Історія справи
Постанова ВГСУ від 19.01.2016 року у справі №8/24Постанова ВГСУ від 25.02.2015 року у справі №8/24
Постанова ВГСУ від 24.12.2014 року у справі №8/24

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 грудня 2014 року Справа № 8/24 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Полякова Б.М., - головуючого (доповідач у справі), Коваленка В.М., Короткевича О.Є.,розглянувши касаційні скарги 1. товариства з обмеженою відповідальністю "ГАЗ-ВОЛИНЬ", м. Рівне; 2. заступника прокурора Рівненської областіна постановувід 14.11.2014 Рівненського апеляційного господарського суду у справі№ 8/24 господарського суду Рівненської областіпро банкрутстводочірнього підприємства "Укрбурштин" ДАК "Українські поліметали", м. Рівне керуючий санацієюСокотун В.А., м. Рівнекредитори1. товариство з обмеженою відповідальністю "Ю.К.", м. Київ 2. Державна інноваційна фінансово-кредитна установа, м. Київв судовому засіданні взяли участь представники:
ТОВ "Газ-Волинь" ТОВ "Ю.К." ТОВ "ІК "Грейн-Сервіс" ГПУ Державної інноваційної фінансово-кредитної установиСлесарчук О.П., довір.; Мацук О.О., Сорокопуд М.А., довір.; Горлатий О.В., довір.; Збарих С.М., посв. Ісаакян А.В., керівник
ВСТАНОВИВ:
У провадженні господарського суду Рівненської області знаходиться справа № 8/24 про банкрутство Дочірнього підприємства "Укрбурштин"" Державної акціонерної компанії "Українські поліметали" (надалі - боржник, ДП "Укрбурштин"), порушена у порядку загальних норм Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (у редакції, чинній до 19.01.2013, далі - Закон про банкрутство).
Ухвалою господарського суду Рівненської області від 20.09.2007 затверджено мирову угоду від 15.06.2007, укладену між боржником та комітетом кредиторів, та припинено провадження у справі.
Постановою Вищого господарського суду від 11.06.2008 вказану ухвалу скасовано з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції на стадію санації.
11.09.2014 товариством з обмеженою відповідальністю "Ю.К" (надалі - ТОВ "Ю.К.") подано до суду заяву про заміну кредитора - Державну інноваційну фінансово-кредитну установу (далі - первісний кредитор) на його правонаступника ТОВ "Ю.К." в частині грошових вимог в сумі 901 700 грн. Клопотання мотивовано набуттям ТОВ "Ю.К" прав кредитора у справі про банкрутство внаслідок сплати на виконання умов затвердженої у даній справі мирової угоди частини кредиторської заборгованості боржника перед первісним кредитором, яка виникла на підставі інноваційного договору від 25.12.1997 № 39 та включена у реєстр вимог кредиторів до четвертої черги.
Ухвалою господарського суду Рівненської області від 01.10.2014 (суддя - Церковна Н. Ф.), зокрема, в задоволенні вказаної заяви ТОВ "Ю.К." відмовлено. Суд першої інстанції, керуючись положеннями ст.ст. 512, 528 ЦК України, зазначив про відсутність доказів покладення боржником на ТОВ "Ю.К." обов'язку здійснити оплату заборгованості перед первісним кредитором, а зобов'язання ТОВ "Ю.К." щодо сплати вимог кредиторів на підставі мирової угоди припинені внаслідок скасування ухвали про її затвердження постановою Вищого господарського суду України від 11.06.2008.
Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 14.11.2014 (судді: Огороднік К.М. - головуючий, Дужич С.П., Савченко Г.І.) вказану ухвалу в частині відмови в задоволенні заяви ТОВ "Ю.К." про заміну кредитора скасовано, прийнято в цій частині нове рішення про заміну первісного кредитора на його правонаступника - ТОВ "Ю.К." в частині включених в реєстр грошових вимог в сумі 901 700 грн. на підставі інноваційного договору від 25.12.1997 № 39. Постанова мотивована тим, що факт виконання ТОВ "Ю.К." обов'язку за боржника підтверджується первинними документами і чинне законодавство, у т.ч. Закон про банкрутство, не вимагає згоди боржника на виконання його грошового зобов'язання третьою особою, як не містить і заборони заміни конкурсного кредитора у справі про банкрутство іншою особою, до якої перейшли відповідні права кредитора боржника.
Не погоджуючись з прийнятою постановою, кредитор боржника - ТОВ "ГАЗ-ВОЛИНЬ" (надалі -скаржник) звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить її скасувати, ухвалу суду першої інстанції залишити в силі.
Касаційна скарга мотивована порушенням та неправильним застосуванням судом норм матеріального права, зокрема, ст.ст. 512, 528 ЦК України. Скаржник посилається на те, що погашення боргу за боржника було здійснено ТОВ "Ю.К." на власний розсуд та в порушення встановленого чинним законодавством порядку, тому такі дії не тягнуть за собою переходу до вказаної особи прав кредитора у справі про банкрутство.
Також не погоджуючись із указаною постановою суду апеляційної інстанції, заступник прокурора Рівненської області звернувся до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою, в якій просить її скасувати та залишити в силі ухвалу суду першої інстанції з підстав неправильного застосування норм матеріального та процесуального права, а саме ст.ст. 512, 513, 528 ЦК України, ст. 43 ГПК України.
Заслухавши пояснення учасників судового засідання, обговоривши доводи касаційних скарг, перевіривши наявні матеріали справи, проаналізувавши застосування судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційні скарги підлягають задоволенню з огляду на наступне.
Як вбачається, ухвала суду першої інстанції від 20.09.2007 про затвердження мирової угоди між боржником та кредиторами була скасована постановою суду касаційної інстанції від 11.06.2008 з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції на стадію санації.
Отже, укладення мирової угоди мало місце на стадії санації боржника, яка тривала і на час прийняття оскаржуваної постанови суду апеляційної інстанції.
Необхідно зазначити, що погашення грошових вимог кредиторів боржника, який перебуває в процедурі банкрутства, може відбуватися виключно в порядку, встановленому спеціальними нормами Закону про банкрутство.
Так, в процедурі санації особа, яка здійснює погашення грошових зобов'язань за боржника, є інвестором.
Частиною 7 ст. 14 Закону про банкрутство встановлено, що особи, які бажають взяти участь у санації боржника (інвестори), можуть подати розпоряднику майна (керуючому санацією) заяву про участь у санації боржника та свої пропозиції щодо санації (план санації).
Згідно з п. 2 ст. 17 Закону про банкрутство, комітет кредиторів приймає рішення про погодження кандидатури керуючого санацією, вибір інвестора (інвесторів), схвалення плану санації боржника.
Отже, особа, яка бажає стати інвестором, може набути відповідного статусу в процедурі санації шляхом отримання погодження його кандидатури комітетом кредиторів, а подальша реалізація такою особою взятих зобов'язань щодо сплати заборгованості боржника відбувається на підставі затвердженого судом плану санації (ст. 18 Закону про банкрутство).
У даному випадку судом апеляційної інстанції встановлено, що погашення грошових вимог первісного кредитора було здійснено ТОВ "Ю.К." протягом 2009-2010 років, тобто вже після скасування ухвали про затвердження мирової угоди у справі про банкрутство, тому використання ТОВ "Ю.К." мирової угоди у якості правової підстави для оплати боргу первісному кредитору є неправомірним.
При цьому судами не встановлено обставин, які б свідчили про набуття ТОВ "Ю.К." статусу інвестора у порядку, встановленому Законом про банкрутство, а також доказів затвердження судом плану санації боржника з відповідними умовами погашення вимог кредиторів.
Зазначені обставини свідчать, що погашення грошових вимог первісного кредитора було здійснено ТОВ "Ю.К." на власний розсуд, з порушенням порядку, встановленого Законом про банкрутство. У зв'язку з чим такі дії ТОВ "Ю.К." не можуть мати правових наслідків у вигляді заміни кредитора у зобов'язанні, а отже не призводять до набуття такою особою статусу кредитора боржника у справі про банкрутство.
За таких обставин висновки суду апеляційної інстанції про наявність правових підстав для заміни первісного кредитора його правонаступником - ТОВ "Ю.К." є помилковими та суперечать нормам Закону про банкрутство.
Враховуючи вищевикладене, оскаржувана постанова суду апеляційної інстанції підлягає скасуванню, а законна та обґрунтована ухвала суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні заяви ТОВ "Ю.К." - залишенню в силі.
На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 14, 17, 18 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ст. ст. 1115, 1117, 1119 - 11111, 11113 Господарського процесуального кодексу України, суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Касаційні скарги товариства з обмеженою відповідальністю "ГАЗ-ВОЛИНЬ" та заступника прокурора Рівненської області задовольнити.
2. Постанову Рівненського апеляційного господарського суду 14.11.2014 у справі № 8/24 скасувати.
3. Ухвалу господарського суду Рівненської області від 01.10.2014 у справі № 8/24 в частині відмови в задоволенні заяви ТОВ "Ю.К." № 10/09/14 від 10.09.2014 про заміну кредитора у справі за грошовими зобов'язаннями (пункт 4 ухвали) залишити в силі.
Головуючий Б.М. Поляков
Судді В.М. Коваленко
О.Є. Короткевич