Історія справи

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 січня 2014 року Справа № 917/366/13-г Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді:Мирошниченка С.В.,суддів:Барицької Т.Л., Картере В.І.,розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Заступника прокурора Харківської областіна постанову та на рішенняХарківського апеляційного господарського суду від 07.08.2013 р. господарського суду Полтавської області від 25.04.2013 р.у справі№ 917/366/13-г господарського суду Полтавської областіза позовомПрокуратури Полтавської області в інтересах держави в особі Аграрного фондудоТовариства з обмеженою відповідальністю "Агросвіт"про стягнення 429 467,86 грн.

За участю представників:позивача:не з'явився;відповідача:Пікуль В.І.;прокурора: Гудименко Ю.В.

ВСТАНОВИВ:

20.02.2013 р. Заступник прокурора Полтавської області в інтересах держави в особі Аграрного фонду (далі за текстом: позивач) звернувся до господарського суду Полтавської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агросвіт" (далі за текстом: відповідач) про стягнення з останнього 429 467, 86 грн., з яких сума неповернутого авансу - 249 480, 00 грн., штраф у розмірі 20 % - 99 792, 00 грн., пеня у розмірі 0,1 % вартості недопоставленого товару - 41 413, 00 грн., штраф у розмірі 7 % - 34 927, 00 грн. та 3 854, 98 грн. 3 % річних, у зв'язку з неналежним виконанням умов форвардного біржового контракту.

Рішенням господарського суду Полтавської області від 25.04.2013 р. (суддя Бунякіна Г.І.) в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Агросвіт" 249 480, 00 грн. - суми сплаченого авансу за умовами форвардного біржового контракту № 717Ф на закупівлю Аграрним фондом зерна від 24.05.2012 р. - провадження у справі припинено. В частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Агросвіт" 41 413, 00 грн. пені у розмірі 0,1 % вартості недопоставленого товару (зерна пшениці м'якої 2 класу) за цим контрактом, 99 792, 00 грн. 20 % штрафу, 34 927, 00 грн. 7 % штрафу та 3 854, 98 грн. 3 % річних відмовлено.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 07.08.2013 р. (колегія суддів у складі: головуючого - Могилєвкіна Ю.О., суддів Барбашової С.В., Потапенко В.І.) рішення господарського суду Полтавської області від 25.04.2013 р. залишено без змін.

Не погоджуючись з постановою апеляційного господарського суду та рішенням місцевого господарського суду, Заступник прокурора Харківської області звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить прийняті судові рішення у справі скасувати та прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог.

Заслухавши пояснення прокурора та представника відповідача, ознайомившись з матеріалами та обставинами справи на предмет надання їм господарськими судами попередніх інстанцій належної юридичної оцінки та повноти встановлення обставин справи, дотримання норм матеріального та процесуального права, Вищий господарський суд України дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається із матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, 24.05.2012 р. між Державною спеціалізованою бюджетною установою Аграрним фондом та Товариством з обмеженою відповідальністю Агрофірма "Фенікс" (правонаступником щодо якого є Товариство з обмеженою відповідальністю "Агросвіт") укладено форвардний біржовий контракт № 717 Ф на закупівлю зерна, відповідно до умов якого відповідач зобов'язався передати позивачу у власність товар в порядку та на умовах даного контракту, а позивач - прийняти товар та оплатити його.

20.06.2012 р. сторонами укладено додатковий договір № 1 до форвардного біржового контракту, яким внесено зміни в пункти контракту щодо кількості та вартості товару, згідно п. 1.6 контракту (в ред. додаткового договору № 1 від 20.06.2012 р.) вартість товару становить 498 960, 00 грн.

Так, підставою звернення Аграрного фонду до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агросвіт", як правонаступника Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма "Фенікс", стало неналежне виконання останнім зобов'язання за вказаним форвардним контрактом з передачі у власність позивача пшениці м'якої 2 класу у кількості 277, 200 тон.

Приймаючи рішення від 25.04.2013 р. в частині припинення провадження у справі щодо вимог про стягнення з відповідача 249 480, 00 грн. авансового платежу, залишене без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 07.08.2013 р., місцевий господарський суд виходив з того, що за заявою Аграрного фонду № 67 від 24.04.2013 р. відповідачем 07.02.2013 р. повернуто 249 480, 00 грн. боргу. Також, судом встановлено, що зобов'язання зі сплати авансу Аграрним фондом у відповідності до п. 5.1 контракту не виконано, оскільки кошти у сумі 249 480, 00 грн. перераховані відповідачу 20.07.2012 р., у зв'язку з чим відсутні підстави для нарахування пені та штрафу, передбачених п. 7.5 контракту. В частині заявлених вимог до стягнення суми 20 % штрафу та 3 % річних суди попередніх інстанцій відмовили, оскільки Товариство з обмеженою відповідальністю "Агросвіт", у відповідності до вимог ст. 538 Цивільного кодексу України та п. 6.7 контракту, відмовилось від прийняття виконання зобов'язання та виконання своїх зобов'язань за контрактом, про що повідомило позивача листом № 39 від 24.07.2012 р.

Однак, суд касаційної інстанції не може погодитись з вказаними висновками місцевого та апеляційного господарських судів, вважає їх передчасними та такими, що прийняті за неповного з'ясування та надання правової оцінки усім обставинам справи у їх сукупності, з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Між тим, приймаючи рішення та постанову у справі, суди першої та апеляційної інстанцій не надали правової оцінки форвардному біржовому контракту № 717 Ф від 24.05.2012 р., як підставі виникнення у сторін даного спору прав та обов'язків, пов'язаних з його виконанням.

Так, судами не перевірено правомірність укладення вказаного контракту, у відповідності до вимог ч. 1 ст. 237 Цивільного кодексу України, за якою представництвом є правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов'язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє.

За ст. 239 Цивільного кодексу України правочин, вчинений представником, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє.

Вбачається, що поза увагою та вивченням місцевого та апеляційного господарських судів залишилось з'ясування тієї обставини, ким фактично укладено спірний контракт, не перевірено та не підтверджено повноважень у таких осіб на вчинення вказаного правочину та наявності їх меж.

Однак, вказані обставини є істотними для з'ясування дійсних прав та обов'язків сторін даного спору та прийняття правильного рішення по суті спору.

Оскільки передбачені процесуальним законом межі перегляду справи в касаційній інстанції не дають їй права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази, рішення та постанова у справі підлягають скасуванню, а справа - направленню на новий розгляд до місцевого господарського суду.

При новому розгляді справи суду необхідно врахувати викладене, всебічно і повно перевірити доводи, на яких ґрунтуються вимоги та заперечення сторін, і в залежності від установлених обставин вирішити спір у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.

Враховуючи неповне з'ясування обставин справи, що є порушенням норм процесуального права, які не можуть бути виправлені касаційною інстанцією, з огляду на визначені ст. ст. 1115, 1117 ГПК України повноваження, рішення господарського суду Полтавської області та постанова Харківського апеляційного господарського суду підлягають скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119- 11111 ГПК України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Заступника прокурора Харківської області задовольнити частково.

Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 07.08.2013 р. та рішення господарського суду Полтавської області від 25.04.2013 р. у справі № 917/366/13-г скасувати.

Справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Головуючий суддя С.В. Мирошниченко

Судді: Т.Л. Барицька

В.І. Картере