Історія справи

Постанова ВГСУ від 22.07.2014 року у справі №б-50/230-09

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 липня 2014 року Справа № Б-50/230-09 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого:Панової І.Ю.,суддів:Запорощенка М.Д., Погребняка В.Я.,розглянувши касаційну скаргу ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "Комплекс Технолоджи" арбітражного керуючого Кізленка Вадима Андрійовичана ухвалу та постанову у справігосподарського суду Харківської області від 18.03.2014 Харківського апеляційного господарського суду від 28.04.2014 № Б-50/230-09 господарського суду Харківської областіза заявоюТовариства з обмеженою відповідальністю "Комплекс Технолоджи"провизнання банкрутом

за участю представників сторін: ліквідатор Товариства з обмеженою відповідальністю "Комплекс Технолоджи" - арбітражний керуючий Кізленко В.А.

ВСТАНОВИВ :

Ухвалою господарського суду Харківської області від 18.03.2014 у справі № Б-50/230-09 відкладено розгляд звіту ліквідатора на 22.04.2014 о(об) 12:00 м. Харків, пл. Свободи 5 Держпром 8-й під'їзд, к. 111.

Зобов'язано ліквідатора вжити заходів щодо завершення ліквідаційної процедури, надати суду повний звіт разом з документами у відповідності до ст. 32 Закону про банкрутство.

Попереджено арбітражного керуючого Кізленко Вадима Андрійовича про обов'язковість дотримання ним при здійсненні повноважень арбітражного керуючого вимог Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом". Крім того, попереджено ліквідатора Кізленко В.А. про звільнення в разі невиконання вимог суду.

Повідомлено державний орган з питань банкрутства про зазначені в даній ухвалі порушення вимог Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", які були допущені арбітражним керуючим Кізленко В.А.

Зобов'язано відділ з питань банкрутства Головного управління юстиції у Харківській області вжити необхідних організаційно-правових заходів з метою перевірки та контролю діяльності арбітражного керуючого (ліквідатора) Кізленко В.А.

Зобов'язано відділ з питань банкрутства Головного управління юстиції у Харківській області про вжиті заходи повідомити господарський суд Харківської області в строк до 02.04.2014.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 28.04.2014 у справі № Б-50/230-09 апеляційну скаргу арбітражного керуючого Кізленко Вадима Андрійовича залишено без задоволення, ухвалу господарського суду Харківської області від 18.03.2014 у справі № Б-50/230-09 залишено без змін.

Не погоджуючись із рішеннями судів попередніх інстанцій, ліквідатор ТОВ "Комплекс Технолоджи" арбітражний керуючий Кізленко В.А. звернувся до Вищого господарського суду України із касаційною скаргою, просив скасувати постанову Харківського апеляційного господарського суду від 28.04.2014 у справі № Б-50/230-09 і прийняти нове рішення, яким задовольнити апеляційну скаргу, а саме - скасувати ухвалу господарського суду Харківської області від 18.03.2014 у справі № Б-50/230-09, в частині, в якій: - зобов'язано ліквідатора вжити заходів щодо завершення ліквідаційної процедури, надання суду повного звіту разом з документами у відповідності до ст. 32 Закону про банкрутство;

- повідомлено державний орган з питань банкрутства про зазначені в даній ухвалі порушення вимог Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", які були допущені арбітражним керуючим Кізленко В.А.;

- зобов'язано відділ з питань банкрутства Головного управління юстиції у Харківській області вжити необхідних організаційно-правових заходів з метою перевірки та контролю діяльності арбітражного керуючого (ліквідатора) Кізленко В.А.;

- зобов'язано відділ з питань банкрутства Головного управління юстиції у Харківській області про вжиті заходи повідомити господарський суд Харківської області в строк до 02.04.2014, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, зокрема, ч. 5 ст. 3-1, ч. 8 ст. 13, ст. 32 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ст. 43, ч. 2 ст. 101 ГПК України.

Переглянувши у касаційному порядку прийняті у даній справі судові акти, на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши застосування господарськими судами норм матеріального та процесуального права, Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню, з огляду на таке.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що ухвалою господарського суду Харківської області від 31.12.2009 порушено провадження у справі № Б-50/230-09 про банкрутство ТОВ "Комплекс Технолоджи".

Постановою господарського суду Харківської області від 15.02.2011 у справі № Б-50/230-09 визнано ТОВ "Комплекс Технолоджи" банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру; призначено ліквідатором ТОВ "Комплекс Технолоджи" арбітражного керуючого Капустіна В.В.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 29.05.2012 у справі № Б-50/230-09 звільнено арбітражного керуючого Капустіна В.В. від виконання обов'язків ліквідатора ТОВ "Комплекс Технолоджи"; призначено ліквідатором боржника арбітражного керуючого Єрьоміну О.Ю.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 23.01.2013 у справі № Б-50/230-09 звільнено від обов'язків ліквідатора ТОВ "Комплекс Технолоджи" арбітражного керуючого Єрьоміну О.Ю.; призначено ліквідатором банкрута арбітражного керуючого Кізленка Вадима Андрійовича.

Постановою Вищого господарського суду України від 02.07.2013 постанову Харківського апеляційного господарського суду від 21.03.2013 та ухвалу господарського суду Харківської області від 23.01.2013 залишено в силі, справу повернуто до господарського суду на подальший розгляд.

Суд першої інстанції в оскаржуваній ухвалі зазначив, що ухвалою суду від 19.09.2013 відкладено розгляд звіту ліквідатора, оскільки попередній ліквідатор Єрьоміна О.Ю. передала матеріали по ліквідації ТОВ "Комплекс-Технолоджи" лише через 4 місяці після винесення ухвали суду про її звільнення. Крім того, ліквідатор посилався на те, що ліквідаційну процедуру не може бути завершено до розгляду господарським судом заяви про визнання торгів з продажу майна банкрута недійсними, поданою ПАТ "ПроКредитБанк".

Ухвалами суду від 05.11.2013, 21.11.2013 та від 28.01.2014 відкладено розгляд звіту ліквідатора, в зв'язку з його неявкою в судове засідання та ненаданням звіту ліквідатора про здійснені заходи.

Господарський суд в судовому засідання 18.03.2014 встановив, що ліквідатор особисто знову не з'явився, вимоги ухвал суду від 05.11.2013, від 28.11.2013, від 28.01.2014 не виконав, про причину неявки суду не повідомив, про час та місце слухання справи повідомлений належним чином, звіт ліквідатора у порядку ст. 32 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" та документи, що підтверджують виконання ліквідаційної процедури по банкруту не представив, чим порушив вимоги ч. 12 ст. 30 Закону про банкрутство, хоча неодноразово ухвалами суду був попереджений про відповідальність за невиконання вимог суду.

Також суд першої інстанції встановив, що ліквідатором вимоги постанови суду від 15.02.2011 не виконані в повному обсязі, до матеріалів справи не надано жодного звіту.

Суд першої інстанції, керуючись ч. 6 ст. 3-1, ст. 25, ч. 12 ст. 30 Закону про банкрутство, дійшов висновку, що ліквідатором Кізленко В.А. приписи Закону та постанови суду про визнання боржника банкрутом виконані не були, звіт ліквідатора та інші належні документи у порядку ч. 1 ст. 32 Закону стосовно проведення ліквідаційної процедури по банкрутству суду не надані. Зазначені обставини, на думку господарського суду, свідчать про неналежне виконання ліквідатором Кізленко В.А. своїх обов'язків, які, зокрема, передбачені ст.ст. 3-1, 23, 25, 31 Закону про банкрутство.

Також, керуючись абз. 2 ч. 8 ст. 3-1 Закону про банкрутство, п. 41 Указу Президента України № 395/2011 від 06.04.2011 "Про затвердження Положення про Міністерство юстиції України", Порядком контролю за діяльністю арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів), затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 15.01.2013 за № 113/5, суд першої інстанції дійшов висновку, що дана ухвала також підлягає направленню відділу з питань банкрутства Головного управління юстиції у Харківській області для повідомлення про зазначені в даній ухвалі порушення та вжиття відповідних організаційно-правових заходів з метою здійснення контролю за відповідністю діяльності арбітражного керуючого Кізленко В.А.

Не погодившись із винесеною ухвалою суду першої інстанції від 18.03.2014, ліквідатор ТОВ "Комплекс Технолоджи" арбітражний керуючий Кізленко В.А. звернувся із апеляційною скаргою до Харківського апеляційного господарського суду.

Суд апеляційної інстанції переглядаючи ухвалу суду першої інстанції в оскаржуваній постанові встановив, що документи, які стосуються проведення ліквідаційної процедури, ліквідатор Кізленко В.А. отримав від попереднього ліквідатора Єрьоміної О.Ю. 16.04.2013, тобто майже через 3 місяці після винесення ухвали місцевим господарським судом про заміну ліквідатора.

Разом з тим, колегія суддів апеляційної інстанції зазначила, що протягом зазначеного періоду арбітражним керуючим не вжито жодних заходів щодо самостійного отримання інформації про майно банкрута, зокрема не направлено запитів до відповідних уповноважених державних та банківських установ; заходів, спрямованих на повернення незаконно проданого майна боржника ліквідатором не вчинено, заяву про оскарження результатів аукціону з продажу майна банкрута арбітражним керуючим до місцевого господарського суду подано лише 30.09.2013.

Суд апеляційної інстанції встановив, що вперше ліквідатор інформував суд про здійснення ліквідаційної процедури 10.09.2013, тобто після спливу 5 місяців після отримання документів від попереднього ліквідатора, коли звіт ліквідатора станом на 05.09.2013 був поданий до суду.

Аналізуючи поданий ліквідатором звіт, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку, що даний звіт не відповідає вимогам, встановлених статтею 32 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", не містить жодних відомостей про вчинені дії ліквідатора, спрямовані на виконання постанови суду про визнання боржника банкрутом, повернення майна боржника та завершення ліквідаційної процедури банкрута, а є формальним описом переписки з колишнім ліквідатором щодо отримання документації ТОВ "Комплекс Технолоджи".

Також суд апеляційної інстанції встановив, що ухвалами господарського суду Харківської області від 05.11.2013, 28.11.2013, 28.01.2014 розгляд справи відкладався у зв'язку з відсутністю ліквідатора Кізленко В.А. в судових засіданнях та невиконання вимог постанови суду від 15.02.2011 та попередніх ухвал, якими було зобов'язано ліквідатора надати суду повний звіт про здійснені заходи та визнано явку ліквідатора в судове засідання обов'язковою.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку, що вимог ухвал місцевого господарського суду ліквідатор не виконав, у зв'язку з неявкою ліквідатора розгляд справи та звіту ліквідатора у судовому засіданні неодноразово відкладався, повний звіт про здійснені заходи щодо повернення майна банкрута навіть після визнання недійсними договорів купівлі-продажу майна боржника від 23.11.2012 не вчинено, причин невиконання вимог суду не надано. Таким чином, своєю бездіяльністю ліквідатор спричиняє затягування розгляду справи про банкрутство ТОВ "Комплекс Технолоджи".

Також, колегія суддів апеляційної інстанції, керуючись ст. 3-1, ч. 12 ст. 30 Закону про банкрутство, дослідивши матеріали справи, дійшла висновку, що дії ліквідатора у даній справі не є сумлінними та не спрямовані на здійснення реальних заходів щодо захисту майна боржника як того вимагають приписи законодавства про банкрутство.

Щодо доводів заявника апеляційної скарги ліквідатора Кізленко В.А., що у судових засіданнях був присутній його представник за довіреністю, суд апеляційної інстанції, керуючись вимогами ст. 3-1 Закону про банкрутство, зазначив, що зі змісту цієї норми, зокрема, випливає, що зазначеним особам може бути видана довіреність на виконання окремих дій від імені арбітражного керуючого, а не повністю перекладати повноваження ліквідатора при розгляді справи, арбітражний керуючий не має права використовувати інститут представництва (матеріального та процесуального) для передачі іншим особам таких повноважень, які він має здійснювати особисто та за які несе встановлену законом майнову, адміністративну та кримінальну відповідальність.

Враховуючи наведене, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку, що покладені на ліквідатора повноваження мають виконуватися ним особисто, законодавство про банкрутство допускає залучення арбітражним керуючим представника за довіреністю, проте, це можливо лише для виконання окремих дій представника від імені арбітражного керуючого.

Суд апеляційної інстанції в оскаржуваній постанові зазначив, що у судові засідання з вересня 2013 року ліквідатор жодного разу не з'явився,як і не з'явився до суду апеляційної інстанції; повний звіт до суду не надав, доказів на підтвердження наявності об'єктивних підстав, в силу яких ліквідатор не мав змоги з'явитися в судове засідання особисто та надати повний звіт про здійснені заходи, ліквідатором до суду не надано, присутній у судових засіданнях представник арбітражного керуючого обґрунтованих пояснень щодо вчинення ліквідатором дій по завершенню ліквідаційної процедури, завантаженості ліквідатора суду пояснити не міг.

Щодо вимог ліквідатора скасувати оскаржувану ухвалу в частині зобов'язання ліквідатора вжити заходів щодо завершення ліквідаційної процедури, надати суду повний звіт разом з документами у відповідності до статті 32 Закону про банкрутство, колегія суддів апеляційної інстанції зазначила, що вжиття заходів по завершенню ліквідаційної процедури є обов'язком ліквідатора, який покладається на ліквідатора відповідно до вимог законодавства про банкрутство при організації здійснення ліквідаційної процедури боржника, визнаного банкрутом, з метою забезпечення задоволення визнаних судом вимог кредиторів у встановленому законом про банкрутство порядку. Вимоги заявника апеляційної скарги скасувати оскаржувану ухвалу в цій частині суперечать основоположним засадам банкрутства як особливого порядку відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом, зокрема, щодо проведення ліквідаційної процедури у справі про банкрутство, що завершується складанням ліквідатором звіту.

Щодо вимог ліквідатора скасувати ухвалу місцевого господарського суду в частині, якою повідомлено державний орган з питань банкрутства про зазначені в ухвалі порушення вимог Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", які були допущені арбітражним керуючим Кізленко В.А.; зобов'язано відділ з питань банкрутства Головного управління юстиції у Харківській області вжити необхідних організаційно-правових заходів з метою перевірки та контролю діяльності арбітражного керуючого (ліквідатора) Кізленко В.А. та про вжиті заходи повідомити господарський суд Харківської області в строк до 02.04.2014, суд апеляційної інстанції зазначив, що в цій частині оскаржувана ухвала не порушує прав арбітражного керуючого, оскільки виходячи із встановленої судом першої інстанції допущеної ліквідатором бездіяльності, було винесено оскаржувану ухвалу, якою повідомлено відділ з питань банкрутства ГУ юстиції у Харківській області про допущені порушення та зобов'язано його вжити необхідних організаційно-правових заходів.

Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга ліквідатора ТОВ "Комплекс Технолоджи" арбітражного керуючого Кізленко В.А. підлягає задоволення, з огляду на наступне.

Відповідно до вимог ст. 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" ліквідатор - фізична особа, яка відповідно до рішення господарського суду організовує здійснення ліквідаційної процедури боржника, визнаного банкрутом, та забезпечує задоволення визнаних судом вимог кредиторів у встановленому цим Законом порядку.

Частиною 6 статті 3-1 вказаного Закону встановлено, що при реалізації своїх прав та обов'язків арбітражний керуючий зобов'язаний діяти сумлінно та розумно з урахуванням інтересів боржника та його кредиторів.

Суди попередніх інстанцій в оскаржуваних рішеннях встановили, що ухвалами суду від 05.11.2013, 21.11.2013 та від 28.01.2014 відкладено розгляд звіту ліквідатора, в зв'язку з його неявкою в судове засідання та ненаданням звіту ліквідатора про здійснені заходи.

Суд першої та другої інстанції в ухвалі та постанові дійшли висновку, що ліквідатор вимоги ухвал суду від 05.11.2013, від 28.11.2013, від 28.01.2014 не виконав, вимог постанови від 15.02.2011 не виконав, звіт ліквідатора у порядку ст. 32 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" та документи, що підтверджують виконання ліквідаційної процедури по банкруту не представив, чим порушив вимоги ч. 12 ст. 30 Закону про банкрутство, хоча неодноразово ухвалами господарського суду був попереджений про відповідальність за невиконання вимог суду.

Колегія суддів апеляційної інстанції зазначила, що наданий ліквідатором до суду звіт станом на 05.09.2013 не відповідає вимогам, встановленим статтею 32 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а є формальним описом переписки з колишнім ліквідатором банкрута щодо отримання документації ТОВ "Комплекс Технолоджи".

Зазначені обставини, на думку господарського суду, свідчать про неналежне виконання ліквідатором Кізленко В.А. своїх обов'язків, які, зокрема, передбачені ст.ст. 3-1, 23, 25, 31 Закону про банкрутство.

Суд апеляційної інстанції в тексті оскаржуваної постанови також зазначив, що дії ліквідатора у даній справі не є сумлінними та не спрямовані на здійснення реальних заходів щодо захисту майна боржника як того вимагають приписи законодавства про банкрутство.

Колегія суддів касаційної інстанції не погоджується із висновками судів попередніх інстанцій, що ліквідатор не виконав вимог ухвал суду від 05.11.2013, від 28.11.2013, від 28.01.2014, оскільки, як вбачається із матеріалів справи та встановлено судами, даними ухвалами відкладався розгляд звіту ліквідатора.

Суд апеляційної інстанції в оскаржуваній постанові встановив, що звіт ліквідатора станом на 05.09.2013 був поданий до суду першої інстанції.

Суд першої інстанції, як вбачається із тексту оскаржуваної ухвали, розгляд наданого ліквідатором звіту по суті не здійснював, а відклав розгляд звіту на іншу дату.

Щодо обов'язку ліквідатора банкрута надати звіт ліквідатора відповідно до вимог ст. 32 Закону про банкрутство, колегія суддів касаційної інстанції зазначає, що слушними є, в даному випадку, доводи заявника касаційної скарги, що судами неправильно застосовано норми статті 32 Закону, адже відповідно до зазначеної статті після завершення усіх розрахунків з кредиторами ліквідатор подає до господарського суду звіт та ліквідаційний баланс.

Суд касаційної інстанції погоджується із доводами заявника касаційної скарги, що містяться в касаційній скарзі, про відсутність обов'язку ліквідатора надати суду звіт відповідно до вимог ст. 32 Закону про банкрутство, адже, як зазначено ліквідатором в апеляційній та касаційній скаргах, станом на день винесення оскаржуваної ухвали судом першої інстанції розрахунків з кредиторами у справі про банкрутство завершено не було.

Суд апеляційної інстанції, в порушення вимог ст. 43 ГПК України даним доводам апеляційної скарги оцінки не надав та при прийнятті оскаржуваної постанови до уваги не прийняв.

Також колегія суддів касаційної інстанції погоджується із доводами ліквідатора Кізленко В.А., що Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" не передбачено право суду зобов'язувати ліквідатора банкрута вживати необхідних заходів щодо завершення ліквідаційної процедури, адже всі обов'язки ліквідатора щодо проведення ліквідаційної процедури прямо випливають із норм даного Закону.

Щодо неявки ліквідатора банкрута арбітражного керуючого Кізленко В.А. особисто в судові засідання, колегія суддів касаційної інстанції зазначає, що неявка ліквідатора особисто в судові засідання не може свідчити про факт неналежного виконання ліквідатором Кізленко В.А. своїх обов'язків та порушення ним вимог Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", оскільки, як вбачається із матеріалів справи, в даному випадку, ліквідатор Кізленко В.А. здійснював участь у судових засіданнях через свого представника, який здійснював представництво в межах повноважень наданих довіреністю та незаборонених законодавством.

Відповідно до ч. ч. 10, 11 ст. 3-1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", невиконання або неналежне виконання обов'язків, покладених на арбітражного керуючого згідно з цим Законом, що завдало значної шкоди боржнику чи кредиторам, може бути підставою для анулювання його ліцензії.

Про невиконання або неналежне виконання обов'язків, покладених на арбітражного керуючого, господарський суд може винести ухвалу, яка направляється державному органу з питань банкрутства.

Невиконання або неналежне виконання обов'язків, покладених на арбітражного керуючого згідно з цим Законом, за відсутності наслідків, передбачених цією статтею, може бути підставою для усунення арбітражного керуючого від виконання ним своїх обов'язків, про що господарський суд виносить ухвалу.

Колегія суддів касаційної інстанції зазначає, що як вбачається із тексту резолютивної частини оскаржуваної ухвали суду, яка має юридичне значення, в даному випадку, господарський суд, виносячи ухвалу в резолютивній частині не визнав неналежним виконання ліквідатором арбітражним керуючим Кізленко В.А. обов'язків, покладених на нього згідно з спеціальним Законом, що завдало значної шкоди боржнику чи кредиторам, що, в свою чергу, могло б відповідно до вимог ч. 10 ст. 3-1 Закону України " Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" слугувати підставою для направлення державному органу з питань банкрутства оскаржуваної ухвали.

Крім того, судами попередніх інстанцій в ухвалі та постанові не встановлено та не надана при застосуванні норм ч. 10 ст. 3-1 спеціального Закону оцінка, яка саме шкода завдана боржнику чи кредиторам діями чи бездіяльністю арбітражного керуючого Кізленко В.А.

Враховуючи зазначене, суд касаційної інстанції вважає, що господарський суд, за відсутності прийнятого ним рішення щодо неналежного виконання ліквідатором Кізленко В.А. своїх обов'язків, покладених на нього Законом про банкрутство, в порушення вимог ч. 10 ст. 3-1 даного Закону,ухвалив повідомити державний орган з питань банкрутства про порушення ліквідатором банкрута арбітражним керуючим Кізленко В.А. вимог Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", на що суд апеляційної інстанції в постанові уваги не звернув.

Лише встановивши факт неналежного виконання обов'язків арбітражним керуючим та вказавши про це в резолютивній частині ухвали, з'ясувавши та встановивши факт завдання шкоди боржнику чи кредиторам, враховуючи вимоги ч. 10 ст. 3-1 Закону, господарський суд має право усунути останнього від виконання покладених на нього Законом обов'язків та може повідомити ухвалою державний орган з питань банкрутства про неналежне виконання арбітражним керуючим своїх обов'язків.

Відповідно до вимог статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадови особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що в даному випадку, суд першої інстанції неправомірно зобов'язав відділ з питань банкрутства Головного управління юстиції у Харківській області вжити необхідних організаційно-правових заходів з метою перевірки та контролю діяльності арбітражного керуючого (ліквідатора) Кізленко В.А. та про вжиті заходи повідомити господарський суд Харківської області в строк до 02.04.2014, чому суд апеляційної інстанції в оскаржуваній постанові правової оцінки не надав, оскільки, господарський суд згідно Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", зокрема, ч. 10 ст. 3-1 цього Закону, внаслідок встановлення в судовому порядку факту неналежного виконання арбітражним керуючим своїх обов'язків може повідомити своєю ухвалою державний орган з питань банкрутства. Зобов'язання відділу з питань банкрутства Головного управління юстиції у Харківській області вжити необхідних організаційно-правових заходів з метою перевірки та контролю діяльності арбітражного керуючого, є, в даному випадку, втручанням в компетенцію державного органу з питань банкрутства.

Враховуючи вищезазначене, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що постанова суду апеляційної інстанції та ухвала суду першої інстанції в частині зобов'язання ліквідатора вжити заходів щодо завершення ліквідаційної процедури, надати суду повний звіт разом з документами у відповідності до ст. 32 Закону про банкрутство, в частині повідомлення державного органу з питань банкрутства про зазначені в даній ухвалі порушення вимог Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", які були допущені арбітражним керуючим Кізленко В.А., в частині зобов'язання відділу з питань банкрутства Головного управління юстиції у Харківській області вжити необхідних організаційно-правових заходів з метою перевірки та контролю діяльності арбітражного керуючого (ліквідатора) Кізленко В.А., в частині зобов'язання відділу з питань банкрутства Головного управління юстиції у Харківській області про вжиті заходи повідомити господарський суд Харківської області в строк до 02.04.2014 підлягають скасуванню.

Керуючись статтями 1117, 1119 - 11113 ГПК України, Вищий господарський суд України, -

ПОСТАНОВИВ :

Касаційну скаргу ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "Комплекс Технолоджи" арбітражного керуючого Кізленка Вадима Андрійовича задовольнити.

Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 28.04.2014 та ухвалу господарського суду Харківської області від 18.03.2014 у справі № Б-50/230-09 в частині зобов'язання ліквідатора вжити заходів щодо завершення ліквідаційної процедури, надати суду повний звіт разом з документами у відповідності до ст. 32 Закону про банкрутство, в частині повідомлення державного органу з питань банкрутства про зазначені в даній ухвалі порушення вимог Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", які були допущені арбітражним керуючим Кізленко В.А., в частині зобов'язання відділу з питань банкрутства Головного управління юстиції у Харківській області вжити необхідних організаційно-правових заходів з метою перевірки та контролю діяльності арбітражного керуючого (ліквідатора) Кізленко В.А., в частині зобов'язання відділу з питань банкрутства Головного управління юстиції у Харківській області про вжиті заходи повідомити господарський суд Харківської області в строк до 02.04.2014 - скасувати.

Головуючий І.Ю. Панова

Судді М.Д. Запорощенко

В.Я. Погребняк