Історія справи

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 жовтня 2015 року Справа № 922/161/15 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого:Удовиченка О.С.,суддів:Погребняка В.Я., Поліщука В.Ю.розглянувши касаційну скаргу Державного підприємства "Центральне конструкторське бюро "Протон"на постановуХарківського апеляційного господарського суду від 20.07.2015у справі№ 922/161/15 господарського суду Харківської областіза позовомДержавного підприємства "Харківський радіозавод "Протон" в особі ліквідатора Саутенка С.О.доДержавного підприємства "Центральне конструкторське бюро "Протон"простягненняв судовому засіданні взяли участь представники :

ДП "Харківський радіозавод "Протон"Саутенко С.О.В С Т А Н О В И В :

Державне підприємство "Харківський радіозавод "Протон" (далі - ДП "ХРЗ "Протон") в особі ліквідатора арбітражного керуючого Саутенко С.О. звернулося до Державного підприємства "Центральне конструкторське бюро "Протон" (далі - ДП "ЦКБ "Протон") з позовом про стягнення заборгованості у розмірі 120 731,09 грн., яка виникла внаслідок порушення відповідачем умов договору №2 від 01.02.2007 про технічне забезпечення електропостачання та спільне користування технологічних електричних мереж в частині здійснення оплати.

Рішенням господарського суду Харківської області від 23.03.2015 (суддя Прохоров С.А.) в позові відмовлено повністю.

Судове рішення мотивоване тим, що позивачем належними і допустимими доказами не доведено наявну у відповідача заборгованість у сумі 120 731,09 грн. за договором №2 від 01.02.2007 про технічне забезпечення електропостачання та спільне користування технологічних електричних мереж, оскільки позивачем не надано вказаного договору та розрахунку заявлених вимог.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 20.07.2015 (колегія суддів: Істоміна О.А., Потапенко В.І., Тарасова І.В.) рішення господарського суду Харківської області від 23.03.2015 скасовано, прийнято нове рішення, яким позов задоволено, стягнено з ДП "ЦКБ "Протон" на користь ДП ХРЗ "Протон" 120731,09 грн. боргу, 2414,62 грн. судового збору за подання позовної заяви, 1207,31 грн. витрат по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги.

В обґрунтування постанови суд апеляційної інстанції послався на те, що наявність між сторонами договірних відносин за договором №2 від 01.02.2007 про технічне забезпечення електропостачання та спільне користування технологічних електричних мереж (далі - договір №2 від 01.02.2007) та заборгованість відповідача підтверджується сукупністю наявних в матеріалах справи письмових доказах. Крім того, на вимогу суду позивачем виконано повторно розрахунок заборгованості.

ДП "ЦКБ "Протон" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Харківського апеляційного господарського суду від 20.07.2015, залишити в силі рішення господарського суду Харківської області від 23.03.2015.

В обґрунтування касаційної скарги заявник посилається на порушення судом апеляційної інстанції при винесенні оскаржуваної постанови норм матеріального та процесуального права, зокрема:ст.174 ГК України, ст.257 ЦК України, ст.91 ГПК України.

Судова колегія, розглянувши наявні матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач в особі ліквідатора арбітражного керуючого Саутенко С.О. звернувся до суду з позовом про стягнення заборгованості з відповідача. В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на заборгованість, яка виникла внаслідок часткового виконання відповідачем оплати за договором №2 від 01.02.2007. Позивачем зазначалось, що відповідно до умов договору відповідач зобов'язаний здійснювати оплату за використання електричних мереж споживачу за рахунковий період. Плата за використання електричних мереж споживача вноситься субспоживачем на підставі рахунку, одержаного від споживача. Тривалість періоду для оплати отриманого рахунку становить 5 днів.

Суд першої інстанції, посилаючись на ст.33, 34 ГПК України, відмовив у задоволенні позовних вимог посилаючись на необґрунтованість позовних вимог, зокрема, на ненадання позивачем договору №2 від 01.02.2007 про технічне забезпечення електропостачання та спільне користування технологічних електричних мереж та розрахунку заборгованості.

Суд апеляційної інстанції, відповідно до ст.101 ГПК України, повторно переглянув справу та, задовольняючи позовні вимоги, послався на ст. ст.32, 33, 36 ГПК України, ст.ст.173, 179 ГК України, ст.629 ЦК України. Суд апеляційної інстанції виходив з того, що матеріалами справи підтверджується факт існування заборгованості відповідача перед позивачем у заявленій до стягнення з останнього сумі - 120731,09 грн. Такий висновок зроблений судом на підставі дослідження поданих позивачем та наявних в матеріалах справи доказів, зокрема: переписки сторін, рахунків-фактур на сплату заборгованості за договором №2, копії банківських виписок по рахунку позивача щодо часткової оплати рахунків-фактур, складеного та підписаного сторонами акту звірки взаємних розрахунків за договором №2. Судом апеляційної інстанції встановлено, що ненадання позивачем тексту договору не може бути підставою для відмови у позові, оскільки з наданих позивачем доказів є можливим встановити заявлену суму заборгованості.

Колегія погоджується з висновками суду апеляційної інстанції виходячи з наступного.

Відповідно до ст.1.1 Правил користування електричною енергією (далі - Правила), ці Правила регулюють взаємовідносини, які виникають в процесі продажу і купівлі електричної енергії між виробниками або постачальниками електричної енергії та споживачами (на роздрібному ринку електричної енергії).

Статтею 1.2. Правил визначено, що договір про технічне забезпечення електропостачання споживача - це домовленість двох сторін (споживач та електропередавальна організація або основний споживач), яка є документом певної форми, що встановлює зміст та регулює правовідносини між сторонами під час технічного забезпечення постачання електричної енергії; договір про спільне використання технологічних електричних мереж - домовленість двох сторін, що є документом певної форми, який встановлює зміст та регулює правовідносини між електропередавальною організацією (ліцензіатом з передачі електричної енергії місцевими (локальними) мережами) та основним споживачем під час передачі (транзиту) електричної енергії технологічними електричними мережами.

Відповідно до пп. 7 п. 5.17 Правил договір про технічне забезпечення електропостачання споживача та договір про спільне використання технологічних електричних мереж споживача (основного споживача) має містити такі умови, що є істотними та обов'язковими для цього виду домовленостей.

Положеннями аб.1 п.6.34 Правил встановлено, що споживачі, електроустановки яких приєднані до мереж, що належать електропередавальній організації, вносять плату за перетікання реактивної електроенергії на поточний рахунок електропередавальної організації відповідно до умов договору про технічне забезпечення електропостачання споживача або договору про постачання електричної енергії.

З наведених приписів Правил, вбачається, що електропередавальна організація (в даному випадку позивач) має право на отримання від споживача (відповідача), що приєднаний до електромереж цієї організації, плати за перетікання реактивної електроенергії відповідно до умов договору про технічне забезпечення електропостачання споживача та спільне використання технологічних електричних мереж.

За приписами статті 193 ГК України, статей 526, 629 ЦК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться; договір є обов'язковим для виконання сторонами.

З встановлених судом апеляційної інстанції обставин вбачається, що протягом спірного періоду відповідач, в порушення умов укладеного між сторонами договору, не сплачував позивачеві плату за використання електричних мереж, тому з урахуванням норм наведеного законодавства, суд апеляційної інстанції правомірно задовольнили позов.

Щодо посилань скаржника на те, що судом апеляційної інстанції не досліджено умови договору №2 від 01.02.2007, то судова колегія зазначає наступне.

З приписів вищенаведеного п. 1.5 Правил користування електричною енергією вбачається, що договір про технічне забезпечення електропостачання споживача та про спільне використання технологічних електричних мереж укладається на основі типового договору.

Таким чином, при укладені договору про технічне забезпечення електропостачання та про спільне використання технологічних електричних мереж сторони приймають за основу типовий договір, наведений у додатку №1 та №2 до Правил, однак, це не виключає принципу вільного волевиявлення сторін при укладенні правочину, тобто сторони можуть і відійти від умов типового договору, однак, мають погодити всі основні умови, що встановлені для певного типу договору (частини 1, 2 ст. 180 ГК України).

Відповідно до ч.1 ст.11110 ГПК України підставами для скасування або зміни рішення місцевого чи апеляційного господарського суду або постанови апеляційного господарського суду є порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Враховуючи вищевикладене, правові підстави для скасування постанови Харківського апеляційного господарського суду від 20.07.2015 відсутні, а доводи касаційної скарги не спростовують законних та обґрунтованих висновків суду апеляційної інстанції.

Керуючись статтями 1115, 1117, 1119-11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу Державного підприємства "Центральне конструкторське бюро "Протон" залишити без задоволення.

Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 20.07.2015 у справі №922/161/15 залишити без змін.

Головуючий О.С. Удовиченко

Судді В.Я. Погребняк

В.Ю. Поліщук