Історія справи

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 жовтня 2016 року Справа № 909/277/16

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Рогач Л.І., - головуючого, доповідача Алєєвої І.В., Мачульського Г.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційні скаргиВиконавчого комітету Івано-Франківської міської ради та Товариства з обмеженою відповідальністю "Спільне українсько-німецьке підприємство "Станім"на постановуЛьвівського апеляційного господарського суду від 16.06.2016у справі№ 909/277/16 Господарського суду Івано-Франківської областіза позовомПублічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Львівська залізниця"доВиконавчого комітету Івано-Франківської міської радитретя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачаТовариства з обмеженою відповідальністю "Спільне українсько-німецьке підприємство "Станім"провизнання незаконним пунту 1 рішення Виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради

за участю представників: позивачаБондар М.Л. - предст., дов. від 17.05.16відповідача не з'явились (про час та місце судового засідання повідомлені належно)третьої особине з'явились (про час та місце судового засідання повідомлені належно)

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 19.04.2016 у справі № 909/277/16 (суддя П.Я. Матуляк) припинено провадження у справі за позовом Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Львівська залізниця" до Виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради за участю третьої особи на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору товариство з обмеженою відповідальністю "Спільне українсько-німецьке підприємство "Станім" про визнання незаконним пункту 1 рішення виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради № 375 від 28.11.1995.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 16.06.2016 (судді: Матущак О.І. - головуючий, Дубник О.П., Скрипчук О.С.) ухвалу суду першої інстанції скасовано, справу направлено для розгляду до Господарського суду Івано-Франківської області.

Не погоджуючись з висновком господарського суду апеляційної інстанцій, Виконавчий комітет Івано-Франківської міської ради та Товариство з обмеженою відповідальністю "Спільне українсько-німецьке підприємство "Станім" подали до Вищого господарського суду України касаційні скарги, в яких просять постанову скасувати та залишити в силі ухвалу суду першої інстанції, мотивуючи касаційні скарги доводами про порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права. Відповідач та третя особа вважають, що за наявності ухвали господарського суду від 17.06.2010 № з-8/12, якою припинено провадження у справі між тими ж сторонами про той же предмет і з тих же підстав, місцевий господарський суд обґрунтовано припинив провадження на підставі пункту 2 частини першої статті 80 Господарського процесуального кодексу України.

Від Товариства з обмеженою відповідальністю "Спільне українсько-німецьке підприємство "Станім" надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з неможливістю забезпечити явку керівника у судове засідання; клопотання про відкладення розгляду справи відхилено колегією суддів відповідно до приписів статті 77 Господарського процесуального кодексу України, оскільки заявник не навів обставин, що свідчать про неможливість розгляду касаційної скарги у даному судовому засіданні, участь представників у судовому засіданні обов'язковою не визнавалась, відсутнє клопотання заявника про продовження строку розгляду касаційної скарги поза строками, встановленими статтею 1118 Господарського процесуального кодексу України.

24.10.2016 до Вищого господарського суду України надійшло клопотання Виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції (відправлене 20.10.2016 за даним на конверті); зазначене клопотання відхилено колегією суддів у зв'язку з недотриманням заявником приписів частини другої статті 741 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої таке клопотання може бути подано не пізніш як за сім днів до дня проведення судового засідання, в якому відбуватиметься така участь.

Представник позивача у судовому засіданні заперечив доводи касаційних скарг.

Відповідач та третя особа не скористались процесуальним правом на участь у судовому засіданні касаційної інстанції своїх представників.

Заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення представника позивача, присутнього в судовому засіданні, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в постанові суду, колегія суддів вважає, що касаційні скарги не підлягають задоволенню з таких підстав.

Відповідно до статті 1117 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати чи вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду або відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Як встановив суд апеляційної інстанції та вбачається з матеріалів справи, Публічне акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Львівська залізниця" звернулося до Господарського суду Івано-Франківської області з позовом до Виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради, за участю третьої особи на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - ТОВ "Спільне українсько-німецьке підприємство "Станім" про визнання незаконним пункту 1 рішення виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради № 375 від 28.11.1995.

Під час розгляду справи місцевим господарським судом третя особа подала заяву про припинення провадження у справі з тих підстав, що ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 17.06.2010 у справі № з-8/12 припинено провадження у справі в частині позовних вимог щодо визнання недійсним пункту 1 рішення виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради № 375 від 28.11.1995 за позовом Державного територіально-галузевого об'єднання "Львівська залізниця" до Виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради за участю третьої особи на стороні відповідача ТОВ "Спільне українсько-німецьке підприємство "Станім", за участю третьої особи на стороні позивача Міністерства транспорту та зв'язку України.

Ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 19.04.2016 провадження у цій справі припинено на підставі пункту 2 частини першої статті 80 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якого господарський суд припиняє провадження у справі, якщо є рішення господарського суду або іншого органу, який в межах своєї компетенції вирішив спір між тими ж сторонами, про той же предмет та з тих же підстав. Місцевий господарський суд дійшов висновку, що ухвала Господарського суду Івано-Франківської області від 17.06.2010 у справі № з-8/12 в розумінні господарського процесуального законодавства є рішенням між тими ж сторонами, про цей же предмет та з тих самих підстав, а припинення провадження по справі не порушує прав, свобод та інтересів інших осіб.

Скасовуючи ухвалу суду першої інстанції та направляючи справу на розгляд, апеляційний господарський суд установив, що ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 17.06.2010 у справі № з-8/12 припинено провадження у справі в частині позовних вимог щодо визнання недійсним пункту 1 рішення Виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради № 375 від 28.11.1995 за позовом Державного територіально-галузевого об'єднання "Львівська залізниця" до Виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради про визнання недійсним пункту 1 рішення № 375 та визнання права постійного користування земельною ділянкою. Ухвала суду мотивована тим, що позовна вимога щодо визнання недійсним пункту 1 рішення Виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради № 375 від 28.11.1995 не підлягає розгляду в порядку господарського судочинства.

Державне територіально-галузеве об'єднання "Львівська залізниця" звернулося з позовом про визнання недійсним пункту 1 рішення Виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради № 375 від 28.11.1995 до Галицького районного суду м. Львова Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду постанову Галицького районного суду м. Львова скасовано, провадження у справі закрито у зв'язку з тим, що суд дійшов висновку, що предметом спору є спір про право, а тому він має вирішуватись в порядку цивільної (господарської) юрисдикції. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 09.02.2016 вказану вище ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду залишено без змін.

Таким чином, суд встановив, що станом на момент подання Публічним акціонерним товариством "Українська залізниця" позовної заяви до господарського суду Івано-Франківської області рішення господарського суду або іншого органу, який вирішив господарський спір між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав відсутнє.

Судова колегія зазначає, що припинення провадження у справі на підставі пункту 2 частини першої статті 80 Господарського процесуального кодексу України можливе за умов, якщо рішення господарського суду або іншого органу, який вирішив господарський спір між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав, набрало законної сили, не змінено і не скасовано у відповідній частині в передбаченому законом порядку. За відсутності таких умов заінтересована особа вправі звернутися з позовом до господарського суду на загальних підставах.

Водночас, за змістом статей 4-5, 82, 86 Господарського процесуального кодексу України ухвала виноситься господарським судом у випадку, коли господарський спір не вирішується по суті. Відтак, припинення провадження у справі - це форма закінчення розгляду господарської справи без вирішення господарського спору у зв'язку з виявленням після порушення провадження у справі обставин, з якими закон пов'язує неможливість судового розгляду справи. Припинення провадження у справі відбувається у випадках, коли судовий захист особи у господарському суді є неможливим.

Припиняючи провадження на підставі пункту 2 частини першої статті 80 Господарського процесуального кодексу України помилково виходив з процесуального статусу ухвали суду як одного з видів судових рішень в розумінні статті 4-5 Господарського процесуального кодексу України, залишивши поза увагою, що відповідне припинення пов'язане саме з вирішенням господарського спору.

Як вірно вказав апеляційний господарський суд, доказів вирішення господарського спору між тими ж сторонами, про той же предмет та з тих же підстав матеріали справи не містять; доводи касаційних скарг не спростовують відповідні висновки суду апеляційної інстанції та ґрунтуються на неправильному застосуванні пункту 2 частини першої статті 80 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин. Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, які мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Перевіривши у відповідності до частини 2 статті 1115 Господарського процесуального кодексу України юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення у постанові апеляційного суду, колегія суддів дійшла висновків про те, що суд, розглядаючи справу відповідно до вимог статей 43, 84, 101 Господарського процесуального кодексу України, розглянув всебічно, повно та об'єктивно в судовому процесі всі обставини справи в їх сукупності, належно дослідив наявні у матеріалах справи докази та вірно застосував норми процесуального права, підстав для скасування постанови апеляційної інстанції з мотивів, наведених у касаційній скарзі, не вбачається.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 43, 1117, пунктом 1 статті 1119, статтями 11110, 11111, 11112 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційні скарги Виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради та Товариства з обмеженою відповідальністю "Спільне українсько-німецьке підприємство "Станім" залишити без задоволення.

Постанову Львівського апеляційного господарського суду від 16.06.2016 у справі № 909/277/16 Господарського суду Івано-Франківської області залишити без змін.

Головуючий Л. Рогач

Судді: І. Алєєва

Г.Мачульський