Історія справи

Постанова ВГСУ від 11.10.2016 року у справі №24/5005/10848/2012
Постанова ВГСУ від 23.12.2014 року у справі №24/5005/10848/2012
Ухвала КГС ВП від 28.01.2018 року у справі №24/5005/10848/2012
Постанова ВГСУ від 03.11.2015 року у справі №24/5005/10848/2012

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 грудня 2014 року Справа № 24/5005/10848/2012

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Ткаченко Н.Г. - головуючого, Катеринчук Л.Й., Куровського С.В. - доповідача,за участю представників: не з'явилися;

розглянувши у відкритому судовому засіданні

касаційну скаргу Кредитора ОСОБА_4

на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду

від 17.11.2014

та ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 25.02.2014

у справі № 24/5005/10848/2012 господарського суду Дніпропетровської

області

за заявою Фізичної особи-підприємця ОСОБА_5

до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_6

про визнання банкрутом,

встановив:

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 25.02.2014 (суддя Калиниченко Л.М.) долучено до матеріалів справи копію рішення Тернівського міського суду Дніпропетровської області у справі № 2-79/2011 від 07.05.2012, копію виконавчого листа Тернівського міського суду Дніпропетровської області від 07.05.2012, надані представником Товариства з обмеженою відповідальністю "Кей-Колект". Задоволено усне клопотання представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Кей-Колект" щодо відкладення розгляду звіту та ліквідаційного балансу на іншу дату. Відкладено підсумкове засідання на 04.03.2014 року. Продовжено повноваження ліквідатора Колошина В.П. до 04.03.2014 року. Визнано грошові вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Кей-Колект", м. Київ у сумі 1 014 046,74 грн., які віднесено до третьої черги задоволення вимог кредиторів. Судові витрати у справі у розмірі 2 967,00 грн. віднесено до п'ятої черги задоволення вимог кредиторів. Решту грошових вимог відхилено.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 17.11.2014 (колегія суддів у складі: Вечірко І.О.- головуючий, Кузнецов В.О., Науменко І.М.) ухвалу господарського суду Дніпропетровськоїобласті від 25.02.2014 залишено без змін.

В касаційній скарзі ОСОБА_4 просить скасувати вищевказану постанову апеляційного суду від 17.11.2014 та змінити ухвалу суду першої інстанції від 25.02.2014, виключивши з неї рішення щодо визнання грошових вимог ТОВ "Кей-Колект" у сумі 1014046,74 грн., які віднести до третьої черги задоволення вимог кредиторів та судових витрат по справі в розмірі 2967,00 грн. - до п'ятої черги задоволення, в іншій частині судове рішення залишити без змін. В обґрунтування посилається на порушення та неправильне застосування норм матеріального права.

Колегія суддів Вищого господарського суду України, переглянувши в касаційному порядку оскаржувані ухвалу та постанову судів попередніх інстанцій на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши застосування норм матеріального та процесуального права вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з такого.

Згідно з ч. 1 ст. 5 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі Закон) провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України.

Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 14.12.2012 за заявою Фізичної особи - підприємця ОСОБА_5 порушено провадження у справі про банкрутство Фізичної особи - підприємця (ФОП) ОСОБА_6 на підставі ст. 47 Закону.

Постановою господарського суду Дніпропетровської області від 21.12.2012 ФОП ОСОБА_6 визнано боржника банкрутом, відкрито відносно ліквідаційну процедуру, ліквідатором боржника призначено арбітражного керуючого Колошина Вадима Петровича, якого зобов'язано вчинити певні дії.

В газеті "Голос України" № 6 (5506) від 11.01.2013 опубліковано оголошення про визнання боржника банкрутом та відкриття відносно нього ліквідаційної процедури.

13.03.2013 до господарського суду Дніпропетровської області від ТОВ "Кей-Колект" надійшла заява про визнання грошових вимог до боржника на суму 1 312 886,54 грн. та включення їх до реєстру вимог кредиторів боржника (грошові вимоги, а. с. 2-4).

Відповідно до ч. 2 ст. 47 Закону вимоги особистого характеру кредитори мають право заявити в процесі провадження у справі про банкрутство.

Положеннями ст. 1 Закону про банкрутство визначено, що кредитор - юридична або фізична особа, яка має у встановленому порядку підтверджені документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника.

Нормами цієї ж статті передбачено, що грошове зобов'язання - зобов'язання боржника заплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового договору та на інших підставах, передбачених цивільним законодавством України.

Слід зазначити, що у справі про банкрутство господарський суд не розглядає по суті спори стосовно заявлених до боржника грошових вимог, а лише встановлює наявність або відсутність відповідного грошового зобов'язання боржника шляхом дослідження первинних документів (договорів, накладних, актів тощо) та (або) рішення юрисдикційного органу, до компетенції якого віднесено вирішення відповідного спору.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, 29.02.2008 між Акціонерним комерційним інноваційним банком "УкрСиббанк" (надалі - Банк) та громадянкою ОСОБА_6 (надалі - Позичальник) було укладено Договір про надання споживчого кредиту № 11307914000, відповідно до умов якого якого Банк зобов'язаний надати Позичальнику кредитні кошти (кредит) в іноземній валюті (долар США) в сумі 43480,00 доларів США, що дорівнює еквіваленту 219 574,00 грн. за курсом НБУ на день укладення Договору, а Позичальник зобов'язаний прийняти, належним чином використовувати і повернути Банку кредитні кошти (кредит) та сплатити плату за кредит у порядку та на умовах, зазначених в даному Договорі (грошові вимоги, а. с. 8-14).

29.02.2008 між Банком (Іпотекодержателем) та Позичальником (Іпотекодавцем) укладено Договір іпотеки № 11307914000/1, відповідно до якого Іпотекодавець передає в іпотеку Іпотекодержателю нерухоме майно, а саме: торговий павільйон "Експресс" (м. Тернівка, вул. Жовтнева, 1), що належить Іпотекодавцю на праві власності.

12.12.2011 між ПАТ "УкрСиббанк" (надалі - Клієнт) та ТОВ "Кей-Колект" (надалі - Фактор) укладено Договір факторингу № 1, п. 1.1 якого передбачено, що Клієнт зобов'язаний передати у власність Фактору, а Фактор - прийняти права вимоги та в їх оплату надати грошові кошти в розпорядження Клієнта за плату та на умовах, визначених цим Договором. В пункті 1.4 Договору факторингу зазначено, що одночасно з відступленням прав вимоги до Фактора переходять усі права Клієнта за усіма Договорами Забезпечення.

Згідно з пунктом 1.5 Договору факторингу передання прав Клієнта за Договорами забезпечення, що були посвідчені нотаріально, відбувається на підставі окремого договору, який укладається сторонами одночасно з укладенням цього Договору і підлягає нотаріальному посвідченню (грошові вимоги, а. с. 35-43).

12.12.2011 між ПАТ "УкрСиббанк" та ТОВ "Кей-Колект" підписано Акт приймання-передачі прав вимоги, який складено на виконання Договору факторингу № 1 від 12.12.2011.

12.12.2011 між ПАТ "УкрСиббанк" (надалі - Цедент) та ТОВ "Кей-Колект" (надалі - Цесіонарій) укладено Договір відступлення права вимоги за договорами іпотеки (надалі - Договір відступлення права вимоги), відповідно до якого Цедент передає, а Цесіонарій приймає права вимоги за договорами іпотеки, зазначеними у Додатку 1 до цього Договору.

Як вбачається із Додатку № 1 до Договору відступлення права вимоги, Цедентом передано Цесіонарію права вимоги за Договором іпотеки № 11307914000 (т. 3, а. с. 104).

До реєстраційного запису державного реєстру іпотек внесено зміни щодо відступлення ПАТ "УкрСиббанк" прав вимог ТОВ "Кей-Колект" на підставі договору відступлення прав вимоги за договорами іпотеки від 12.12.2011 (т. 4, а. с. 142).

Згідно з розрахунком заборгованості, наданим ТОВ "Кей-Колект" до заяви з грошовими вимогами до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_6, заборгованість боржника станом на 21.12.2012 року склала 1 312 886,54 грн., серед яких 898 485,14 грн. заборгованість по сплаті кредиту та 414 401,40 грн. заборгованість по процентам (грошові вимоги, а. с. 31).

В обґрунтування наявності грошових вимог, кредитор у поданій до суду заяві посилався на рішення Тернівського міського суду Дніпропетровської області від 07.05.2012 року у справі № 2-79/2011 (з урахуванням додаткового рішення від 10.10.2012) задоволено позов ТОВ "Кей-Колект" до ОСОБА_6, ОСОБА_11 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Стягнуто в солідарному порядку з ОСОБА_6 та ОСОБА_11 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Кей-Колект" заборгованість за кредитним договором в розмірі 1 014 046,74 грн.

При розгляді грошових вимог ТОВ "Кей-Колект" суди першої та апеляційної інстанцій відповідно до вимог ст. 43 ГПК України, давши належну правову оцінку наданим на підтвердження грошових вимог кредитора доказам, дійшли висновку про обґрунтованість заявлених до боржника грошових вимог.

Доводи касаційної скарги про те, що договір факторингу суперечить положенням ст.1078 ЦК України та ст. 228 ЦК України, колегією суддів відхиляються, оскільки договір є чинним, не скасованим у встановленому Законом порядку та згідно вимог ст. 629 ЦК України обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 111-7 ГПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Перевіряючи на підставі встановлених фактичних обставин справи повноту з'ясування обставин та застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів касаційної інстанції дійшла висновку про відповідність оскаржуваних ухвали суду першої інстанції та постанови апеляційної інстанції вимогам чинного законодавства та про відсутність підстав для їх зміни або скасування.

Доводи касаційної скарги не спростовують висновків суду, які викладені в оскаржуваних судових рішеннях.

Керуючись статтями 1117, 1119, 11111 ПК України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу кредитора ОСОБА_4 залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 17.11.2014 та ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 25.02.2014 по справі № 24/5005/10848/2012 залишити без змін.

Головуючий Ткаченко Н.Г.

Судді Катеринчук Л.Й.

Куровський С.В.