Історія справи

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 грудня 2014 року Справа № 915/740/14 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді Дерепи В.І.суддівБондар С.В. (доповідач), Кривди Д.С.розглянувши матеріали касаційної скарги за участю представників : Публічного акціонерного товариства "Миколаївська теплоцентраль" від позивача: не з'явились від відповідача: Ходикін М.М.на постановуОдеського апеляційного господарського суду від 23.10.2014 рокуу справі№ 915/740/14за позовомПублічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"доПублічного акціонерного товариства "Миколаївська теплоцентраль"простягнення 696 052, 97 грн.

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (далі позивач) звернулось з позовом до Публічного акціонерного товариства "Миколаївська теплоцентраль" (далі відповідач) про стягнення пені в сумі 360 507, 81 грн.; 3% річних в сумі 79 210, 11 грн.; інфляції в сумі 52 558, 10 грн.; 7% штрафу в сумі 203 776, 95 грн.

Рішенням Господарського суду Миколаївської області від 07.08.2014 року позовні вимоги були задоволені частково. З відповідача підлягало стягненню 172 985, 75 грн. - пені; 76 120, 14 грн. - 3% річних, 101 888, 48 грн. - штрафу.

В частині позовних вимог про стягнення з відповідача 52 558, 10 грн. - інфляція; 14 536, 31 грн. - пені; та 3 089, 97 грн. - 3% річних було відмовлено.

Судом було зменшено розмір пені на 50% та штрафу на 50%.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 23.10.2014 року апеляційна скарга позивача була задоволена частково.

З відповідача підлягає стягненню 343 777, 92 грн. -пені; 203 776, 95 грн. - штрафу за прострочення виконання зобов'язання та 75 507, 36 грн. - 3% річних.

Що стосується клопотання відповідача про зменшення розміру пені та штрафу, то воно було залишено без задоволення. В частині позовних вимог про стягнення 52 558, 10 грн. - інфляції; 16 729,89 грн. - пені та 3 702, 75 грн. - 3% річних було відмовлено.

Частково не погоджуючись з постановою апеляційної інстанції, відповідач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову апеляційної інстанції, в частині стягнення 343 772, 92 грн. - пені та 203 776, 95 грн. штрафу та в цій частині передати справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Відповідач, в своїй касаційній скарзі звертає увагу суду касаційної інстанції на те, що суд апеляційної інстанції не надав належної оцінки доводам відповідача стосовно зменшення розміру неустойки.

В касаційній скарзі відповідачем не оспорюється розрахунок пені, який зроблений судом апеляційної інстанції. Контррозрахунку штрафних санкцій до касаційної скарги не додано.

Заслухавши суддю доповідача, пояснення представника відповідача, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування норм діючого законодавства, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

28.12.2012 року між сторонами у справі було укладено договір купівлі-продажу природного газу №436-ПР (далі - Договір) (а.с.12-17), згідно якого продавець (позивач) зобов'язався поставити покупцю (відповідач) в період з 01 січня 2013 року по 31 грудня 2013 року імпортований природний газ, який підлягає використанню відповідачем виключно для власних потреб (покупець є кінцевим споживачем), а відповідач, в свою чергу, зобов'язався приймати та оплачувати газ на умовах цього договору.

Пунктом 2.1 Договору сторони домовились, що позивач передає відповідачу з 01 січня 2013 року по 31 грудня 2013 року газ в обсязі до 19 862 тис. куб. м.

За умовами п.5.1 Договору ціна за 1 000 куб. м природного газу становить 3 509 грн. без урахування збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ, тарифів на транспортування, розподіл і постачання природного газу, крім того: збір у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ - 2%, ПДВ за ставкою - 20%. Крім того, тариф на транспортування природного газу магістральними та розподільними трубопроводами - 305,60 грн., крім того ПДВ - 61,12 грн., всього з ПДВ - 366,72 грн. До сплати за 1 000 куб. м природного газу - 3884,78 грн., крім того ПДВ - 766,96 грн., всього з ПДВ - 4661,74 грн.

Термін та щомісячний обсяг поставки газу сторони узгодили пунктом 2.1 Договору з 1 січня 2013 року по 31 грудня 2013 року включно.

Пунктом 6.1 Договору передбачено, що оплата за природний газ з врахуванням вартості транспортування територією України проводиться покупцем виключно грошовими коштами в такому порядку: оплата в розмірі 30% від вартості запланованих місячних обсягів, проводиться не пізніше ніж за 5 банківських днів до початку місяця поставки газу;

оплати в розмірі 35 % від вартості запланованих місячних обсягів проводиться до 5 - го числа та до 15 числа місяця поставки.

Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14 числа місяця наступного за місяцем поставки газу.

Пунктом 7.2 Договору передбачено, що у разі невиконання відповідачем умов пункту 6.1 цього Договору, він у безспірному порядку повинен сплатити продавцю, крім суми заборгованості, пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, а за прострочення понад 30 днів додатково сплатити штраф у розмірі 7 % від суми прострочено платежу.

За умовами пункту 11.1 Договору строк його дії встановлено з дати підписання та скріплення печатками сторін і він діє в частині поставки природного газу до 31 грудня 2013 року, а в частині розрахунків за газ та послуги з його транспортування - до повного погашення заборгованості.

19.07.2013 року між сторонами у справі укладено додаткову угоду до Договору, яка стосувалася ціни газу (вартість 1 000 м.куб. природного газу з ПДВ - 4 588, 54 грн. (а.с. 19).

Зібрані у справі матеріали свідчать про те, що відповідачем були порушені грошові зобов'язання передбачені Договором щодо оплати за поставлений газ.

Згідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Враховуючи умови Договору та період прострочки відповідачем виконання грошового зобов'язання, суд апеляційної інстанції прийшов до вірного висновку про стягнення з відповідача пені та штрафу.

Що стосується клопотання відповідача щодо зменшення пені та штрафу, то колегія зазначає про те, що суд апеляційної інстанції обґрунтовано прийшов до висновку, що підстави для зменшення пені та штрафу відсутні.

За таких обставин, судова колегія вважає, що касаційна скарга відповідача задоволенню не підлягає, а постанова апеляційної інстанції повинна бути залишена без змін.

Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 Господарського процесуального кодексу України, суд

П О С Т А Н О В И В:

1. В задоволенні касаційної скарги Публічного акціонерного товариства "Миколаївська теплоцентраль" відмовити.

2.Постанову Одеського апеляційного господарського суду від 23.10.2014 року прийняту у справі № 915/740/14 залишити без змін.

Головуючий В.І.Дерепа

Судді С.В.Бондар

Д.С.Кривда