Історія справи

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 листопада 2015 року Справа № 908/175/15-г

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого: суддів:Черкащенка М.М. Нєсвєтової Н.М. (доповідач) Грека Б.М.розглянувши касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія - Ітера"на рішення та постановугосподарського суду Запорізької області від 27.04.2015 Донецького апеляційного господарського суду від 11.08.2015у справі№ 908/175/15-гза позовомуправління комунальної власності Енергодарської міської ради дотовариства з обмеженою відповідальністю "Компанія - Ітера"пророзірвання договоруза участю представників сторін:

від позивача: Леп'явко В.С. - за довіреністю;

від відповідача: не з'явився.

ВСТАНОВИВ:

Управління комунальної власності Енергодарської міської ради Запорізької області звернулось до господарського суду Запорізької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія-Ітера" про розірвання договору оренди № 23-10 від 26.10.2010р. Заявою від 01-32/0586-01 від 09.04.2015р. позивач доповнив первісні підстави позову аргументами щодо наявності заборгованості з орендної плати в розмірі 11966,35грн., нарахованої за період з 25.07.2013р. по березень 2015р. включно.

Рішенням господарського суду Запорізької області від 27.04.2015р. позовні вимоги задоволені в повному обсязі - розірвано договір оренди № 23-10 від 26.10.2010р.

Рішення мотивовано неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором оренди щодо своєчасної сплати орендних платежів за період з 25 липня 2013р. по березень 2015р. у сумі 11966,35 грн.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 11.08.2015 рішення господарського суду Запорізької області від 27.04.2015 залишено без змін, але з інших підстав викладених в постанові суду.

Не погоджуючись з прийнятими рішеннями, відповідач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права, просить постанову Донецького апеляційного господарського суду від 08.07.2015 та рішення господарського суду Запорізької області від 27.04.2015 скасувати, прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову.

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у касаційній інстанції, обговоривши доводи касаційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування попередніми судовими інстанціями норм матеріального та процесуального права при ухваленні зазначених судових рішень, вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, 26.10.2010р. між Енергодарською міською радою в особі управління комунальної власності Енергодарської міської ради (Орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Компанія - Ітера" (Орендар) укладено договір оренди № 23-10 (а.с.а.с.15-17), за умовами якого (п. 1.1. договору) Орендодавець зобов'язався передати, а Орендар прийняти в тимчасове володіння та користування наступне майно: нежитлове приміщення № 104, загальною площею 46,5 м2, розташоване за адресою: Запорізька область, м. Енергодар, вул. Комосмольська, буд. № 67. Договір посвідчений нотаріусом та зареєстрований у державному реєстрі правочинів.

Пунктом 2.2 договору строк його дії був встановлений 10 (десять) років з моменту його підписання.

В п.3.1. сторонами передбачено, що орендна плата за оренду комунального майна визначається згідно з Методикою розрахунку плати за оренду майна, що знаходиться в комунальній власності територіальної громади міста Енергодара, затвердженої рішенням Енергодарської міської ради від 27.06.2007 року № 10, на момент розрахунку складає 5 061 ,75 гривень (п'ятдесят тисяч шістдесят одну гривню) 75 копійок на рік без урахування ПДВ і 421,82 (чотириста двадцять одна) гривня 82 копійки без урахування ПДВ за перший місяць оренди. Орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за поточний місяць. Нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється відповідно до чинного законодавства України".

Згідно п. 3.2 договору, Орендар зобов'язується сплачувати орендну плату не пізніше 15-го числа місяця наступного за звітним, шляхом перерахування грошових коштів на рахунок Орендодавця.

Відповідно до п. 5.1. договору орендар зобов'язаний, зокрема: - вчасно і в повному об'ємі вносити Орендодавцю орендну плату шляхом перерахування грошових коштів на його поточний рахунок (до міського бюджету) - пп. г); - укласти договір страхування на орендоване майно (в розмірі не менше вартості майна, визначеної п. 1.2. - 20247грн. за відомостями Комунального підприємства "Енергодарське бюро технічної інвентаризації" станом на 14.10.2010р.) на користь Орендодавця. Договором страхування повинно бути передбачено захист від усіх ризиків, які можуть призвести до загибелі чи пошкодження об'єкту оренди. Страхове відшкодування використовується особою, яка його отримала, на відновлення орендованого майна чи погашення в грошовій формі збитків власника приміщення - Енергодарської міської ради - пп.ж); - у 30-ти денний термін після підписання договору оренди Орендар повинен укласти договір з постачальником комунальних послуг, договір на спільне використання електромереж - пп. к).

Пункт 5.2. (пп. "а") спірного договору серед прав Орендаря передбачає, у тому числі, з письмового дозволу Орендодавця вносити зміни до складу орендованого майна, проводити його реконструкцію, технічне переозброєння, що зумовлює підвищення його вартості. Для погодження Орендар надає: перелік поліпшень, обсяг запланованих робіт, кошторис витрат на проведення будівельних та інших робіт, пов'язаних з поліпшеннями орендованого майна. Дозвіл на виконання таких робіт оформлюється листом Орендодавця, в якому зазначається про надання дозволу.

До обов'язків Орендодавця пп. б) п.6.1. спірного договору відносить не вчинення дій, які б перешкоджали Орендарю користуватися орендованим майном на умовах цього договору.

Факт передання в оренду Відповідачеві нежитлового приміщення, оціночна вартість якого згідно п.1.3. спірного договору становить 20247грн., підтверджується відповідним актом приймання - передачі від 26.10.2010р. (а. с. 19 зворотна сторона), а статус цього майна як об'єкту комунальної власності підтверджується відповідним свідоцтвом про власності та витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно.

В процесі розгляду справи, позивач заявою від 09.04.2015р. №01-32/0586-01 доповнив первісні підстави позову доводами про наявність заборгованості з орендної плати, нарахованої з 25.07.2013р. по березень 2015р. в сумі 11966,35грн.

Місцевий господарський суд, з огляду на наявність заборгованості у відповідача за вказаний період, яка останнім і не заперечується, дійшов висновку про задоволення позовних вимог.

Крім того, доводи позивача щодо порушення відповідачем умов спірного договору оренди в частині не укладення останнім договору страхування визнані судом безпідставними, з огляду на те, що умовами спірного договору не встановлено терміну протягом якого зобов'язання з страхування майна має бути виконане орендарем.

Також інші підстави позову не досліджувались місцевим господарським судом, з огляду на те, що не сплата відповідачем орендних платежів є достатньою самостійною правовою підставою для достроково розірвання договору.

Суд апеляційної інстанції, залишаючи рішення місцевого суду без змін з підстав викладених у своїй постанові дійшов інших висновків та розірвав спірний договір оренди з підстав істотного порушення відповідачем умов договору оренди, які полягають у невиконанні Орендарем обов'язку за пп. к) п.5.1. договору оренди - щодо укладання договорів на надання комунальних послуг із виконавцем, якого було визначено рішенням Виконавчого комітету Енергодарської міської ради №167 від 29.05.2013р. та у здійсненні Орендарем реконструкції об'єкту оренди без дозволу і погодження Орендодавця в порядку пп. а) п.5.2. договору оренди.

При цьому, суд апеляційної інстанції, зазначив, що висновки місцевого господарського суду про розірвання договору оренди з підстав не сплати орендних платежів з 25.07.2013 є необґрунтованими, з огляду на те, що матеріалами справи підтверджується, що відповідач не мав доступу до спірного приміщення починаючи з 25.07.2013, в зв'язку з чим, відповідно до ч. 6 ст. 762 останній звільняється від сплати орендних платежів.

Колегія суддів погоджується з висновком суду апеляційної інстанції, але лише в частині розірвання договору оренди з підстави самовільного здійснення будівельних робіт, які призвели до пошкодження об'єкта оренди у порівнянні з його первісним станом на момент передачі майна в оренду за актом приймання - передачі від 26.10.2010 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

При цьому, приписи ч.7 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов'язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами ст. 629 Цивільного кодексу України щодо обов'язковості договору для виконання сторонами.

Згідно з ч. ч. 1,2 ст. 651 ЦК України, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Колегія суддів вважає вірним висновок суду апеляційної інстанції про те, що враховуючи самовільну заміну Орендодавцем замків в орендованому приміщенні всупереч пп. б) п.6.1. спірного договору - адже за відсутності доказів отримання Орендарем повідомлення №01-20/1306-07 від 08.07.2013р. про відмову від договору у світлі положень ст.782 Цивільного кодексу України останній не припинив свою чинність та залишився належною підставою для здійснення відповідачем вільного користування майном на момент вжиття позивачем означених заходів з обмеження такого права - Орендар з обставин, за які він не відповідає, був позбавлений можливості користуватися об'єктом оренди не тільки за його цільовим призначенням, визначеним п. 1.5. спірного договору, а взагалі - бо не мав до нього доступу, що в свою чергу зумовлює звільнення Відповідача від орендної плати за період з 25.07.2013р. по березень 2015р. на підставі ч.6 ст.762 Цивільного кодексу України.

Разом з тим, суд апеляційної інстанції на відміну від місцевого господарського суду, розглянувши всі підстави позову, дійшов висновку, що здійснені Орендарем роботи з реконструкції приміщення без відповідного дозволу Орендодавця порушує не тільки пп.а п.5.2. спірного договору, але й приписи ч.3 ст.773 і ч.1 ст.778 Цивільного кодексу України, абз.4 ч.3 ст.23 Закону України "Про оренду державного та комунального майна".

Перепланування орендованих приміщень шляхом демонтажу перегородок, за результатами якого відбулося збільшення площі приміщення не може бути віднесена до поточного ремонту, а є саме реконструкцією, що має проводитися за наявністю відповідного дозволу на будівельні роботи як з боку Орендодавця, так і органами Інспекції ДАБК, що встановлено Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 04.02.2014 у справі №808/9252/13-а.

Таким чином, колегія суддів вважає правомірним висновок суду апеляційної інстанції про задоволення позовних вимог з підстав наявності істотного, у розумінні ч.2 ст.651 Цивільного кодексу України, порушення умов договору з боку Орендаря, що, водночас, є безпосередньою підставою для розірвання спірного договору відповідно до п.п.1, 3 ч.1 ст.773 цього Кодексу - адже самовільно здійснені будівельні роботи призвели до пошкодження об'єкту оренди у порівняні з його первісним станом на момент передачі в оренду, який за змістом акту приймання-передачі від 26.10.2010р. визнаний задовільним для його використання за визначеною у договорі метою у розумінні ст.767 Цивільного кодексу України.

Щодо визнання судом апеляційної інстанції істотним порушенням та відповідно підставою для розірвання договору невиконання відповідачем такої умови договору,як укладення договорів на надання комунальних послуг, колегія суддів вважає неправомірним, з огляду на те, що вказана умова не є істотною умовою договору оренди майна в розумінні ст. 651 ЦК України, в зв'язку з чим, колегія вважає за необхідне виключити зазначену підставу із мотивувальної частини постанови суду.

Відповідно до ст. 1117 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Доводи касаційної скарги не спростовують висновку суду апеляційної інстанції та не впливають на нього, а тому підстави для її задоволення і скасування постанови Донецького апеляційного господарського суду від 11.08.2015 року, що ухвалена з правильним застосуванням норм матеріального права та дотриманням норм процесуального законодавства, відсутні.

Керуючись статтями 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія - Ітера" залишити без задоволення.

Постанову Донецкого апеляційного господарського суду від 11.08.2015 у справі №908/175/15-г залишити без змін.

Головуючий М.М. Черкащенко

Судді Н.М. Нєсвєтова

Б.М. Грек