Історія справи

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 червня 2015 року Справа № 910/24810/14

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого: Полянського А.Г.,

суддів: Кравчука Г.А., Мачульського Г.М.,

розглянувши касаційну скаргу Державного підприємства матеріально-технічного забезпечення залізничного транспорту України "Укрзалізничпостач" на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 22.04.2015 рокуу справі Господарського суду№ 910/24810/14 міста Києваза позовомтовариства з обмеженою відповідальністю "Таланлегпром" доДержавного підприємства матеріально-технічного забезпечення залізничного транспорту України "Укрзалізничпостач"простягнення 881 127,13 грн. та за зустрічним позовомДержавного підприємства матеріально-технічного забезпечення залізничного транспорту України "Укрзалізничпостач"дотовариства з обмеженою відповідальністю "Таланлегпром"простягнення штрафних санкцій та суми договірного забезпечення в розмірі 2 221 429,94 грн. за участю представників сторін:

позивача - Кириленко Н.В. дов. від 02.01.2015 р.,

відповідача - Пічугіна С.С, дов. від 12.01.2015 р.,

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 26.01.2015 року (суддя - Мудрий С.М.) первісні позовні вимоги задоволено частково. Стягнуто з Державного підприємства матеріально-технічного забезпечення залізничного транспорту України "Укрзалізничпостач" на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Таланлегпром" заборгованість у розмірі 2 909 926 грн. 29 коп., індекс інфляції в розмірі 9 643 грн. 29 коп., три проценти річних в розмірі 4 189 грн. 18 коп. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 58 470 грн. 69 коп. Повернуто товариству з обмеженою відповідальністю "Таланлегпром" з Державного бюджету України судовий збір в сумі 377 грн. 54 коп. як такий, що внесений у більшому розмірі, ніж передбачено законом, перерахований за платіжним дорученням № 59 від 01.12.2014 року, яке знаходиться в матеріалах справи № 910/24810/14. В іншій частині первісного позову відмовлено. В задоволенні зустрічного позову відмовлено повністю.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 22.04.2015 р. (судді - Шаптала Є.Ю., Самсін Р.І., Скрипка І.М.) рішення Господарського суду міста Києва від 26.01.2015 року залишено без змін.

Не погоджуючиcь з рішенням місцевого господарського суду та постановою апеляційного господарського суду, Державне підприємство матеріально-технічного забезпечення залізничного транспорту України "Укрзалізничпостач" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати, мотивуючи скаргу доводами про порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України прийшла до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи із наступного.

Відповідно до п. 1 ст. 1119 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити постанову апеляційного господарського суду без змін, а скаргу без задоволення.

Касаційна скарга залишається без задоволення, коли суд визнає, що постанова апеляційного господарського суду прийнята з дотриманням вимог матеріального та процесуального права.

Як вбачається з матеріалів справи, між Товариством з обмеженою відповідальністю "Таланлегпром" (постачальник) та Державним підприємством матеріально-технічного забезпечення залізничного транспорту України "Укрзалізничпостач" (замовник) 12.03.2014 було укладено договір поставки від № ЦХП-02-01414-01.

В п. 1.1 даного договору передбачено, що постачальник зобов'язується поставити та передати у власність, а замовник прийняти та оплатити продукцію, найменування, марка й кількість якої вказується в специфікації, яка є невід'ємною частиною договору, на умовах, що викладені у цьому договорі.

Пунктом 1.2. Договору встановлено найменування продукції: взуття захисне та іншої призначеності, н.в.і.у. (спецвзутгя)

Згідно з п. 4.1 Договору ціна визначається даним договором і приймається сторонами: в національній валюті України - гривні, на умовах СРТ (перевезення оплачено до...) пункт призначення - згідно рознарядки замовника. Постачання здійснюється за цінами, передбаченими у специфікації до даного договору. Ціна продукції, узгоджена у специфікації до даного договору, включає: вартість продукції, тари, всі податки і збори, передбачені чинним законодавством, транспортні витрати постачальника згідно п. 5.1.

Специфікацією № 1 до Договору встановлено, що загальна сума даного договору на момент його підписання становить 20 041 944,84 грн.

17.03.2014 сторони уклали додаткову угоду № 1 до Договору № ЦХП- 02-01414-01 від 12.03.2014 року, відповідно до умов якої специфікацію №1 до Договору анульовано та включено до Договору специфікацію №2 на суму

15 904 841,40 грн., крім того ПДВ 20% - 3 180 968,28 грн., що становить

19 085 809,68 грн. Та, прийнято п. 4.3 Договору в наступній редакції: загальна сума даного договору складає 15 904 841,40 грн., крім того ПДВ 20% -3 180 968,28 грн., що становить разом - 19 085 809,68 грн.

Сторони уклали додаткову угоду № 2 від 11.09.2014, відповідно до умов якої специфікацію № 2 Договору поставки прийнято в другій редакції на суму 4 498 880,90 грн., крім того ПДВ 20% - 899 776,18 грн., що становить 5 398 657,08 грн. Включено до договору поставки специфікацію № 3 на суму 11 405 780 грн., крім того ПДВ 20% - 2 281 156 грн., що становить разом 13 686 936 грн.

Пункт 4.3 Договору викладено в наступній редакції: загальна сума даного договору складає 15 904 660,90 грн., крім того ПДВ 20% - 3 180 932,18 грн., що разом складає - 19 085 593,08 грн.

Пунктом 5.2 Договору передбачено, що постачальник здійснює поставку продукції автомобільним транспортом на умовах СРТ (перевезення сплачено до...) пункт призначення - згідно рознарядки замовника (відповідно до вимог "ІНКОТЕРМС" ред. 2010 р.).

На виконання умов договору відповідачем було надано позивачу рознарядки на відвантаження взуття, одержувачами по вищезазначеними рознарядками є: Придніпровська, Південна, Одеська, Львівська, Донецька, Південно-Західна залізниці.

На виконання умов договору, специфікації та рознарядок позивачем поставлено товар на загальну суму 3 809 256,84 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи видатковими накладними, а саме: - по рознарядці від 23.06.2014 року: - № Т-RОМ01155 від 23.06.2014 року на суму 331 200,00 грн., - № Т-RОМ01156 від 23.06.2014 року на суму 331 200,00 грн., - № Т-RОМ01157 від 23.06.2014 року на суму 331 200,00 грн., - № Т-RОМ01172 від 25.06.2014 року на суму 307 538,16 грн., - по рознарядці від 02.07.2014 року: № Т-RОМ01209 від 02.07.2014 року на суму 126 070,68 грн., № Т-RОМ01271 від 09.07.2014 року на суму 342 004,80 грн., по рознарядці від 23.07.2014 року: № Т-RОМ01449 від 07.08.2014 року на суму 192 715,68 грн. (поставлено чоботи на загальну суму 148 555,68 грн.), по рознарядці від 04.08.2014 року: № Т-RОМ01444 від 06.08.2014 року на суму 289 320,00 грн., № Т-RОМ01445 від 06.08.2014 року на суму 289 320,00 грн., № Т-RОМ01449 від 07.08.2014 року на суму 192 715,68 грн. (поставлено черевики на загальну суму 44 160,00 грн.), № Т-RОМ01508 від 15.08.2014 року на суму 413 040,00 грн., № Т-RОМ01572 від 26.08.2014 року на суму 246 202,80 грн., № Т-RОМ01566 від 26.08.2014 року на суму 247 440,00 грн.,- № Т-RОМ01568 від 27.08.2014 року на суму 362 004,72 грн.

Пунктом 6.1 Договору оплата за кожну партію поставленої продукції по даному договору проводиться замовником протягом 75 (сімдесят п'ять) банківських днів після дати поставки партії продукції, у відповідності з рахунком-фактурою на дану партію, обумовлену згідно з п. 5.2.

Судами визначено, що кінцевим днем розрахунку за поставлену продукцію є:

за поставку 23.06.2014 року - 07.10.2014 року; за поставку 25.06.2014 року - 09.10.2014 року; за поставку 02.07.2014 року - 16.10.2014 року; за поставку 09.07.2014 року - 23.10.2014 року; за поставку 06.08.2014 року - 20.11.2014 року; за поставку 07.08.2014 року - 21.11.2014 року; за поставку 15.08.2014 року - 01.12.2014 року; за поставку 26.08.2014 року - 09.12.2014 року; за поставку 27.08.2014 року - 10.12.2014 року.

Відповідачем було здійснено оплату частково в розмірі 899 330,55 грн.

Згідно з ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Враховуючи, що факт наявності основної заборгованості за договором поставки № ЦХП-02-01414-01 від 12.03.2014 у відповідача за первісним позовом перед позивачем за первісним позовом в сумі 2 909 926,29 грн. підтверджений матеріалами справи, судом першої інстанції було правомірно задоволено первісний позов в цій частині.

Згідно ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перерахувавши розмір 3% річних, суд першої інстанції правомірно стягнув з відповідача індекс інфляції 9 643 грн. 29 коп., три проценти річних в розмірі 4 189 грн. 18 коп.

Касаційна скарга Державного підприємства матеріально-технічного забезпечення залізничного транспорту України "Укрзалізничпостач" стосується зустрічної позовної заяви, в якій позивачу по зустрічному позову було відмовлено.

Позивач за зустрічним позовом зазначав, що Державне підприємство матеріально-технічного забезпечення залізничного транспорту України "Укрзалізничпостач" направило на адресу Товариства з обмеженою відповідльністю "Таланлегпром" поштовим зв'язком в оригіналах письмові рознарядки (дозволи на відвантаження) від 15.05.2014 № ЦХП-20/2492 на загальну суму 2 956 100,00 грн., від 04.06.2014 № ЦХП-20/2769 на загальну суму, 2 410 700,00 грн., від 11.09.2014 № ЦХП-20/4971 на загальну суму 5 066 800 грн. та від 01.10.2014 № ЦХП-20/5397 на загальну суму 8 420 200 грн. Проте, зазначені вище рознарядки відповідачем за зустрічним позовом не виконані.

Доказів про настання форс-мажорних обставин, на які посилається Товариство з обмеженою відповідальністю "Таланлегпром", позивачу за зустрічним позовом не надані.

У зв'язку з чим просив суд стягнути відповідно до п. 9.5 договірне забезпечення в розмірі 1 002 097,24 грн. та відповідно до п.10.1 договору штрафні санкції в розмірі 1 219 332,70 грн.

Пунктом 9.1 Договору встановлено, що постачальник зобов'язаний надати забезпечення виконання даного договору у виді договору про неустойку у розмірі, що становить 5% від вартості Договору, яке надається під час укладання договору.

Відповідно до п.9.5 договору, в разі порушення постачальником умов цього договору, а саме: не поставки продукції більше ніж на п'ятнадцять календарних днів, замовник звертає стягнення на договірне забезпечення та має право в односторонньому порядку розірвати даний договір, письмово повідомивши про це постачальника.

Рознарядки від 15.05.2014 №ЦПХ-20/2492 (згідно специфікації №2) на загальну суму 2 956,1 тис. грн..; від 04.06.2014 №ЦПХ-20/2769 (згідно специфікації №2) на загальну суму 2 410,7 тис. грн..; від 11.09.2014 №ЦПХ-20/4971 (згідно специфікації №3) на орієнтовну суму 5 066 820,00 грн..; від 01.10.2014 №ЦПХ-20/5397 (згідно специфікації №3) на орієнтовну суму 8 420,2 грн.. (згідно листа №ЦПХ-20/6277 від 20.11.2014 - загальна сума рознарядки складає 8 420 214,48 грн.) наявні в матеріалах справи.

Однак, Товариство з обмеженою відповідальністю "Таланлегпром" зазначило, що рознарядка №ЦПХ-20/2492 від 15.05.2014 на загальну суму

2 956,1 тис. грн. на його адресу не надходила.

Позивачем за зустрічним позовом було надано опис вкладення у цінний лист, список відправлення за 19.05.2014 року та фіскальний чек №3015 від 19.05.2014 року з яких вбачається, що дане відправлення було здійснено цінним листом з штрихкодовим ідентифікатором № 0304906094176 на підтвердження направлення вищезазначеної рознарядки відповідачу за зустрічним позовом.

Попередніми судовими інстанціями відзначено, що згідно результатів пошуку відстеження пересилання поштових відправлень здійснених на сайті http://services.ukrposhta.ua/bardcodesingle/ дані про відправлення за номером 0304906094176 на даний час відсутні, тому що не зареєстровані в системі.

Виходячи з вище викладеного, суд дійшов висновку стосовного того, що в матеріалах справи відсутні докази направлення та відповідно отримання відповідачем за зустрічним позовом рознарядки позивача №ЦПХ-20/2492 від 15.05.2014.

Що стосується рознарядки № ЦХП-20/2769 від 04.06.2014 року, то вона прийнята відповідачем до виконання.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач за зустрічним позовом звертався з листами від 10.06.2014 № 152, від 19.08.2014 № 219, від 19.09.2014 № 255, від 23.09.2014 № 261, від 02.10.2014 № 269 та від 27.11.2014 № 281 до Державного підприємства матеріально-технічного забезпечення залізничного транспорту України "Укрзалізничпостач", в яких останнього було повідомлено про вихід з ладу обладнання та неможливість виконання зобов'язань за даним договором в результаті дії стихійного лиха. Також, наявні видаткові накладні № Т-RОМ01119 від 18.06.2014 року на суму 248 400 грн., № Т-RОМ01127 від 19.06.2014 року на суму 242 457,84 грн., № Т-RОМ01130 від 20.06.2014 року на суму 291 390,00 грн., № Т-RОМ01136 від 20.06.2014 року на суму 406 545,48 грн., № Т-RОМ01135 від 20.06.2014 року на суму 400 606,92 грн., на загальну суму 1 589 400,24 грн., що свідчить про часткове виконання рознарядки № ЦХП-20/2769 від 04.06.2014 року.

Отримання даних листів відповідачем за первісним позовом підтверджено рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення, виплату поштового переказу, копії яких наявні в матеріалах справи.

В матеріалах справи наявний сертифікат № 673 про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), виданого Торгово-промисловою палатою України № 3409/05-4 від 29.09.2014 року, в якому Торгово-промислова палата України підтверджує, що події (стихійне лихо та його наслідки) на території Сумської області згідно умов договору поставки № ЦХП-02-01414-01 укладеного Державним підприємством матеріально-технічного забезпечення залізничного транспорту України "Укрзалізничпостач" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Таланлегпром" від 12.03.2014 року, є форс-мажорними обставинами. Початок дії обставин форс-мажору - 8 червня 2014 року, які продовжують діяти по теперішній час. Дата закінчення терміну дії обставин форс-мажору на момент видачі даного сертифікату встановить неможливо.

З сертифікату №1961 про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), виданого Торгово-промисловою палатою України №5453/05-4 від 28.11.2014 року вбачається, що Торгово-промислова палата України підтверджує, що події (стихійне лихо та його наслідки) на території Сумської області згідно умов договору поставки № ЦХП-02-01414-01 укладеного Державним підприємством матеріально-технічного забезпечення залізничного транспорту України "Укрзалізничпостач" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Таланлегпром" від 12.03.2014 року, є форс-мажорними обставинами. Початок дії обставин форс-мажору - 8 червня 2014 року, які продовжують діяти по теперішній час. Дата закінчення терміну дії обставин форс-мажору на момент видачі даного сертифікату встановить неможливо.

Листом Торгово-промислової палати від 30.05.2014 р. N 1362/-05-5 передбачено, що Торгово-промислова палата (ТПП) засвідчує форс-мажорні обставини відповідно до умов договорів (контрактів) на підставі чинного законодавства України, Методики про порядок засвідчення Торгово-промисловою палатою України форс-мажорних обставин.

Статтею 617 Цивільного кодексу України передбачено, що особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов'язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов'язання, відсутність у боржника необхідних коштів.

Відповідно до п. 8.1 Договору передбачено, що сторони звільняються від відповідальності за часткове або повне невиконання зобов'язань за цим договором, якщо воно стало наслідком обставин нездоланної сили, а саме: стихійних лих, війни і військових дій, страйків, заборони експорту/імпорту, якщо ці обставини безпосередньо вплинули на виконання даного договору. Належним доказом наявності вищевказаних обставин і їхньої тривалості повинні служити довідки Торгово-промислової палати України. Термін виконання зобов'язань, передбачених даним договором подовжується відповідно до тривалості цих обставин.

Пунктом 8.2 Договору, передбачено що сторона, для якої склалася неможливість виконання зобов'язань за даним договором, зобов'язана в 3-денний термін сповістити іншу сторону про настання або припинення форс- мажорних обставин.

Враховуючи повідомлення відповідача за зустрічним позовом позивача про форс-мажорні обставини у відповідності з умовами договору, а також наявності сертифікатів Торгово-промислової палати України, суди дійшли вірного висновку, що вимоги позивача за зустрічним позовом щодо стягнення з відповідача за зустрічним позовом договірного забезпечення в розмірі 1 002 097,24 грн. та штрафних санкцій в розмірі 1 219 332,70 грн. задоволенню не підлягають.

Доводи касаційної скарги про порушення судами положень процесуального законодавства, зокрема ст. ст. 32, 33, 43 ГПК України, колегія суддів відхиляє, оскільки вони зводяться до переоцінки обставин, встановлених судами першої та апеляційної інстанції, що у відповідності до ст. 1117 ГПК України не віднесено до повноважень суду касаційної інстанції.

Інші доводи про порушення судами норм матеріального та процесуального права вже були предметом дослідження судів та їх переоцінка у відповідності з ст. 1117 ГПК України не входить до повноважень суду касаційної інстанції.

Висновки судів відповідають встановленим обставинам справи, доводи касаційної скарги їх не спростовують, а тому підстав для зміни чи скасування оскаржуваного судового рішення у справі не вбачається.

В судовому засіданні оголошена вступна та резолютивна частини постанови.

Керуючись ст. ст. 1115, 1117, п. 1 ст. 1119, 11111 ГПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Державного підприємства матеріально-технічного забезпечення залізничного транспорту України "Укрзалізничпостач" залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду міста Києва від 26.01.2015 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 22.04.2015 у справі № 910/24810/14 залишити без змін.

Головуючий суддя Полянський А.Г.

Судді Кравчук Г.А.

Мачульський Г.М.