ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 грудня 2016 року Справа № 910/31870/15

Вищий господарський суд України в складі колегії:

Головуючого судді суддівКорсака В.А., Швеця В.О., Сибіги О.М.розглянувши касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Агрохолдинг Авангард" на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 24.10.2016у справі № 910/31870/15 Господарського суду м. Києваза скаргоюПублічного акціонерного товариства "Агрохолдинг Авангард" на діїЧеркаського районного відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Черкаській областіза позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Кремень НП"доПублічного акціонерного товариства "Птахогосподарство "Червоний Прапор" (нова назва - Публічне акціонерне товариство "Агрохолдинг Авангард") в особі філії "Чорнобаївське" Публічного акціонерного товариства "Птахогосподарство "Червоний Прапор"простягнення коштів

в судовому засіданні взяли участь представники :- позивачане з'явився- відповідачане з'явився- ВДВС не з'явився- скаржникаПетренко В.В.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 10.02.2016 у справі № 910/31870/15, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 04.04.2016 та постановою Вищого господарського суду України від 30.06.2016 стягнуто з Публічного акціонерного товариства "Птахогосподарство "Червоний прапор" в особі філії "Чорнобаївське" Публічного акціонерного товариства "Птахогосподарство "Червоний прапор" 1 223 401,10 грн., пеню у розмірі 270 010,19 грн., 3 % річних у розмірі 17 658,37 грн., інфляційних втрат у розмірі 10 140,29 грн. та судовий збір у розмірі 22 818,15 грн.

На виконання зазначеного рішення, Господарським судом міста Києва 28.04.2016 видано відповідний наказ № 910/31870/15, який стягувачем пред'явлено до виконання у Білозерський районний відділ Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Херсонській області.

Постановою державного виконавця Білозерського районного відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Херсонській області від 12.05.2016 відкрито виконавче провадження № 51100269 з виконання наказу № 910/31870/15.

Постановою державного виконавця Білозерського районного відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Херсонській області від 15.08.2016 виконавче провадження з виконання наказу № 910/31870/15, закінчено на підставі п. 10 ч. 1 ст. 49 Закону України "Про виконавче провадження", у зв'язку з направленням виконавчого документа за належністю до іншого відділу державної виконавчої служби.

Не погоджуючись із вказаною постановою, 17.08.2016 Публічне акціонерне товариство "Агрохолдинг Авангард" звернулось до суду зі скаргою на дії Білозерського районного відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Херсонській області про скасування постанови про закінчення виконавчого провадження № 51100269 з примусового виконання наказу Господарського суду міста Києва від 28.04.2016 № 910/31870/15 та зобов'язання Черкаського районного відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Черкаській області повернути наказ № 910/31870/15, виданий 28.04.2016 Господарським судом міста Києва та інші документи, передані відповідно до супровідного листа № 13581 від 15.08.2016, до Білозерського районного відділу ВДВС, для виконання.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.09.2016 (суддя Бондарчук В.В.) у даній справі відмовлено у задоволенні скарги в частині визнання недійсною постанови про закінчення виконавчого провадження № 51100269 та припинено провадження, у зв'язку з відсутністю предмета оскарження, в частині зобов'язання Черкаського районного відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Черкаській області повернути наказ № 910/31870/15 Господарського суду міста Києва від 28.04.2016, та інші документи, передані відповідно до супровідного листа від 15.08.2016 № 13581, до Білозерського районного відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Херсонській області для виконання.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 24.10.2016 (головуючий Ткаченко Б.О., судді: Зеленін В.О., Руденко М.А.) у даній справі пункт 2 резолютивної частини вказаної ухвали скасовано та викладено його у наступній редакції: "У задоволенні скарги Публічного акціонерного товариства "Агрохолдинг Авангард" на дії Білозерського районного відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Херсонській області в частині зобов'язання Черкаського районного відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Черкаській області повернути наказ № 910/31870/15, виданий 28.04.2016 року Господарським судом міста Києва та інші документи, передані відповідно до супровідного листа від 15.08.2016 року № 13581, до Білозерського районного відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Херсонській області для виконання, у зв'язку з відсутністю предмета оскарження - відмовити". В іншій частині ухвалу залишено без змін.

Не погоджуючись з прийнятими у справі судовими рішеннями, Публічне акціонерне товариство "Агрохолдинг Авангард" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить їх скасувати та прийняти нове рішення про задоволення скарги на дії державного виконавця у повному обсязі.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Кремень НП" не скористалось правом, наданим статтею 1112 Господарського процесуального кодексу України (далі по тексту - ГПК України), не надіслало відзив на касаційну скаргу, що в силу положень зазначеної статті не перешкоджає перегляду судового акту, що оскаржується та не реалізувало процесуальне право на участь у судовому засіданні суду касаційної інстанції, хоча про час та місце його проведення було повідомлено належним чином.

Перевіривши доводи касаційної скарги, юридичну оцінку встановлених фактичних обставин, проаналізувавши правильність застосування господарським судом норм процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

У справі, яка переглядається, господарські суди встановили, що постановою державного виконавця Білозерського районного відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Херсонській області від 12.05.2016 відкрито виконавче провадження № 51100269 з виконання наказу № 910/31870/15, виданого Господарським судом міста Києва 28.04.2016.

23.05.2016 державним виконавцем Білозерського районного відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Херсонській області винесено постанову про арешт коштів боржника, що містяться на рахунках у банківських установах у межах суми боргу.

22.07.2016 державним виконавцем Білозерського районного відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Херсонській області в складено акт опису й арешту майна боржника.

12.08.2016 стягувач - ТОВ "КРЕМЕНЬ НП" звернувся до Білозерського районного відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Херсонській області із заявою про закінчення виконавчого провадження для його подальшого виконання у Черкаському районному відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Черкаській області, оскільки заявнику стало відомо про майно боржника, яке знаходиться за адресою: 19603, Черкаська обл., Черкаський район, с. Хутори, вул. Центральна, 2 (т. 2, а.с. 107).

На підставі вказаної заяви стягувача, 15.08.2016 державним виконавцем Білозерського районного відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Херсонській області винесено постанову про закінчення виконавчого провадження № 51100269 на підставі п. 10 ч. 1 ст. 49 Закону України "Про виконавче провадження", у зв'язку з направленням виконавчого документа за належністю до іншого відділу державної виконавчої служби.

15.08.2016 Білозерський районний відділ Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Херсонській області своїм листом № 1358 надіслав виконавчий документ, постанову про закінчення виконавчого провадження та інші документи виконавчого провадження за належністю на адресу Черкаського районного відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Черкаській області (т. 2, а.с. 83).

Скарга на дії державного виконавця мотивована тим, що боржником у виконавчому провадженні є Публічне акціонерне товариство "Птахогосподарство "Червоний прапор" в особі філії "Чорнобаївське" Публічного акціонерного товариства "Птахогосподарство "Червоний прапор" (зараз філія "Чорнобаївське" Публічного акціонерного товариства "Агрохолдинг Авангард") код ЄДРПОУ 39765712, а власником майна за адресою за Черкаська обл., Черкаський район, с. Хутори, вул. Центральна, 2, наявність якого стало підставою для винесення оскаржуваної постанови ВДВС від 15.08.2016 про закінчення виконавчого провадження № 51100269, належить Публічному акціонерному товариству "Агрохолдинг Авангард" код ЄДРПОУ 00851519. У зв'язку з цим, скаржник вважає, що держаним виконавцем було безпідставно винесено постанову від 15.08.2016 про закінчення виконавчого провадження № 51100269.

Колегія вважає висновки суду апеляційної інстанції про відсутність підстав для задоволення скарги відповідача достатньо обґрунтованими, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про виконавче провадження" (в редакції чинній на момент виникнення спірних правововідносин) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно з ч. 1 ст. 20 Закону України "Про виконавче провадження" виконавчі дії провадяться державним виконавцем за місцем проживання, перебування, роботи боржника або за місцезнаходженням його майна. У разі якщо боржник є юридичною особою, то виконання провадиться за місцезнаходженням його постійно діючого органу або майна. Право вибору місця виконання між кількома органами державної виконавчої служби, що можуть вчиняти виконавчі дії з виконання рішення на території, на яку поширюються їх функції, належить стягувачу.

Відповідно до п. 10 ч. 1 ст. 49 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження підлягає закінченню у разі, зокрема, направлення виконавчого документа за належністю до іншого відділу державної виконавчої служби.

Відповідно до п. 1.2 статуту Публічного акціонерного товариства "Агрохолдинг Авангард", найменування Публічного акціонерного товариства "Птахогосподарство "Червоний прапор" змінено на Публічне акціонерне товариство "Агрохолдинг Авангард", на підставі рішення чергових загальних зборів акціонерів Публічного акціонерного товариства "Птахогосподарство "Червоний прапор", оформленого протоколом № 1 від 30.04.2016 .

З Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань вбачається, що відокремленим підрозділом Публічного акціонерного товариства "Агрохолдинг Авангард", зокрема є філія "Чорнобаївське" Публічного акціонерного товариства "Агрохолдинг Авангард", місцезнаходження - 75020, Херсонська обл., Білозерський район, селище Східне.

Статтею 9 Цивільного кодексу України передбачено, що господарське товариство має право створювати на території України та за її межами філії та представництва, а також дочірні підприємства відповідно до чинного законодавства України.

Відповідно до ст. 95 Цивільного кодексу України філією є відокремлений підрозділ юридичної особи, що розташований поза її місцезнаходженням та здійснює всі або частину її функцій. Представництвом є відокремлений підрозділ юридичної особи, що розташований поза її місцезнаходженням та здійснює представництво і захист інтересів юридичної особи. Філії та представництва не є юридичними особами. Вони наділяються майном юридичної особи, що їх створила, і діють на підставі затвердженого нею положення. Керівники філій та представництв призначаються юридичною особою і діють на підставі виданої нею довіреності. Відомості про філії та представництва юридичної особи включаються до єдиного державного реєстру.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 96 Цивільного кодексу України юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями. Юридична особа відповідає за своїми зобов'язаннями усім належним їй майном.

Юридичні особи передають філіям і представництвам певне майно та затверджують положення про них, що визначають зміст і порядок їхньої діяльності. Однак, юридично власником цього майна залишається юридична особа. Філії та представництва виступають лише як відокремлені частини юридичної особи, що їх створила.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст. 8 Закону України "Про виконавче провадження" сторонами у виконавчому провадженні є стягувач і боржник. Стягувачем є фізична або юридична особа, на користь чи в інтересах якої видано виконавчий документ. Боржником є фізична або юридична особа, визначена виконавчим документом.

Таким чином, колегія вважає, що суд апеляційної інстанції обґрунтовано відхилив посилання скаржника на те, що боржником у виконавчому провадженні є філія "Чорнобаївське" Публічного акціонерного товариства "Агрохолдинг Авангард", а майно за адресою: с. Хутори, вул. Центральна, 2 належить Публічному акціонерному товариству "Агрохолдинг Авангард", як на підставу для визнання постанови про закінчення виконавчого провадження недійсною, оскільки філія "Чорнобаївське" Публічного акціонерного товариства "Агрохолдинг Авангард" є відокремленим підрозділом Публічного акціонерного товариства "Агрохолдинг Авангард", а філії та представництва не є юридичними особами. Крім того, право вибору місця виконання між кількома органами державної виконавчої служби, що можуть вчиняти виконавчі дії з виконання рішення на території, на яку поширюються їх функції, належить стягувачу.

Встановивши місцезнаходження майна боржника на території, на яку не поширюється компетенція державного виконавця Білозерського районного відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Херсонській області, останнім правомірно на підставі п. 10 ч. 1 ст. 49 Закону України "Про виконавче провадження" було закінчено виконавче провадження з виконання наказу № 910/31870/15, виданого Господарським судом міста Києва 28.04.2016.

Суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку, що приймаючи постанову від 15.08.2016 про закінчення виконавчого провадження № 51100269, у зв'язку з необхідністю направлення виконавчого документа за належністю до іншого відділу державної виконавчої служби, державний виконавець діяв у межах наданих йому повноважень та у відповідності до п. 10 ч. 1 ст. 49 Закону України "Про виконавче провадження", тому правові підстави для визнання вказаної постанови недійсною, відсутні.

Враховуючи, що вимога про повернення документів є похідною від вимоги про скасування оскаржуваної постанови, у задоволенні якої відмовлено, то підстави для задоволення скарги в частині зобов'язання Черкаського районного відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Черкаській області повернути наказ № 910/31870/15, виданий 28.04.2016 Господарським судом міста Києва та інші документи, передані відповідно до супровідного листа від 15.08.2016 № 13581, до Білозерського районного ВДВС для виконання, відсутні.

Колегія вважає, що апеляційний господарський суд, керуючись визначеними процесуальним законом повноваженнями, правомірно скасував рішення місцевого господарського суду в частині припинення провадження по вказаній вимозі, як таке, що прийнято помилково.

Посилання відповідача на те, що державний виконавець Білозерського районного ВДВС встановив наявність майна та міг задовольнити вимоги стягувача не закінчуючи виконавчого провадження, обґрунтовано відхилено судом апеляційної інстанції, оскільки ч.1 ст. 20 Закону України "Про виконавче провадження" надає стягувачу право вибору місця виконання між кількома органами державної виконавчої служби, яким він і скористався, подавши державному виконавцю відповідну заяву.

Крім того, обставини щодо накладення державним виконавцем арешту на майно не стосуються питання правомірності чи неправомірності винесення постанови про закінчення виконавчого провадження. Відповідна постанова державного виконавця про арешт коштів боржника не є предметом оскарження у даній справі.

Відповідно до приписів статті 1117 ГПК України касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти їх. Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Колегія вважає, що судом апеляційної інстанції дана належна правова оцінка усім обставинам справи, норми матеріального та процесуального права застосовані вірно і передбачені законом підстави для зміни або скасування постанови, відсутні.

Також, колегія вважає за необхідне зазначити, що відповідно до ч. 1 ст. 9 Конституції України частиною національного законодавства України є Конвенція про захист прав і основних свобод людини 1950 року, ратифікована Верховною Радою України (Закон України № 475/97-ВР від 17.07.1997). Юрисдикція Європейського суду з прав людини є обов'язковою в усіх питаннях, що стосуються тлумачення та застосування Конвенції.

Суд бере до уваги те, що п. 1 ст. 6 §1 Конвенції гарантує кожному право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і неупередженим судом. Таким чином, ця стаття проголошує "право на суд". Однак це право було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов'язкову силу, не виконувалося, на шкоду одній із сторін.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 20.07.04 по справі "Шмалько проти України" (заява № 60750/00) зазначено, що для цілей ст. 6 виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як невід'ємна частина "судового розгляду".

За сутністю права, гарантованого частиною першою статті 6 Конвенції про захист прав людини та основних свобод, згідно якої "кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру..", а у системному розумінні даної норми та національного закону, суд не повинен перешкоджати ефективному поновленню у правах, шляхом виконання судового рішення, тобто довготривале виконання рішення суду може набути форми порушення права на справедливий судовий розгляд, що не може бути виправдано за конкретних обставин справи та є наслідком зменшення вимог щодо розумності строку.

Крім того, довготривале невиконання рішення суду порушує право на повагу до власності та на вільне володіння власністю у зв'язку з тим, що рішення набуває ознак довготривалого виконання. Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях зазначає, що межі виправданої затримки виконання рішення суду залежить зокрема від складності виконавчого провадження, суми та характеру, що визначено судом.

За таких обставин, суди попередніх інстанцій вірно визначилися, що оскаржувані боржником дії органів ДВС по виконанню судового рішення у даній справі є правомірними, законними та такими, що направлені на своєчасне виконання рішення суду відповідно до національного та міжнародного законодавства з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, а скасування оскаржуваної постанови державного виконавця призведе до суттєвого порушення права, наданого частиною першою статті 6 Конвенції про захист прав людини та основних свобод.

В своїй касаційній скарзі скаржник фактично просить вирішити питання про достовірність поданих ним доказів, які на його думку, в зв'язку з вибірковим підходом до їх оцінки були безпідставно відхилені судами попередніх інстанцій, про перевагу одних доказів над іншими і фактично зводяться до необхідності надання нової оцінки доказів по справі, що виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції.

За таких обставин, касаційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 ГПК України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу залишити без задоволення.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 24.10.2016 у справі № 910/31870/15 залишити без змін.

Головуючий суддя В.А. Корсак

Судді В.О.Швець

О.М. Сибіга