ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 квітня 2017 року Справа № 905/1917/16

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючого суддіШевчук С.Р. (доповідач) суддівВладимиренко С.В., Демидової А.М. розглянувши касаційну скаргуПриватного акціонерного товариства "Металургійний комбінат "Азовсталь" та постановуДонецького апеляційного господарського суду від 14.02.2017 у справі№905/1917/16 Господарського суду Донецької області за позовомДержавної Азовської морської екологічної інспекції доПриватного акціонерного товариства "Металургійний комбінат "Азовсталь" простягнення шкоди, заподіяної державі внаслідок перевищення нормативів допустимих скидів забруднюючих речовин в сумі 88 502,48 грнв судовому засіданні взяли участь представники:

- позивача: Наконечна К.В., дов. № 16/1-62/17 від 12.01.2017 (в режимі відеоконференції)

- відповідача: не з'явилися

В С Т А Н О В И В:

У червні 2016 Державна Азовська морська екологічна інспекція звернулася до Господарського суду Донецької області з позовом до Приватного акціонерного товариства "Металургійний комбінат "Азовсталь" про стягнення шкоди, заподіяної державі внаслідок перевищення нормативів допустимих скидів забруднюючих речовин, у сумі 88 502,48 грн.

Рішенням Господарського суду Донецької області від 21.11.2016 у справі № 905/1917/16 (у складі головуючого Бокової Ю.В., суддів Ніколаєвої Л.В., Говоруна О.В.), залишеним без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 14.02.2017 (у складі головуючого судді Ушенко Л.В., суддів Геза Т.Д., Дучал Н.М.), позов задоволено, стягнуто з Приватного акціонерного товариства "Металургійний комбінат "Азовсталь" на користь Державного бюджету України, обласного бюджету Донецької обласної ради та місцевого бюджету Маріупольської міської ради шкоду, заподіяну державі внаслідок перевищення нормативів допустимих скидів забруднюючих речовин в сумі 88 502,48 грн, перерахувавши кошти на аналітичний рахунок, відкритий в Головному управлінні Державної казначейської служби України у Донецькій області за балансовим рахунком 3311 "Кошти, які підлягають розподілу між державним і місцевими бюджетами" Плану рахунків в розрізі територій та кодів класифікації доходів бюджету.

Не погоджуючись з прийнятими у даній справі судовими рішеннями, ПрАТ МК "Азовсталь" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення та неправильне застосування норм матеріального та процесуального права, зокрема п. 7.2 "Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону і раціональне використання водних ресурсів", затвердженою наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища № 389 від 20.07.2009, ст. 70 Водного кодексу України, ст. 33, 35 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, зазначаючи, що позивачем було застосовано п. 7.2 Методики та формулу 16, для розрахунку збитків, без встановлення факту перевищення нормативу гранично допустимого скиду забруднюючих речовин, а також, що позивачем не здійснювалися заходи державного контролю дотримання відповідачем вимог природоохоронного законодавства, просить скасувати рішення Господарського суду Донецької області від 21.11.2016 та постанову Донецького апеляційного господарського суду від 14.02.2017 у справі № 905/1917/16 та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.

Позивач надав відзив на касаційну скаргу, вважає доводи касаційної скарги необґрунтованими, просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.

Перевіривши доводи касаційної скарги, юридичну оцінку встановлених фактичних обставин, проаналізувавши правильність застосування господарськими судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що 30.06.2011 Державним управлінням охорони навколишнього природного середовища в Донецькій області був виданий дозвіл ПАТ "Металургійний комбінат "Азовсталь" строком до 01.07.2014 на спеціальне водокористування № УКР-ДОН-4876 (термін дії продовжено до 01.01.2015), відповідно до якого метою водокористування є зокрема скид теплообмінних, промислових і зливових зворотних вод у поверхневі водойми Азовського моря.

Представниками відділу інструментально-лабораторного контролю Державної Азовської морської екологічної інспекції в присутності уповноваженого представника ПрАТ "Металургійний комбінат "Азовсталь" було здійснено відбір проб зворотних вод та поверхневих вод Азовського моря, про що складено акти відбору проб № 24 від 01.07.2014, № 28 від 06.08.2014, № 36 від 02.10.2014.

Зазначені акти відбору проб води підписані представником відповідача без зауважень.

На підставі відбору разових проб на водовипусках ПрАТ "Металургійний комбінат "Азовсталь" у період з 01.07.2014 по 02.10.2014 були отримані дані аналізів відділу інструментально-лабораторного контролю Державної Азовської морської екологічної інспекції та лабораторії ПрАТ "Металургійний комбінат "Азовсталь". На підставі актів відбору проб від 01.07.2014 № 24, від 06.08.2014 № 28, від 02.10.2014 № 36 відділом інструментально-лабораторного контролю Державної Азовської морської екологічної інспекції складено протоколи вимірювання показників складу та властивостей вод № 24 від 07.07.2014, № 28 від 11.08.2014, № 36 від 07.10.2014.

За результатами вимірювань, проведених відділом інструментально-лабораторного контролю Державної Азовської морської екологічної інспекції та лабораторії ПрАТ "Металургійний комбінат "Азовсталь" встановлено, що за усередненими даними відділу інструментально-лабораторного контролю Державної Азовської морської екологічної інспекції та лабораторії відповідача максимальне перевищення норм забруднюючих речовин у скиді стічних вод склало по промвипуску № 9: середнє значення вмісту міді 0,017 г/куб.м, що на 1,21 рази перевищує встановлені норми.

По даному факту порушення Державною Азовською морською екологічною інспекцією складено протокол про адміністративне правопорушення № 2 від 30.10.2014, в якому зазначено, що у період з 01.07.2014 по 30.09.2014 ПрАТ "Металургійний комбінат "Азовсталь" скинуті в акваторію Азовського моря промислові стоки з концентрацією забруднюючих речовин, яка перевищує встановлені норми. У наведеному протоколі зафіксовано, що за усередненими даними відділу інструментально-лабораторного контролю Державної Азовської морської екологічної інспекції та лабораторії ПрАТ "Металургійний комбінат "Азовсталь" перевищення норм забруднюючих речовин у скиді стічних вод склало по промвипуску № 9: мідь - у 1,21 рази.

На підставі "Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону і раціональне використання водних ресурсів", затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища № 389 від 20.07.2009, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 14.08.2009 за № 767/16783 (далі - Методика), позивачем було здійснено розрахунок шкоди, заподіяної природному середовищу Азовського моря в результаті скиду забруднюючих речовин в зворотних водах з промвипуску № 9 ПрАТ "Металургійний комбінат "Азовсталь" з перевищенням встановленого нормативу ГДС за період з 01.07.2014 по 30.09.2014, відповідно до якого загальний розмір шкоди склав 88 502,48 грн. При розрахунку розміру шкоди було застосовано формулу № 16 Методики.

Позивач на адресу відповідача направив претензію № 2 від 03.02.2015 разом з розрахунком шкоди, заподіяної природному середовищу Азовського моря, з пропозицією добровільно відшкодувати шкоду, заподіяну державі внаслідок порушення Водного кодексу України та Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища".

ПрАТ "Металургійний комбінат "Азовсталь" листом від 23.03.2015 вих. № 0166/219 повідомило Державну Азовську морську екологічну інспекцію, що в період з 01.07.2014 по 30.09.2014 інспекцією не проводилося заходів державного контролю (нагляду) за додержанням природоохоронного законодавства, у зв'язку з чим зазначені претензійні вимоги ПрАТ "Металургійний комбінат "Азовсталь" не можуть бути визнані.

Вказану суму спричиненої шкоди відповідач в добровільному порядку не сплатив, у зв'язку з чим позивач звернувся з позовом до Господарського суду Донецької області.

Колегія суддів касаційної інстанції погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про задоволення позовних вимог, з огляду на наступне.

Згідно з п. 1 Положення про Державну екологічну інспекцію України, затвердженого Указом Президента України від 13.04.2011 № 454/2011, Державна екологічна інспекція України (Держекоінспекція України) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра екології та природних ресурсів України. Держекоінспекція України входить до системи органів виконавчої влади та утворюється для забезпечення реалізації державної політики із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів.

Відповідно до п. 7 Положення про Державну екологічну інспекцію України, Держекоінспекція України здійснює свої повноваження безпосередньо та через свої територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, морські екологічні інспекції (Азовська, Азово-Чорноморська, Північно-Західного регіону Чорного моря).

Стаття 1166 Цивільного кодексу України містить загальне положення про цивільно-правову відповідальність за завдання позадоговірної шкоди.

Згідно з ч. 4 ст. 68 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України.

Шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі (ч. 1 ст. 69 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища").

Формула № 16, на підставі якої позивачем здійснений розрахунок збитків, передбачена пунктом 7.2 Методики, яким визначений порядок та методологія проведення розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних водним об'єктам (морські води) внаслідок скидів забруднюючих речовин зі зворотними водами з перевищенням встановленого нормативу ГДС (граничнодопустимого скиду).

У п. 1.7 Методики визначено поняття граничнодопустимого скиду (ГДС) - це маса речовини у зворотній воді, що є максимально допустимою для відведення за встановленим режимом для цього пункту водного об'єкта за одиницю часу.

Наднормативними скидами забруднюючих речовин у водний об'єкт з перевищенням ГДС вважаються скиди зі зворотними водами забруднюючих речовин з перевищенням встановлених ГДС, що підлягають нормуванню згідно із законодавством, або таких, що не підлягають нормуванню згідно із законодавством (п. 2.1 Методики).

Факт наднормативного скиду забруднюючих речовин у водний об'єкт зі зворотними водами встановлюється державними інспекторами за результатами інструментально-лабораторних методів контролю, документальної перевірки фізичних осіб, фізичних осіб - підприємців та юридичних осіб та розрахунковим методом (п. 2.2. Методики).

Згідно з п. 2.3 Методики при визначенні наднормативних скидів забруднюючих речовин у водний об'єкт зі зворотними водами використовуються результати інструментально-лабораторних вимірювань лабораторій, які атестовані на право проведення відповідних інструментально-лабораторних вимірювань, або розрахункові методи.

Частиною 1 статті 70 Водного кодексу України встановлено, що скидання стічних вод у водні об'єкти допускається лише за умови наявності нормативів гранично допустимих концентрацій та встановлених нормативів гранично допустимого скидання забруднюючих речовин.

Згідно зі ст. 33 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" з метою удосконалення роботи по розробці та затвердженню гранично допустимих скидів забруднюючих речовин у водні об'єкти із зворотними водами Міністерством охорони навколишнього природного середовища 15.12.1994 затверджено Інструкцію про порядок розробки та затвердження гранично допустимих скидів (ГДС) речовин у водні об'єкти із зворотними водами № 116 (далі - "Інструкція про встановлення ГДС"), зареєстрована в МЮУ від 22.12.1994 за № 313/523.

Пунктом 2.1 Інструкції про встановлення ГДС встановлено, що скид зворотних вод у водні об'єкти є одним з видів спеціального водокористування і здійснюється на основі дозволів, які видаються у встановленому порядку органами Мінприроди України. Величини ГДС речовин розробляються і затверджуються для діючих і тих, що проектуються, підприємств-водокористувачів, які мають (будуть мати) організовані скиди зворотних вод з господарської ланки круговороту води у природні ланки (річкові, озерні, морські), тобто у водні об'єкти. Величини ГДС речовин встановлюються для кожного окремого випуску зворотних вод у поверхневі та морські води у випадках відповідно до п. 1.9 на основі нормативних документів, які регламентують скид зворотних вод і встановлюють норми якості води водних об'єктів.

Відповідно до п. 2.13 зазначеної Інструкції після встановлення ГДС речовин вимагається дотримання як допустимих мас, так і допустимих концентрацій забруднюючих речовин, а також не допускається перевищення затвердженої витрати зворотних вод.

Під гранично допустимими концентраціями (ГДК) слід розуміти встановлений рівень концентрації речовин у воді, вище якого вода вважається не придатною для конкретних цілей водокористування (п. 1.2 Методики).

Додатком № 1 до Інструкції (Розрахунок гранично допустимих скидів (ГДС) речовин) передбачено, що величини ГДС визначаються як добуток максимальної годинної витрати зворотних вод q', куб. м/год на допустиму концентрацію забруднюючої речовини С гдс г/куб. м. При розрахунку умов скиду зворотних вод спочатку визначається значення С гдс , що забезпечує нормативну якість води в контрольних створах з урахуванням вимог п. 2.12, далі визначається ГДС за формулою ГДС = q'С гдс.

Відповідно до дозволу на спеціальне водовикористання наданого ПрАТ "Металургійний комбінат "Азовсталь" на період з 30.06.2011 до 01.01.2015 за випуском № 9 встановлені на зазначений період наступні показники: затверджені витрати стічних вод для встановлення ГДС - 270000,0 тис.м3/рік, 30821,9 м3/год, затверджена допустима концентрація міді 0,014 мг/дм3, у зв'язку із застосуванням цих показників затверджений показник ГДС (мідь) 431,5 г/год.

Для розрахунку маси наднормативного скиду забруднюючих речовин (формула 1 п. 5.1 Методики) державними інспекторами відділу інструментально-лабораторного контролю Державної Азовської морської екологічної інспекції використовувалися фактичні витрати зворотних вод, середня фактична концентрація забруднюючої речовини (міді) у зворотних водах, що дорівнювала 0,017 мг/дм3, яка порівнювалася із затвердженою допустимою концентрацією 0,014 мг/дм3, яка є нормативом гранично допустимого скиду (ГДС) речовин в Азовське море з випуску № 9.

В п. 8 ГДС визначені фактичні і затверджені склад і скид речовини у стічних водах з випуску № 9. Затверджена допустима концентрація і затверджений допустимий скид є нормативами затвердженого скиду речовин у стічних водах, а отже є пов'язаними між собою.

Враховуючи викладене, суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що перевищення показника допустимої концентрації впливає на показник скиду речовин у водний об'єкт.

Судами також встановлено, що в ході відбору проб представник відповідача не заперечував факт відповідності відбору нормам діючого законодавства та також відсутність заперечень щодо висновків, зроблених у протоколах, щодо встановлення фактичної концентрації у відібраних пробах, з урахуванням чого суди дійшли висновку і визнали факт перевищення показника ГДК (мідь) у скиді стічних вод у період липень-вересень 2014 за випуском № 9.

Згідно з п 4.3 Інструкції вважається порушенням, якщо вимірювані показники витрат, концентрацій нормованих речовин чи властивостей зворотних вод та розрахункові значення скиду (маси) речовин перевищують однойменні відповідні показники, що встановлені на поточний термін. Тобто контролюється перевищення тимчасово погоджених показників чи гранично допустимих показників, які повинні бути досягнуті на термін контролю.

Враховуючи встановленні у ході проведення заборів проб протягом липня-вересня 2014 та показників лабораторії відповідача, перевищення нормативу концентрації міді у стічних водах по випуску № 9, та відсутність з цього приводу обґрунтованих спростувань з боку відповідача, судом першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції встановлено факт перевищення ГДС (для міді) через перевищення гранично допустимої концентрації міді у зворотних водах по випуску № 9.

Згідно зі ст. 68 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" порушення законодавства України про охорону навколишнього природного середовища тягне за собою встановлену цим Законом та іншим законодавством України дисциплінарну, адміністративну, цивільну і кримінальну відповідальність.

Відповідальність за порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища несуть особи, винні, у тому числі, у допущенні наднормативних, викидів і скидів забруднюючих речовин та інших шкідливих впливів на навколишнє природне середовище. За змістом зазначеної статті підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України.

Для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування шкоди, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: 1) протиправної поведінки; 2) розміру збитків; 3) причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника та збитками; 4) вини. Відсутність будь-якої з зазначених ознак виключає настання цивільно-правової відповідальності відповідача у вигляді покладення на нього обов'язку з відшкодування шкоди.

Судами попередніх інстанцій встановлена наявність всіх складових правопорушення для покладення на відповідача цивільно-правової відповідальності у вигляді відшкодування шкоди.

Також, суди дійшли обґрунтованого висновку, що шкода, заподіяна відповідачем, підлягає визначенню із застосуванням формули 16 Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків для розрахунку шкоди, заподіяної внаслідок перевищення гранично допустимих скидів в Азовське море.

З урахуванням викладеного вище, враховуючи встановлення судами попередніх інстанцій факту перевищення показника ГДС (для міді), колегія суддів касаційної інстанції погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про наявність правових підстав для стягнення з відповідача 88 502,48 грн шкоди, заподіяної державі внаслідок перевищення гранично допустимих скидів в Азовське море стічних вод.

Посилання скаржника на те, що позивачем фактично не здійснювалися заходи державного контролю за дотриманням водного законодавства, вже належним чином спростовані судом апеляційної інстанції з посиланням на відповідні законодавчі приписи та обставини справи.

Зокрема, судом апеляційної інстанції було зазначено, що контроль за дотриманням встановлених обмежень на скид зворотних вод, які вказані у затверджених документах, що визначають ГДС, ТПС речовин і плани водоохоронних заходів, здійснюється органами Мінприроди України на підставі даних, що представляються водокористувачами, контрольних замірів і обстежень (п. 4.1 Інструкції про встановлення ГДС).

Контроль здійснюється згідно з чинним законодавством і нормативними документами, що регламентують порядок проведення контролю за водоохоронною і водогосподарською діяльністю водокористувачів.

Вимірювання показників концентрацій нормованих речовин у зворотних водах для визначення їх маси виконуються шляхом аналізу змішаних проб, відібраних вручну або за допомогою пробовідбірників змішаних (середньогодинних, середньодобових) проб.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем надано суду свідоцтво про атестацію відділу інструментально-лабораторного контролю Державної Азовської морської екологічної інспекції, що надає право на проведення вимірювань у сфері поширення державного метрологічного нагляду, у тому числі щодо замірювань концентрації міді у зворотних водах.

Здійснення відбору проб не потребує направлення на перевірку, переліку питань, що підлягають перевірці тощо і отримані результати аналізу використовуються для визначення наявності чи відсутності факту наднормативного скиду забруднюючих речовин у водний об'єкт зі зворотними водами.

Таким чином, колегія суддів касаційної інстанції погоджується з висновком суду апеляційної інстанції, що факт порушення водного законодавства позивачем встановлений у передбачений законодавством спосіб.

Щодо інших доводів касаційної скарги, то вони не спростовують вказаних висновків судів, спростовуються вищенаведеним, та, крім того, пов'язані з переоцінкою доказів, що виходить за межі повноважень касаційної інстанції.

З огляду на викладене та враховуючи, що скаржник в силу ст. 33 Господарського процесуального кодексу України не довів в установленому законом порядку тих обставин, на які він посилається як на підставу своїх вимог і заперечень та оскільки в силу вимог ст. 1117 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти їх, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення касаційної скарги та скасування оскаржуваних судових актів у справі № 905/1917/16.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Металургійний комбінат "Азовсталь" залишити без задоволення.

Постанову Донецького апеляційного господарського суду від 14.02.2017 та рішення Господарського суду Донецької області від 21.11.2016 у справі № 905/1917/16 залишити без змін.

Головуючий суддя С.Р. Шевчук

С у д д я С.В. Владимиренко

С у д д я А.М. Демидова