором, що визначена на час виконання цієї вимоги, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачене умовами договору, що обумовлює основне зобов'язання.

Частинами 1, 3 статті 33 Закону України "Про іпотеку" визначено, що у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, встановлених статтею 12 цього Закону.

Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

Відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону України "Про іпотеку" у разі порушення іпотекодавцем обов'язків, встановлених іпотечним договором, іпотекодержатель має право вимагати дострокового виконання основного зобов'язання, а в разі його невиконання - звернути стягнення на предмет іпотеки.

Відповідно до ч. 1 ст. 35 Закону України "Про іпотеку" у разі порушення основного зобов'язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов'язань, вимога про виконання порушеного зобов'язання у не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі прийняти рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору.

Пунктом 2.3 глави 16 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України № 296\5 від 22.02.2012, передбачено, що вчинення виконавчого напису в разі порушення основного зобов'язання та (або) умов іпотечного договору здійснюється нотаріусом після спливу тридцяти днів з моменту надісланих іпотекодержателем повідомлень - письмової вимоги про усунення порушень іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця.

Згідно з ч. 1 ст. 88 Закону України "Про нотаріат" нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року.

Таким чином, зверненню до нотаріуса за вчиненням виконавчого напису для звернення стягнення на предмет іпотеки має передувати надсилання іпотекодержателем повідомлень іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, відповідної вимоги про усунення порушень та незадоволення зазначеної вимоги щонайменше протягом тридцяти днів, про що вірно зазначив суд апеляційної інстанції.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, 16.12.2013 ТОВ "Кредитні ініціативи", як новий іпотекодержатель, звернувся до позивача, як іпотекодавця, та до ОСОБА_8, як позичальника, з вимогою (лист № 824-27 від 13.12.2013) про дострокове виконання порушеного зобов'язання (повернення кредиту, сплату відсотків за користування кредитними коштами та пеню) протягом 30-ти днів з дня отримання цієї вимоги. Однак, вказана вимога не була задоволена ні боржником, ні іпотекодателем, у зв'язку з чим 16.01.2014 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Паракудою І.В. за заявою ТОВ "Кредитні ініціативи" було вчинено виконавчий напис на договорі іпотеки № 0701/1206/88-292-Z-1 від 13.12.2006.

У зв'язку з незадоволенням вказаної вимоги у ТОВ "Кредитні ініціативи" виникло право звернення до нотаріуса за вчиненням виконавчого напису для звернення стягнення на предмет іпотеки, яке він реалізував у відповідності до вимог чинного законодавства після спливу тридцяти днів з моменту надісланого ним, як іпотекодержателем, повідомлення - письмової вимоги про усунення порушень позивачу (іпотекодавцю), тобто в межах встановленого законом строку вчинення виконавчого напису нотаріуса, чим спростовуються твердження позивача про зворотне.

Відповідно до ч. 1 ст. 87 Закону України "Про нотаріат" для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість.

Тобто, обов'язковою умовою для вчинення виконавчого напису є безспірність майнових вимог до боржника.

Згідно з п. 3.2. глави 16 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Мінюсту України № 296\5 від 22.02.2012, безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за яким стягнення заборгованості здійснюється у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету міністрів України від 29.06.99р. № 1172.

Пунктом першим зазначеного Переліку документів визначено, що для одержання виконавчого напису на нотаріально посвідчених угодах, що передбачають сплату грошових сум, передачу або повернення майна, а також, право звернення стягнення на заставлене майно, подаються:

а) оригінал нотаріально посвідченої угоди;

б) документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника і встановлюють прострочення виконання зобов'язання.

В п. 12.2. іпотечного договору № 0701/1206/88-292-Z-1 від 13.12.2006, укладеним між ТОВ ВКП "Норт" (іпотекодавець) та АКБ "ТАС-Комерцбанк" (іпотекодержатель) сторони узгодили перелік документів, необхідний для вчинення виконавчого напису нотаріусу, зокрема, документи, що підтверджують безспірність заборгованості позичальника за основним зобов'язанням, а саме: заяву про невиконання позичальником основного зобов'язання, розрахунок заборгованості, свій примірник цього договору. Виконавчий напис вчиняється на примірнику даного договору, який після нотаріального посвідчення виданий іпотекодержателю.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, вказані обумовлені сторонами документи, а саме: розрахунок заборгованості позичальника, оригінал договору іпотеки № 0701/1206/88-292-Z-1 від 13.12.2006, копія кредитного договору № 0701/1206/88-292 від 13.12.2006, копія графіку платежів, витяги з договорів факторингу від 28.11.2012 та про відступлення прав за іпотечними договорами від 28.11.2012, копії повідомлення про усунення порушень та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки з доказами відправки та інші документи були представлені новим іпотекодержателем нотаріусу під час вчинення виконавчого напису.

Крім того, судами попередніх інстанцій встановлено, що ПАТ "Сведбанк" відповідно до умов договору факторингу від 28.11.2012 та договору про відступлення прав за іпотечними договорами від 28.11.2012 передав товариству з обмеженою відповідальністю "Факторингова компанія "Вектор плюс" право вимоги за кредитним договором № 0701/1206/88-292 від 13.12.2006 та за іпотечним договором № 0701/1206/88-292-Z-1 від 13.12.2006. ТОВ "Факторингова компанія "Вектор плюс", в свою чергу, передало таке право товариству з обмеженою відповідальністю "Кредитні ініціативи" відповідно до укладених між ними договору факторингу від 28.11.2012 та договору про відступлення прав за іпотечними договорами від 28.11.2012.

При цьому, відповідно до п. 59 Додатку 1Б "Реєстр заборгованостей боржників та купівельна ціна" до договору факторингу від 28.11.2012 товариству з обмеженою відповідальністю "Кредитні ініціативи" були передані заборгованість позичальника за кредитним договором ОСОБА_8 в розмірі станом на 28.11.2012 по тілу кредиту - 8 101,85 доларів США, по процентам за користування кредитом - 4510,40 доларів США та по пені, нарахованій банком, - 7299,69 доларів США.

Вказана сума заборгованості за тілом кредиту підтверджена також і рішеннями Васильківського районного суду Запорізької області від 31.03.2011 у справі № 2-32/11 та від 18.06.2012 у справі № 2/802/11/2012. Докази виконання вказаних рішень в матеріалах справи відсутні.

Крім того, як вірно встановлено господарськими судами у даній справі, відповідно до умов договорів факторингу фактор має право нараховувати, як новий кредитор, проценти по відношенню до боржника у разі невиконання ним кредитного договору, у зв'язку з чим відповідачем було додатково нараховано боржнику за період з 28.11.2012 по 01.12.2013 суму процентів за користування кредитом в загальній сумі 1 064,92 доларів США. Зазначений борг відображено і в письмових вимогах, надісланих фактором 16.12.2013 на адреси позичальника та іпотекодержателя, та розрахунках, наданих нотаріусу при вчиненні спірного виконавчого напису.

Колегія суддів не бере до уваги посилання скаржника на рішення Васильківського районного суду Запорізької області від 04.02.2015 у справі № 311/24/14 про відмову у задоволенні позову ТОВ "Кредитні ініціативи" щодо стягнення з позичальника - ОСОБА_8 кредитної заборгованості, яке на думку позивача, свідчить про спірність суми заборгованості за кредитним договором, оскільки, як вірно встановлено судом апеляційної інстанції, вказаним рішення було відмовлено у задоволенні позову не з підстав відсутності такої заборгованості, а у зв'язку з тим, що на момент переходу прав за вказаним кредитним договором вже існувало рішення суду про стягнення заборгованості за кредитом та за процентами станом на 09.01.2009, що виключає можливість стягнення цих сум повторно, а визначення частини суми заборгованості за період з 09.01.2009 по 01.11.2013, яка включена до суми позовних вимог, не можливо.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Тобто, звертаючись з позовом у даній справі про визнання таким, що не підлягає виконанню, виконавчого напису нотаріуса, позивач зобов'язаний був довести шляхом подання відповідних доказів обставини відсутності (або інший розмір) заборгованості за кредитним договором, якщо ним оспорюється визначена у виконавчому написі нотаріуса сума боргу, зокрема, надати докази погашення заборгованості за Кредитним договором, зробити власний контррозрахунок належних до сплати сум.

Однак, ТОВ ВКП "Норт" під час розгляду справи судами першої та апеляційної інстанцій вказані обставини не довело, не надавши належних доказів щодо невідповідності суми, зазначеної у спірному виконавчому написі нотаріуса, фактичному розміру заборгованості за Кредитним договором.

Зважаючи на викладене, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли правильного висновку про відсутність правових підстав для задоволення заявлених позивачем вимог через їх недоведеність, оскільки відповідачем у відповідності до вимог чинного законодавства до заяви про вчинення виконавчого напису було додано всі необхідні документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника, а тому у нотаріуса були відсутні підстави вважати спірними розмір заборгованості позивача перед відповідачем та зазначену у виконавчому написі суму процентів.

Отже, скаржником не доведено порушення або неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального чи процесуального права щодо обставин, встановлених ними під час розгляду справи. Доводи скаржника по суті зводяться до переоцінки судом касаційної інстанції наданих сторонами доказів та встановлення інших обставин, ніж встановлені судами першої та апеляційної інстанцій, що не входить до меж перегляду справи в касаційній інстанції.

Матеріали справи свідчать про те, що виносячи оскаржуване рішення, місцевий господарський суд всебічно, повно і об'єктивно дослідив матеріали справи в їх сукупності, дав вірну юридичну оцінку обставинам справи та прийняв рішення, яке відповідає вимогам закону та обставинам справи. Переглядаючи справу повторно, в порядку ст.101 ГПК України, господарський суд апеляційної інстанції правильно залишив прийняте рішення без змін. Постанова апеляційного господарського суду відповідає вимогам закону, прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права. Посилання скаржника на порушення норм матеріального та процесуального права при винесенні постанови не знайшли свого підтвердження, в зв'язку з чим підстав для зміни чи скасування зазначених судових актів колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційне підприємство "Норт" залишити без задоволення, а постанову Донецького апеляційного господарського суду від 12.08.2015 у справі № 908/5612/14 - без змін.

Головуючий Н. Кочерова

Судді Н. Акулова

В. Саранюк