Історія справи

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 червня 2015 року Справа № 910/3978/15-г

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючого суддіДемидової А.М.,суддівШевчук С.Р. (доповідач), Кролевець О.А. розглянувши касаційну скаргуТовариства з обмеженою відповідальністю "Судносервіс" на постанову Київського апеляційного господарського суду від 22.04.2015 у справі№ 910/3978/15-г господарського суду міста Києва за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Судносервіс" доПублічного акціонерного товариства "Банк Кредит Дніпро" простягнення 6 474 391,12 доларів СШАв судовому засіданні взяли участь представники:

- позивача: Іванів А.Р., дов. б/н від 12.02.2015

- відповідача: Бальчос П.В., дов. № 44/7 від 16.02.2015

В С Т А Н О В И В:

Ухвалою господарського суду міста Києва від 17.03.2015 (суддя Ващенко Т.М.) у справі № 910/3978/15-г за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Судносервіс" до Публічного акціонерного товариства "Банк Кредит Дніпро" про стягнення в рахунок відшкодування завданих збитків грошові кошти в розмірі 6 474 391,12 доларів США було задоволено заяву ТОВ "Судносервіс" про вжиття заходів до забезпечення позову. З метою забезпечення позову, до вирішення спору по суті, накладено арешт на грошові кошти, в межах суми позову у розмірі 6 474 391,12 доларів США, що за офіційним курсом Національного банку України становить 139 542 137,45грн, які належать ПАТ "Банк Кредит Дніпро" (01601, м. Київ, вул.Мечникова, буд.5; ідентифікаційний код 14352406) та знаходяться на кореспондентському рахунку ПАТ "Банк Кредит Дніпро" в Національному банку України, або будь-яких інших рахунках ПАТ "Банк Кредит Дніпро", виявлених державним виконавцем під час виконання ухвали Господарського суду міста Києва від 17.03.2015 про вжиття заходів до забезпечення позову у справі №910/3978/15-г.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 18.03.2015 у справі №910/3978/15-г виправлено описку, допущену в резолютивній частині ухвали господарського суду міста Києва від 17.03.2015 про вжиття заходів до забезпечення позову у справі № 910/3978/15-г щодо адреси ПАТ "Банк Кредит Дніпро": вірною адресою слід вважати "01601, м.Київ. вул.Мечникова, буд. 3; ідентифікаційний код 14352406".

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 22.04.2015 (у складі головуючого судді Кропивної Л.В., суддів Пашкіної С.А., Яковлєва М.Л.) скасовано ухвалу господарського суду міста Києва від 17.03.2015 у справі № 910/3978/15-г з урахуванням ухвали про виправлення описки від 18.03.2015.

Не погоджуючись з прийнятою у даній справі постановою суду апеляційної інстанції, ТОВ "Судносервіс" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій посилаючись на неправильне застосування норм процесуального права, зокрема ст.ст. 66 67 ГПК України, порушення банком зобов'язань, які виникли між сторонами щодо предмета іпотеки за іпотечним договором № 300811-І від 30.08.2011, незадовільний фінансовий стан банку, просить скасувати постанову Київського апеляційного господарського суду від 22.04.2015 та залишити без змін ухвалу господарського суду міста Києва від 17.03.2015 про вжиття заходів забезпечення позову з урахуванням ухвали господарського суду міста Києва від 18.03.2015 про виправлення описки у справі № 910/3978/15-г.

15.06.2015 від ПАТ "Банк Кредит Дніпро" надійшов відзив на касаційну скаргу, вважає доводи касаційної скарги необґрунтованими, просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а постанову Київського апеляційного господарського суду від 22.04.2015 у даній справі - без змін.

У судовому засіданні 16.06.2015 оголошувалась перерва на 23.06.2015 на 11-15.

Розпорядженням секретаря першої судової палати від 22.06.2015 склад колегії суддів змінено та призначено колегію суддів у складі головуючого судді Демидової А.М., суддів Шевчук С.Р., Кролевець О.А. для розгляду касаційної скарги у справі № 910/3978/15-г.

Перевіривши доводи касаційної скарги, юридичну оцінку встановлених фактичних обставин, проаналізувавши правильність застосування судами норм процесуального та матеріального права, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Забезпечення позову, за своєю правовою природою, є засобом запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів держави, територіальних громад, юридичних або фізичних осіб.

Відповідно до ст. 66 ГПК України господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадженні у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Згідно із ч. 1 ст. 67 ГПК України позов забезпечується, в тому числі, накладанням арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачу.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Заява про забезпечення позову є обґрунтованою із зазначенням адекватного засобу забезпечення позову. При цьому обов'язок доказування покладається на особу, яка подала заяву про забезпечення позову. Доказування повинно здійснюватись за загальними правилами відповідно до ст. 33 ГПК України, яка передбачає обов'язковість подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Предметом позову є матеріально-правова вимога позивача до відповідачів, що кореспондує зі способами захисту порушених прав. Предмет позову повинен мати правовий характер і випливати з певних матеріально-правових відносин.

Як встановлено судами першої та апеляційної інстанцій, предметом спору у даній справі є вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача грошових коштів в розмірі 6 474 391,12 доларів США в рахунок відшкодування збитків, завданих банком при зверненні стягнення на предмет іпотеки за іпотечним договором № 300811-І від 30.08.2011.

Задовольняючи заяву ТОВ "Судносервіс" про вжиття заходів забезпечення позову, суд першої інстанції виходив з того, що позовні вимоги мають майновий характер і достатньо суттєвий розмір, а також дійшов висновку про обґрунтованість доводів позивача, що у випадку незастосування заходів забезпечення позову існує вірогідність невиплати суми грошових коштів, заявлених до стягнення.

Суд апеляційної інстанції не погодився з такими висновками суду першої інстанції, оскільки заявником не було доведено належними і допустимими доказами факту незадовільного фінансового стану ПАТ "Банк Кредит Дніпро". Рішення про віднесення банку до категорій проблемних чи неплатоспроможних приймається Національним банком України у порядку, передбаченому Законом України "Про банки і банківську діяльність" і нормативно-правовими актами Національного банку України.

Як встановлено судом апеляційної інстанції, рішення про віднесення ПАТ "Банк Кредит Дніпро" до категорій проблемних чи неплатоспроможних не приймалися Національним банком України, а доводи заявника про незадовільний фінансовий стан банку не були підтверджені належними доказами відповідно до вимог законодавства.

Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення та значний розмір вимог не є достатньою підставою для вжиття заходів до забезпечення позову.

Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 33 ГПК, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Враховуючи те, що позивачем документально не підтверджені обставини, що невжиття заходів до забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання судового рішення, недоведеність незадовільного фінансового стану ПАТ "Банк Кредит Дніпро", суд апеляційної інстанції дійшов правомірного висновку про відсутність правових підстав для вжиття заходів до забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти ПАТ "Банк Кредит Дніпро", в межах суми позову, які знаходяться на кореспондентському рахунку ПАТ "Банк Кредит Дніпро" в Національному банку України або будь-яких інших рахунках ПАТ "Банк Кредит Дніпро".

З огляду на викладене та враховуючи, що скаржник в силу ст. 33 ГПК України не довів в установленому законом порядку тих обставин, на які він посилається як на підставу своїх вимог і заперечень та оскільки в силу вимог ст.1117 ГПК України касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти їх, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення касаційної скарги та скасування оскаржуваної постанови суду апеляційної інстанції у справі № 910/3978/15-г.

Керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119, 11111, 11113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Судносервіс" залишити без задоволення.

Постанову Київського апеляційного господарського суд від 22.04.2015 у справі № 910/3978/15-г залишити без змін.

Головуючий суддя А.М. Демидова

С у д д я С.Р. Шевчук

С у д д я О.А. Кролевець