Історія справи

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 липня 2014 року Справа № 910/1264/14

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Дроботової Т.Б. - головуючого, Волковицької Н.О., Рогач Л.І.розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргуДочірнього підприємства "Ардал"на ухвалуКиївського апеляційного господарського суду від 16.05.2014у справі№ 910/1264/14 Господарського суду міста Києваза позовомКиївської прокуратури з нагляду за додержанням законів природоохоронній сфері в інтересах держави в особі Київської міської радидоДочірнього підприємства "Ардал"третя особа , яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача Департамент земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)прозвільнення земельних ділянок та їх поверненняза участю представників: позивачане з'явився (про час та місце судового засідання повідомлений належно)прокурорКузнєцова Ю.В., посв. №023135відповідачаГорболис О.А., дов. від 05.02.2014, Стеценко О.В., дов. від 27.02.2014третьої особине з'явився (про час та місце судового засідання повідомлений належно)

ВСТАНОВИВ:

Київська прокуратура з нагляду за додержанням законів у природоохоронній сфері в інтересах держави в особі Київської міської ради звернулася до господарського суду з позовом до дочірнього підприємства "Ардал" про звільнення земельних ділянок та їх повернення.

Рішенням Господарського суду м. Києва від 08.04.2014(суддя Удалова О.Г.) позов задоволено; зобов'язано відповідача звільнити земельні ділянки на просп.Броварському (біля ринку "Лісовий") у Деснянському районі м. Києва, які використовує під розміщення, експлуатацію та обслуговування автозаправної станції, кадастровий номер 62:035:021, розміром 0,1150 га (нормативно-грошова оцінка складає 3204970,98 грн.), та земельну ділянку, кадастровий номер 62:035:023, розміром 0,0116 га (нормативно-грошова оцінка складає 307568,83 грн.), та повернути їх Київській міській раді; стягнуто з відповідача в дохід Державного бюджету України судовий збір в розмірі 1218 грн.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 16.04.2014 (судді: Тищенко О.В.- головуючий, Іоннікова І.А., Чорна Л.В.) повернуто без розгляду Дочірньому підприємству "Ардал" апеляційну скаргу, подану на рішення Господарського суду міста Києва від 08.04.2014.

Ухвала вмотивована порушенням пункту 3 частини 1 статті 97 Господарського процесуального кодексу України, оскільки скаржник не додав до апеляційної скарги доказів сплати судового збору в установленому законом розмірі.

Не погоджуючись з висновками апеляційного господарського суду, Дочірнє підприємство "Ардал" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу апеляційної інстанції та направити справу до апеляційного господарського суду для розгляду апеляційної скарги Дочірнього підприємства "Ардал".

Касаційна скарга вмотивована доводами про порушення апеляційним господарським судом статті 19 Конституції України, пункту 3 частини 1 статті 97 Господарського процесуального кодексу України, статті 4, частини 2 статті 44 Закону України "Про судовий збір", оскільки судом невірно визначено суму судового збору, яка підлягає сплаті при поданні апеляційної скарги; скаржник вважає, що судовий збір в частині вимог про зобов'язання повернути орендоване майно та усунути перешкоди в користуванні орендованим майном справляється за ставкою, встановленою для позовів немайнового характеру, що становить один розмір мінімальної заробітної плати.

Позивач відзив на касаційну скаргу не надав та не виконав вимоги ухвали Вищого господарського суду України від 07.07.2014, не надав до початку розгляду касаційної скарги оригінал апеляційної скарги та додані до неї додатки. Позивач та третя особа не скористалися правом на участь представників у судовому засіданні.

Заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення прокурора та представників відповідача, присутніх у судовому засіданні, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в судовому рішенні, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до статті 1117 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Касаційна інстанція не має права встановлювати чи вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду або відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або перевіряти докази.

Повертаючи апеляційну скаргу Дочірньому підприємству "Ардал" на підставі пункту 3 частини 1 статті 97 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд керувався тим, що до апеляційної скарги не додано доказів сплати судового збору в установленому законом розмірі.

Як вбачається з матеріалів справи та зазначено апеляційною інстанцією, Київська прокуратура з нагляду за додержанням законів у природоохоронній сфері в інтересах держави в особі Київської міської ради звернулася до господарського суду з позовом до дочірнього підприємства "Ардал" про звільнення земельних ділянок та їх повернення.

Апеляційним господарським судом встановлено, що оскаржуючи прийняте у справі судове рішення, скаржник у апеляційній скарзі просив його скасувати та прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Разом з цим, апеляційною інстанцією досліджено, що позивачем у позовній заяві у даній справі було заявлені вимоги: немайнового характеру - зобов'язати відповідача звільнити земельні ділянки на просп. Броварському (біля ринку "Лісовий") у Деснянському районі м. Києва, які використовує під розміщення, експлуатацію та обслуговування автозаправної станції розміром 0,1150 га та земельну ділянку розміром 0,0116 га та майнового характеру - повернути земельні ділянки на просп. Броварському (біля ринку "Лісовий") у Деснянському районі м. Києва, які використовує під розміщення, експлуатацію та обслуговування автозаправної станції, кадастровий номер 62:035:021, розміром 0,1150 га (нормативно-грошова оцінка складає 3204970,98 грн.), та земельну ділянку, кадастровий номер 62:035:023, розміром 0,0116 га (нормативно-грошова оцінка складає 307568,83 грн.) Київській міській раді.

Судова колегія зазначає, що відповідно до частини 3 статті 94 Господарського процесуального кодексу України до апеляційної скарги додаються докази сплати судового збору.

В силу пункту 3 частини 1 статті 97 названого Кодексу апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається апеляційним господарським судом, якщо до скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку та розмірі.

Згідно з частиною 2 статті 44 Господарського процесуального кодексу України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Закон України від 08.07.2011 № 3674-VI "Про судовий збір" визначає правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору.

Так, відповідно до статті 4 вказаного Закону судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

При цьому, у випадках об'єднання в одній заяві вимог як майнового, так і немайнового характеру судовий збір згідно з пунктом 3 статті 6 Закону України "Про судовий збір" підлягає сплаті як за ставками, встановленими для позовів майнового характеру, так і за ставками, встановленими для розгляду позовних заяв зі спорів немайнового характеру.

За подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру підлягає сплаті судовий збір у розмірі 2 відсотків ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат (підпункт 1 пункту 2 частини 2 статті 4 названого Закону); позовної заяви немайнового характеру - 1 розмір мінімальної заробітної плати (підпункт 2 пункту 2 частини 2 статті 4 названого Закону).

Згідно з підпунктом 4 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду апеляційної скарги на рішення суду підлягає сплаті судовий збір у розмірі 50 відсотків ставки, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви, а у разі подання позовної заяви майнового характеру - 50 відсотків ставки, обчисленої виходячи з оспорюваної суми.

З огляду на положення наведених норм, враховуючи при цьому, що апеляційна скарга відповідача містить вимогу про повне скасування рішення суду першої інстанції, тобто як в частині вимог немайнового (зобов'язати відповідача звільнити земельні ділянки), так і в частині вимог майнового характеру (повернути земельні ділянки), Київський апеляційний господарський суд дійшов правильного висновку про те, що відповідач не надав доказів, що підтверджують сплату судового збору у встановленому розмірі.

Посилання скаржника на ухвалу Конституційного суду України по справі №2-36/2013 від 03.10.2013 №45-у/2013 "Про відмову у відкритті конституційного провадження у справі за конституційним зверненням компанії "Vuldi(UK) Limited" щодо офіційного тлумачення положення підпункту 2 пункту 2 частини 2 статті 2 Закону України "Про судовий збір" колегія суддів касаційної інстанції відхиляє, оскільки у вказаному конституційному зверненні порушене питання щодо сплати судового збору в разі подання позовної заяви, в якій об'єднано дві або більше вимог немайнового характеру, а не об'єднання вимог немайнового та майнового характеру.

Доводи скаржника, що рішенням Господарського суду міста Києва від 08.04.2014 стягнуто з відповідача судовий збір, як за одну вимогу немайнового характеру, не заслуговують на увагу, з огляду на те, що порядок визначення розміру належного до сплати судового збору врегульовано чинним законодавством.

Таким чином, встановивши викладене та враховуючи вимоги пункту 3 частини 1 статті 97 Господарського процесуального кодексу України, суд правомірно зазначив, що відповідачем не додано доказів, що підтверджують сплату судового збору у встановленому законодавством розмірі, та вірно повернув апеляційну скаргу без розгляду.

Викладені в касаційній скарзі доводи скаржника про порушення і неправильне застосування апеляційним господарським судом норм процесуального права при прийнятті оскаржуваної ухвали не знайшли свого підтвердження та не можуть бути підставою для скасування ухвали апеляційної інстанції.

На підставі викладеного, керуючись статтями 1115, 1117, пунктом 1 статті 1119, статтею 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Дочірнього підприємства "Ардал" залишити без задоволення.

Ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 16.05.2014 у справі № 910/1264/14 Господарського суду міста Києва залишити без змін.

Головуючий Т. Дроботова

Судді Н. Волковицька

Л. Рогач