Історія справи

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 січня 2014 року Справа № 18/2141/12 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого - суддіДерепи В.І.суддів :Грека Б.М., - (доповідача у справі), Палія В.В.розглянувши у відкритому судо-вому засіданні касаційну скаргуПублічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"

на постановуХарківського апеляційного господарського суду від 14.11.13

у справі№18/2141/12господарського судуПолтавської областіза позовомПублічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"доКомунального підприємства "Теплоенерго"простягнення сумиза участю представників від:позивачаЄршова С.В. (дов. від 22.03.13)відповідачане з'явилися, були належно повідомлені

В С Т А Н О В И В :

Ухвалою господарського суду Полтавської області від 10.10.13 (суддя Бунякіна Г.І.), залишеним без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 14.11.13 (колегія суддів у складі: головуючого-судді Черленяк М.І., суддів: Ільїна О.В.,

Камишевої Л.М.), заяву Комунального підприємства "Теплоенерго" про розстрочку виконання рішення задоволено, розстрочено виконання рішення господарського суду Полтавської області від 20.12.12 зі сплатою присудженої до стягнення суми 2243349,97 грн. за графіком. Судові акти мотивовані тим, що позивач повністю погасив суму основної заборгованості, сплатити одночасно неустойку, інфляційні та річні він не в змозі, через скрутне матеріальне становище.

Не погоджуючись із судовими актами у справі, позивач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати, у задоволенні заяви Комунального підприємства "Теплоенерго" про розстрочку виконання рішення господарського суду Полтавської області від 20.12.12 відмовити у повному обсязі. Скарга мотивована тим, що судами не врахований тяжкий фінансовий стан позивача.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами, рішенням господарського суду Полтавської області від 20.12.12 у справі позов задоволено: стягнено з Комунального підприємства "Теплоенерго" на користь Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" 12778140,29 грн., в тому числі 10599170,32 грн. заборгованості, 889499,08 грн. пені, 1029637,25 грн. 7% штрафу, 60075,10 грн. втрат від інфляції, 199758, 54 грн. 3% річних та 64380,00 грн. судового збору.

Відповідачем рішення виконане частково, сума основного боргу повністю сплачена.

Комунальне підприємство "Теплоенерго" звернулося до суду із заявою про розстрочку виконання цього рішення в частині стягнення 889499,08 грн. пені, 1029637,25 грн. 7% штрафу, 60075,10 грн. втрат від інфляції, 199758,54 грн. 3% річних та 64380,00 грн. судового збору (з урахуванням сплати відповідачем основного боргу на суму 10599170,32 грн.) на строк два роки рівними частками.

Судом така заява задоволена з посиланням на скрутний фінансовий стан Комунального підприємства "Теплоенерго", на підтвердження якого до матеріалів справи надано докази, зокрема, згідно із звітом про фінансові результати (звітом про сукупний дохід) за перше півріччя 2013 р. у відповідача наявні збитки в сумі 10350000,00 грн. Відповідно до балансу (звіту про фінансовий стан) на 30.06.13 дебіторська заборгованість підприємства на кінець звітного періоду становить 13657000,00 грн., а непокритий збиток 13200000,00 грн. Незважаючи на тяжкий фінансовий стан, відповідач повністю перерахував на користь позивача основний борг за договором купівлі-продажу природного газу від 30.09.11 №14/2330/11 у сумі 10599170,32 грн. Дана заборгованість перед позивачем виникла в наслідок несвоєчасного перерахування з державного бюджету субвенції на покриття різниці в тарифах на комунальні послуги, після отримання якої зобов'язання по сплаті 10599170,32 грн. за спожитий природний газ було виконано в повному обсязі.

Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає за необхідне підтримати правову позицію судів попередніх інстанцій з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 121 Господарського процесуального кодексу України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, прокурора або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

Пунктом 7.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.12 № 9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" передбачено, що підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 ГПК, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення.

За таких обставин, господарський суд першої інстанції (з яким погодився суд апеляційної інстанції) прийшов до вірного висновку про те, що скрутне фінансове становище боржника, яке виникло не з його вини, та вчинення ним дій, спрямованих на виконання рішення, є підставою для надання йому розстрочки.

Доводи скаржника про те, що судом не взято до уваги скрутне матеріальне становище позивача, спростовуються змістом судових актів. Так, апеляційний судом цілком правомірно зазначено, що консолідований баланс (звіт про фінансовий стан) на 30.06.13, на який посилався позивач, не підтверджує той факт, що розстрочка виконання рішення господарського суду Полтавської області від 20.12.12 у справі №18/2141/12 призведе до погіршення фінансового стану ПАТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", чи ускладнить процес здійснення ним господарської діяльності. Так, позивач отримав від КП "Теплоенерго" повну суму, яка була передбачена договором купівлі-продажу природного газу від 30.09.11 №14/2330/11, а 2243349,97 грн. (сплата яких розстрочена судом) є пенею, 7% штрафом, втратами від інфляції, 3% річних та судовим збором, на які ПАТ "НАК "Нафтогаз України" не міг розраховувати при укладенні вищевказаного договору.

Отже, доводи касаційної скарги спростовуються вищевикладеним та не можуть бути підставою для скасування постанови у справі, а тому, постанову апеляційного господарського суду слід залишити без змін, так як вона ухвалена при повному з'ясуванні всіх обставин справи та при вірному правозастосуванні.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 ГПК України Вищий господарський суд України,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" залишити без задоволення, постанову Харківського апеляційного господарського суду від 14.11.13 у справі №18/2141/12 залишити без змін.

Головуючий - суддя В. І. Дерепа

Судді Б. М. Грек

В. В. Палій