Історія справи

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 грудня 2015 року Справа № 918/398/15

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючогоЄвсікова О.О.,суддів:Кролевець О.А. (доповідач у справі), Попікової О.В.розглянувши касаційну скаргуОСОБА_4 на ухвалуГосподарського суду Рівненської області від 03.08.2015та постановуРівненського апеляційного господарського суду від 12.10.2015у справі№918/398/15 Господарського суду Рівненської областіза позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Обарівінвест"до1. Публічного акціонерного товариства "Златобанк", 2. Товариства з обмеженою відповідальністю "КУА АПФ "Актив плюс", що діє інтересах ПЗНВІФ "Будівельні інвестиції"за участю третьої особи-1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача ОСОБА_5за участю третьої особи-2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача ОСОБА_4провизнання недійсним договору про відступлення права вимоги від 13.02.2015 та усунення перешкод у користуванні та розпорядження майномза участю представників сторінвід позивача:не з'явився від відповідача-1:не з'явився від відповідача-2:не з'явився від третьої особи-1:не з'явився від третьої особи-2:не з'явився

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Обарівінвест" звернулось до Господарського суду Рівненської області з позовом до Публічного акціонерного товариства "Златобанк" та Товариства з обмеженою відповідальністю "КУА АПФ "Актив плюс", що діє інтересах ПЗНВІФ "Будівельні інвестиції", про визнання недійсним укладеного між відповідачами договору про відступлення права вимоги від 13.02.2015, а також усунення перешкод у користуванні та розпорядженні майном позивача шляхом зняття заборони та реєстрації припинення речових прав (заборони на відчуження нерухомого майна, іпотеки) щодо нерухомого майна та земельної ділянки (з урахуванням ухвали Господарського суду Рівненської області від 11.06.2015 щодо прийняття часткової відмови відповідача від позову та часткового припинення провадження у справі).

До участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача та стороні відповідачів залучено, відповідно, ОСОБА_5 та ОСОБА_4.

Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 03.08.2015 (колегія суддів: Політика Н.А., Горплюк А.М., Бережнюк В.В.), яка залишена без змін постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 12.10.2015 (колегія суддів: Мельник О.В., Грязнов В.В., Олексюк Г.Є.), за клопотанням позивача зупинено провадження у справі до вирішення пов'язаної з нею справи №569/9614/15-ц.

Не погоджуючись з вказаними судовими рішеннями, ОСОБА_4 звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати як такі, що прийняті з порушенням норм процесуального права, та направити справу для розгляду до суду першої інстанції.

Позивач надав письмові заперечення на касаційну скаргу, в яких зазначив про правильність застосування судами норм матеріального права.

Учасники судового процесу згідно з приписами ст. 1114 ГПК України були належним чином повідомлені про день, час і місце розгляду касаційної скарги, однак не скористались передбаченим законом правом на участь у розгляді справи касаційною інстанцією.

Обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши згідно з ч. 1 ст. 1117 ГПК України наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в судових рішеннях, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 79 ГПК України господарський суд зупиняє провадження у справі, зокрема, в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом.

Тобто підставою для зупинення провадження у справі згідно з вказаною нормою є наявність одночасно двох обставин: пов'язаність відповідних справ та неможливість розгляду даної справи до вирішення іншої. При цьому пов'язаною з даною справою є така інша справа, у якій інший суд встановлює обставини, що впливають чи можуть вплинути на подання і оцінку доказів у даній справі; в тому числі йдеться про факти, які мають преюдиціальне значення. Під неможливістю розгляду даної справи слід розуміти неможливість для даного господарського суду самостійно встановити обставини, які встановлюються іншим судом в іншій справі, - у зв'язку з непідвідомчістю або непідсудністю іншої справи даному господарському суду, одночасністю розгляду двох пов'язаних між собою справ різними судами або з інших причин (п. 3.16 постанов Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 за №18).

Як встановили суди першої та апеляційної інстанцій, між ПАТ "Златобанк" та ОСОБА_5 укладено кредитний договір №024/12/CL від 03.02.2012 про надання невідновлювальної кредитної лінії.

У забезпечення виконання зобов'язань за вказаним кредитним договором між ПАТ "Златобанк" (іпотекодержатель) та ТОВ "Обарівінвест" (іпотекодавець) укладено іпотечний договір від 03.02.2012, за яким предметом іпотеки є ресторанно-готельний комплекс загальною площею 1832 м2 та земельна ділянка, на якій він розміщений, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1.

Між ПАТ "Златобанк" (первісний кредитор) та ТОВ "Компанія з управління активами та адміністрування пенсійних фондів "Актив плюс" (новий кредитор) 12.02.2015 укладено договір про відступлення права вимоги за вказаним вище кредитним договором та за договорами, що забезпечують виконання зобов'язань за кредитним договором, зокрема, за договором іпотеки від 03.02.2012.

Також між ПАТ "Златобанк" (первісний іпотекодержатель) та ТОВ "Компанія з управління активами та адміністрування пенсійних фондів "Актив плюс" (новий іпотекодержатель) 13.02.2015 укладено договір відступлення права вимоги за іпотечним договором від 03.02.2012, у п. 1.2 якого вказано, що цей договір укладено на підставі ст. 24 Закону України "Про іпотеку" у зв'язку з укладенням новим іпотекодержателем та первісним іпотекодержателем договору відступлення права вимоги від 12.02.2015 за основним договором.

Предметом судового розгляду в даній справі є позовні вимоги ТОВ "Обарівінвест" про визнання недійсним вказаного договору відступлення права вимоги від 13.02.2015, а також усунення перешкод у користуванні та розпорядженні майном, що є предметом іпотеки.

Водночас у провадженні Рівненського міського суду перебуває справа №569/9614/15-ц за позовом ОСОБА_5 до ПАТ "Златобанк" та ТОВ "КУА АПФ "Актив плюс", що діє інтересах ПЗНВІФ "Будівельні інвестиції", про визнання недійсним договору про відступлення права вимоги від 12.02.2015.

Зупиняючи провадження у даній справі до вирішення справи №569/9614/15-ц, суд першої інстанції виходив з того, що вказані справи є взаємопов'язаними, оскільки договір від 13.02.2015 про відступлення права вимоги за іпотечним договором є похідним від договору від 12.02.2015 про відступлення права вимоги за кредитним договором, а обставини встановлені судом у разі задоволення позовних вимог по справі №569/9614/15-ц можуть безпосередньо вплинути на оцінку доказів у даній справі. Колегія суддів вважає правильним наведений висновок щодо пов'язаності вказаних справ.

Однак висновок про неможливість розгляду даної справи до вирішення справи №569/9614/15-ц є безпідставним, оскільки судами як першої, так і апеляційної інстанцій не встановлено наявність певних обставин, що унеможливлюють самостійне дослідження ними наданих сторонами доказів під час розгляду даної справи та встановлення відповідних фактів, на яких ґрунтуються позовні вимоги.

Посилання з цього приводу суду апеляційної інстанції на те, що обставини дійсності чи недійсності договору відступлення прав вимоги від 12.02.2015 не є ні предметом розгляду, ні предметом доказування у даній справі, є недоречним, зважаючи на закріплену у ст. 204 Цивільного кодексу України презумпцію правомірності правочину.

Тобто розгляд Рівненським міським судом справи №569/9614/15-ц не є перешкодою для встановлення відповідно до ст. 43 ГПК України суттєвих обставин у даній справі при її розгляді господарським судом, а конкретні обставини даної справи надають можливість розглянути даний спір без очікування результатів розгляду вказаної вище справи.

З огляду на викладене передбачені ч. 1 ст. 79 ГПК України підстави для зупинення провадження у даній справі відсутні, у зв'язку з чим оскаржувані ухвала суду першої інстанції та постанова суду апеляційної інстанції не відповідають вимогам матеріального та процесуального права, тому підлягають скасуванню.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119-11113 ГПК України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу ОСОБА_4 задовольнити.

Ухвалу Господарського суду Рівненської області від 03.08.2015 та постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 12.10.2015 у справі №918/398/15 скасувати, а справу передати на розгляд до суду першої інстанції.

Головуючий суддя О.Євсіков

Судді О.Кролевець

О.Попікова