Історія справи

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 липня 2015 року Справа № 5026/1937/2012

Вищий господарський суд України у складі колегії:

Головуючого:Студенця В.І.,суддів:Васищака І.М.; Харченка В.М.,за участю представників сторін стягувача - Мазур І.О.; боржника - не з'явився; ВДВС - не з'явився;розглянувши касаційну скаргу Центрального відділу державної виконавчої служби Черкаського міського управління юстиціїна постановуКиївського апеляційного господарського суду від12.05.2015та на ухвалуГосподарського суду Черкаської області від18.02.2015за скаргою Антимонопольного комітету Українина дії Центрального відділу державної виконавчої служби Черкаського міського управління юстиціїу справі № 5026/1937/2012за позовомАнтимонопольного комітету УкраїнидоТовариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Рітейл К"простягнення коштів

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Господарського суду Черкаської області від 12.02.2013 задоволено позов Антимонопольного комітету України до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Рітейл К" (далі - ТОВ "Торговий дім "Рітейл К"). Стягнуто з ТОВ "Торговий дім "Рітейл К" 133 668, 92 грн пені в доход державного бюджету України.

На примусове виконання рішення Господарського суду Черкаської області від 12.02.2013 судом 26.02.2013 було видано наказ.

Антимонопольний комітет України звернувся до Господарського суду Черкаської області із скаргою на постанову Центрального відділу державної виконавчої служби Черкаського міського управління юстиції від 23.01.2015 ВП № 44265903 про повернення виконавчого документа стягувачеві.

Ухвалою Господарського суду Черкаської області (суддя Єфіменко В.В.) від 18.02.2015 скаргу Антимонопольного комітету України задоволено повністю. Суд визнав постанову Центрального відділу державної виконавчої служби Черкаського міського управління юстиції від 23.01.2015 № 44265903 про повернення виконавчого документа стягувачеві - наказу господарського суду від 26.02.2013 - недійсною, а бездіяльність Центрального відділу державної виконавчої служби Черкаського міського управління юстиції при виконанні судового рішення господарського суду від 12.02.2013 за наказом від 26.02.2013 у справі № 03/5026/1937/2012 - незаконною. Зобов'язав Центральний відділ державної виконавчої служби Черкаського міського управління юстиції здійснити виконавчі дії, передбачені Законом України "Про виконавче провадження", на виконання судового рішення господарського суду від 12.02.2012 за наказом від 26.02.2013.

Постановою Київського апеляційного господарського суду (колегія судів у складі: головуючий суддя Ропій Л.М., судді Калатай Н.Ф., Рябуха В.І.) від 12.05.2015 ухвалу Господарського суду Черкаської області від 18.02.2015 залишено без змін.

Не погоджуючись з постановою Київського апеляційного господарського суду від 12.05.2015 та ухвалою Господарського суду Черкаської області від 18.02.2015, Центральний відділ державної виконавчої служби Черкаського міського управління юстиції подав касаційну скаргу, в якій просить оскаржувані судові рішення скасувати і прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні скарги повністю.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 08.07.2015 касаційну скаргу Центрального відділу державної виконавчої служби Черкаського міського управління юстиції прийнято до провадження та призначено до розгляду на 22.07.2015.

На адресу суду від Центрального відділу державної виконавчої служби Черкаського міського управління юстиції 17.07.2015 надійшло клопотання про розгляд справи без участі його представника.

Антимонопольним комітетом України було подано відзив на касаційну скаргу Центрального відділу державної виконавчої служби Черкаського міського управління юстиції, в якому стягувач просив оскаржувані судові рішення залишити без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.

Відповідно до розпорядження Секретаря четвертої судової палати Вищого господарського суду України від 21.07.2015 № 05-05/1179 для розгляду касаційної скарги Центрального відділу державної виконавчої служби Черкаського міського управління юстиції на постанову Київського апеляційного господарського суду від 12.05.2015 зі справи № 5026/1937/2012, сформовано колегію суддів у такому складі: суддя Студенець В.І. - головуючий, судді Васищак І.М., Харченко В.М.

Колегія суддів, розглянувши наявні матеріали, заслухавши пояснення представника стягувача, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування норм матеріального і процесуального права вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Постановою головного державного виконавця Центрального відділу державної виконавчої служби Черкаського міського управління юстиції від 05.08.2014 ВП№44265903 було відкрито виконавче провадження про примусове виконання наказу Господарського суду Черкаської області від 26.02.2013.

Державним виконавцем Центрального відділу державної виконавчої служби Черкаського міського управління юстиції 23.01.2015 було прийнято постанову ВП № 44265903 про повернення виконавчого документу стягувачу у зв'язку з відсутністю у боржника майна, на яке може бути звернено стягнення, а здійснені державним виконавцем заходи щодо розшуку такого майна виявилось безрезультатним, а також неможливо встановити місцезнаходження боржника на підставі п. 2 ч. 1 ст. 47, ст. 50 Закону України "Про виконавче провадження".

Не погодившись з діями державного виконавця, Антимонопольний комітет України звернувся до Господарського суду Черкаської області зі скаргою на дії виконавчої служби, просив визнати неправомірними дії Центрального відділу державної виконавчої служби Черкаського міського управління юстиції з винесення постанови від 23.01.2015 ВП № 44265903 про повернення виконавчого документу стягувачу.

В обґрунтування скарги Антимонопольний комітет України посилався на те, що при примусовому виконанні рішення суду по даній справі державна виконавча служба не вжила всіх необхідних заходів з виконання виконавчого провадження, що передбачені ст. ст. 11, 40 та 75 Закону України "Про виконавче провадження".

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 47 Закону України "Про виконавче провадження" виконавчий документ, на підставі якого відкрито виконавче провадження, за яким виконання не здійснювалося або здійснено частково, повертається стягувачу у разі, якщо у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернуто стягнення, а здійснені державним виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними.

Згідно із ст. 11 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Державний виконавець, зокрема здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення (далі - виконавчий документ), у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом.

Державний виконавець у процесі здійснення виконавчого провадження, серед іншого, має право: з метою захисту інтересів стягувача одержувати безоплатно від органів, установ, організацій, посадових осіб, сторін та учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, у тому числі конфіденційну; безперешкодно входити до приміщень і сховищ, що належать боржникам або зайняті ними, проводити огляд зазначених приміщень і сховищ, у разі необхідності примусово відкривати та опечатувати такі приміщення і сховища; накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в установленому законодавством порядку; накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають на рахунках і вкладах у банках, інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей.

Пунктом 3.12 Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 № 512/5, передбачено, що організацію розшуку боржника - юридичної особи та майна боржника чи інформації про місце отримання боржником доходів державний виконавець здійснює шляхом направлення запитів до органів державної податкової служби, Державної реєстраційної служби України, банків, Державної автомобільної інспекції Міністерства внутрішніх справ України, Державної казначейської служби України, Державного агентства земельних ресурсів, бюро технічної інвентаризації, нотаріату, органів статистики тощо або перевірки інформації за даними електронних баз даних та реєстрів, що містять інформацію про майно чи доходи боржника, а також за даними інших джерел інформації як офіційних, так і неофіційних (засобів масової інформації, мережі Інтернет тощо). Крім того, державний виконавець здійснює вихід за місцезнаходженням (місцем проживання) боржника.

Судом апеляційної інстанції, зокрема встановлено, що ВП № 44265903 з виконання наказу Господарського суду Черкаської області від 26.02.2013 № 03/5026/1937/2012 включено до зведеного виконавчого провадження.

На запити органу Державної виконавчої служби були такі повідомлення: Головним управлінням юстиції у Черкаській області від 05.05.2014 повідомлено, що зазначеною юридичною особою не зареєстровані автотранспортні засоби та для уточнення інформації рекомендовано звернутися із запитом до відповідного районного відділу ДАІ у місті Черкаси; листом від 28.05.2014 № 01-09/3842 Управління Держземагенства у Черкаському районі Черкаської області повідомлено, що згідно із державною статистичною звітністю станом на 01.01.2014 ТОВ "Торговий дім "Рітейл К", як землекористувач, не обліковується; для отримання повної вказаної в листі інформації необхідно звернутися до реєстраційної служби Черкаського районного управління юстиції Черкаської області, на яку покладено обов'язки реєстрації прав на нерухоме майно, в т.ч. право на земельні ділянки, також із наданої копії платіжної вимоги за № 1441, виставленої органом Державної виконавчої служби в банківські установи на рахунки боржника, в банк АБ "Укргазбанк" вбачається, що здійснено часткове списання коштів на суму 26 197,16 грн, невиконаний залишок платіжної вимоги № 1441 у сумі 882 814,16 грн, щодо виставлених інших платіжних вимог, то вони повернуті без виконання, у зв'язку із відсутністю коштів на рахунку платника; платіжні вимоги №№ 1428, 1429, 1430, 1431, 1970, 1971, 1972, 1973, 1974, 1975, 1983 повернуті, у зв'язку з накладенням на кошти клієнта арешту згідно з іншим документом; згідно із листом ПАТ "КБ "Експобанк" від 06.11.2014 № 1103/829 постанову про арешт коштів боржника обліковано на позабалансовому рахунку, здійснено накладення арешту на кошти, у межах суми 909 011, 32 грн., залишок коштів на рахунку для виконання постанови - відсутній; листом від 16.12.2013 № 148/04-БТ ПАТ "Марфін Банк" повідомлено про виконання постанови про накладення арешту на кошти боржника та про відсутність коштів на його рахунках, ПАТ "Полтава -Банк" листом від 10.12.2013 № 002-004/480 повернуто без виконання постанову про арешт коштів боржника, у зв'язку із закриттям; листом від 26.03.2014 № 43-8-1/3784 АТ "Райффайзен Банк Аваль" повернуто постанову про арешт коштів боржника, як повторно надіслану, оскільки банком прийнято аналогічну постанову 24.03.2014; згідно із витягом із Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію обтяження станом на 16.05.2014, накладено арешт на нерухоме майно органом Державної виконавчої служби, яке належить боржнику - предмет обтяження: все нерухоме майно в межах суми 8 684, 05 грн.; 09.09.2014 складено акт державного виконавця про перевірку майнового стану боржника за адресою: м. Черкаси, вул. М. Красовського, буд.8, постановою про арешт коштів боржника від 11.09.2014 ВП № 44266257 накладено арешт на кошти, що містяться на рахунках боржника; листами від 17.09.2014 № Р1-02-03-1-0/1175 АТ Райффайзен Банк Аваль та від 16.09.2014 № 22-21/28375 АТ "УкрСиббанк", АБ "Укргазбанк" від 16.09.2014 № 5-130/23-22-17-БТ, АТ "Перший український банк" листом від 15.09.2014 № 1876, ПАТ "Марфін банк" листом від 19.09.2014 № 94/04-БТ повідомлено про прийняття до виконання постанови про арешт коштів боржника та недостатність, відсутність, відповідно коштів боржника, для виконання постанови; згідно із інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, станом на 22.09.2014, постановою органу Державної виконавчої служби від 18.03.2014 накладено арешт на нерухоме майно боржника.

На підставі встановлених фактичних обставин справи, суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що органом Державної виконавчої служби не вжито усіх заходів примусового виконання рішення Господарського суду Черкаської області від 12.02.2013, передбачених Законом України "Про виконавче провадження", а саме пунктами 11, 13, 16, 18 ч. 3 ст. 11, ч. 2 ст. 40, ч.ч. 2, 3 ст. 75, отже, виконавчий документ - наказ Господарського суду Черкаської області від 26.02.2013 № 3/5026/1937/2012, було повернуто органом Державної виконавчої служби передчасно та безпідставно.

З урахуванням викладеного колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій щодо наявності правових підстав для задоволення скарги Антимонопольного комітету України.

Відповідно до ч. 1 ст. 1212 ГПК України скарги на дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів можуть бути подані стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти днів з дня вчинення оскаржуваної дії, або з дня, коли зазначеним особам стало про неї відомо, або з дня, коли дія мала бути вчинена.

Згідно із ст. 11113 ГПК України ухвали місцевого та апеляційного господарського суду можуть бути оскаржені в касаційному порядку у випадках, передбачених частиною першою статті 106 цього Кодексу.

Касаційні скарги на ухвали місцевого або апеляційного господарських судів розглядаються у порядку, передбаченому для розгляду касаційних скарг на рішення місцевого господарського суду, постанови апеляційного господарського суду.

Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права (ч.1 ст. 1117 ГПК України).

Доводи Центрального відділу державної виконавчої служби Черкаського міського управління юстиції, викладені у касаційній скарзі, колегія суддів вважає необґрунтованими та такими, що не спростовують висновків судів попередніх інстанцій..

З урахуванням меж перегляду справи вважає, що під час розгляду справи судами попередніх інстанцій було правильно застосовано норми процесуального права, а тому відсутні підстави для зміни чи скасування оскаржуваних судових рішень.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119 - 11111, 1212 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Центрального відділу державної виконавчої служби Черкаського міського управління юстиції залишити без задоволення, а постанову Київського апеляційного господарського суду від 12.05.2015 та ухвалу Господарського суду Черкаської області від 18.02.2015 у справі № 5026/1937/2012 - без змін.

Головуючий - суддя Студенець В.І.

Судді: Васищак І.М.

Харченко В.М.