Історія справи

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 березня 2015 року Справа № 924/981/14 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів :

головуючого Овечкіна В.Е.,суддівКорнілової Ж.О., Чернова Є.В.,за участю представників:позивача -Козік Т.Л.,відповідача -Міхо І.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу приватного підприємства "Бондар"на постановуРівненського апеляційного господарського суду від 21.01.2015у справі№924/981/14 за позовом приватного підприємства "Бондар"додержавного підприємства "Хмельницькстандартметрологія"про стягнення 62434,05 грн. заборгованості за договором підрядувстановив:

Рішенням господарського суду Хмельницької області від 17.11.2014 (судді: Шпак В.О., Олійник Ю.П., Гладій С.В.), залишеним без змін постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 21.01.2015 (судді: Мамченко Ю.А., Дужич С.П., Саврій В.А.), в позові відмовлено повністю з тих мотивів, що наданий позивачем акт приймання виконаних будівельних робіт №4 за липень 2012р., який не підписаний відповідачем, не є належним доказом використання підрядником власних будматеріалів на суму 50676 грн. при виконанні зобов'язань за договором підряду від 20.05.2011 №16/2011.

Приватне підприємство "Бондар" (далі - ПП "Бондар") в поданій касаційній скарзі просить рішення та постанову скасувати, прийняти нове рішення про задоволення позову або передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції, посилаючись на порушення та неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права, а саме ст.ст.526,530,629 ЦК України, ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" та ст.ст.33,34 ГПК України. Зокрема, скаржник, обґрунтовуючи доведеність використання ним власних будівельних матеріалів для капітального ремонту частини покрівлі над адміністративним приміщенням відповідача, посилається на непідписаний замовником акт приймання виконаних будівельних робіт №4 за липень 2012р., видаткову накладну №2 від 01.08.2011, податкову накладну від 01.08.2011 №548, угоди про зарахування зустрічних однорідних вимог від 27.06.2012 та від 26.03.2014, а також на експертний висновок Всеукраїнської громадської організації "Асоціація експертів будівельної галузі", складений на підставі листа-звернення підрядника від 15.12.2014 №194. При цьому, заявник вважає підписану сторонами накладну №1/б від 13.07.2011 такою, що складена для внутрішнього складського обліку відповідача та втратила юридичну силу, а не доказом передачі замовником будматеріалів підряднику згідно п.7.1 договору підряду від 20.05.2011 №16/2011.

Колегія суддів, перевіривши фактичні обставини справи на предмет правильності застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, заслухавши пояснення присутніх у засіданні представників сторін, дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає відхиленню, а оскаржувані рішення та постанова - залишенню без змін з наступних підстав.

Залишаючи без змін первісне рішення про відмову в позові, апеляційний господарський суд виходив з того, що:

20.05.2011 року між ДП "Хмельницькстандартметрологія" (замовник) та ПП "Бондар" (підрядник) було укладено договір №16/2011, згідно п.1.1 якого замовник доручає, а підрядник забезпечує відповідно до проектної документації та умов Договору виконання будівельних робіт з капітального ремонту приміщення кабінетів сектору кадрового забезпечення (№101, №102 та №103) та частини покрівлі (над приміщенням випробувальної лабораторії харчової продукції) адміністративного приміщення ДП „Хмельницькстандартметрологія" по вул.Свободи, 7 в м.Хмельницькому. Об'єкт капітального ремонту, приміщення кабінетів сектору кадрового забезпечення (№101, №102 та №103) та частини покрівлі (над приміщенням випробувальної лабораторії харчової продукції) адміністративного приміщення ДП „Хмельницькстандартметрологія" по вул. Свободи, 7 в м. Хмельницькому. Основні параметри: площа покрівлі, що підлягає ремонту - 289кв.м.; загальна площа кабінетів, що підлягають ремонту (№ 101, № 102 та № 103) - 30,5кв.м.

В пункті 3.1 договору зазначено, що загальна вартість робіт згідно договірної ціни (кошторису) становить 79491,84 грн.

Сторони узгодили, що замовник зобов'язаний забезпечити Підрядника матеріалами та комплектуючими, що передбачені при визначені вартості робіт, згідно Державних будівельних норм „Правила визначення вартості будівництва" (ДБН Д. 1.1 -1 -2000) (пункт 7.1 договору).

Відповідно до п.п.13.1,13.2 договору розрахунки за виконані роботи будуть здійснюватися із урахуванням положень Загальних умов. Протягом двадцяти робочих днів з моменту набрання чинності цим договором Замовник перераховує Підряднику аванс у розмірі 50% (п'ятдесят відсотків) від суми передбаченої пунктом 2.1 цього Договору, що складає 39 745 (тридцять дев'ять тисяч сімсот сорок п'ять) грн. 92 коп. шляхом безготівкового перерахування коштів на поточний рахунок Підрядника, що вказаний у цьому Договорі, на підставі рахунка, виставленого Підрядником.

Повна оплата виконаних робіт за договором здійснюється Замовником у двотижневий термін після виконання і приймання всіх передбачених Договором робіт, на підставі підписаного сторонами акту приймання виконаних підрядних робіт (форма КБ-2в, КБ-3), документів про обсяги виконаних робіт та їх вартість акта здавання-приймання робіт шляхом безготівкового перерахування коштів на поточний рахунок Підрядника, що вказаний у цьому договорі (пункт 13.4 договору).

Додатковою угодою №1 від 20.07.2011 до договору сторони склали календарний графік виконання робіт на об'єкті: 1) капітальний ремонт приміщення кабінетів сектору кадрового забезпечення (№101, №102 та №103) - кошторисна вартість - 46262,20 грн. термін виконання - до 01.09.2011 року; 2) капітальний ремонт частини покрівлі (над приміщенням випробувальної лабораторії) - коштовна вартість - 46797,00 грн. термін виконання - до 01.09.2011 року.

29.08.2011 року сторонами підписано та скріплено печатками Акт приймання виконаних будівельних робіт за серпень 2011 року, відповідно до якого підрядником виконано робіт на суму 46797 грн. Виконані за вказаним актом роботи було оплачено замовником, про що свідчить виписка банку (а.с.25).

03.03.2014 року ПП „Бондар" на адресу відповідача листом №4 було направлено акт приймання виконаних будівельних робіт (КБ-2в) №4 на суму 50676 грн., однак, відповідач зазначений акт не підписав, не надавши заперечень щодо його підписання.

Відповідно до ст.837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Статтею 846 ЦК України встановлено, що строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду.

Судами встановлено, що позивач в акті №4 за липень 2012 року фактично зазначив вартість використаних ним будівельних матеріалів в сумі 50676 грн., які просить стягнути з відповідача. При цьому, пунктом 14.1 договору сторони визначили, що приймання-передача виконаних робіт здійснюється сторонами за актом приймання виконаних підрядних робіт (форма КБ-2в, КБ-3) на протязі трьох днів з моменту повідомлення замовника про готовність предмету підряду до здачі.

З врахуванням положень ст.ст.1,9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", місцевий господарський суд дійшов правильного висновку, що наданий позивачем акт №4 не є належним доказом використання ним матеріалів на суму 50676 грн.

Апеляційна інстанція не прийняла до уваги посилання апелянта на видаткову накладну №2 від 01.08.2011, за якою постачальник (ДП "Хмельницькстандартметрологія") продав покупцю (ПП "Бондар"), оскільки, по-перше, згідно п.7.1 договору підряду №16/2011 від 20.05.2011 замовник зобов'язаний забезпечити підрядника матеріалами та комплектуючими, що передбачені при визначені вартості робіт, згідно Державних будівельних норм "Правила визначення вартості будівництва" (ДБН Д.1.1.-1-2000). Тому на виконання умов п.7.1 договору відповідачем було передано приватному підприємству "Бондар" будівельні матеріали, що підтверджується накладною №1/б від 13.07.2011, яка скріплена печатками та підписами сторін (а.с.53).

По-друге, видаткова накладна №2 від 01.08.2011, на яку посилається позивач в обґрунтування позовних вимог, містить вказівку на договір №2197 від 29.07.2011, який відсутній в матеріалах справи та його сторонами не наданий до суду. Крім того, в засіданні суду апеляційної інстанції представниками сторін було надано пояснення, що між позивачем та відповідачем існують інші господарські відносини.

З огляду на викладене, місцевий господарський суд правомірно відмовив у позові Приватного підприємства „Бондар", м.Хмельницький до Державного підприємства "Хмельницькстандартметрологія", м.Хмельницький про стягнення 62434,05 грн. заборгованості за договором підряду, з яких 50676 грн. позивач визначає в якості основної заборгованості, 3760,07 грн. - пені, 2930,38 грн. - 3% річних, 5067,60 грн. - інфляційних втрат.

Колегія погоджується з висновками апеляційного суду з огляду на таке.

Згідно зі ст.629 ЦК України договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Статтями 525 та 526 ЦК України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного Кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч.1 ст.14 ЦК України цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до ч.1 ст.839 ЦК України підрядник зобов'язаний виконати роботу, визначену договором підряду, із свого матеріалу і своїми засобами, якщо інше не встановлено договором.

Як правильно зазначено судами, згідно п.7.1 договору підряду №16/2011 від 20.05.2011 замовник зобов'язаний забезпечити підрядника матеріалами та комплектуючими, що передбачені при визначені вартості робіт, згідно Державних будівельних норм "Правила визначення вартості будівництва" (ДБН Д.1.1.-1-2000). На виконання умов п.7.1 договору відповідачем було передано приватному підприємству "Бондар" будівельні матеріали, що підтверджується накладною №1/б від 13.07.2011 (а.с.53), яка скріплена печатками та підписами сторін на відміну від видаткової накладної №2 від 01.08.2011 (а.с.60), на яку помилково посилається заявник як на належний доказ, та яка не підписана постачальником (відповідачем). Крім того, згадана видаткова накладна видана на підставі договору №2197 від 29.07.2011, доказів укладення якого з матеріалів справи не вбачається та сторонами не надано.

Відхиляючи заперечення позивача, колегія також враховує, що згідно п.7.4 договору підряду від 20.05.2011 №16/2011 роботи і матеріали, не передбачені завданням, необхідність яких виявилася у процесі виконання договору, оформляються додатковою угодою сторін у письмовій формі. Таким чином, враховуючи приписи ч.1 ст.839 ЦК України, сторони узгодили, що використання підрядником власних матеріалів повинно оформлюватися відповідною додатковою угодою до договору підряду, в зв'язку з чим, така угода є підставою для відшкодування підряднику вартості власних витрачених будматеріалів. Однак, доказів її укладення матеріали справи не містять та сторонами не надано.

Зважаючи на це, відповідач мотивовано відмовився від підписання акта приймання виконаних будівельних робіт №4 за липень 2012р., який не є належним доказом використання підрядником власних будматеріалів на суму 50676 грн. при виконанні зобов'язань за договором підряду від 20.05.2011 №16/2011.

Отже, судами попередніх інстанцій на підставі ретельної правової оцінки умов договору підряду від 20.05.2011 №16/2011, додаткової угоди №1 від 20.07.2011 до нього, накладної №1/б від 13.07.2011, видаткової накладної №2 від 01.08.2011, акта приймання виконаних будівельних робіт №4 за липень 2012р. та інших наявних у справі доказів в їх сукупності з достовірністю встановлено, а позивачем (підрядником) не спростовано недоведеність використання ним власних будматеріалів на суму 50676 грн. при виконанні зобов'язань за договором підряду, що свідчить про відсутність підстав для задоволення позову.

Водночас, не приймаючи до уваги передчасні твердження скаржника щодо неналежності такого доказу, як накладна №1/б від 13.07.2011, та її суперечливості з видатковою накладною №2 від 01.08.2011, колегія враховує відсутність заявлення підрядником жодних клопотань до суду першої та апеляційної інстанцій про призначення судової будівельно-технічної експертизи на предмет встановлення обставин використання ним власних будівельних матеріалів для капітального ремонту частини покрівлі над адміністративним приміщенням відповідача.

Адже, як роз'яснено в абзаці 3 п.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 №4 "Про деякі питання практики призначення судової експертизи", якщо наявні у справі докази є взаємно суперечливими, їх оцінку в разі необхідності може бути здійснено господарським судом з призначенням відповідної судової експертизи.

Наявні заперечення позивача зводяться виключно до посилань на оцінку судом неналежних доказів (накладна №1/б від 13.07.2011) та до намагань надати перевагу певним доказам (акт приймання виконаних будівельних робіт №4 за липень 2012р., видаткова накладна №2 від 01.08.2011, податкова накладна від 01.08.2011 №548, угоди про зарахування зустрічних однорідних вимог від 27.06.2012 та від 26.03.2014), а також новому доказу (експертний висновок Всеукраїнської громадської організації "Асоціація експертів будівельної галузі", складений на підставі листа-звернення підрядника від 15.12.2014 №194), який відсутній в матеріалах справи та не долучений до поданої касаційної скарги.

Однак, по-перше, згідно імперативних вимог ч.2 ст.1117 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні та постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

По-друге, як роз'яснено в п.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 №4 "Про деякі питання практики призначення судової експертизи", судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування. Не може вважатися актом судової експертизи висновок спеціаліста, наданий заявникові (юридичній чи фізичній особі) на підставі його заяви, - навіть якщо відповідний документ має назву "висновок судового експерта" або подібну до неї, оскільки особа набуває прав та несе обов'язки судового експерта тільки після одержання нею ухвали про призначення експертизи.

Таким чином, експертний висновок Всеукраїнської громадської організації "Асоціація експертів будівельної галузі" не є висновком судового експерта, оскільки складений громадською організацією на замовлення (за зверненням) позивача, чим спростовується помилкове ототожнення заявником вказаного висновку з висновком судової будівельної експертизи.

Зважаючи на вищенаведене, колегія не вбачає підстав для скасування постанови.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст.1115,1117-11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 21.01.2015 у справі №924/981/14 залишити без змін, а касаційну скаргу приватного підприємства "Бондар" - без задоволення.

Головуючий, суддя В.Овечкін

Судді: Ж.Корнілова

Є.Чернов