Історія справи

Постанова ВГСУ від 02.12.2015 року у справі №910/6281/14
Постанова ВГСУ від 23.07.2014 року у справі №910/6281/14

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 липня 2014 року Справа № 910/6281/14

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Мележик Н.І. - головуючого (доповідача),

Дунаєвської Н.Г.,

Самусенко С.С.,

розглянувши у відкритому

судовому засіданні касаційну

скаргу Приватного акціонерного товариства

"СЕНІКО"

на ухвалу господарського суду міста Києва

від 19.05.2014 року

та постанову Київського апеляційного господарського

суду від 24.06.2014 року

у справі № 910/6281/14

господарського суду міста Києва

за зустрічним позовом Приватного акціонерного товариства

"СЕНІКО"

до Національного банку України

про визнання недійсним договору, визнання

відсутнім права, зобов'язання вчинити дії

за участю представників:

позивача

(за зустрічним позовом) - не з"явились

відповідача

(за зустрічним позовом) - не з"явились

В С Т А Н О В И В:

Приватне акціонерне товариство "СЕНІКО" звернулось до господарського суду міста Києва із зустрічною позовною заявою у даній справі до Національного банку України про визнання недійсним іпотечного договору від 28.12.2012 року, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу за реєстровим № 3629; визнання відсутнім у Національному банку України в особі Головного управління національного банку України по місту Києву і Київській області права звернення стягнення на предмет іпотеки за іпотечним договором від 28.12.2012 року; скасування в державному реєстрі іпотек запису про державну реєстрацію іпотечного договору від 28.12.2012 року, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу за реєстровим № 3629; скасування в Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна - майнового комплексу - 21-і цегляні будівлі (літ. А,Б,В,Г,Д,Е,З,К,Л,Ж,М,Н,С,Т,Ф,Ш,О,П,Р,Х,Щ,Ч), загальною площею 5765,90 кв.м. (реєстраційний номер 38604111), що знаходиться за адресою: м. Київ, вул.Зрошувальна, 19. До зустрічної позовної заяви скаржником додано клопотання про відстрочення сплати судового збору внаслідок скрутного матеріального становища.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 19.05.2014 року (суддя Літвінова М.Є.), залишеною без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 24.06.2014 року (судді: Руденко М.А., Пономаренко Є.Ю., Скрипка І.М.), зустрічну позовну заяву повернуто без розгляду на підставі п. 4 ч. 1 ст. 63 ГПК України.

Не погоджуючись з судовими актами попередніх інстанцій, Приватне акціонерне товариство "СЕНІКО" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу місцевого та постанову апеляційного господарських судів, посилаючись на те, що судами попередніх інстанцій порушено норми процесуального права.

Колегія суддів, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи та правильність застосування судами попередніх інстанцій норм процесуального права, вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно статті 60 ГПК України подання зустрічного позову провадиться за загальними правилами подання позовів.

В силу пункту 3 частини 1 статті 57 цього ж Кодексу на позивача покладено обов"язок при зверненні до господарського суду додати до позовної заяви документи, які підтверджують відправлення відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів та сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Відповідно до статті 63 ГПК України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо не подано доказів сплати судового збору у встановлених порядку та розмірі.

Повертаючи без розгляду зустрічну позовну заяву Приватного акціонерного товариства "СЕНІКО", місцевий господарський суд, з висновками якого погодилась апеляційна інстанція, вказав на недотримання позивачем за зустрічним позовом вищевказаних вимог процесуального законодавства, зокрема, ненадання останнім доказів сплати судового збору та доказів на підтвердження обставин неможливості його сплати.

Законом України "Про судовий збір" визначено правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору.

Згідно ч. 1 ст. 8 цього ж Закону, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі.

Аналіз правового змісту зазначеної норми свідчить про те, що відстрочення скаржнику сплати судового збору може мати місце за наявності виключних обставин, які свідчать про об'єктивну неможливість сплатити судовий збір під час подання касаційної скарги у зв'язку з важким майновим станом скаржника.

Особа, яка заявляє клопотання про відстрочення сплати судового збору, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановлених порядку і розмірі.

В пункті 3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 7 від 21.02.2013 року "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" зазначено, що статтею 8 Закону "Про судовий збір" передбачена можливість відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від сплати цього збору з урахуванням майнового стану сторони. Особа, яка заявляє відповідне клопотання (що може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до господарського суду, або в окремому документі), повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі.

Проте, у заявленому клопотанні про відстрочення сплати судового збору не наведено обставин, які мали б виключний характер та свідчили б про наявність достатніх підстав для надання скаржнику відстрочки сплати судового збору. Заявник також не надав доказів, що підтверджують викладені у клопотанні обставини та свідчать, що майновий стан відповідача робить неможливим сплату судового збору за подання зустрічної позовної заяви.

Крім того, скаржником не надано доказів на підтвердження того, що його матеріальне становище зміниться протягом визначеного ст. 69 ГПК України строку розгляду зустрічної позовної заяви, і він сплатить судовий збір, враховуючи, що відповідно до приписів ч. 1 ст. 8 Закону України "Про судовий збір", суд може відстрочити сплату судового збору не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі.

Оскільки допущені скаржником порушення норм процесуального закону при подачі зустрічного позову тягнуть за собою наслідки, передбачені пунктом 4 статті 63 ГПК України, суди попередніх інстанцій дійшли обгрунтованого висновку про повернення зустрічної позовної заяви без розгляду та відхилення клопотання про відстрочення сплати судового збору.

Також слід відзначити, що відповідно до положень частини 3 статті 63 ГПК України повернення позовної заяви (в тому числі і зустрічної) не перешкоджає повторному зверненню до господарського суду в загальному порядку після усунення допущених порушень.

Відтак, ухвала місцевого та постанова апеляційного господарських судів відповідають вимогам п. 4 ст. 63 ГПК України і підстав для скасування судових актів, за наведених у касаційній скарзі мотивів, судова колегія не вбачає.

Керуючись ст.ст. 1115 - 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України Вищий господарський суд України, -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "СЕНІКО" залишити без задоволення.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 24.06.2014 року у справі № 910/6281/14 залишити без змін.

Головуючий суддяН.І. Мележик СуддіН.Г. Дунаєвська С.С. Самусенко