Історія справи

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 жовтня 2014 року Справа № 910/9751/13 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Божок В.С.- головуючого, Костенко Т.Ф., Сибіги О.М.перевіривши матеріали касаційної скаргизаступника прокурора міста Києвана постановуКиївського апеляційного господарського суду від 03.09.2014у справігосподарського суду міста Києваза позовомзаступника прокурора міста Києва в інтересах держави в особі: 1.Національної академії наук України 2.Інституту геологічних наук Національної академії наук Українидо1.Приватного акціонерного товариства "Київміськбуд-1" 2.Товариства з обмеженою відповідальністю "ДІЛАЙВЕСТ"пропро розірвання договору дольової та додаткових угод до нього, звільнення земельної ділянки та зобов'язання вчинити діїза зустрічним позовомприватного акціонерного товариства "Київміськбуд-1"доІнституту геологічних наук Національної академії наук Українипровнесення змін до додаткової угодив судовому засіданні взяли участь представники:від позивача:Клюге Л.М., прокурор відділу Генеральної прокуратури України - пос. №014652 від 17.01.2013; 1)не з'явились; 2)Титикало Р.С. - дов. №73-144-1/6 від 01.04.2013;від відповідача:1)Нестор В.Р. - дов. №5 від 16.01.2014; 2)Лімонтова В.С. - дов. №0120 від 20.10.2014; від Генеральної прокуратури УкраїниКлюге Л.М., прокурор відділу - пос. №014652 від 17.01.2013;

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою від 09.07.2014 господарського суду м. Києва (судді: Пригунова А.Б. - головуючий, Бондаренко Г.П., Гулевець О.В.) затверджено мирову угоду від 01.07.2014, укладену Інститутом геологічних наук Національної академії наук України, Національною академією наук України, ПАТ "Київміськбуд-1" та ТОВ "ДІЛАЙВЕСТ". Припинено провадження у справі №910/9751/13 за позовом заступника прокурора м. Києва в інтересах держави в особі Національної академії наук України, Інституту геологічних наук Національної академії наук України до ПАТ "Київміськбуд-1", ТОВ "ДІЛАЙВЕСТ".

Постановою від 03.09.2014 Київського апеляційного господарського суду (судді: Гончаров С.А. - головуючий, Самсін Р.І., Шаптала Є.Ю.) ухвалу від 09.07.2014 господарського суду м. Києва залишено без змін.

Судові рішення мотивовані тим, що мирова угода підписана уповноваженими особами на вчинення таких дій та її зміст не суперечить вимогам чинного законодавства.

Не погоджуючись з судовими рішеннями заступник прокурора м. Києва звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою і просить їх скасувати, а справу передати на новий розгляд до господарського суду м. Києва, посилаючись на те, що судами порушені норми матеріального та процесуального права, зокрема, ст.ст. 651, 1130, 1131 Цивільного кодексу України; ст.ст. 24, 43, 78 Господарського процесуального кодексу України та Постанова Кабінету Міністрів України №296 від 11.04.2012 "Про затвердження порядку укладення державними підприємствами, установами, організаціями, а також господарськими товариствами, у статутному капіталі яких частка держави перевищує 50 відсотків, договорів про спільну діяльність, договорів комісії, доручення та управління майном". Скаржник в касаційній скарзі вказує, що ТОВ "ДІЛАЙВЕСТ" не був стороною договору, не виступає та не може виступати як зобов'язана сторона у правовідносинах щодо неналежного виконання умов спірного договору.

До початку судового засідання до Вищого господарського суду України надійшла телеграма від ПАТ "Київміськбуд", щодо відкладення розгляду касаційної скарги у зв'язку із з'ясуванням додаткових обставин.

Однак в судове засідання 22.10.2014 прибув представник ПАТ "Київміськбуд" - Нестор В.Р. який не підтримав вказане вище клопотання. Тому колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, щодо відмови в задоволенні клопотання.

Колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду справи в касаційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального і процесуального права при винесенні оспорюваного судового акта, знаходить необхідним у задоволенні касаційної скарги відмовити.

01.07.2014 Національна академія наук України, Інститут геологічних наук Національної академії наук України, ПАТ "Київміськбуд-1" ТОВ "ДІЛАЙВЕСТ" подали до господарського суду міста Києва спільну заяву про затвердження мирової угоди.

Відповідно ч.ч. 1-3 ст. 78 Господарського процесуального кодексу України, відмова позивача від позову, визнання позову відповідачем і умови мирової угоди сторін викладаються в адресованих господарському суду письмових заявах, що долучаються до справи. Ці заяви підписуються відповідно позивачем, відповідачем чи обома сторонами. До прийняття відмови позивача від позову або до затвердження мирової угоди сторін господарський суд роз'яснює сторонам наслідки відповідних процесуальних дій, перевіряє, чи є повноваження на вчинення цих дій у представників сторін. Мирова угода може стосуватися лише прав і обов'язків сторін щодо предмету позову.

Відповідно п. 3.19. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" одним із способів вирішення господарського спору є мирова угода сторін, яка може стосуватись лише прав і обов'язків сторін щодо предмета позову.

Господарський суд не затверджує мирову угоду, якщо вона не відповідає закону, або за своїм змістом вона є такою, що не може бути виконана у відповідності з її умовами, або якщо така угода остаточно не вирішує спору чи може призвести до виникнення нового спору. Мирова угода не може вирішувати питання про права і обов'язки сторін, які можуть виникнути у майбутньому, а також стосуватися прав і обов'язків інших юридичних чи фізичних осіб, які не беруть участі у справі або, хоча й беруть таку участь, але не є учасниками мирової угоди.

Умови мирової угоди повинні безпосередньо стосуватися предмета позову, що виключає зазначення в ній дій, коштів чи майна, які не відносяться до цього предмета. У зв'язку з цим, зокрема, не можуть включатися до мирової угоди умови щодо застосування неустойки (штрафу, пені) за невиконання її умов.

Отже, мирова угода - це договір, який укладається між сторонами з метою припинення спору та вирішення всіх спірних питань, за для яких і було подано позов, на умовах, погоджених сторонами. Мирова угода не приводить до вирішення спору по суті. Сторони не вирішують спору, а, досягнувши угоди між собою, припиняють спір. Така угода призводить до врегулювання спору шляхом визначення її сторонами певних дій, які та чи інша сторона угоди має вчинити.

У зв'язку з цим, укладення мирової угоди, як способу реалізації процесуальних прав, закріплених у вказаних вище процесуальних нормах, є правом сторони, яке, згідно процесуального закону, неможливо реалізувати тільки за наявності умов - якщо такі дії суперечать законодавству, або це призводить до порушення чиїх-небудь прав і охоронюваних законом інтересів.

У противному ж випадку, відмова у затвердженні мирової угоди сторін, буде вважатись порушенням їх процесуальних прав, встановлених законом.

Пунктом 7 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що господарський суд припиняє провадження у справі, якщо сторони уклали мирову угоду і вона затверджена господарським судом.

Господарськими судами встановлено, що 02.03.2003 Інститут геологічних наук Національної академії наук України та ПАТ "Київміськбуд-1" уклали договір про дольову участь у будівництві № 1 та додаткові угоди до нього № 1 від 08.02.2006 та № 2 від 03.01.2007.

Пунктом 14.4. додаткової угоди № 2 від 03.01.2007 до договору № 1 від 02.03.2003 сторони передбачили, що ПАТ "Київміськбуд" має право, шляхом укладення відповідних договорів (угод) щодо своєї частки в об'єкті, залучати на пайових чи інших, не заборонених чинним законодавством засадах, інших юридичних та/або фізичних осіб до участі у фінансуванні, проектуванні та будівництві об'єкта, самостійно визначаючи всі умови (у тому числі щодо ціни) вказаних договорів (угод).

Як встановлено судом апеляційної інстанції 25.12.2013 ПАТ "Київміськбуд" (сторона-1) та ТОВ "ДІЛАЙВЕСТ" (сторона-2) уклали інвестиційний договір, предметом якого є участь сторін у фінансуванні та будівництві об'єкта на умовах і в порядку, передбачених договором про дольову участь у будівництві №1 від 02.03.2003.

Суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що враховуючи наявність у ПАТ "Київміськбуд" права самостійно залучати до будівництва інших юридичних осіб, то залучений ним інвестор - ТОВ "ДІЛАЙВЕСТ" є зобов'язаною стороною у даних правовідносинах.

За ст. 28 Господарського процесуального кодексу України справи юридичних осіб в господарському суді ведуть їх органи, що діють у межах повноважень, наданих їм законодавством та установчими документами, через свого представника.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 03.06.2014 в порядку ст.24 господарського процесуального кодексу України залучено ТОВ "ДІЛАЙВЕСТ" іншим відповідачем у справі.

Тому апеляційний господарський суд також дійшов висновку, що ТОВ "ДІЛАЙВЕСТ" є стороною у даній справі, яка, наряду з іншими сторонами, користується правом щодо укладення мирової угоди.

Укладаючи мирову угоду сторони домовились не розривати спірний договір, а продовжити строк його дії до 31.12.2017 та про взяття ТОВ "ДІЛАЙВЕСТ" на себе зобов'язань щодо добудови об'єкту. На підставі чого апеляційний господарський суд дійшов висновку про те, що досягнення сторонами у мировій угоді домовленості щодо того, яким чином та в які строки будуть виконані умови договору дольової участі у будівництві від 02.03.2013 за №1, що це безпосередньо стосується предмету договору щодо розірвання такого договору у зв'язку з невиконанням його умов та застосування наслідків такого розірвання.

В касаційній скарзі заступник прокурора м. Києва посилається на порушення сторонами постанови Кабінету Міністрів України №296 від 11.04.2012, якою затверджено Порядок укладення державними підприємствами, установами, організаціями, а також господарськими товариствами, у статутному капіталі яких частка держави перевищує 50 відсотків, договорів про спільну діяльність, договорів комісії, доручення та управління майном.

Пунктом 1 Порядку визначено механізм укладення державними підприємствами, у статутному капіталі яких частка держави перевищує 50 відсотків, договорів про спільну діяльність, договорів комісії, доручення та управління майном.

Проте суд апеляційної інстанції встановив, що оспорюваний договір дольової участі у будівництві №1 від 02.03.2003 за своєю правовою природою не відноситься до договорів, механізм яких визначений вказаним вище Порядком, тому вказана постанова Кабінету Міністрів України №296 від 11.04.2012 не підлягає застосуванню до даних правовідносин.

Як вказано вище господарськими судами встановлено, що сторони уклали договір про дольову участь у будівництві 02.03.2003, а додатки до нього від 08.02.2006 та 03.01.2007. Вказана вище постанова Кабінету Міністрів України №296 прийнята 11.04.2012, тобто пізніше ніж сторони уклали договір про дольову участь та додатки до нього.

Відповідно ст.58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

Зважаючи на викладене, колегія суддів вважає, що господарськими судами дана правильна юридична оцінка обставинам справи, тому судові рішення відповідають чинному законодавству України та обставинам справи і підстав для їх скасування немає.

На підставі викладеного, керуючись ст. 1115, п.1 ст. 1119, ст.11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ :

В задоволенні касаційної скарги відмовити.

Постанову від 03.09.2014 Київського апеляційного господарського суду зі справи №910/9751/13 залишити без змін.

Головуючий В.С.Божок

Судді Т.Ф. Костенко

О.М. Сибіга