Історія справи

Постанова ВГСУ від 24.09.2015 року у справі №926/644/14
Постанова ВГСУ від 22.01.2015 року у справі №926/644/14

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 вересня 2015 року Справа № 926/644/14

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючого судді Шаргала В.І.

суддів Алєєвої І.В.

Прокопанич Г.К.

за участю представників:

Прокурора: від Генеральної прокуратури України - Щипки В.П. , посв. № 000778 від 09.08.2012 року;

Позивача: не з'явився;

Відповідача -1: не з'явився;

Відповідача -2: не з'явився;

розглянувши касаційну скаргу військового прокурора західного регіону України на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 25.05.2015 року

у справі № 926/644/14 господарського суду Чернівецької області

за позовом Чернівецького прокурора з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері в інтересах держави в особі квартирно-експлуатаційного відділу міста Чернівці

до відповідача -1 Кіцманської районної державної адміністрації Чернівецької області

відповідача -2 приватного підприємства "Грін Лайн"

про визнання недійсним договору оренди землі

В С Т А Н О В И В:

У квітні 2014 року Чернівецький прокурор з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері, виступаючи в інтересах держави в особі квартирно-експлуатаційного відділу міста Чернівці звернувся до господарського суду Чернівецької області з позовом до Кіцманської районної державної адміністрації Чернівецької області, приватного підприємства "Грін Лайн", просив визнати недійсним, укладений між відповідачами договір від 08.12.2006 року оренди земельної ділянки площею 14,5 га колишнього військового містечка № 192, яка знаходиться в с. Біла Кіцманського району Чернівецької області (а.с. 4-9).

Позовні вимоги мотивовано порушенням норм земельного законодавства при укладенні оспорюваного договору.

Заявами 19.05.2014 року відповідачі просили відмовити у задоволенні позову у зв'язку зі спливом позовної давності (а.с. 45, 73).

Рішенням господарського суду Чернівецької області від 03.06.2014 року (суддя Скрипничук І.В.) у задоволенні позову відмовлено (а.с. 78-79).

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 05.11.2014 року (головуючий Желік М.Б., судді Костів Т.С., Марко Р.І.) вказане рішення місцевого господарського суду залишено без змін (а.с. 133-140).

Постановою Вищого господарського суду України від 22.01.2015 року (головуючий Добролюбова Т.В., судді Гоголь Т.Г., Швець В.О.) постанову Львівського апеляційного господарського суду від 05.11.2014 року скасовано, справу передано на новий розгляд до апеляційної інстанції (а.с. 166-169).

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 25.05.2015 року (головуючий Зварич О.В., судді Гриців В.М., Хабіб М.І.) рішення господарського суду Чернівецької області від 03.06.2014 року залишено без змін (а.с. 229-233).

Оскаржені судові акти мотивовано пропуском строку позовної давності.

Не погодившись з прийнятими судовими актами, військовий прокурор західного регіону України звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, просив оскаржені судові рішення скасувати, справу передати на новий розгляд до місцевого господарського суду (а.с. 247-250).

Розпорядженням секретаря другої судової палати № 03-05/1061 від 03.08.2015 року сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Коробенко Г.П., судді Корсак В.А., Прокопанич Г.К. (доповідач) (а.с. 241).

Ухвалою Вищого господарського суду України від 03.08.2015 року касаційну скаргу військового прокурора західного регіону України прийнято до провадження та призначено до розгляду на 03.09.2015 року (а.с. 242-243).

Розгляд справи 03.09.2015 року не відбувся, у зв'язку з перебуванням судді-доповідача на лікарняному.

Розпорядженням секретаря другої судової палати № 03-05/1462 від 18.09.2015 року сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Шаргало В.І., судді Алєєва І.В., Прокопанич Г.К. (доповідач).

Ухвалою Вищого господарського суду України від 18.09.2015 року розгляд касаційної скарги державного підприємства "Ізмаїльський морський торговельний порт" перенесено на 24.09.2015 року.

У судове засідання 24.09.2015 року представники позивача - квартирно-експлуатаційного відділу міста Чернівці, відповідачів - Кіцманської районної державної адміністрації Чернівецької області, приватного підприємства "Грін Лайн" не з'явились, причин неявки суду не повідомили.

Відповідно до абз. 1 п. 3.9.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін - це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Статтею 77 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

З врахуванням вищенаведеного судова колегія визнала за можливе розглянути справу у відсутність представників позивача - квартирно-експлуатаційного відділу міста Чернівці, відповідачів - Кіцманської районної державної адміністрації Чернівецької області, приватного підприємства "Грін Лайн".

Колегія суддів, вивчивши матеріали справи, вислухавши прокурора, обговоривши доводи касаційної скарги, дослідивши правильність застосування господарськими судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Частиною ст. 1117 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 07.12.2006 року Кіцманською районною державною адміністрацією Чернівецької області прийнято розпорядження № 914, яким надано приватному підприємству "Грін Лайн" в оренду терміном на 49 років 11 місяців 30 днів земельну ділянку площею 14,5012 га для обслуговування будівель та споруд цілісного майнового комплексу в адміністративних межах Білянської сільської ради (за межами населеного пункту) (а.с. 18).

На виконання вищевказаного розпорядження, 08.12.2006 року між Кіцманською районною державною адміністрацією Чернівецької області та приватним підприємством "Грін Лайн" було укладено договір оренди земельної ділянки площею 14,5012 га терміном на 49 років 11 місяців 30 днів для обслуговування будівель та споруд цілісного майнового комплексу (а.с. 14-17).

Судами встановлено, що рішенням господарського суду Чернівецької області від 05.10.2010 року, залишеним без змін постановами Львівського апеляційного господарського суду від 27.01.2011 року (а.с. 30-31) та Вищого господарського суду України від 20.06.2011 року (а.с. 32-33) у справі № 10/268 частково задоволено позов військового прокурора та визнано недійсним розпорядження Кіцманської районної державної адміністрації Чернівецької області № 914 від 07.12.2006 року про передачу в оренду приватному підприємству "Грін Лайн" земельної ділянки загальною площею 14,5 га колишнього військового містечка № 192. Прийнято відмову від позову та припинено провадження у справі в частині зобов'язання приватного підприємства "Грін Лайн" звільнити незаконно зайняту земельну ділянку колишнього військового містечка № 192 загальною площею 14,5 га (а.с. 19-21).

Суди попередніх інстанцій, встановивши, що розпорядження Кіцманської районної державної адміністрації Чернівецької області № 914 від 07.12.2006 року, на виконання якого укладений оспорюваний договір, скасоване у судовому порядку, дійшли висновку про те, що при укладенні зазначеного договору порушено права позивача.

Згідно ст. 256 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Відповідно до ст. 257 Цивільного кодексу України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Частинами 4, 5 ст. 267 Цивільного кодексу України передбачено, що сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові. Якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.

Отже, коли судом на підставі досліджених у судовому засіданні доказів буде встановлено, що право особи, про захист якого вона просить, порушене, а стороною у спорі до винесення рішення буде заявлено про застосування позовної давності, і буде встановлено, що строк позовної давності пропущено без поважних причин, суд на підставі ст. 267 ЦК України ухвалює рішення про відмову в задоволенні позову за спливом позовної давності. У разі визнання судом причин пропущення позовної давності поважними, порушене право підлягає захисту.

При цьому визначення початкового моменту перебігу позовної давності має важливе значення, оскільки від нього залежить і правильність обчислення позовної давності, і захист порушеного права.

Початок перебігу позовної давності визначається відповідно до правил ст. 261 Цивільного кодексу України.

За загальним правилом, перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (ч. 1 ст. 261 Цивільного кодексу України).

Згідно ч. 1, 4 ст. 29 Господарського процесуального кодексу України прокурор бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, порушену за позовом інших осіб, на будь-якій стадії її розгляду для представництва інтересів громадянина або держави. Прокурор, який бере участь у справі, несе обов'язки і користується правами сторони, крім права на укладення мирової угоди.

Отже, норми, встановлені ч. 1 ст. 261 Цивільного кодексу України щодо початку перебігу позовної давності, поширюються і на звернення прокурора до суду із заявою про захист державних інтересів (така правова позиція висловлена Верховним Судом України у постанові від 01.07.2015 року у справі № 6-178цс15).

Суди попередніх інстанцій встановили, що прокурор та позивач мали можливість звернутись до господарського суду з позовом про визнання недійсним оспорюваного договору оренди, починаючи з 27.01.2011 року, з набрання законної сили рішенням у справі господарського суду Чернівецької області № 10/268.

Враховуючи те, що позовна заява була подана до суду зі спливом строку позовної давності, а саме, у квітні 2014 року та відповідачем заявлено клопотання про застосування наслідків спливу строку позовної давності, місцевий господарський суд, з яким погодилась і апеляційна інстанція, дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог.

Частиною 2 ст. 1117 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 1119 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

З врахуванням вищенаведеного підстави для скасування постанови суду апеляційної інстанції, якою було правильно застосовані норми матеріального та процесуального права, відсутні.

Доводи заявника касаційної скарги про невірне застосування апеляційним господарським судом ст. 391 Цивільного кодексу України є неспроможними з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 391 Цивільного кодексу України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Згідно п. 5.1 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013 року № 10 "Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів" позовна давність не може поширюватися на вимоги про усунення перешкод у здійсненні власником права користування та розпоряджання своїм майном (стаття 391 ЦК України), оскільки в такому разі йдеться про так зване триваюче правопорушення. Отже, власник може пред'явити такий позов у будь-який час незалежно від того, коли почалося порушення його прав. Обов'язковою умовою негаторного позову є існування порушення прав власника на час пред'явлення такого позову. Водночас у відповідних випадках судам слід враховувати правила про набувальну давність, передбачені статтею 344 названого Кодексу.

Як встановлено апеляційною інстанцією, предметом позову, заявленого прокурором у даній справі є визнання недійсним договору оренди землі, а не вимоги про усунення перешкод.

Крім того, відповідно до п. 2.8 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013 року № 11 "Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними" щодо вимог, пов'язаних з визнанням правочинів недійсними, застосовується загальна позовна давність (стаття 257 ЦК України).

Інші доводи заявника касаційної скарги спростовуються висновками судів попередніх інстанцій та фактично стосуються переоцінки доказів у справі, що виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції, визначені статтею 1117 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 1117, 1119 - 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу військового прокурора західного регіону України залишити без задоволення.

Постанову Львівського апеляційного господарського суду від 25.05.2015 року у справі № 926/644/14 залишити без змін.

Головуючий суддя В.І. Шаргало

Судді: І.В. Алєєва

Г.К. Прокопанич