Історія справи

Постанова ВГСУ від 30.11.2016 року у справі №904/493/15
Ухвала КГС ВП від 25.04.2018 року у справі №904/493/15
Постанова ВГСУ від 16.12.2015 року у справі №904/493/15
Постанова ВГСУ від 25.11.2015 року у справі №904/493/15

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 листопада 2015 року Справа № 904/493/15 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючогоКороткевича О.Є. (доповідач у справі),суддівКатеринчук Л.Й., Коваленка В.М., розглянувши касаційні скарги Ліквідатора Публічного акціонерного товариства "Веста-Дніпро" арбітражного керуючого Лукашука М.В., Товариства з обмеженою відповідальністю "Веста-Пласт" та Публічного акціонерного товариства "Банк Кредит Дніпро"на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 23.09.2015 рокуу справі Господарського суду№ 904/493/15 Дніпропетровської областіза заявою доПублічного акціонерного товариства "Банк Кредит Дніпро" Товариства з обмеженою відповідальністю "Веста-Пласт"пробанкрутство,

В судовому засіданні взяли участь представники:

ПАТ "Банк Кредит Дніпро"- Кривошеїн П.П.

Представник арбітражного керуючого Лукашука М.В.- Хрущ М.С.

Представник Верченка Д.В.- Ревунков В.М.

ТОВ "Веста Пласт"- Сагайдак А.В.

арбітражний керуючий Дерябкін О.Е.

ВСТАНОВИВ:

Постановою Господарського суду Дніпропетровської області від 18.08.2015 року у справі № 904/493/15 (суддя - Владимиренко І.В.) залишено без задоволення клопотання розпорядника майна боржника № 02-12/35 від 21.04.2015 року щодо відсторонення керівника боржника директора Котова Владислава Володимировича та покладення виконання обов'язків керівника боржника на розпорядника майна боржника арбітражного керуючого Дерябкіна О.Е.; відмовлено в задоволенні скарги боржника на дії та бездіяльність розпорядника майна боржника Дерябкіна О.Е.; відмовлено в задоволенні скарги представника працівників боржника на дії та бездіяльність розпорядника майна боржника Дерябкіна О.Е.; Товариство з обмеженою відповідальністю "Веста-Пласт" визнано банкрутом; відкрито ліквідаційну процедуру; ліквідатором банкрута призначено арбітражного керуючого Верченка Д.В. тощо.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 23 вересня 2015 року (судді: Вечірко І.О. - головуючий, Кузнецов В.О., Науменко І.М.) у справі № 904/493/15 постанову Господарського суду Дніпропетровської області від 18 серпня 2015 року в частині визнання ТОВ "Веста-Пласт" банкрутом, відкриття ліквідаційної процедури та призначення ліквідатора скасовано, в частині відхилення клопотання розпорядника майна боржника арбітражного керуючого Дерябкіна О.Е. про відсторонення керівника боржника, скарг боржника та представника працівників боржника на дії та бездіяльність розпорядника майна боржника арбітражного керуючого Дерябкіна О.Е. залишено без змін. Справу № 904/493/15 скеровано на розгляд до Господарського суду Дніпропетровської області в іншому складі суду.

Не погоджуючись з прийнятими у справі процесуальними актами, скаржник Товариство з обмеженою відповідальністю "Веста-Пласт" звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, якою просить змінити постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 23 вересня 2015 року в частині розгляду скарг боржника та представника працівників боржника на дії та бездіяльність розпорядника майна боржника арбітражного керуючого Дерябкіна О.Е. та клопотання розпорядника майна боржника арбітражного керуючого Дерябкіна О.Е. про відсторонення керівника боржника та скасувати в цій частині постанову Господарського суду Дніпропетровської області від 18 серпня 2015 року, направити в цій частині на розгляд до місцевого суду в іншому складі суду. Доводи касаційної скарги зводяться до неповного з'ясування обставин справи та порушення норм процесуального права, зокрема, ст. 43 Господарського процесуального кодексу України.

Разом з тим, із касаційними скаргами на постанову суду апеляційної інстанції звернулися ліквідатор Публічного акціонерного товариства "Веста-Дніпро" арбітражний керуючий Лукашук М.В. та Публічне акціонерне товариство "Банк Кредит Дніпро", які просять скасувати постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 23 вересня 2015 року, а постанову Господарського суду Дніпропетровської області від 18 серпня 2015 року залишити в силі. Касаційні скарги мотивовані порушенням норм матеріального та процесуального права, зокрема, ст. 27 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ст.ст. 32, 35 Господарського процесуального кодексу України.

Разом з тим, боржник та представник трудового колективу проти вимог касаційних скарг ліквідатора Публічного акціонерного товариства "Веста-Дніпро" арбітражного керуючого Лукашука М.В. та Публічного акціонерного товариства "Банк Кредит Дніпро" заперечують з підстав, викладених у відзивах та просять постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 23 вересня 2015 року залишити без змін.

Судова колегія, заслухавши пояснення учасників судового засідання, розглянувши матеріали справи та касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Веста-Пласт" в даному судовому засіданні, вважає за необхідне зазначити наступне.

Статтею 55 Конституції України кожному гарантується право на судовий захист, апеляційне та касаційне оскарження.

Пункт 8 частини 3 статті 129 Конституції України встановлює серед основних засад судочинства, зокрема, забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом.

Норми Закону про банкрутство визначають спеціальний порядок оскарження судових рішень місцевого господарського суду у справі про банкрутство в апеляційному та в касаційному порядку.

Так, положеннями ч. 3 ст. 8 Закону про банкрутство врегульовані питання щодо касаційного оскарження судових рішень у справі про банкрутство. Відповідно до зазначених положень на відміну від апеляційного порядку, коли предметом оскарження можуть бути усі ухвали місцевого господарського суду, прийняті у справі про банкрутство (ч. 2 ст. 8 цього Закону), у касаційному порядку можуть бути оскаржені постанови апеляційного господарського суду, прийняті за результатами перегляду таких судових рішень: ухвали про порушення справи про банкрутство, ухвали про визнання недійсними правочинів (договорів) боржника, ухвали за результатами розгляду грошових вимог кредиторів, ухвали про звільнення (усунення, припинення повноважень) арбітражного керуючого, ухвали про перехід до наступної судової процедури, ухвали про затвердження плану санації, ухвали про припинення провадження у справі про банкрутство, а також постанови про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури.

Наведений перелік судових рішень, що підлягають касаційному оскарженню, є вичерпним, і тому подання касаційних скарг на інші судові рішення (тобто відсутні у вказаному переліку) виключає можливість здійснення касаційного провадження за такими скаргами.

При цьому, за змістом ч. 3 ст. 8 Закону про банкрутство при вирішенні питання про можливість касаційного оскарження процесуального документа суду апеляційної інстанції визначальним є саме судовий акт суду першої інстанції, а не результат його перегляду в апеляційному порядку та, відповідно, зміст резолютивної частини постанови суду апеляційної інстанції.

У даному випадку предметом касаційного оскарження є постанова суду апеляційної інстанції, прийнята за наслідками перегляду постанови суду першої інстанції щодо відхилення клопотання розпорядника майна боржника про відсторонення керівника боржника, відмови в задоволенні скарг на дії та бездіяльність розпорядника майна боржника Дерябкіна О.Е.; можливість оскарження яких не передбачена ч. 3 ст. 8 Закону про банкрутство.

Відповідна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 04 листопада 2015 року у справі № 916/2019/13, яка згідно з положеннями ст. 11128 ГПК України є обов'язковою для всіх судів України.

За таких обставин заявник касаційної скарги Товариство з обмеженою відповідальністю "Веста-Пласт" позбавлений права на касаційне оскарження постанови суду апеляційної інстанції в частині розгляду скарг боржника та представника працівників боржника на дії та бездіяльність розпорядника майна боржника арбітражного керуючого Дерябкіна О.Е. та клопотання розпорядника майна боржника арбітражного керуючого Дерябкіна О.Е. про відсторонення керівника боржника.

Відтак, колегія суддів дійшла висновку, що касаційне провадження за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Веста-Пласт" на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 23 вересня 2015 року в частині розгляду скарг на дії та бездіяльність розпорядника майна Дерябкіна О.Е. та клопотання розпорядника майна щодо усунення керівника боржника слід припинити відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 80 ГПК України, як безпідставно порушене.

Разом з тим, розглянувши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення учасників судового засідання, обговоривши доводи касаційних скарг ліквідатора Публічного акціонерного товариства "Веста-Дніпро" арбітражного керуючого Лукашука М.В. та Публічного акціонерного товариства "Банк Кредит Дніпро", перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційні скарги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Скасовуючи постанову місцевого господарського суду в частині визнання ТОВ "Веста-Пласт" банкрутом, відкриття ліквідаційної процедури та призначення ліквідатором боржника, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про порушення останнім вимог Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", зокрема, місцевим судом належним чином не перевірено майновий стан боржника, дані про його активи та пасиви, не перевірено, які саме дії вчинено розпорядником майна для виявлення майна та майнових активів боржника, належним чином не з'ясовано питання щодо можливості застосування відносно боржника інших, ніж ліквідація, судових процедур банкрутства.

Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає зазначені висновки апеляційного господарського суду правомірними, з огляду на наступне.

Відповідно до частини 2 статті 27 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" до закінчення процедури розпорядження майном боржника збори кредиторів зобов'язані прийняти одне з таких рішень: схвалити план санації та подати до господарського суду клопотання про введення процедури санації і затвердження плану санації; відхилити план санації та подати до господарського суду клопотання про введення плану санації і зобов'язання керуючого санацією підготувати план санації; подати до господарського суду клопотання про введення процедури санації і зобов'язання керуючого санацією підготувати план санації у разі його неподання боржником; подати до господарського суду клопотання про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури; подати до господарського суду клопотання про укладання мирової угоди.

У разі наявності обставин, що не надають комітету кредиторів можливості у встановлені строки прийняти одне з таких рішень, комітет кредиторів може прийняти рішення про звернення до господарського суду з клопотанням про продовження строку процедури розпорядження майном.

Частиною 3 статті 27 Закону про банкрутство визначено, що у підсумковому засіданні господарський суд за пропозицією розпорядника майна боржника та на підставі рішення зборів кредиторів приймає одне з таких рішень: ухвалу про введення процедури санації та затвердження плану санації у разі схвалення плану санації боржника зборами кредиторів та погодження його забезпеченими кредиторами в порядку, встановленому статтею 30 Закону; ухвалу про введення процедури санації та зобов'язання керуючого санацією підготувати план санації у разі відхилення плану санації боржника зборами кредиторів або неподання його боржником; постанову про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури; ухвалу про припинення провадження у справі про банкрутство; ухвалу про продовження строку процедури розпорядження майном та відкладення підсумкового засідання суду в межах граничного строку, визначеного Законом.

Тобто, завдання підсумкового засідання суду полягає у з'ясуванні ознак банкрутства та наявності можливості визначення наступної судової процедури і подальшого здійснення провадження у справі, виходячи з клопотання комітету кредиторів, однак остаточна їх оцінка надається судом.

Згідно з частиною 4 статті 205 Господарського кодексу України у разі неспроможності суб'єкта господарювання через недостатність його майна задовольнити вимоги кредиторів він може бути оголошений за рішенням суду банкрутом. Умови, порядок та наслідки оголошення суб'єктів господарювання банкрутами встановлюється цим Кодексом та іншими законами.

Отже, боржник визнається банкрутом, коли господарським судом встановлено його неспроможність відновити свою платоспроможність та задовольнити визнані вимоги кредиторів інакше, як через застосування ліквідаційної процедури.

Відповідно до частини 1 статті 37 Закону у випадках, передбачених цим Законом, господарський суд у судовому засіданні за участю представників сторін приймає постанову про визнання боржника банкрутом і відкриває ліквідаційну процедуру строком на 12 місяців.

Однак, суд апеляційної інстанції встановив відсутність дослідження місцевим судом фінансового становища боржника, з'ясування ознак його неплатоспроможності, встановлення обставин можливості задоволення боржником визнаних судом вимог кредиторів лише через застосування ліквідаційної процедури та відповідно наявності достатніх підстав для визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури у справі.

Разом з тим, суд апеляційної інстанції врахував, що аналіз фінансово-господарської діяльності ТОВ "Веста-Пласт", який був прийнятий за основу при прийнятті постанови про визнання боржника банкрутом" свідчить про те, що розпорядником майна боржника аналізувався фінансовий стан підприємства за 2012 - 2014 роки. Однак, хоч аналіз і зроблено станом на 10.08.2015 року, будь-яких відомостей про результати господарської діяльності підприємства за період з січня по серпень 2015 року вказаний аналіз не містить. Водночас, з оскаржуваної постанови не вбачається, що суд першої інстанції надавав оцінку балансу підприємства за перше півріччя 2015 року.

Крім того, судом апеляційної інстанції на підставі поданих доказів встановлено, що на підприємстві за період червень, липень та серпень 2015 працювало більше 100 працівників, однак зазначена обставина не врахована місцевим судом. Навпаки, суд зазначив, що підприємство не здійснює фінансово-господарську діяльність, в зв'язку з чим не представляється можливим поновлення його господарської діяльності.

Згідно із частиною 3 статті 22 Закону про банкрутство, розпорядник майна зобов'язаний не пізніше двох місяців від дня порушення провадження у справі про банкрутство разом з боржником організувати та забезпечити проведення інвентаризації майна боржника та визначити його вартість.

Водночас, як встановлено апеляційним господарським судом, ухвалою суду першої інстанції від 04.08.2015 року, зокрема, було відкладено питання щодо продовження строку проведення інвентаризації до 18.08.2015 року. Проте, вказане питання в засіданні суду 18.08.2015 року не розглядалось, а в матеріалах справи відсутні результати проведеної інвентаризації.

Таким чином, колегія суддів касаційної інстанції погоджується з висновком апеляційного суду, що без проведення аналізу фінансово-господарської діяльності підприємства за останній період його діяльності (січень - серпень 2015 року) та без проведення інвентаризації майна не може бути встановлено активів боржника.

Щодо встановлення пасиву боржника, то він визначається на підставі затвердженого реєстру вимог кредиторів. В зв'язку з цим, судом апеляційної інстанції правомірно враховано скасування Дніпропетровським апеляційним господарським судом ухвали Господарського суду Дніпропетровської області у даній справі від 04.08.2015 року про затвердження реєстру вимог в частині визнання та включення до реєстру вимог кредиторів вимог ПАТ "Веста-Дніпро".

За таких обставин, колегія суддів Вищого господарського суду погоджується з висновками суду апеляційної інстанції щодо передчасного переходу до ліквідаційної процедури.

Відповідно до частини 2 статті 1115 ГПК України касаційна інстанція використовує процесуальні права суду першої інстанції виключно для перевірки юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення у рішенні або постанові господарського суду.

За приписами ст. 1117 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що постанова Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 23 вересня 2015 року у справі № 904/493/15 в частині, якою скасовано постанову Господарського суду Дніпропетровської області від 18 серпня 2015 року щодо припинення процедури розпорядження майном, визнання Товариства з обмеженою відповідальністю "Веста-Пласт" банкрутом, відкриття щодо нього ліквідаційної процедури та призначення ліквідатора прийнята у відповідності до фактичних обставин справи та вимог чинного законодавства і підстав для її скасування не вбачається.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційне провадження за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Веста-Пласт" на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 23 вересня 2015 року в частині розгляду скарг на дії та бездіяльність розпорядника майна Дерябкіна О.Е. та клопотання розпорядника майна щодо усунення керівника боржника у справі № 904/493/15 припинити.

2. Касаційні скарги ліквідатора Публічного акціонерного товариства "Веста-Дніпро" арбітражного керуючого Лукашука М.В. та Публічного акціонерного товариства "Банк Кредит Дніпро" залишити без задоволення.

3. Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 23 вересня 2015 року у справі № 904/493/15 в частині, якою скасовано постанову Господарського суду Дніпропетровської області від 18 серпня 2015 року щодо припинення процедури розпорядження майном, визнання Товариства з обмеженою відповідальністю "Веста-Пласт" банкрутом, відкриття щодо нього ліквідаційної процедури та призначення ліквідатора залишити без змін.

Головуючий О.Є. Короткевич

Судді Л.Й. Катеринчук

В.М. Коваленко