Історія справи

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 липня 2014 року Справа № 904/8010/13

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Дроботової Т.Б. - головуючого Волковицької Н.О. Рогач Л.І.за участю представників сторін:позивачане з'явився, про час і місце слухання справи повідомлений належним чиномвідповідачаСінюхіної І.В. дов. від 02.01.2014 рокурозглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Північний гірничо - збагачувальний комбінат"на постановувід 21.05.2014 року Дніпропетровського апеляційного господарського судуу справі№904/8010/13 господарського суду Дніпропетровської області за позовомДержавного підприємства "Придніпровська залізниця" до Публічного акціонерного товариства "Північний гірничо - збагачувальний комбінат"простягнення 162857,52 грн.ВСТАНОВИВ:

Державне підприємство "Придніпровська залізниця" звернулося до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Публічного акціонерного товариства "Північний гірничо - збагачувальний комбінат" про стягнення плати за користування вагонами та збору за зберігання вантажу у розмірі 162857,52 грн.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 18.03.2014 року (головуючий суддя Юзіков С.Г., судді Мельниченко І.Ф., Кеся Н.Б.), залишеним без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 21.05.2014 року (головуючий суддя Широбокова Л.П, судді Прудніков В.В., Назаренко С.Г.), позовні вимоги задоволено.

З Публічного акціонерного товариства "Північний гірничо - збагачувальний комбінат" на користь Державного підприємства "Придніпровська залізниця" стягнуто плату за користування вагонами у розмірі 157436,40 грн., збір за зберігання вантажів у розмірі 5421,12 грн. та 3257,16 грн. судового збору.

Публічне акціонерне товариство "Північний гірничо - збагачувальний комбінат" звернулося до Вищого господарського суду України із касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Дніпропетровської області від 18.03.2014 року та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 21.05.2014 року і прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позову та стягнення судового збору за розгляд касаційної скарги.

Скаржник вважає, що судові рішення прийняті з порушенням норм матеріального та процесуального права, а саме пунктів 2, 3, 8, 9, 12, 13 Правил користування вагонами і контейнерами, пункту 8 Правил зберігання вантажів, пункту 3 Правил складання актів, статей 33, 43 Господарського процесуального кодексу України.

Обговоривши доводи касаційної скарги, заслухавши суддю - доповідача та присутнього у судовому засіданні представника відповідача, перевіривши в межах вимог статей 108, 1117 Господарського процесуального кодексу України наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в рішенні та постанові у даній справі, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як встановлено судами попередніх інстанцій та вбачається з матеріалів справи взаємовідносини залізниці щодо подачі та забирання вагонів між Державним підприємством "Придніпровська залізниця" та Публічним акціонерним товариством "Північний гірничо - збагачувальний комбінат" регулюються тимчасовою угодою № ПР/М-12-2/14-1438НЮдч про експлуатацію залізничної під'їзної колії Відкритого акціонерного товариства "Північний гірничо-збагачувальний комбінат", яка примикає до станції Терни і Рядова Придніпровської залізниці від 21.09.2012 року. Дана угода регулює позивача та відповідача щодо подачі та забирання вагонів.

Згідно пункту 1 договору із посиланням на Статут залізниць України, враховуючи Правила перевезення вантажів, сторони домовилися про експлуатацію під`їзної колії, яка належить Відповідачу та примикає до станції Терни Придніпровської залізниці стрілочними переводами №№2,4,6 до продовження колій №5 та №8, а також до станції Рядова стрілочними переводами №8 до колії №6. Під`їзна колія обслуговується власним локомотивом.

Пунктами 5, 6 договору сторони передбачили, що передача вагонів на під`їзну колію здійснюється за повідомленнями з реєстрацією у книзі повідомлень форми ГУ-2, які передає прийомоздавальник Позивача прийомоздавальнику Відповідача не пізніше, як за 2,0 години до фактичного здавання вагонів. Вагони для під`їзної колії подаються локомотивом залізниці на одну із колій №№ 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 13 станції Терни Придніпровської залізниці (ті, що прибули на станцію Рядова - на одну з колій №№ 3А, 3Б, І, ІІ, 4, 5, VI, 7, 8, 9, 10 станції Рядова) за вказівкою чергового по станції, де здійснюються передавальні операції з вагонами у технічному та комерційному відношенні. Подальший рух вагонів здійснюється локомотивом власника колії.

На підставі укладеної угоди, за накладними №№ 46201489, 46202172 порожні вагони власності ДП "Укрспецвагон" були прийняті залізницею до перевезення на адресу одержувача Публічного акціонерного товариства "Північний гірничо - збагачувальний комбінат".

На шляху прямування, дані вагони були затримані станцією затримки Грекувата, в зв'язку неприйняттям вантажу одержувачем ПАТ "Північний ГЗК" на свою під'їзну колію, про що складено наказ №203 від 11.04.2013 року відповідно до вимог пункту 9 розділу III Правил користування вагонами та контейнерами затверджених наказом Міністерства транспорту України 25.02.1999 року № 113 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 15.03.1999 року. за № 165/3458.

За цим фактом станцією затримки Грекувата в порядку, передбаченому пунктом 10 Правил користування вагонами і контейнерами,складено акт про затримку вагонів форми ГУ-23а №2 від 11.04.2013 року, акт загальної форми ГУ-23 №83 від 11.04.2013 року та станцією призначення Рядова вчасно вручено представникам відповідача повідомлення про затримку цих вагонів, яке було підписано із запереченням, що відповідач готовий прийняти вагони на під'їзну колію.

За час затримки вагонів на підходах до станції Рядова, залізницею було нараховано плату за користування спірними вагонами за відомостями ф.ГУ-46 № № 23049075, 23049076 у сумі 157436,40 грн. та збір за зберігання вагонів по накопичувальній картці № 23049011 у сумі 5421,12 грн.

Відомості плати за користування вагонами та накопичувальна картка працівниками ПАТ "Північний ГЗК" підписано із запереченням: "З нарахованою сумою не згодні. ПАТ "Північний ГЗК" було готове прийняти вагони".

Стаття 307 Господарського кодексу України, яка кореспондується із статтею 908 Цивільного кодексу України, встановлює, що умови перевезення вантажу, пасажирів і багажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Також статтею 46 Статуту залізниць України передбачено, що одержувач зобов'язаний прийняти і вивезти вантаж, що надійшов на його адресу. Терміни вивезення і порядок зберігання вантажів установлюються Правилами. Вантажі, що прибули, зберігаються на станції безкоштовно протягом доби.

Згідно зі статтею 119 Статуту за користування вагонами і контейнерами залізниці вантажовідправниками, вантажоодержувачами, власниками під'їзних колій, портами, організаціями, установами, громадянами - суб'єктами підприємницької діяльності вноситься плата. Порядок визначення плати за користування вагонами (контейнерами) та увільнення від зазначеної плати у разі затримки вагонів (контейнерів), що виникла з вини залізниці, встановлюється Правилами користування вагонами і контейнерами. Зазначена плата вноситься також за час затримки вагонів на станціях призначення і на підходах до них в очікуванні подання їх під вивантаження, перевантаження з причин, що залежать від вантажоодержувача, власника залізничної під'їзної колії, порту, підприємства.

Плата за користування вагонами не є мірою відповідальності, яка може застосовуватись лише за наявності вини у сторони у зобов'язанні.

Збір за зберігання вантажу розраховується згідно пункту 8 Правил зберігання вантажів: "Збір за зберігання вантажів у вагонах у разі затримки їх з вини одержувача, після закінчення терміну безоплатного зберігання сплачується незалежно від місця затримки (на станції призначення та на підходах до неї, на прикордонних, припортових станціях тощо)" та пункту 2 Тарифного керівництва № 1 п.п. 2.1 "Збір за зберігання власного (орендованого) рухомого складу на своїх осях (з одиниці) справляється в розмірі 5,90 грн. за добу. У всіх випадках неповна доба округляється до повної".

Пунктом 6.4 Правил реєстрації та експлуатації власних вантажних вагонів встановлено, що порожні власні вагони перевозяться за перевізними документами, в яких у графі "найменування вантажу" вказується: "Власник вагона (найменування власника). Направляється до пункту навантаження (у ремонт тощо)". Порядок та розмір нарахування плати за перевезення власних приватних порожніх вагонів встановлений у пункті 17 розділу 1 Тарифного керівництва №1. Отже, порожні приватні власні вагони, які перевозяться залізницею за повними перевізними документами зі сплатою провізної плати, мають статус "вантажу", які залізниця зобов'язана доставити на станцію призначення у цілості та збереженості і видати їх одержувачу, зазначеному в накладній, а одержувач має щодо залізниці права та обов'язки, передбачені Статутом залізниць України, зокрема, обов'язок отримати їх від залізниці, а у разі несвоєчасного приймання вагонів від залізниці - сплатити плату за користування вагонами, які знаходяться на коліях залізниці чи на станціях підходу, та збір за зберігання у розмірах, встановлених Тарифним керівництвом №1, а також інші права та обов'язки, які має одержувач відносно вантажу, що прибув на його адресу.

Вагони, що прибули на адресу відповідача, мали статус вантажу, та відповідач повинен був прийняти їх на свої під'їзні колії в установлені Статутом та договором строки, що ним не було зроблено.

Відповідно до статті 614 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання. Відповідачем не надано доказів відсутності своєї вини в затримці вагонів на станціях підходу, у запереченнях до відомостей плати за користування вагонами не зазначено, на яку конкретно колію міг бути прийнятий вантаж (яка була вільна на час затримки).

Відповідно до статті 129 Статуту залізниць України обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць. Факт затримки вагонів на станції в очікувані під вантажні операції з вини Публічного акціонерного товариства "Північний гірничо - збагачувальний комбінат" підтверджується актами загальної форми, доданими позивачем до матеріалів справи (т.1, а.с.21-78, т.2, а.с.32-53), які підписано відповідальними представниками ПАТ "Північний гірничо-збагачувальний комбінат" без заперечень.

Зайнятість колій також підтверджується витягом із Журналу руху поїздів та локомотивів, ф.ДУ-3.

Суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що дані акти доводять вину відповідача у зайнятості колій станції.

Наказ про затримку спірних вагонів на підходах до станції призначення був виданий через наявність на коліях станції призначення Рядова неприйнятих ПАТ "Північний ГЗК" вагонів, що надійшли на його адресу. За цим фактом станцією затримки Грекувата, у порядку, передбаченому пунктом 10 розділу III Правил, складено акт про затримку вагонів форми ГУ-23а № 2 від 11.04.2013 року, та акт загальної форми ГУ-23 № 83 від 11.04.2013 року.

Повідомлення про затримку вагонів станцією призначення Терни представникам комбінату вручено в порядку і строки, визначені, абз. 4 п. 10 р. III Правил користування вагонами та контейнерами.

На час видачі наказу №203 від 11.04.2013 року на станції Рядова була вільна лише колія № 3 для обгону локомотивів, інші колії з вини відповідача зайняті.

Зайнятість прийомо-відправочних колій по станції, згідно технологічного процесу роботи станції планує поїзний диспетчер дирекції з урахуванням підводу під навантаження порожніх вагонів парку УЗ і власних, вагонів з вантажами на адресу підприємства, маневрової роботи, необхідності приймання навантажених маршрутів з Північного ГЗК, обгону локомотивів, для чого необхідна наявність вільних колій станції.

Згідно п. 13.2.1 п. 14.2 Інструкції з руху поїздів і маневрової роботи на залізницях України, затвердженої наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 31.08.2005 року № 5076, приймання поїздів на станцію має проводитись на вільні колії, які призначені для цього технічно - розпорядчим актом станції.

Посилання відповідача на наявність на станції вільних колій, як на доказ відсутності своєї вини у затримці вагонів, місцевим та апеляційним судом правомірно визнано безпідставним, оскільки згідно Положення зайнятості колій по станції Рядова (т.2, а.с 6-31), за весь час затримки спірних вагонів по наказу № 203 від 11.04.2013 року на станції Рядова була вільна лише колія №3 для обгону локомотивів.

Колії №№ 5, І, 6, 7, 8, 9, 10 були зайняті з вини ПАТ "Північний гірничо-збагачувальний комбінат" через несвоєчасне забирання на під'їзну колію вагонів, що надійшли на його адресу. Решта часу колії, а також колії №№4, ІІ знаходились під технологічними операціями з вагонами, передбаченими ЄТП роботи під'їзної колії на станції Рядова.

Відповідно до статті 121 Статуту залізниць України вантажовідправник, вантажоодержувач, порт звільняються від плати за користування вагонами і контейнерами: а) якщо затримка вагонів або контейнерів виникла через стихійне лихо, що спричинило припинення руху на залізничних під'їзних коліях, а також через стихійне лихо або аварію на підприємстві, внаслідок яких згідно з чинними положеннями заборонено виконувати вантажні роботи; б) у разі подання залізницею вагонів (контейнерів) у кількості, що перевищує максимальну переробну спроможність навантажувальних і розвантажувальних пунктів відправника і одержувача; в) у інших випадках, передбачених Правилами.

Згідно пункту 16 Правил користування вагонами у контейнерами вантажовласник звільняється від плати за користування вагонами і контейнерами: а) якщо затримка вагонів або контейнерів виникла через стихійне лихо, що спричинило припинення руху на залізничних під'їзних коліях, а також через стихійне лихо або аварію на підприємстві, внаслідок яких згідно з чинними положеннями заборонено виконувати вантажні роботи; б) у разі подання локомотивом залізниці вагонів і контейнерів на фронти навантаження (вивантаження) у кількості, що перевищує їх максимальну переробну спроможність. Вказана максимальна переробна спроможність визначається за договором між залізницею і вантажовласником; в) у разі затримки прийняття залізницею вагонів, які пред'явлено їй до здачі, з причин, що залежать від залізниці. Час такої затримки зазначається у графі "Примітки" Пам'ятки про подавання/забирання вагонів, цей час виключається із загального часу користування вагонами (контейнерами). Причина звільнення від плати за користування вагонами і контейнерами зазначається у графі "Примітки" відомості плати за користування вагонами (контейнерами).

Дослідивши докази, надані відповідачем, суди дійшли висновку, що останній не довів відсутності своєї вини в затримці вагонів на станціях підходу, у запереченнях до відомостей плати за користування вагонами не зазначено, на яку конкретно колію могли бути подані спірні вагони (яка була вільна на час затримки), а натомість також позивачем на підтвердження зайнятості колій на станції Рядова з вини відповідача додано до матеріалів справи акти загальної форми ГУ-23 про віднесення на відповідальність вантажовласника, підписані відповідачем без заперечень.

Таким чином, матеріали справи свідчать, що господарські суди попередніх інстанцій в порядку статті 43, 101 Господарського процесуального кодексу України всебічно, повно і об'єктивно розглянули в судовому процесі всі обставини справи в їх сукупності; дослідили, встановили та надали юридичну оцінку наданим сторонами доказам та дійшли обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог.

Твердження заявника про порушення судом норм матеріального та процесуального права не знайшли свого підтвердження, суперечать матеріалам справи та зводяться до переоцінки доказів, що відповідно статті 1117 Господарського процесуального кодексу України не входить до компетенції касаційної інстанції, в зв'язку з чим підстав для зміни чи скасування рішення та постанови у даній справі колегія суддів не вбачає.

На підставі викладеного, керуючись статтями 1115, 1117, пунктом 1 статті 1119, статтею 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В:

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 18.03.2014 року та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 21.05.2014 року у справі №904/8010/13 господарського суду Дніпропетровської області залишити без змін.

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Північний гірничо - збагачувальний комбінат" залишити без задоволення.

Головуючий суддя Т. Дроботова

С у д д і Н. Волковицька

Л. Рогач