Історія справи

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 квітня 2014 року Справа № 908/2265/13

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді:Ходаківської І.П.суддівФролової Г.М. (доповідача), Яценко О.В. за участю представників:позивачаГороховець М.О., дов. від 23.04.14відповідачаКолеснік О.Г., дов. від 01.01.14розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргуПублічного акціонерного товариства "Український графіт"на постанову Донецького апеляційного господарського суду від 28.01.14у справі№908/2265/13 господарського суду Запорізької областіза позовомДержавного підприємства "Державний інститут по проектуванню промислових підприємств"доПублічного акціонерного товариства "Український графіт"простягнення 64 670,40 грн.

ВСТАНОВИВ:

Державне підприємство "Державний інститут по проектуванню промислових підприємств" звернулося до господарського суду Запорізької області з позовом до Публічного акціонерного товариства "Український графіт" про стягнення 64670,40 грн. заборгованості. Позовні вимоги мотивовано неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором щодо повної оплати за виконані роботи.

Рішенням господарського суду Запорізької області від 06.11.2013 у справі №908/2265/13 (судді: Давиденко І.В. - головуючий, Смірнов О.Г., Мойсеєнко Т.В.), залишеним без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 28.01.2014 (судді: Ломовцева Н.В. - головуючий, Принцевська Н.М., Скакун О.А.) позов задоволено повністю. Стягнуто з Публічного акціонерного товариства "Український графіт" на користь Державного підприємства "Державний інститут по проектуванню промислових підприємств" 64670,40 грн. заборгованості та 1720,50 грн. судового збору. Господарські суди попередніх інстанцій зазначили, що факт належного виконання позивачем робіт за договором підтверджено матеріалами справи, натомість, доказів повної оплати виконаних робіт відповідачем не надано.

Не погоджуючись з судовими рішеннями, Публічне акціонерне товариство "Український графіт" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить рішення та постанову у справі скасувати, справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції, мотивуючи касаційну скаргу доводами про порушення судами норм матеріального та процесуального права, зокрема, статей 526, 599, 844, 854, 888, 890 Цивільного кодексу України. Заявник вважає, що судами не були досліджені усі обставини справи, що призвело до помилкового висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог. Заявник вказує на те, що роботи, вартість яких просить стягнути позивач, не були передбачені укладеним між сторонами договором, вартість цих робіт сторонами не погоджувалась.

Відзив на касаційну скаргу не надано.

Заслухавши доповідь судді Фролової Г.М., пояснення представників сторін, присутніх у судовому засіданні, перевіривши матеріали справи на предмет правильності застосування судами норм чинного законодавства та доводи касаційної скарги, колегія суддів відзначає наступне.

Відповідно до частини 1 статті 1117 Господарського процесуального кодексу України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Як вбачається з матеріалів справи, 20.12.2011 між Державним підприємством "Державний інститут по проектуванню промислових підприємств" (виконавець) та Публічним акціонерним товариством "Український графіт" (замовник) укладено договір №804/14502/31, за умовами якого замовник доручає, а виконавець зобов'язується виконати наступні роботи: робочий проект заміни силових понижуючих трансформаторів понижуючої підстанції 150/10 кВ "Графіт" ВАТ "Укрграфіт". Згідно з пунктом 1.2 договору, обсяг та характер робіт визначені календарним планом та технічним завданням, кошторис договору із зазначенням витрат виконавця, наведений у додатку №4. За умовами пункту 2.1 договору, за виконану роботу, замовник перераховує виконавцю згідно з протоколом про договірну ціну, 160898,40 грн. Пунктом 2.2 договору сторони визначили, що оплата за даним договором, згідно з календарним планом, проводиться замовником протягом 30 днів, по кожному етапу на підставі підписаного акта здачі-прийняття виконаних робіт. Відповідно до пункту 3.2 договору після закінчення робіт виконавець надає замовнику узгоджений робочий проект в чотирьох екземплярах на паперовому носії та в одному екземплярі на електронному носії, виконаний в об'ємі, передбаченому Технічним завданням.

Також установлено, що сторонами було підписано Календарний план робіт (додаток №1 до договору), відповідно до якого роботи за договором виконуються у 3 етапи. Крім того, позивачем було надано відповідачу технічне завдання на розробку робочого проекту заміни силових трансформаторів понижуючої підстанції 150/10кВ "Графіт" ВАТ "Український графіт" (додаток №2 до договору), сторонами була погоджена договірна ціна (додаток №3 до договору), а також узгоджений Кошторис №1 виконання робочого проекту заміни силових понижуючих трансформаторів (додаток №4 до договору).

03.02.2012 сторонами було укладено додаткову угоду №1 до договору, якою пункт 1.1 доповнено підпунктом 1.1.1. наступного змісту: "Виконання робочого проекту заміни силових понижуючих трансформаторів понижуючої підстанції 150/10 кВ "Графіт" ВАТ "Укрграфіт". Розрахунки режимів роботи мережі 150 кВ енергосистеми". Пунктом 4 додаткової угоди №1 сторони погодили, що вартість робіт, які виконуються за даною додатковою угодою з протоколом про договірну ціну (додаток №2), складає 112814,40 грн. Загальна вартість Договору збільшується на вартість даної додаткової угоди та становить 273712,80 грн. (пункт 5 додаткової угоди).

06.03.2012 сторонами було укладено додаткову угоду №2 до Договору, якою пункт 1.1 доповнено пунктом 1.1.1. наступного змісту: "Виконання робочого проекту заміни силових понижуючих трансформаторів понижуючої підстанції 150/10 кВ "Графіт" ВАТ "Укрграфіт". Узгодження проекту з МНС, СЕС и ЕТЦ м. Запоріжжя". Пунктом 4 додаткової угоди №2 сторони погодили, що вартість робіт, які виконуються за даною додатковою угодою з протоколом про договірну ціну (додаток №2), складає 15438,00 грн. Загальна вартість Договору збільшується на вартість даної додаткової угоди та становить 289150,80 грн. (пункт 5 додаткової угоди).

З матеріалів справи вбачається, що предметом судового розгляду у даній справі є вимога Державного підприємства "Державний інститут по проектуванню промислових підприємств" про стягнення з Публічного акціонерного товариства "Український графіт" 64670,40 грн. заборгованості за виконані роботи.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 525 Кодексу унормовано, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 628 Кодексу визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 Кодексу).

Відповідно до статті 887 Цивільного кодексу України за договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт підрядник зобов'язується розробити за завданням замовника проектну або іншу технічну документацію та (або) виконати пошукові роботи, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити їх. До договору підряду на проведення проектних і пошукових робіт застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом.

За приписами пункту 1 частини 1 статті 889 Кодексу замовник зобов'язаний, якщо інше не встановлено договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт, сплатити підрядникові встановлену ціну після завершення усіх робіт чи сплатити її частинами після завершення окремих етапів робіт або в іншому порядку, встановленому договором або законом.

За приписами статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд, у визначеному законом порядку, встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Дослідивши матеріали справи, господарські суди установили, що на виконання договору позивачем були виконані роботи, передбачені Технічним завданням на розробку робочого проекту заміни силових понижуючих трансформаторів (додаток №2 до договору) та кошторисом виконання робочого проекту (додаток №4 до договору). Зокрема, як установлено, роботи були передані позивачу за Актом №1 на суму 43200,00 грн. (що відповідає 1 етапу згідно з додатком №1 до договору), за Актом №2 на суму 50400,80 грн. (що відповідає 2 етапу згідно з додатком №1 до договору), за Актом №3 на суму 112814,40 грн. (що відповідає додатковій угоді №1 до договору), за Актом №4 на суму 15438,00 грн. (що відповідає додатковій угоді №2 до договору). Зазначені акти були підписані відповідачем та скріплені печаткою, будь-яких зауважень та заперечень з боку відповідача вказані акти не містять.

Установлено судами і те, що позивачем було складено Акт №5 на суму 64670,40 грн. про передання завершального етапу робіт, який відповідачем не підписано, вартість робіт на зазначену суму відповідачем не сплачено.

Заперечення відповідача упродовж розгляду справи зводились, в основному до того, що роботи, вказані в акті №5 договором не передбачені, вартість цих робіт сторонами не узгоджувалась, роботи позивачем не виконувались. Такі ж доводи містить і касаційна скарга. Втім, зазначені доводи відповідача були розглянуті та обґрунтовано відхилені судами попередніх інстанцій. Зокрема, судами зазначено, що Акт № 5 складено позивачем з виконання остаточної розробки РП (робочого проекту), затверджувальної частини, що є третім, останнім етапом календарного плану робіт (додаток №1 до договору), що є невід'ємною частиною договору.

Відтак, суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог. Доводи, викладені заявником у касаційній скарзі не можуть бути підставою для скасування судових рішень, оскільки вказаних висновків не спростовують.

Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що скаржник в касаційній скарзі стверджує факти порушення судами не лише норм матеріального та процесуального права, а також і питання, які стосуються оцінки доказів, але оцінка доказів, на підставі яких судова інстанція дійшла до висновку про встановлення тих чи інших обставин справи в силу вимог ст. 43 Господарського процесуального кодексу України здійснюється за внутрішнім переконанням суду, і їх переоцінка не віднесена до компетенції касаційної інстанції.

З огляду на те, що з'ясування підставності оцінки доказів та встановлення обставин по справі згідно приписів статті 1117 Господарського процесуального кодексу України знаходиться поза межами компетенції касаційної інстанції, колегія суддів Вищого господарського суду України приходить до висновку про неможливість задоволення касаційної скарги.

На підставі викладеного, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що судами попередніх інстанції було повно та всебічно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, надано їм належну правову оцінку та прийнято судові рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права, підстав для їх зміни чи скасування не вбачається.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Український графіт" залишити без задоволення.

Постанову Донецького апеляційного господарського суду від 28.01.14 у справі №908/2265/13 господарського суду Запорізької області залишити без змін.

Головуючий І.Ходаківська

Судді Г.Фролова

О.Яценко