Історія справи

Постанова ВГСУ від 22.07.2014 року у справі №918/1137/13

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 липня 2014 року Справа № 918/1137/13 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів :

головуючого суддіОвечкіна В.Е.,суддівЧернова Є.В., Цвігун В.Л.,розглянув касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "Сканія Україна"на постановувід 14.05.2014 р. Київського апеляційного господарського суду у справі№918/1137/13 господарського суду м. Києваза позовомТовариства з обмеженою відповідальністю фірма "Журавлина"доТовариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "Сканія Україна"протлумачення умов договоруза участю представників:

позивача: директор - Політило О.В., предст. Гішко В.С., дов. від 24.12.2012 б/н;

відповідача: Лубнін О.В., Іваницька Н.А., дов. від 05.03.2014 б/н;

ВСТАНОВИВ:

Клопотання ТОВ "Журавлина" про використання російської мови у господарському процесі (вхідний ВГС №9257/Д5/11855 від 21.07.2014), про забезпечення фіксування технічними засобами судового процесу (вхідний ВГС №9257/Д3/11853 від 21.07.2014), про видачу в електронному вигляді копії технічного запису судового засідання (вхідний ВГС №9257/Д4/11854 від 21.07.2014) - задоволено.

Рішенням господарського суду м. Києва від 06.03.2014 (суддя А. Привалов), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 14.05.2014 (судді О. Агрикова, В. Суховий, С. Рудченко) позов задоволено частково, розтлумачено пункт 13.1. статті 13 Договору з Дилером від 23.06.2005р. наступним чином:

- для припинення договору, на підставі п. 13.1 статті 13 Договору з Дилером від 23.06.2005р., є не тільки сам факт направлення заінтересованою стороною не менше як за шість місяців відповідного повідомлення (листом з оголошеною цінністю та повідомленням про вручення) на адресу іншої сторони, а й укладання відповідної угоди про припинення Договору з Дилером від 23 червня 2005 року.

Розтлумачено пункт 15.1. статті 15 Договору з Дилером від 23.06.2005р. наступним чином:

- у разі недосягнення згоди між сторонами щодо укладання відповідної угоди про припинення Договору з Дилером від 23 червня 2005 року спір з припинення договору підлягає передачі на розгляд у встановленому чинним законодавством порядку до господарського суду з врахуванням встановленої законом підсудності справ, якщо такий спір з припинення Договору з Дилером від 23 червня 2005 року на підставі його пункту 13.1. статті 13 сторонам не вдалось врегулювати шляхом переговорів.

Розтлумачено підпункт "в" пункту 4.2. Угоди про незалежну майстерню (сервісний центр) від 03.05.1999р. наступним чином:

- не є достатнім для припинення Угоди про незалежну майстерню (сервісний центр) від 03 травня 1999 року на підставі підпункту (в) пункту 4.2. лише сам факт направлення заінтересованою стороною іншій стороні письмового повідомлення про припинення дії Угоди про незалежну майстерню (сервісний центр) від 03 травня 1999 року без надання при цьому заінтересованою стороною фактичних доказів порушення іншою стороною своїх зобов'язань за угодою, в наслідок чого сторона, якій ставлять за провину порушення нею зобов'язань за угодою, фактично позбавляється можливості усунути конкретне порушення в передбачений п'ятнадцятиденний строк, оскільки вона не знає про яке саме конкретне порушення йде мова в отриманому письмовому повідомлені.

В іншій частині вимог в позові відмовлено.

Стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "Сканія Україна" на користь товариства з обмеженою відповідальністю Фірма "Журавлина" 2294,00 грн. судового збору.

Не погоджуючись із вказаними судовими актами товариство з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "Сканія Україна" звернулося із касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду міста Києва від 06.03.2014 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 14.05.2014 в частині задоволення позовних вимог ТОВ "Журавлина", прийняти нове рішення, яким відмовити ТОВ "Журавлина" в задоволені позовних вимог. Вважає, що судами неправильно застосовано норми матеріального та процесуального права.

Так, застосовуючи ст. 213 ЦК України суди не встановили наявність підстав необхідних для тлумачення умов договору. Зокрема, чи є умови Договору з Дилером та Угоди про незалежну майстерню двозначними і юридичні відносини між сторонами визначені недостатньо, щоб зрозуміти зміст договору; чи є невизначеними та незрозумілими значення слів, понять, термінів тексту всієї угоди чи її частини, що не дає змоги з'ясувати дійсний зміст Договору з Дилером та Угоди про незалежну майстерню; та чи є спір між сторонами з приводу тлумачення спірних умов. Зауважує, що між сторонами немає спору щодо тлумачення умов договору, а є лише спір щодо припинення дії спірного договору.

Вирішуючи спір, суди неправильно застосували ст.ст.3, 7, 651 ЦК України. На думку скаржника, одностороння відмова від спірного договору чітко прописана у цьому договорі та встановлено ст. 651 ЦК України. При цьому, суди безпідставно позбавили відповідача права на односторонню відмову від договору та поставили таке право в залежність від згоди іншої сторони.

Крім того, на думку скаржника, суди, в порушення вимог ст. 83 ГПК України, вийшли за межі позовних вимог та встановили цілий ряд нових умов, про які сторони не домовлялися. Також, ними було порушено приписи ст. 43 ГПК України та взагалі не досліджено та не взято до уваги поданий ТОВ "Сканія Україна" науковий висновок кафедри цивільного права та процесу Львівського національного університету ім. І. Франка.

Також, судами неправильно застосовано ст. 49 ГПК України та неправильно розподілено судові витрати між сторонами.

До Вищого господарського суду України надійшли заперечення ТОВФ "Журавлина" на касаційну скаргу (вхідний ВГС №9257/Д2/11852 від 21.07.2014), письмові пояснення (вхідний ВГС №9257/Д7/11913 від 22.07.2014) та письмові пояснення в тезисах (вхідний ВГС №9257/Д6/11912 від 21.07.2014), в яких позивач просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові акти без змін. Вважає, що судами правильно застосовано ст.ст. 213,651 ЦК України та зроблено обґрунтовані висновки щодо наявності спору у сторін з приводу умов договору та необхідності припинення дії договору шляхом підписання додаткової угоди до неї.

Ознайомившись з матеріалами та обставинами справи на предмет надання їм попередніми судовими інстанціями належної юридичної оцінки та повноти встановлення обставин, дотримання норм матеріального та процесуального права, згідно з вимогами ст.1115 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно ст.1117 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Судами попередніх інстанцій встановлено наступне.

Між ТОВ фірма "Журавлина" та ТОВзІІ "Сканія Україна" укладено Договір з Дилером від 23.06.2005 (т. 1 а.с. 24-33) та Угоду про незалежну майстерню (сервісний центр) від 03.05.1999 (т. 1 а.с. 37-48).

Відповідно до пункту 13.1 статті 13 Договору з Дилером, останній може бути припинено за письмовою заявою будь-якої із сторін шляхом укладання угоди про припинення Договору, за умови направлення не менш як за шість місяців відповідного повідомлення (листом з оголошеною цінністю та повідомленням про вручення) на адресу іншої сторони.

Згідно із пунктом 15.1 ст. 15 Договору з Дилером, всі суперечки та конфлікти за цим Договором, а саме, але не виключно, з питань його тлумачення, порушення будь-яких його положень, припинення або недійсності, які не вдалось врегулювати шляхом переговорів, передаються на розгляд у встановленому чинним законодавством порядку до господарського суду з врахуванням встановленої законом підсудності справ.

Підпунктом "в" пункту 4.2. Угоди, будь-яка із сторін може негайно припинити дію цієї угоди шляхом надання письмового повідомлення іншій стороні, якщо така інша сторона стає неплатоспроможною або банкрутом, або вимагає введення мораторію на здійснення платежів, або у випадку, якщо будь-яка з форс-мажорних обставин, визначених у Рамковій угоді, укладеній сторонами на дату укладання цієї угоди (далі - "Рамкова угода") унеможливлює виконання цією угоди іншою Стороною протягом строку понад 60 (шістдесят) днів.

На підставі вищевказаних пунктів Договору з Дилером та Угоди, 30.01.2012 року листом вих. №20120130-1 (т. 1 а.с. 58-61) ТОВзІІ "Сканія Україна" повідомило ТОВ фірма "Журавлина" про припинення взаємовідносин, у зв'язку з порушенням позивачем умов придбання продукції тільки у відповідача та розповсюдження товарів, які конкурують з ТОВзІІ "Сканія Україна". Крім того, листами від 26.03.2012 року за вих. №20120326-1 (т. 1 а.с. 63); вих. №20120326-2 (т. 1 а.с. 64) та вих. № 20120326-3 (т. 1 а.с. 65) ТОВзІІ "Сканія Україна" повідомило ТОВ фірма "Журавлина" про припинення дії договору та угоди. Разом з листами ТОВзІІ "Сканія Україна" надіслало проекти угод про припинення дії договору та угоди.

09.04.2012 року ТОВ фірма "Журавлина" листами вих. №04-12/80 (т. 1 а.с. 67) та вих. №04-12/78 (т. 1 а.с. 68) заперечило проти припинення дії договору та угоди.

Сторонами не досягнуто згоди щодо підстав та умов припинення дії договорів. При цьому, причиною виникнення спору між сторонами є різне тлумачення ними умов пункту 13.1 статті 13 Договору з Дилером та підпункту (в) пункту 4.2. Угоди про незалежну майстерню, оскільки позивач вважає, що зазначені пункти договорів не дають відповідачу права в односторонньому порядку розірвати Договір з Дилером від 23.06.2005р. та Угоду про незалежну майстерню (сервісний центр) від 03.05.1999р.

Відповідно до статті 13 Договору з Дилером, договір укладено на невизначений термін і може бути припинено у трьох випадках, а саме:

- на підставі п.13.1 ст. 13, договір може бути припинено за письмовою заявою будь-якої із сторін шляхом укладання угоди про припинення договору, за умови направлення не менш як за шість місяців відповідного повідомлення (листом з оголошеною цінністю та повідомленням про вручення) на адресу іншої сторони;

- на підставі п.13.2 ст.13, договір може бути розірвано шляхом укладання відповідної угоди про припинення договору на вимогу однієї із сторін, без дотримання вказаного у п. 13.1 договору порядку попереднього повідомлення, у випадку грубого порушення іншою стороною умов договору, визнання банкрутом або з'явлення про мораторій на платежі;

- на підставі п.13.3 ст. 13, ТОВ "Сканія Україна" має право припинити договір шляхом направлення за три місяці листа з повідомленням на адресу дилера, у випадку коли у складі учасників (акціонерів) дилера відбулися такі зміни, які не дозволяють ТОВ "Сканія Україна" припускати, що договір буде виконуватися належним чином.

Отже, із трьох визначених в Договорі з Дилером підстав його припинення, дві (п.13.1 ст.13 та п.13.2 ст.13) передбачають необхідність укладання сторонами угоди про припинення Договору з Дилером.

Із системного аналізу п. 13.1 та п. 13.2 ст.13 Договору з Дилером, як то вірно зазначив суд першої інстанції, сторони домовились про припинення договору у випадку ініціативи будь-якої із сторін. Крім безпосередньо такого повідомлення, ще шляхом укладання угоди про припинення. Вказане кореспондується і з п.15.1 Договору з Дилером, яким встановлено, що всі суперечки, зокрема, і щодо припинення договору, які не вдалось врегулювати шляхом переговорів, передаються на розгляд у встановленому чинним законодавством порядку до господарського суду.

Договором з Дилером передбачено право відповідача припинити його дію в односторонньому порядку, без досягнення взаємної згоди сторін та без укладання ними відповідної угоди про припинення Договору, зокрема у п. 13.3 ст. 13 договору.

Проте, відповідно до змісту п.13.1 ст.13 Договору з Дилером, договір може бути припинено за наявності сукупності двох обставин: направлення заінтересованою стороною іншій стороні відповідної письмової угоди не менш як за шість місяців до дати припинення Договору з Дилером; укладання сторонами угоди про припинення Договору з Дилером.

Використовуючи граматичний та логічний способи тлумачення п.13.1 ст.13 Договору з Дилером суди дійшли висновку, що підставою припинення Договору з Дилером є досягнення сторонами згоди про умови такого припинення, які (умови) повинні бути викладені в Угоді про припинення Договору з Дилером.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що виходячи з суперечностей, які виникли між сторонами щодо застосування порядку та умов припинення дії Договору з Дилером, а також враховуючи умови щодо припинення дії договору, визначені в статті 13 Договору з Дилером від 23.06.2005, заявлені позовні вимоги в частині тлумачення п. 13.1. ст. 13 та п. 15.1 ст. 15 Договору з Дилером від 23.06.2005 року є обґрунтованими.

Згідно пункту 13.1. статі 13 Договору з Дилером зазначений договір припиняється шляхом укладання угоди про припинення Договору.

Відповідно п. 13.4 ст.13 Договору з Дилером у випадку припинення цього Договору, Сторони проводять переговори щодо відміни або виконання уже розміщених замовлень. Вже заключені та оплачені договори купівлі-продажу повинні виконуватися у відповідності з їх умовами та положеннями, якщо тільки Сторони не домовились у письмовій формі про інше.

Пунктом 15 статті 15 Договору з Дилером зазначено, що договір укладений у відповідності та регулюється законодавством України. Всі суперечки та конфлікти за цим Договором, а саме, але не виключно, з питань його тлумачення, порушення будь-яких його положень, припинення або недійсності, які не вдалось врегулювати шляхом переговорів, передаються на розгляд у встановленому чинним законодавством порядку до господарського суду з врахуванням встановленої законом підсудності справ.

Згідно із п.13.5 ст.13 Договору з Дилером, припинення цього Договору означає припинення всіх зобов'язань Сканії перед Дилером, за виключенням тих, які виникли до його припинення. В такому випадку Дилер не вправі висувати подальші вимоги до Сканії у відношенні будь-якої компенсації.

Із змісту наведених статей Договору з Дилером вбачається, що:

- сторони ведуть переговори не після припинення Договору з Дилером, а саме під час такого припинення;

- сторони шляхом переговорів можуть врегулювати всі суперечки та конфлікти за Договором з Дилером, які виникли з питань його припинення;

- дилер не вправі висувати подальші вимоги до Сканії у відношенні будь-якої компенсації саме після припинення Договору з Дилером.

Відповідно до підпункту "в" пункту 4.2 Угоди про незалежну майстерню, що просить розтлумачити позивач, будь-яка із Сторін, керуючись власним рішенням, може припинити дію цієї Угоди шляхом надання письмового повідомлення іншій Стороні після порушення такою іншою Стороною своїх зобов'язань за цією Угодою, і таке припинення набирає чинності на 15 (п'ятнадцятий) день після отримання такого повідомлення, якщо таке порушення не усувається до цього часу.

Із зібраних по справі доказів вбачається вчинення відповідачем дій щодо припинення дії Угоди про незалежну майстерню, на підставі підпункту "в" пункту 4.2. Угоди, без зазначення порушення зобов'язань, які мали місце зі сторони позивача, чим позбавлено останнього усунути такі порушення.

Згідно з приписами ст. 13 ЦК України, особа здійснює цивільні права у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства. При здійсненні своїх прав особа зобов'язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб. Не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах.

Застосовуючи до спірних правовідносин норми ст.ст. 214,525,526,627,654,901,907 ЦК України, ст.ст. 179,188 ГК України суди дійшли наступних висновків.

Так, по пункту 13.1. статі 13 Договору з Дилером від 23.06.2005р. зроблено висновок про необхідність досягнення згоди сторін на припинення дії договору з Дилером у письмовій формі.

По пункту 15.1. статі 15 Договору з Дилером від 23.06.2005р. з'ясовано, що за умови виникнення суперечок та конфліктів за Договором з Дилером, які виникли з питань його припинення, угода про припинення Договору з Дилером повинна містити узгоджені сторонами умови припинення Договору з Дилером. За відсутності такої згоди сторін спір повинен вирішуватися у судовому порядку в іншому судовому провадженні.

По підпункту (в) пункту 4.2. Угоди про незалежну майстерню (сервісний центр) від 03.05.1999р. зауважено, що За своєю правовою природою вищезазначена норма про припинення дії Угоди виступає як санкція за правопорушення. При цьому, враховуючи наявність можливості усунення такого порушення, застосовується як захід оперативного впливу на правопорушника з метою припинення або попередження порушення зобов'язання. Тобто обов'язковими підставами для застосування саме цієї умови Угоди є по-перше, наявність такого правопорушення; по-друге, письмове повідомлення про факт такого порушення господарського зобов'язання; трете, порушнику надано право на усунення такого порушення зобов'язання протягом 15 днів з моменту отримання відповідного повідомлення.

При цьому, суди відмовили в задоволенні позовної вимоги про визнання припиненим Договору з Дилером від 23.06.2005 року на підставі його пункту 13.1. статі 13, якщо сторонами не укладено угоди про припинення Договору з Дилером від 23.06.2005 року, оскільки така вимога не пов'язана з тлумаченням умов договору.

Переглядаючи оскаржувані судові акти у касаційному порядку колегія суддів зазначає наступне.

Приписами ст.213 ЦК України встановлено, що на вимогу однієї або обох сторін суд може постановити рішення про тлумачення змісту правочину.

При тлумаченні змісту правочину беруться до уваги однакове для всього змісту правочину значення слів і понять, а також загальноприйняте у відповідній сфері відносин значення термінів.

Якщо буквальне значення слів і понять, а також загальноприйняте у відповідній сфері відносин значення термінів не дає змоги з'ясувати зміст окремих частин правочину, їхній зміст встановлюється порівнянням відповідної частини правочину зі змістом інших його частин, усім його змістом, намірами сторін.

Якщо за правилами, встановленими частиною третьою цієї статті, немає можливості визначити справжню волю особи, яка вчинила правочин, до уваги беруться мета правочину, зміст попередніх переговорів, усталена практика відносин між сторонами, звичаї ділового обороту, подальша поведінка сторін, текст типового договору та інші обставини, що мають істотне значення.

Суди, розглядаючи позовні вимоги дійшли висновку про необхідність тлумачення спірних умов договору.

Так, на підставі п.13.1 ст. 13, договір може бути припинено за письмовою заявою будь-якої із сторін шляхом укладання угоди про припинення договору, за умови направлення не менш як за шість місяців відповідного повідомлення (листом з оголошеною цінністю та повідомленням про вручення) на адресу іншої сторони.

В силу вимог ст. 654 ЦК України зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.

За таких обставин, колегія суддів вважає обґрунтованим висновок судів про те, що так як Договір з Дилером укладено в письмовій формі, то, передбачена змістом п.13.1 ст. 13 та п.13.2 ст. 13 Договору з Дилером умова про укладення угоди про припинення Договору чітко відповідає вимозі ст. 654 ЦК України, стосовно вчинення розірвання договору в тій самій формі, що й договір. Водночас, підставою припинення Договору з Дилером є досягнення сторонами згоди про умови такого припинення, які (умови) повинні бути викладені в Угоді про припинення Договору з Дилером.

Направлення ж заінтересованою стороною іншій стороні відповідної письмової заяви про припинення не менше як за шість місяців до дати припинення Договору з Дилером тільки є способом, у якій кожна із сторін може заявити про своє бажання (намір) припинити дію договору.

Судами також встановлено, що відповідно до пункту 15.1 ст. 15 Договору з Дилером, всі суперечки та конфлікти за цим договором, а саме, але не виключно, з питань його тлумачення, порушення будь-які його положень, припинення або недійсності, які не вдалось врегулювати шляхом переговорів, передаються на розгляд у встановленому чинним законодавством порядку до господарського суду з врахуванням встановленої законом підсудності справ.

Господарським процесуальним кодексом (ст.ст. 1,2) юридичним особам надано право звернутися до суду за захистом своїх прав.

Відтак, у взаємозв'язку із п.п.13 Договору, суди дійшли правильного висновку про те, що у разі недосягнення згоди між сторонами щодо укладання відповідної угоди про припинення Договору з Дилером від 23 червня 2005 року спір з припинення договору підлягає передачі на розгляд у встановленому чинним законодавством порядку до господарського суду з врахуванням встановленої законом підсудності справ, якщо такий спір з припинення Договору з Дилером від 23 червня 2005 року на підставі його пункту 13.1. статі 13 сторонам не вдалось врегулювати шляхом переговорів.

Щодо позовних вимог в частині тлумачення підпункту (в) пункту 4.2. Угоди про незалежну майстерню (сервісний центр) від 03.05.1999р., судами встановлено, що згідно п.4.1 Угоди про незалежну майстерню (Термін дії), ця Угода укладається початково строком на 10 (десять) років, і якщо не існує іншої домовленості між сторонами, автоматично продовжується на додаткові наступні періоди такої ж тривалості, якщо не припиняється згідно з пунктом 4.2 цієї Угоди. Дію Угоди про незалежну майстерню автоматично було продовжено на наступні десять років, про що свідчить факт співпраці сторін після закінчення першого десятирічного терміну дії угоди (тобто після 03 травня 2009 року) та факт видачі Майстерні в 2010 році сертифікату відповідності (фотокопія сертифікату відповідності додана).

Судами обґрунтовано застосовано ст.ст. 525,526 ЦК України, якими встановлено, що зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов і вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відтак, висновок судів про те, що не є достатнім для припинення Угоди про незалежну майстерню (сервісний центр) від 03 травня 1999 року на підставі підпункту (в) пункту 4.2. лише сам факт направлення заінтересованою стороною іншій стороні письмового повідомлення про припинення дії Угоди про незалежну майстерню (сервісний центр) від 03 травня 1999 року без надання при цьому заінтересованою стороною фактичних доказів порушення іншою стороною своїх зобов'язань за угодою, в наслідок чого сторона, якій ставлять за провину порушення нею зобов'язань за угодою, фактично позбавляється можливості усунути конкретне порушення в передбачений п'ятнадцятиденний строк, оскільки вона не знає про яке саме конкретне порушення йде мова в отриманому письмовому повідомлені повністю узгоджується з вимогами цивільного законодавства.

Доводи скаржника про те, що відповідно до ч. 3 ст. 651 ЦК України ТОВ з ІІ "Сканія України" має право на односторонню відмову від договору колегія суддів до уваги не приймає з огляду на таке. В п. 13.1,13.2,13.3 ст. 13 Договору з Дилером мова йде про припинення договору. Статтею 214 ЦК України передбачено, що особи, які вчинили двосторонній правочин мають право за взаємною згодою сторін, а також у випадках, передбачених законом відмовитися від нього навіть і в тому разі, якщо його умови повністю ними виконані. Відмова від правочину вчиняється у тій самій формі, в якій було вчинено правочин.

Право на односторонню відмову від договору повинно бути обумовлено в тексті договору (ч. 3 ст. 651 ЦК України). Суди попередніх інстанцій не встановили, що умови договору передбачають односторонню відмову від договору. Надавати ж іншу правову оцінку обставин справи виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції (ст. 1117 ГПК України).

З огляду на викладене, колегія суддів констатує, що справа розглянута судами відповідно встановленим обставинам справи з правильним застосуванням до них діючих норм матеріального права. Доводи скаржника про те, що судами неправильно застосовано ст.ст. 213, 651 ЦК України колегією суддів не приймаються як безпідставні. Не знайшли свого підтвердження доводи скаржника про те, що судами недотримано вимог ст.ст. 1, 43, 83 ГПК України. Суди повно та всебічно дослідили наявні в матеріалах справи докази та прийняли обґрунтовані та законні рішення. Підстави для їх скасування та прийняття нового рішення у справі - відсутні.

Керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119, 11111 ГПК України,? Вищий господарський суд України, ?

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "Сканія Україна" залишити без задоволення, а постанову Київського апеляційного господарського суду від 14.05.2014 у справі №918/1137/13 - без змін.

Головуючий, суддяВ. Овечкін Судді:Є. Чернов В. Цвігун