Історія справи

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 грудня 2014 року Справа № 922/2961/14

Вищий господарський суд України у складі: суддя Селіваненко В.П.- головуючий (доповідач), судді Бенедисюк І.М. і Харченко В.М.

розглянув касаційну скаргу приватного акціонерного товариства "Інститут інформаційних технологій", м. Харків (далі - Інститут),

на ухвалу господарського суду Харківської області від 17.10.2014 та

постанову Харківського апеляційного господарського суду від 06.11.2014

зі справи № 922/2961/14

за позовом приватного акціонерного товариства "Інфраструктура відкритих ключів", м. Київ (далі - Товариство),

до Інституту

про визнання права власності та визнання договорів недійсними.

Судове засідання проведено за участю представників сторін:

позивача - Євглевського В.О.,

відповідача - не з'яв.

За результатами розгляду касаційної скарги Вищий господарський суд України

ВСТАНОВИВ:

Позов було подано про: визнання права власності за Товариством на майно, а саме на виключні майнові права на збірку комп'ютерних програм "Центр сертифікації ключів "ІІТ ЦСК-1"; визнання права власності за Товариством на майно, а саме на виключні майнові права на збірку комп'ютерних програм "Абонент центру сертифікації ключів "ІІТ ЦСК-1"; визнання недійсним договору від 25.11.2005 № 0414/10-05, укладеного Товариством та Інститутом; визнання недійсним договору від 04.01.2013 № 0414/30-13, укладеного Товариством та Інститутом.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 17.10.2014 (колегія суддів у складі: Макаренко О.В. - головуючий, Жиляєв Є.М., Аріт К.В.), залишеною без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 06.11.2014 (колегія суддів у складі: Істоміна О.А. - головуючий, Білецька А.М., Гребенюк Н.В.): задоволено клопотання Товариства про призначення судових експертиз; призначено судову експертизу з дослідження комп'ютерних продуктів, комплексу судово - економічну експертизу та експертизу досліджень об'єктів інтелектуальної власності, на вирішення якої поставлено певні питання; проведення експертиз доручено експертам лабораторії економічних досліджень та лабораторії товарознавчих досліджень та досліджень об'єктів інтелектуальної власності ХНДІСЕ ім. Засл. проф. Бокаріуса; експерта попереджено про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок; оплату витрат, пов'язаних зі здійсненням судових експертиз, покладено на Товариство; провадження зі справи на час проведення судових експертиз зупинено на підставі статті 79 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).

У касаційній скарзі до Вищого господарського суду України Інститут просить ухвалу та постанову попередніх судових інстанцій скасувати і передати справу на розгляд до суду першої інстанції. Скаргу мотивовано порушенням і неправильним застосуванням попередніми судовими інстанціями норм матеріального та процесуального права, в тому числі статей 46, 34, 42, 79 ГПК України, а також безпідставністю призначення судових експертиз і зупинення провадження у справі.

Відзив на касаційну скаргу не надходив.

Сторони відповідно до статті 1114 ГПК України належним чином повідомлені про час і місце розгляду касаційної скарги.

За результатами цього розгляду Вищий господарський суд України дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги з урахуванням такого.

Відповідно до частини першої статті 41 ГПК України для роз'яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, господарський суд призначає судову експертизу.

Згідно з частиною першою статті 11113 ГПК України ухвали місцевого та апеляційного господарського суду можуть бути оскаржені в касаційному порядку у випадках, передбачених частиною першою статті 106 цього Кодексу.

ГПК України не передбачено можливості оскарження ухвал про призначення судової експертизи.

Водночас згідно з пунктом 1 частини другої статті 79 ГПК України господарський суд має право зупинити провадження у справі за клопотанням, зокрема, сторони у випадку призначення господарським судом судової експертизи, а ухвалу про зупинення провадження у справі може бути оскаржено (частина п'ята цієї ж статті).

Отже, дана касаційна скарга підлягає розглядові лише в частині зупинення провадження у справі.

З урахуванням наведеного припису пункту 1 частини другої статті 79 ГПК України місцевий господарський суд за клопотанням Товариства здійснив зупинення провадження зі справи у зв'язку з призначенням судових експертиз у межах своїх повноважень.

В іншій же частині, що стосується власне призначення судових експертиз та питань, поставлених перед експертом, дана ухвала переглядові в касаційному порядку не підлягає, в зв'язку з чим касаційне провадження у відповідній частині на підставі пункту 1 частини першої статті 80 ГПК України слід припинити.

Керуючись статтями 41, 79, пунктом 1 частини першої статті 80, частиною першою статті 11113 ГПК України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

1. У частині оскарження призначення судових експертиз касаційне провадження з перегляду ухвали господарського суду Харківської області від 17.10.2014 та постанови Харківського апеляційного господарського суду від 06.11.2014 зі справи № 922/2961/14 припинити.

2. У частині зупинення провадження зі справи № 922/2961/14 ухвалу господарського суду Харківської області від 17.10.2014 та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 06.11.2014 із зазначеної справи залишити без змін, а касаційну скаргу приватного акціонерного товариства "Інститут інформаційних технологій" - без задоволення.

Суддя В. Селіваненко

Суддя І. Бенедисюк

Суддя В. Харченко