Постанова ВГСУ від 25.03.2015 року у справі №914/1570/14

Друк

Пошук

206

Просмотров

КОММЕНТАРИЙ от ресурса "ПРОТОКОЛ":

Постанова

вищий господарський суд україни ( ВГСУ )

Історія справи

Постанова ВГСУ від 25.03.2015 року у справі №914/1570/14

Державний герб України

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 березня 2015 року Справа № 914/1570/14

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Дунаєвської Н.Г. - головуючого,

Мележик Н.І.,

Самусенко С.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві касаційну скаргу Спільного українсько-німецького підприємства "Марком" у формі товариства з обмеженою відповідальністю на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 26 січня 2015 року у справі № 914/1570/14 Господарського суду Львівської області за позовом Спільного українсько-німецького підприємства "Марком" у формі товариства з обмеженою відповідальністю, м. Київ, до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4, Львівська область, про стягнення 125 178,85 грн.,

за участю представників сторін:

позивача - Куделя Д.Ю. (дов. № 53/02 від 12.02.15);

відповідача - не з'явився,

в с т а н о в и в:

У квітні 2014 року позивач Спільне українсько-німецьке підприємство "Марком" у формі ТОВ пред'явив у господарському суді позов до відповідача ФОП ОСОБА_4 про стягнення 125 178,85 грн.

Вказував, що 14.03.14 Спільним українсько-німецьким підприємством "Марком" у формі ТОВ було помилково перераховано ФОП ОСОБА_4 грошові кошти в сумі 124 000 грн.

Зазначав, що 25.03.14 Спільне українсько-німецьке підприємство "Марком" у формі ТОВ звертався до ФОП ОСОБА_4 з вимогою № 25/03/14 про повернення вказаних грошових коштів, проте дана вимога залишилась без відповіді.

Посилаючись на отримання відповідачем вказаних грошових коштів без достатніх правових підстав, позивач просив стягнути з відповідача 124 000 грн. безпідставно отриманих грошових коштів, 346,52 грн. 3 % річних та 832,33 грн. пені, а всього - 125 178,85 грн.

Рішенням Господарського суду Львівської області від 20 жовтня 2014 року (колегія суддів у складі: Мазовіта А.Б. - головуючий, Сухович Ю.О., Кидисюк Р.А.), залишеним без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 26 січня 2015 року (колегія суддів у складі: Новосад Д. - головуючого, Михалюк О., Мельник Г.), в позові відмовлено.

Судові акти мотивовані посиланнями на перерахування спірних коштів відповідачем позивачу на підставі договору про відступлення права вимоги № 14-1/03/14 від 14.03.14, укладеного між MK Serwices Mariusz Kisielewicz та ФОП ОСОБА_4, згідно якого MK Serwices Mariusz Kisielewicz відступив ФОП ОСОБА_4 право вимоги до Спільного українсько-німецького підприємства "Марком" у формі ТОВ в сумі 124 000 грн.

У касаційній скарзі Спільне українсько-німецьке підприємство "Марком" у формі ТОВ, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, а саме: ст.ст. 203, 207, 208, 1212, 1214 ЦК України та ст.ст. 32, 33, 34, 43 ГПК України, просить скасувати постановлені у справі судові акти та постановити нове рішення про задоволення його вимог.

Розглянувши матеріали справи і доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права у вирішенні даного спору, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з таких підстав.

Як встановлено судами попередніх інстанцій та вбачається з матеріалів справи, обґрунтовуючи свої вимоги, позивач посилається на отримання відповідачем спірної суми грошових коштів без достатніх правових підстав.

Між тим, судами встановлено, що 01.06.11 між Спільним українсько-німецьким підприємством "Марком" у формі ТОВ (замовником) та MK Serwices Mariusz Kisielewicz (виконавцем) був укладений договір № 01/2011, згідно якого замовник зобов'язався надавати послуги з доставки, зберігання і обробки замовлень в r. Jaroslaw (Польща), зокрема, послуги з доставки замовлень на адресу замовника.

04.01.13 між ФОП ОСОБА_4 (виконавцем) та MK Serwices Mariusz Kisielewicz (замовником) був укладений договір № 01/13 на організацію перевезень вантажів автомобільним транспортом, згідно якого виконавець зобов'язався доставляти ввірений йому для перевезення вантаж до пункту призначення (згідно з товарно-супровідними документами) у встановлений цим договором термін і передавати його уповноваженим на отримання вантажу особам, а замовник - здійснювати оплату послуг виконавця згідно з погодженими сторонами тарифами.

Водночас судами встановлено, що на виконання умов договору № 01/13 від 04.01.13, відповідачем на замовлення MK Serwices Mariusz Kisielewicz надано послуги з перевезення вантажу, що підтверджується наявними в матеріалах справи заявками на перевезення вантажу № 45 від 16.08.13, № 50 від 18.09.13, № 56 від 29.10.13, № 59 від 14.11.13, № 60 від 19.11.13, № 63 від 25.11.13, № 70 від 20.12.13, № 73 від 20.12.13; міжнародними товарно-транспортними накладним (CMR), складеними 14.08.13, 13.09.13, 17.10.13, 29.10.13, 06.11.13, 07.11.13, 27.11.13, 02.12.13; підписаними сторонами актами виконаних робіт № 45 від 23.08.13, № 50 від 25.09.13, № 56 від 06.11.13, № 59 від 20.11.13, № 60 від 25.11.13, № 63 від 29.11.13, № 73 від 25.12.13; рахунками на оплату № 45/01/13 від 23.08.13, № 50/01/13 від 25.09.13, № 55/01/13 від 01.10.13, № 56/01/13 від 06.11.13, № 59/01/13 від 20.11.13, № 60/01/13 від 25.11.13, № 63/01/13 від 29.11.13, № 70/01/13 від 20.12.13, № 73/01/13 від 25.12.13.

Згідно товарно-транспортних накладних (CMR) одержувачем вантажу зазначено Спільне українсько-німецьке підприємство "Марком" у формі ТОВ.

14.03.14 договором-розпискою MK Serwices Mariusz Kisielewicz підтвердив, що Спільне українсько-німецьке підприємство "Марком" (м. Київ, пров. Нестерівський, 7/9) заборгував MK Serwices Mariusz Kisielewicz за надані послуги грошові кошти в сумі 8 900 Євро, відповідно MK Serwices Mariusz Kisielewicz заборгував вказану суму коштів ФОП ОСОБА_4 (АДРЕСА_1, код НОМЕР_1), який здійснював міжнародні вантажні перевезення для Спільного українсько-німецького підприємства "Марком" у формі ТОВ. Також, MK Serwices Mariusz Kisielewicz уповноважив ФОП ОСОБА_4 отримати вказану суму коштів на його банківський рахунок (р/р НОМЕР_2 в "Приватбанк", МФО 325321).

Крім того, судами встановлено, що 14.03.14 між MK Serwices Mariusz Kisielewicz (цедентом) та ФОП ОСОБА_4 (цесіонарієм) був укладений договір про відступлення права вимоги № 14-1/03/14, згідно якого цедент передав, а цесіонарій прийняв на себе право вимоги виконання від боржника - Спільного українсько-німецького підприємства "Марком" у формі ТОВ зобов'язань за договором № 01/2011 від 01.06.11, що належить цеденту в сумі 124 000 грн.

Відповідно до ст.ст. 11, 629 ЦК України договір є однією з підстав виникнення зобов'язань та є обов'язковим для виконання сторонами.

За приписами ст. 526 ЦК України та ст. 193 ГК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться.

Кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) - п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України.

Згідно ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Судами встановлено, що 14.03.14 Спільним українсько-німецьким підприємством "Марком" у формі ТОВ, на підставі рахунку № 321 від 14.03.14, було перераховано на рахунок ФОП ОСОБА_4 грошові кошти в сумі 124 000 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 815 від 14.03.14 (т. 1, а.с. 46).

14.03.14 Спільне українсько-німецьке підприємство "Марком" у формі ТОВ листом повідомив MK Serwices Mariusz Kisielewicz про сплату ним послуг в розмірі 124 000 грн. згідно платіжного доручення № 815 від 14.03.14, здійснену на реквізити уповноваженої особи, а саме: ФОП ОСОБА_4 (код НОМЕР_1, адреса: АДРЕСА_2 м. Судова Вишня, Мостиський район, Львівська область, р/р НОМЕР_2, МФО 325321, "Приватбанк").

Враховуючи викладене, суди попередніх інстанцій правильно встановили та виходили з того, що спірну суму коштів позивачем було перераховано відповідачу на підставі договору про відступлення права вимоги № 14-1/03/14 від 14.03.14, тому правові підстави для повернення спірних коштів як таких, що перераховані без достатніх правових підстав, відсутні.

За таких обставин, судом апеляційної інстанції на підставі встановлених фактичних обставин справи, з'ясовано дійсні права і обов'язки сторін та правильно застосовано матеріальний закон, що регулює спірні правовідносини.

Доводи касаційної скарги зводяться до незгоди з визначенням судами правової природи спірних грошових коштів та не спростовують висновків судів про їх перерахування скаржником на підставі договору про відступлення права вимоги № 14-1/03/14 від 14.03.14, тому їх слід залишити поза увагою суду.

Суд дав оцінку наявним у справі доказам за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, що відповідає вимогам ст. 43 ГПК України, переоцінка доказів, відповідно до ст. 1117 ГПК України, не входить до меж перегляду справи в суді касаційної інстанції.

Постанова апеляційного господарського суду прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального законодавства, доводи касаційної скарги правильності викладених у ній висновків не спростовують, в зв'язку з чим підстав для зміни чи скасування законного та обґрунтованого судового акту колегія суддів не вбачає.

На підставі наведеного та керуючись статтями 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -