Історія справи

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 жовтня 2016 року Справа № 910/5207/16

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого Бакуліної С.В. (доповідач),суддів :Поляк О.І., Ходаківської І.П.розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали касаційної скаргиТовариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича фірма "Реле"на постановувід 27.07.2016 Київського апеляційного господарського судуу справі№ 910/5207/16господарського суду міста Києваза позовомЗаступника керівника Київської місцевої прокуратури №1 в інтересах держави в особі Київської міської радидоТовариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича фірма "Реле"провнесення змін до договору

в судовому засіданні взяли участь представники :від позивача: від відповідача: від прокуратури:Баранов М.С. (довіреність №225-КМР-2632 від 15.08.2016) Качмар О.Й. (довіреність №136 від 25.04.2014), Бортман О.А. (довіреність №8/1 від 17.01.2015) Онуфрієнко М.В. (прокурор відділу Генеральної прокуратури України)

В С Т А Н О В И В :

Рішенням Господарського суду міста Києва (суддя Комарова О.С.) від 10.05.2016, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду (головуючий суддя - Гончарова С.А., судді - Іоннікова І.А., Скрипник І.М.) від 27.07.2016, у справі № 910/5207/16 позовні вимоги Заступника керівника Київської місцевої прокуратури №1 в інтересах держави в особі Київської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича фірма "Реле" про внесення змін до договору оренди земельної ділянки задоволено повністю.

В касаційній скарзі Товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича фірма "Реле" просить скасувати ухвалені по справі судові акти та припинити провадження у справі в зв'язку з відсутністю предмету спору, посилаючись на порушення та незастосування норм матеріального та процесуального права, а саме: ст.288 Податкового кодексу України (ПК України), ст.ст.3, 377, 627, 651 Цивільного кодексу України (ЦК України), ст.188 Господарського кодексу України (ГК України), ст.120 Земельного кодексу України (ЗК України), ст.ст.4, 22, 24, 43, п.1-1 ч.1 ст.80 Господарського процесуального кодексу України (ГПК України).

Відзиву на касаційну скаргу не надійшло.

Заслухавши пояснення по касаційній скарзі представників відповідача, які підтримали викладені в ній доводи, заперечення на касаційну скаргу представника позивача та прокурора відділу Генеральної прокуратури України, перевіривши повноту встановлення обставин справи та правильність їх юридичної оцінки в постанові апеляційного господарського суду, колегія суддів Вищого господарського суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Заступник керівника Київської місцевої прокуратури №1 в інтересах держави в особі Київської міської ради, 23.03.2016 звернувся до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича фірма "Реле", в якій просив суд внести зміни до договору довгострокової оренди земельної ділянки, укладеного між Київською міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича фірма "Реле", зареєстрованого Київським міським управлінням земельних ресурсів 21.11.2002 №79-6-00065 та викласти п.2.2 цього договору в наступній редакції: "Річна орендна плата за земельну ділянку встановлюється у розмірі 3% (три відсотки) від її нормативної грошової оцінки".

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що з метою приведення у відповідність до вимог законодавства істотних умов договорів оренди земельних ділянок, відповідно до ст.30 Закону України "Про оренду землі", ст.288 ПК України 28.02.2013 Київською міською радою прийнято рішення №89/9146 "Про внесення змін до договорів оренди земельних ділянок у частині приведення розміру річної орендної плати у відповідність до положень статті 288 Податкового кодексу України". Відповідно до вказаного рішення орган місцевого самоврядування вирішив внести зміни до договорів оренди земельних ділянок в частині річної орендної плати, встановивши її у розмірі 3% від нормативної грошової оцінки та покладено на орендарів, зокрема, Товариство з обмеженою відповідальності "Науково-виробнича фірма "Реле" обов'язок забезпечити оформлення внесення відповідних змін до договору оренди земельних ділянок. Втім, відповідач не здійснив відповідних дій, що стало підставою для звернення до суду.

Судами встановлено таке.

Між Київською міською радою, як орендодавцем, та Товариством з обмеженою відповідальності "Науково-виробнича фірма "Реле", як орендарем, 06.09.2002 було укладено договір довгострокової оренди земельної ділянки (далі - договір оренди), посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу 06.09.2002, зареєстрований в реєстрі за №7618 та зареєстрований Київським міським управлінням земельних ресурсів 21.11.2002 за №79-6-00065, про що зроблено відповідний запис у книзі записів державної реєстрації договорів.

Згідно з п.1 договору оренди орендодавець, на підставі рішення Київської міської ради від 14.03.2002 за №300/1734 передає, а орендар приймає в довгострокову оренду на 50 (п'ятдесят) років земельну ділянку, місце розташування якої: вул. Червоноармійська (Велика Васильківська), 72 в Голосіївському районі м. Києва, розміром 0,6149 га для будівництва, подальшої експлуатації та обслуговування комплексу, до якого входять готельно-офісний центр, житловий будинок, торговельний блок та вбудована автостоянка у межах, які перенесені у натуру (на місцевість) і зазначені на плані, що є невід'ємною частиною цього договору.

У відповідності до п.п.2.1., 2.2., 2.3. договору оренди, за оренду земельної ділянки орендар сплачує орендодавцеві орендну плату у грошовій формі, незалежно від результатів своєї діяльності. Річна орендна плата за земельну ділянку встановлюється у розмірі 1,5 (півтора) відсотки від її грошової оцінки. Розмір орендної плати може змінюватися за угодою сторін (шляхом внесення змін до цього договору), за винятком випадку, передбаченого пунктом п'ятим цього договору. Пропозиції про перегляд розміру орендної плати надсилаються не частіше, ніж один раз на квартал, і розглядаються відповідно до законодавства. Відсутність відповіді на таку пропозицію не означає погодження такої пропозиції.

28.02.2013 Київською міською радою прийнято рішення №89/9146 "Про внесення змін до договорів оренди земельних ділянок у частині приведення розміру орендної плати у відповідність до положень 288 Податкового кодексу України" (далі Рішення №89/9146 від 28.02.2013) відповідно до якого орган місцевого самоврядування вирішив внести зміни до договорів оренди земельних ділянок в частині річної орендної плати, встановивши її у розмірі 3 % від нормативної грошової оцінки.

Пунктом 2 Рішення №89/9146 від 28.02.2013 зобов'язано орендарів земельних ділянок забезпечити оформлення внесення відповідних змін до договорів оренди земельних ділянок.

Рішення №89/9146 від 28.02.2013 було опубліковано в газеті "Хрещатик" №45 в квітні 2013 року.

Серед орендарів, яких зобов'язано забезпечити оформлення внесення змін до договорів оренди, вказано Товариство з обмеженою відповідальності "Науково-виробнича фірма "Реле", яке є орендарем земельної ділянки по вул. Червоноармійська (Велика Васильківська), 72 в Голосіївському районі м. Києва за договором довгострокової оренди земельної ділянки від 21.11.2002 №79-6-00065 (п.772 додатку до Рішення №89/9146 від 28.02.2013).

Пунктом 3 Рішення №89/9146 від 28.02.2013 Департамент земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) зобов'язано проінформувати про прийняття цього рішення органи Державної податкової служби та орендарів земельних ділянок, вказаних у додатку.

Департамент земельних ресурсів виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) у своєму листі №05704-14953 від 15.07.2013 повідомляв Товариство з обмеженою відповідальності "Науково-виробнича фірма "Реле" про необхідність приведення у відповідність до положень ПК України договору довгострокової оренди земельної ділянки, на підставі рішення Київської міської ради № 89/9146 (яким внесено зміни в тому числі до договору від 21.11.2002 №79-6-00065), встановивши річну орендну плату у розмірі 3% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

Відповідач із заявою про укладення додаткової угоди про зміну розміру орендної плати за договором оренди не звертався, що стало підставою для звернення до суду з цим позовом.

Суди правомірно задовольнили позов, виходячи із такого.

За змістом статті 30 Закону України "Про оренду землі" зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку.

Згідно з частинами першою, другою статті 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Відповідно до частин першої, другої статті 632 ЦК України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, визначених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування. Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом.

Як визначено частиною першою статті 15 Закону України "Про оренду землі" однією з істотних умов договору оренди землі є орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.

Згідно п.п.288.5.1. п.288 ПК України розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою 3 відсотків нормативної грошової оцінки.

Таким чином, нормами законодавства передбачено можливість зміни умов договору за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у випадках, встановлених законом. При цьому, оскільки орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності є регульованою ціною, то законодавча зміна граничного розміру цієї плати є підставою для внесення відповідних змін до спірного договору оренди землі за рішенням суду, а не в односторонньому порядку орендодавцем, про що помилково зазначено в касаційній скарзі. З ухваленого органом місцевого самоврядування Рішення від 28.02.2013 №89/9146 вбачається лише волевиявлення Київської міської ради, проте останнє не змінює прав і обов'язків сторін Договору, що і стало підставою для звернення до суду з даним позовом.

Посилання скаржника на порушення судами положень ст.58 Конституції України, якою передбачено, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, спростовуються змістом ст.632 ЦК України, яка: по-перше, допускає зміну ціни після укладення договору у випадках і на умовах, встановлених договором або законом; по-друге, внаслідок внесення змін до договору оренди права і обов'язки змінюються з моменту внесення змін до договору, в даному випадку з моменту набрання рішенням суду про зміну договору законної сили, тобто на майбутнє (ч.3 ст.653 ЦК України).

Доводи скаржника про те, що провадження у справі підлягає припиненню у зв'язку з відсутністю предмету спору, оскільки право власності на усі приміщення будівлі, розташованої на орендованій земельній ділянці, перейшло до третіх осіб, що на думку відповідача, в сулу приписів ст.377 ЦК України, ст.120 ЗК України, ст.7 Закону України "Про оренду землі", свідчить про припинення дії договору оренди №79-6-00065, колегія суддів відхиляє, оскільки наведені норми унормовують припинення права користування земельною ділянкою у випадку відчуження будівлі, споруди, а не окремих приміщень в них.

Та обставина, що суди розглянули справу за відсутності відповідача, не є підставою для скасування судових актів, оскільки з матеріалів справи не вбачається і скаржником не доведено, що він не був належним чином повідомлений про час і місце засідання суду (п.2 ч.2 ст.11110 ГПК України), та був позбавлений можливості забезпечити участь свого представника в суді апеляційної інстанції, виходячи також із того, що в суд касаційної інстанції від відповідача з'явились два повноважних представники. Зазначення про неможливість звернутися із клопотаннями, зокрема про припинення провадження у справі, спростовується тим, що: - апеляційну скаргу було прийнято 07.06.2016, а розглянуто 27.07.2016; - відповідач звертався з письмовими клопотаннями (а.с.127, 137, 139) і 14.07.2016 представник відповідача ознайомився з матеріалами справи (а.с.137); - суд апеляційної інстанції не приймає додаткових доказів без обґрунтування поважності причин їх ненадання суду першої інстанції, проте завчасно з таким клопотанням із доданням відповідних матеріалів відповідач не звернувся.

Беручи до уваги все наведене та вимоги чинного законодавства в їх сукупності, колегія суддів не вбачає підстав для скасування постанови Київського апеляційного господарського суду.

Керуючись ст.ст.1115, 1117, 1118, п.1 ч.1 ст.1119, ст.11111 ГПК України, Вищий господарський суд України ,-

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича фірма "Реле" залишити без задоволення.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 27.07.2016 у справі № 910/5207/16 залишити без змін.

Головуючий-суддя С.Бакуліна

Судді О.Поляк

І.Ходаківська