Історія справи

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 лютого 2015 року Справа № 915/1480/14 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді: суддів:Кота О.В., Кочерової Н.О., Саранюка В.І.розглянувши у відкритому судовому засіданнікасаційну скаргуТовариства з обмеженою відповідальністю "Нікоавтоіндустрія"на постановуОдеського апеляційного господарського суду від 02.12.2014у справі№ 915/1480/14 господарського суду Миколаївської областіза позовом до проТовариства з обмеженою відповідальністю "Нікоавтоіндустрія" 1. Публічного акціонерного товариства "Банк Кредит Дніпро" 2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Порт-Сервіс" визнання недійсними договорівза участю представників сторін:позивача: відповідача-1: відповідача-2:не з'явилися Бальчоса П.В. не з'явилисяВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 27.10.2014 (суддя: Давченко Т.М.) задоволено клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Нікоавтоіндустрія" (надалі - ТОВ "Нікоавтоіндустрія") про вжиття заходів до забезпечення позову; заборонено Публічному акціонерному товариству "Банк Кредит Дніпро" (надалі - ПАТ "Банк Кредит Дніпро") та іншим особам вчиняти певні дії щодо реєстрації права власності на належне позивачу заставне майно: нежитлову будівлю автосервісного центру площею 2700 кв.м., розташовану на земельній ділянці площею 3231 кв.м. за адресою: м. Миколаїв, вул. Декабристів, 41/4; автомобільний підіймач (електрогідравлічний) "Ермак 4200", вантажопідйомністю 4,2 тони, модель 2007 року випуску, заводський № 334; підіймач 2-х стоїчний "АZUR" вантажопідйомністю 3,2 тони, типу 444 9060, виробництва F.F.B. Rue du Рге-Neuf (Франція), 2007 року випуску, заводський № 001718; підіймач 2-х стоїчний "АZUR" вантажопідйомністю 3,2 тони, типу 444 9060, виробництва F.F.B Rue de Рге-Neuf (Франція), 2007 року випуску, заводський № 001703; підіймач 2-х стоїчний "АZUR" вантажопідйомністю 3,2 тони, типу 444 9060, виробництва F.F.B Rue de Рге-Neuf (Франція), 2007 року випуску, заводський № 001707; обладнання автоматичної мийки автомобілів з вмонтованим мотором потужністю двигуна 2,2 квт. моделі ТТВ/04/240, реєстраційний номер 493/01/А001, замовлення № 306.11.2006 року випуску, виробник - Linea Self S.R.L. (Італія).

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 02.12.2014 (судді: Ліпчанська Н.В., Лисенко В.А., Савицький Я.Ф.) скасовано ухвалу місцевого господарського суду; відмовлено у задоволенні клопотання ТОВ "Нікоавтоіндустрія" про вжиття заходів до забезпечення позову.

Не погоджуючись із прийнятою у справі постановою суду апеляційної інстанції, ТОВ "Нікоавтоіндустрія" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою про її скасування, просить залишити в силі ухвалу господарського суду Миколаївської області від 27.10.2014.

Скаржник посилається на порушення апеляційним господарським судом норм матеріального та процесуального права, зокрема статті 16 Цивільного кодексу України, статей 1, 67 Господарського процесуального кодексу України.

У відзиві на касаційну скаргу ПАТ "Банк Кредит Дніпро" просить скаргу залишити без задоволення, а оскаржувану постанову - без змін.

Сторони згідно з приписами статті 1114 ГПК України були належним чином повідомлені про день, час і місце розгляду касаційної скарги, однак, позивач та відповідач-2 не скористалися передбаченим законом правом на участь у перегляді справи в касаційній інстанції.

Заслухавши пояснення представника відповідача-1, перевіривши законність та обґрунтованість прийнятого судом апеляційної інстанції судового акта, обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як встановлено судами попередніх інстанцій та вбачається з матеріалів справи, у вересні 2014 року ТОВ "Нікоавтоіндустрія" звернулося до господарського суду Миколаївської області з позовом до ПАТ "Банк Кредит Дніпро" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Порт-Сервіс" про визнання недійсними іпотечного договору № 030611-1 від 03.06.2011 та договору застави № 030611-3 від 03.06.2011, укладених між ПАТ "Банк Кредит Дніпро" та ТОВ "Нікоавтоіндустрія" для забезпечення виконання кредитного договору ТОВ "Порт-Сервіс" № 030611-КЛВ від 03.06.2011 з ПАТ "Банк Кредит Дніпро", як таких, що укладені під впливом омани.

27.10.2014 позивачем до суду першої інстанції подано клопотання про вжиття заходів до забезпечення позову шляхом заборони відповідачеві вчиняти певні дії щодо оформлення права власності та інше на заставне майно та предмет іпотеки.

Клопотання вмотивоване тим, що невжиття заходів до забезпечення позову у зазначений спосіб може у подальшому зробити неможливим виконання судового рішення, що є порушенням Конвенції про захист прав людини та основних свобод.

Задовольняючи клопотання позивача, місцевий господарський суд, з яким не погодився суд апеляційної інстанції, дійшов висновку, що такий захід, як заборона вчиняти певні дії, спроможний забезпечити фактичне виконання судового рішення у разі задоволення позову та запобігти в майбутньому порушенню прав та охоронюваних законом інтересів учасників судового процесу.

Скасовуючи ухвалу місцевого господарського суду, відмовляючи у задоволенні даного клопотання, суд апеляційної інстанції зазначив наступне.

Судом першої інстанції не було досліджено питання щодо юридичних наслідків долі майна, стосовно якого було вжито заходи до забезпечення позову. Рішенням господарського суду Миколаївської області від 25.03.2013 у справі № 5016/2824/2012 задоволено вимоги ПАТ "Банк Кредит Дніпро", звернуто стягнення на предмет застави за договором застави № 030611-3 від 03.06.2011, що належить ТОВ "Нікоавтоіндустрія", шляхом продажу на публічних торгах.

За висновком суду апеляційної інстанції, ухвала господарського суду Миколаївської області від 27.10.2014 прийнята з неправильним застосуванням норм процесуального права, порушує права та охоронювані законом інтереси ПАТ "Банк Кредит Дніпро", а тому підлягає скасуванню, а у задоволені відповідного клопотання ТОВ "Нікоавтоіндустрія" про вжиття заходів до забезпечення позову слід відмовити.

Відповідно до статті 66 ГПК України господарський суд за заявою сторони, прокурора або з власної ініціативи має право вжити передбачених статтею 67 цього Кодексу заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Отже, зі змісту наведеної статті вбачається, що необхідною умовою вжиття заходів до забезпечення позову є наявність обставин, які свідчать про те, що в разі невжиття таких заходів можуть виникнути перешкоди щодо виконання рішення суду. Безпосередньою метою вжиття заходів є саме забезпечення виконання рішення. Інститут забезпечення позову в господарському процесі існує виключно з метою забезпечення гарантії виконання майбутнього судового рішення.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Виходячи із зазначеного та приписів статті 1117 ГПК України, якою встановлені межі перегляду справи в касаційній інстанції, колегія суддів не вбачає підстав для скасування оскаржуваної постанови суду апеляційної інстанції.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 ГПК України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Нікоавтоіндустрія" у справі № 915/1480/14 залишити без задоволення.

Постанову Одеського апеляційного господарського суду від 02.12.2014 у справі № 915/1480/14 залишити без змін.

Головуючий суддя: О. Кот

судді: Н. Кочерова

В. Саранюк