Історія справи

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 квітня 2015 року Справа № 923/1626/14

Вищий господарський суд України в складі колегії суддів:

Корсака В.А.- головуючого, Данилової М.В. (доповідача), Данилової Т.Б.,за участю представників:позивача, відповідачане з'явились (про час та місце судового засідання повідомлено належним чином)розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргуФізичної особи-підприємця ОСОБА_4на постановуОдеського апеляційного господарського суду від 17.02.2015 р.у справі № 923/1626/14 господарського суду Херсонської областіза позовомСкадовської міської радидоФізичної особи-підприємця ОСОБА_4прозобов'язання звільнити самовільно зайняту земельну ділянку

В С Т А Н О В И В:

Скадовська міська рада звернулася до господарського суду Херсонської області з позовними вимогами до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 про зобов'язання звільнити незаконно зайняту земельну ділянку площею 32,5 кв.м. загального користування, де встановлено металевий кіоск площею 7,6 кв.м., що знаходиться поблизу житлового будинку по АДРЕСА_1, яка відноситься до земель комунальної власності Скадовської міської ради Херсонської області, шляхом вивезення встановленого металевого кіоску за власний кошт відповідача.

Рішенням господарського суду Херсонської області від 11.12.14 р. у даній справі (суддя Ситюк В.Г.), залишеним без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 17.02.2015 р. (колегія суддів у складі головуючого судді Величко Т.А., суддів Таран С.В., Сидоренко М.В.), позовні вимоги задоволені.

Не погоджуючись із прийнятими судовими рішеннями, Фізична особа-підприємець ОСОБА_4 звернулась до Вищого господарського суду України із касаційною скаргою, в якій просить рішенням господарського суду Херсонської області від 11.12.14 р. та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 17.02.2015 р. скасувати, та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог Скадовської міської ради, посилаючись на неналежне встановлення судами попередніх інстанцій обставин справи, та порушення норм матеріального і процесуального права, що призвело до прийняття невірного рішення.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 07.04.2015 р. касаційну скаргу у справі №923/1626/14 прийнято до провадження та призначено до розгляду на 22.04.2015 р.

Сторони про час та місце судового засідання були повідомлені належним чином, проте, не скористались правом присутності своїх представників в судовому засіданні касаційної інстанції 22.04.2015 р.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами під час розгляду справи, 17.08.1999 р. між Скадовською міською радою та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4 укладено договір оренди землі, а саме земельної ділянки пл. 18 кв.м, розташованої в АДРЕСА_1 біля ПП "Атіка".

Відповідно до пункту 11.1, договір укладено терміном на один рік з моменту реєстрації договору - під кіоск - 6 кв.м, з 01.06 по 30.09 - під літній майданчик (12 кв.м.).

Фізична особа-підприємець ОСОБА_4 є власником металевого кіоску, який знаходиться на вказаній земельній ділянці.

Рішенням виконавчого комітету Скадовської міської ради № 69 від 02.03.2000 р. припинено користування земельною ділянкою пл. 18 кв.м (під кіоском - 6 кв.м, під літнім майданчиком - 12 кв.м) по АДРЕСА_1 (біля ПП "Атіка") Фізичній особі-підприємцю ОСОБА_4 у зв'язку із закінченням терміну договору оренди земельної ділянки та зобов'язано в термін до 01.05.2000 р. демонтувати об'єкт та звільнити земельну ділянку.

Відповідно до договору оренди землі від 6 вересня 2000 р. Скадовська міська рада передала Фізичній особі-підприємцю ОСОБА_4 земельну ділянку пл. 32,5 кв.м, розташовану по АДРЕСА_1 біля магазину "Атіка" в м. Скадовську строком на 1 рік, до вересня 2001 р.

Рішенням Скадовської міської ради №74 від 28.07.2006 р. "Про врегулювання земельних відносин" надано згоду на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду з виготовленням документації в 6-ти місячний строк Фізичній особі-підприємцю ОСОБА_4 під існуючими кіосками у м. Скадовську на розі АДРЕСА_1/Володарського пл. 6 кв.м та по провулку Торговому площею 6 кв.м.

Технічна документація із землеустрою щодо складання договору оренди земельної ділянки відповідачем під існуючим кіоском загальною площею 0,0006 га, розташованою за адресою АДРЕСА_1 із земель запасу Скадовської міської ради, кадастровий номер земельної ділянки НОМЕР_1, розроблена ПП "Землемер" в 2006 р.

В результаті виконаних робіт виготовлено кадастровий план земельної ділянки в масштабі 1:200 і встановлено її площу, а також площу угідь на ділянці.

Рішенням Скадовської міської ради №302 від 06.07.2007 р. "Про врегулювання земельних відносин" (п.п. 3.3) затверджено технічну документацію щодо складання договору оренди земельної ділянки та надання її в оренду за рахунок земель Скадовської міської ради (землі житлової та громадської забудівлі) - Фізичній особі-підприємцю ОСОБА_4 під кіоском площею 0,0006 га у АДРЕСА_1 строком оренди на 5 років. Зобов'язано Фізичну особу-підприємець ОСОБА_4 в місячний строк виготовити та зареєструвати в ДЗК договір на оренду землі.

28.12.2007 р. рішенням Скадовської міської ради "Про врегулювання земельних відносин" (п.8.1) вирішено строк виготовлення та реалізації в ДЗК договору на оренду землі по АДРЕСА_1 - не продовжувати, а п.3.3 рішення міської ради від 06.07.2007 р. №302 - скасувати.

09.01.2014 р. виконком Скадовської міської ради звернувся до ОСОБА_4 листом №03-02-8, в якому зазначив, що металевий кіоск поблизу перехрестя АДРЕСА_1 знаходяться без дозвільних документів, а тому в строк до 10.02.14 р. необхідно вирішити питання по його вивезенню із зазначеного місця.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що вказаний лист від 09.01.2014 р. був залишений відповідачем без належного реагування.

Звертаючись до суду з позовом Скадовська міська рада кваліфікувала дії Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4, як самовільне заняття земельної ділянки та просила зобов'язати відповідача звільнити її шляхом вивезення металевого кіоску, який на ній розміщений.

Задовольняючи позовні вимоги Скадовської міської ради суди попередніх інстанцій виходили з наступного.

У відповідності до статті 12 Земельного кодексу України розпорядження землями територіальних громад віднесено до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ та міст.

Згідно до частини 2 статті 83 Земельного кодексу України у комунальній власності перебувають усі землі в межах населених пунктів, крім земель приватної та державної власності, земельні ділянки, на яких розташовані будівлі, споруди, інші об'єкти нерухомого майна комунальної власності незалежно від місця їх розташування.

Відповідно до частини 1 статті 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Приписами статті 125 Земельного кодексу України встановлено, що право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Згідно до статті 1 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" самовільне зайняття земельної ділянки - будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними.

У відповідності до статті 212 Земельного кодексу України самовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню власникам землі або землекористувачам без відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування ними. Повернення самовільно зайнятих ділянок проводиться за рішенням суду.

Враховуючи вищевикладене, суди попередніх інстанцій правомірно задовольнили позовні вимоги Скадовської міської ради, адже, вказаний металевий кіоск є тимчасовою спорудою для провадження підприємницької діяльності, а фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4 в порушення Порядку розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 21.10.2011 р. № 244, не отримано паспорт прив'язки тимчасової споруди.

В свою чергу, вказані обставини, також, підтверджуються актом обстеження від 21.10.2014 р., листами позивача від 09.01.2014 р., 13.02.2014 р., 09.04.2014 р., 25.04.2014 р., технічною документацією із землеустрою, рішенням виконавчого комітету № 69 від 22.03.2000 р., рішеннями Скадовської міської ради № 74 від 28.07.2006 р., № 302 від 06.07.2007 р., № 407 від 28.12.2007 р., довідкою відділу містобудування, архітектури та земельних відносин виконавчого комітету Скадовської міської ради № 12-14-117 від 09.12.2014 р.

Крім того, судами попередніх інстанцій було вірно зазначено, що наданий Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4 договір оренди землі від 30.10.2007 р. (із строком дії до 06.07.2012 р.) не підписаний з боку орендаря - ПП ОСОБА_4, не пройшов державної реєстрації, що свідчить про фактичне користування відповідачем спірної земельної ділянки з 30.10.2007 р. по даний час без належно оформленого правовстановлюючого документу.

Стосовно доводів, які викладені Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4 в своїй касаційній скарзі, колегія суддів касаційної інстанції зазначає наступне.

В касаційній скарзі скаржник фактично просить надати нову оцінку доказам у справі, які на його думку неправильно були оцінені судами попередніх інстанцій під час розгляду справи.

З цього приводу колегія суддів зазначає, що відповідно до приписів 1117 Господарського процесуального кодексу України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що висновки місцевого та апеляційного господарського суду, відповідають встановленим обставинам справи і їм дана належна юридична оцінка з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права.

Таким чином, викладені у касаційній скарзі доводи не спростовують висновків судів попередніх інстанцій, пов'язані з переоцінкою доказів, що виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції і не є таким, що тягнуть за собою скасування оскаржуваних рішень.

За таких обставин касаційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись статтями 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,-

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 залишити без задоволення.

Постанову Одеського апеляційного господарського суду від 17.02.2015 р. у справі № 923/1626/14 господарського суду Херсонської області залишити без змін.

Головуючий суддя В. Корсак

Судді: М. Данилова

Т. Данилова