Історія справи

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 серпня 2016 року Справа № 916/1686/15

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючого судді Мамонтової О.М.

суддів Ємельянова А.С.

Львова Б.Ю.

За участю представників сторін:

від позивача Горьова Н.М. (дов. від 14.01.16р.)

від відповідача не з'явилися

розглянувши касаційну скаргу Селекційно-генетичного інституту - Національного центру насіннєзнавства та сортовивчення на рішення господарського суду Одеської області від 03.02.16р. та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 22.03.16р.

у справі № 916/1686/15

за позовом ТОВ "Інфокс" в особі філії "Інфоксводоканал", м. Одеса

до Селекційно-генетичного інституту - Національного центру насіннєзнавства та сортовивчення, м. Одеса

про стягнення 105780, 21 грн.

В С Т А Н О В И В:

Рішенням господарського суду Одеської області від 03.02.16р. у справі № 916/1686/15 (суддя Мостепаненко Ю.І.) позов задоволено частково, з відповідача на користь позивача стягнуто 80991,09 грн. заборгованості за послуги водовідведення за скид зливових стоків, 3152,53 грн. 3% річних та 21377,51 грн. інфляційних нарахувань; в решті позову - відмовлено.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 22.03.16 (головуючий Величко Т.А., судді Бєляновський В.В., Поліщук Л.В.) вказане рішення залишено без змін.

Не погоджуючись з прийнятими судовими актами, відповідач звернувся з касаційною скаргою, в якій просить рішення від 03.02.16р. та постанову від 22.03.16р. скасувати, а справу направити на новий розгляд. В обґрунтування касаційної скарги заявник посилається на порушення судами норм матеріального та процесуального права, зокрема, п.1 ч.2 ст. 11, ч.1 ст. 92, ч.1 ст. 526, ч.1 ст.628 ЦК України, ч.1, 4 ст. 179, ч.1 ст.180, ст.193 ГК України, ст. ст. 4-2, 4-3, 32 -36, 43 ГПК України.

Згідно протоколу автоматичної зміни складу колегії суддів від 18.08.16р. розгляд касаційної скарги здійснюється колегією суддів у складі: головуючий суддя - Мамонтова О.М., судді Ємельянов А.С., Львов Б.Ю.

Колегією суддів відхилено клопотання відповідача про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, подане 15.08.16р., пізніше як за сім днів до дня проведення засідання, призначеного на 22.08.16р., тобто, з порушенням строку, визначеного ч.2 ст. 74 1 ГПК України.

Колегія суддів Вищого господарського суду України, на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши застосування судами норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на слідуюче.

Судами попередніх інстанцій встановлено наступне.

12.02.13р. між ТОВ "Інфокс" в особі філії "Інфоксводоканал" (Виробник) та Селекційно-генетичним інститутом - Національного центру насіннєзнавства та сортовивчення (Споживач) укладено договір про надання послуг централізованого водопостачання і водовідведення (бюджет) № 4059/2, за умовами п. 1.1 якого виробник надає послуги по централізованому водопостачанню (подача холодної питної води на об'єкти споживача), а також по централізованому водовідведенню (приймання стічних вод холодного та гарячого водопостачання, зливових, ненормативно-очищених стічних вод, стічних вод від свердловин і шахтних колодязів, що скидаються споживачем в систему комунальної каналізації), відповідно до дислокації об'єктів (додаток № 1). Послуги по прийому стоків надаються: а) у розмірах згідно розрахованих водогосподарських балансів або визначаються приладами обліку води; б) у межах показників якості, встановлених для "Споживачів" "Правилами прийому стічних вод".

Пунктом 2.4.15 споживач зобов'язався вчасно та у повному обсязі сплачувати послуги водопроводу і каналізації, скидання ненормативно-очищених стоків та інші платежі, передбачені "Правилами водокористування", "Правилами прийому стічних вод" та іншими умовами договору.

Облік спожитої холодної води та скинутих стоків, а також холодної води, що йде на гаряче водопостачання та водовідведедння гарячої води здійснюється за показами приладів обліку води та стоків, встановлених на об'єктах споживача або згідно водогосподарського балансу (п.3.1).

Оплата послуг водопостачання і водовідведення проводиться щомісячно до 30 числа поточного місяця, шляхом перерахування коштів на поточний рахунок виробника. Оплата проводиться по тарифам, затвердженим у встановленому чинним законодавством порядку (п. п. 3.2 і 3.3).

Пунктом 3.5 сторони погодили, що споживач отримує рахунок за надані послуги водокористування до 20 числа поточного місяця. Разом з рахунком надається акт приймання-надання послуг водокористування, який підписується представниками обох сторін. Згідно рахунку та акту приймання-надання послуг споживач протягом 10 банківських днів повинен провести оплату за надані виробником послуги водокористування. У разі неотримання рахунка на оплату в зазначений термін, рахунки (дебітові повідомлення) направляються на адресу споживача поштою, відповідно до реквізитів, що вказуються споживачем у договорі, або вручається представникові споживача.

Споживач зобов'язаний письмово довести до відома служби "Водозбут" про неотримання рахунку за надані послуги водопостачання та водовідведення (п.3.6.)

Відповідно п. 3.8, обсяги стоків, що відводяться від споживача, приймаються рівними обсягам спожитої води або визначаються за показниками приладу обліку стоків згідно п. п. 3.14, 5.29 "Правил водокористування".

Обсяг скинутих споживачем зливових стоків, визначається розрахунковим шляхом у відповідності до п. 4. 10 "Правил водокористування" і ДСТУ 3013-95 (п. 3.9).

Договір діє з моменту підписання і до 31.12.13р. в частині надання послуг водопостачання та водовідведення. В частині надання послуг водопостачання та водовідведення договір може бути продовженим на наступний рік, якщо за місяць до закінчення його строку сторони не досягнуть згоди щодо внесення змін або припинення його дії, а в частині розрахунків за отримані послуги водопостачання та водовідведення - до повного погашення заборгованості (п.7.4).

Згідно п. 7.5, умови договору застосовуються до відносин між сторонами, які виникли з початку бюджетного року - 01.01.13р.

Відповідно додатку № 1, дислокація об'єктів відповідача, що користуються послугами централізованого водопостачання-водовідведення - м. Одеса, 36, вул. Овідіопольська дорога, 3.

За актом № 1397-ТИ від 27.06.02р. підписаним представником Комунального підприємства "Одесаводоканал" і головним інженером Селекційно-генетичного інституту - Національного центру насіннєзнавства та сортовивчення встановлено, що площа забудови інституту (F заб.) - 1,8689 га, площа удосконалених покриттів (F уд. покр.) - 0,9731 га, система каналізації - загальносплавна; за актом № 1150-ТИ від 21.05.03р. - ливневі стоки в період дощів і сніготанення - 1,71 га (з урахуванням коефіцієнта стоку для водонепроникних поверхонь ц=0,6) поcтупають в міську систему каналізації (а.с. 24-25, т.1).

У період з січня 2013р. по грудень 2014р. позивачем надано послуги з водовідведення зливових стоків на загальну суму 80991,09 грн., про що складено акти приймання - надання послуг, які разом з рахунками на оплату були направлені відповідачу.

Розрахунок скиду зливових стоків здійснено позивачем на підставі довідок Гідрометеорологічного центру Чорного та Азовського морів про кількість опадів у відповідні періоди (а. с. 28-51, т.1), з урахуванням площі, зазначеної в актах № 1397-ТИ від 27.06.02р., № 1150-ТИ від 21.05.03р., характеру каналізації (загальносплавна), тарифів на водовідведення, встановлених Постановами Національної комісії регулювання ринку комунальних послуг України від 30.09.11р. № 182 та від 13.06.14р. № 657. Обсяг скиду зливових стоків визначався за формулою, яка використовувалася відповідно до Державного стандарту України 3013-95 "Гідросфера. Правила контролю за відведенням дощових та снігових стічних вод з територій міст та промислових підприємств", затвердженого наказом Держстандарту України від 23.02.95р. № 58 (п.7.3 стандарту).

21.04.15р. ТОВ "Інфокс" в особі філії "Інфоксводоканал" звернулося до Селекційно-генетичного інституту - Національного центру насіннєзнавства та сортовивчення з позовом про стягнення 80991,09 грн. заборгованості за послуги з водовідведення (скид зливових стоків) за договором № 4059/2 від 12.02.13р. у період з 01.01.13р. по 01.01.15р., 3152, 53 грн. 3 % річних та 21636, 59 грн. інфляційних втрат.

Рішенням господарського суду Одеської області від 03.02.16р., залишеним без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 22.03.16р., позов задоволено частково, з відповідача на користь позивача стягнуто 80991,09 грн. заборгованості за послуги водовідведення за скид зливових стоків, 3152,53 грн. 3% річних, та 21377,51 грн. інфляційних нарахувань (за здійсненим судом перерахунком); в решті позову - відмовлено.

Пунктом першим статті 193 Господарського Кодексу України та статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно ч.1 ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона - виконавець, зобов'язується за завданням другої сторони - замовника, надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Частина 1 ст. 903 ЦК України встановлює обов'язок замовника оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором, якщо останнім передбачено надання такої послуги за плату.

Частиною 2 ст. 625 ЦК України визначено, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України № 190 від 27.06.08р. затверджені Правила користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України (далі - Правила № 190), зареєстровані в Міністерстві юстиції України 07.10.08р. за № 936/15627, якими визначено порядок користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення населених пунктів України. Правила № 190 є обов'язковими для всіх юридичних осіб незалежно від форм власності і підпорядкування та фізичних осіб-підприємців, що мають у власності, господарському віданні або оперативному управлінні об'єкти, системи водопостачання та водовідведення, які безпосередньо приєднані до систем централізованого комунального водопостачання та водовідведення і з якими виробником укладено договір на отримання питної води, скидання стічних вод.

Пунктом 1.4 Правил № 190 передбачено, що приймання стічних вод від підприємств, установ, організацій до системи централізованого водовідведення здійснюється відповідно до Правил приймання стічних вод підприємств у комунальні та відомчі системи каналізації населених пунктів України, затверджених наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 19.02.02 р. № 37, зареєстровані в Міністерстві юстиції України 26.04.02р. за N 403/6691 (далі - Правила приймання № 37), а також місцевих правил приймання стічних вод підприємств у систему каналізації населеного пункту.

Стічні води підприємств - усі види стічних вод, що утворилися внаслідок їхньої діяльності після використання води в усіх системах водопостачання (господарсько-питного, технічного, гарячого водопостачання тощо), а також поверхневі та дощові води з території підприємства (з урахуванням субабонентів) (абз.11 п. 1.4 Правил приймання № 37).

Згідно Держстандарту 3013-95 "Гідросфера" "Правила контролю за відведенням дощових та снігових стічних вод з території міст та промислових підприємств", що затверджені наказом Держстандарста України від 23.02.1995р. № 58, даний Держстандарт розповсюджується на правила контролю за відведенням дощових та снігових стічних вод з території міст та промислових підприємств. П. 7.3 Держстандарту 3013-95 містить формулу для розрахунку загального об'єму дощових вод, що стікає з території водозбірних басейнів: Wд =10 х Нд х УF ц, де: Wд - об'єм ливневого стоку, м3, Нд - шар опадів мм (за даними Гідрометцентру), F - площа басейну водозабору, га, ц - коефіцієнт стоку для водонепроникних поверхонь.

Відповідно п. 4.10 Правил № 190 (в редакції від 24.10.12р., чинній на момент укладення договору), середньорічний об'єм стічних вод, що утворюється внаслідок випадання атмосферних опадів, сніготанення та здійснення поливально-мийних робіт під час прибирання територій (далі - поверхневі стічні води), ОР, і неорганізовано потрапляє в мережі водовідведення споживачів або через дощозбірники і колодязі на мережах водовідведення, які розташовані на території споживачів, у мережі водовідведення виробника, як при загальносплавній, так і при роздільній системі водовідведення, визначається за формулою: ОР = ОД + ОС + ОПМ, де ОР - середньорічний об'єм поверхневих стічних вод, м3/рік; ОД - середньорічний об'єм дощових вод, м3/рік; ОС - середньорічний об'єм снігових вод, м3/рік; ОПМ - середньорічний об'єм поливально-мийних вод, м3/рік.

За приписами ч. 1 ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

У відповідності до ч. 2 ст. 1117 ГПК України касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Судами встановлено, що 12.02.13р. між сторонами укладено договір про надання послуг централізованого водопостачання і водовідведення, пунктами 3.2 і 3.3 якого відповідач зобов'язався проводити оплату наданих послуг до 30 числа поточного місяця згідно затверджених тарифів на підставі отриманих ним до 20 числа рахунків та актів приймання-надання послуг водокористування; cторони погодили, що обсяг скинутих споживачем зливових стоків, визначається розрахунковим шляхом у відповідності до п. 4.10 "Правил водокористування" і ДСТУ 3013-95 (п. 3.9 договору). У період з січня 2013р. по грудень 2014р. позивачем надано відповідачу послуги водовідведення зливових стоків на загальну суму 80991,09 грн., за які останній у строк, передбачений договором не розрахувався. Як встановлено судами, розрахунок позивача відповідає умовам договору та чинному законодавству. Судами зазначено, що під час нового розгляду справи відповідачем не було подано жодних доказів, які б підтверджували, що площа території (забудови, удосконалених покриттів), вказана в актах № 1397-ТИ, № 1150-ТИ не відповідає дійсності чи є іншою, відповідач не звертався до позивача із заявою про зміну площі водозбору, а тому суди обґрунтовано стягнули суму боргу, з урахуванням 3 % річних та інфляційних втрат на підставі ч.2 ст. 625 ЦК України, за власним перерахунком.

Враховуючи викладене, колегія вважає, що оскаржені рішення і постанова прийняті з дотриманням норм матеріального та процесуального права, відтак, підлягають залишенню в силі.

Керуючись ст.ст. 1117, 1119 - 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Селекційно-генетичного інституту - Національного центру насіннєзнавства та сортовивчення залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Одеської області від 03.02.16р. та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 22.03.16р. у справі № 916/1686/15 залишити без змін.

Головуючий суддя О. М.Мамонтова

Судді: А .С. Ємельянов

Б. Ю. Львов