Історія справи

Постанова ВГСУ від 21.07.2015 року у справі №923/568/14
Постанова ВГСУ від 24.02.2015 року у справі №923/568/14

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 липня 2015 року Справа № 923/568/14

Вищий господарський суд України у складі: суддя Селіваненко В.П. - головуючий (доповідач), судді Васищак І.М. і Харченко В.М.

розглянув касаційну скаргу Херсонського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, м. Херсон (далі - територіальне відділення АМК),

на постанову Одеського апеляційного господарського суду від 05.05.2015

зі справи № 923/568/14

за позовом територіального відділення АМК

до виконавчого комітету Херсонської міської ради, м. Херсон (далі - Виконком),

про зобов'язання виконати рішення адміністративної колегії територіального відділення АМК від 27.12.2013 № 120/2-рш,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - комунальне підприємство "Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства м. Херсона", м. Херсон (далі - Підприємство).

Судове засідання проведено за участю представників:

позивача - Харченко С.В.,

відповідача - не з'яв.,

третьої особи - Глоби К.М.

За результатами розгляду касаційної скарги Вищий господарський суд України

ВСТАНОВИВ:

Справа розглядалася господарськими судами неодноразово.

Рішенням господарського суду Херсонської області від 24.07.2014 (суддя Соловйов К.В.):

- припинено провадження зі справи в частині позовних вимог про зобов'язання Виконкому виконати рішення адміністративної колегії територіального відділення АМК від 27.12.2013 № 120/2-рш (далі - Рішення № 120/2-рш) шляхом скасування рішення Виконкому від 20.12.2011 № 564 "Про внесення змін до пунктів 1, 4 додатку 1 рішення № 504 від 19.12.2000р. "Про норми відпуску питної води споживачам по м. Херсону" (далі - Рішення № 564);

- в іншій частині позов задоволено частково;

- Виконком зобов'язано виконати Рішення № 120/2-рш шляхом проведення розрахунку нормативів питного водопостачання згідно з вимогами приписів пунктів 3 та 4 Порядку розроблення та затвердження нормативів питного водопостачання при відсутності або тимчасовій несправності засобів обліку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.08.2004 № 1107 (далі - Порядок), та шляхом затвердження рішенням Виконкому розрахованих у такий спосіб нормативів питного водопостачання;

- відмовлено в задоволенні позову в частині вимог про зобов'язання Виконкому виконати Рішення № 120/2-рш шляхом опублікування до 03.02.2014 у газеті "Наддніпрянська правда плюс" у повному обсязі зазначеного рішення адміністративної колегії територіального відділення АМК;

- з Виконкому стягнуто в доход державного бюджету України 812,04 грн. судового збору.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 25.11.2014:

- частково задоволено апеляційну скаргу Виконкому;

- згадане рішення місцевого господарського суду скасовано в частині зобов'язання Виконкому виконати Рішення № 120/2-рш шляхом згаданого проведення розрахунку нормативів питного водопостачання;

- у відповідній частині прийнято нове рішення про припинення провадження у справі;

- в іншій частині рішення місцевого господарського суду залишено без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 24.02.2015: частково задоволено касаційну скаргу територіального відділення АМК; згадану постанову Одеського апеляційного господарського суду скасовано в частині припинення провадження у справі; останню в цій частині передано на новий розгляд до суду апеляційної інстанції; у решті постанову апеляційної інстанції залишено без змін.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 05.05.2015 (колегія суддів у складі: Воронюк О.Л. - головуючий, Лашин В.В. і Мирошниченко М.А.): частково задоволено апеляційну скаргу Виконкому; рішення місцевого господарського суду від 24.07.2014 скасовано в частині зобов'язання Виконкому виконати рішення адміністративної колегії територіального відділення АМК від 27.12.2013 № 120/2-рш (далі - Рішення № 120/2-рш) шляхом проведення розрахунку нормативів питного водопостачання згідно з вимогами приписів 3 і 4 Порядку та шляхом затвердження рішенням Виконкому розрахованих у такий спосіб нормативів питного водопостачання; в цій частині прийнято нове рішення, яким провадження у справі припинено (на підставі пункту 11 частини першої статті 80 Господарського процесуального кодексу України; далі - ГПК України).

У касаційній скарзі до Вищого господарського суду України територіальне відділення АМК просить скасувати оскаржувану постанову апеляційної інстанцій від 05.05.2015 у зазначеній частині, справу передати на новий розгляд до суду апеляційної інстанції. Скаргу мотивовано прийняттям відповідної постанови всупереч статтям 43, 43, 101 ГПК України.

Відзиви на касаційну скаргу не надходили.

Учасників судового процесу відповідно до статті 1114 ГПК України належним чином повідомлено про час і місце розгляду матеріалів касаційної скарги.

За результатами цього розгляду Вищий господарський суд України дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги з урахуванням такого.

Суд апеляційної інстанцій у новому розгляді справи виходив з таких обставин та висновків.

Виконкомом прийнято рішення від 20.12.2011 № 564 "Про внесення змін до пунктів 1, 4 додатка 1 рішення від № 504 19.12.2000 "Про норми відпуску питної води споживачам по м. Херсону" (далі - Рішення № 564).

Відповідно до Рішення № 564:

- 01.01.2012 збільшено норми відпуску питної води споживачам у м. Херсоні (по будинках жилих квартирного типу, з водопроводом і каналізацією та по будинках жилих без водопроводу і каналізації) шляхом внесення відповідних змін у пункт 1 та пункт 4 додатку 1 до рішення Виконкому від 19.12.2000 № 504 "Про норми відпуску питної води споживачам по м. Херсону" (далі - Рішення № 504) (пункт 1);

- термін дії Рішення № 504 продовжений до 31.12.2012 (пункт 2).

Згідно з рішенням адміністративної колегії територіального відділення АМК від 25.12.2012 № 181/П-1 у справі № 145/1-12 (далі - Рішення № 181/П-1):

- визнано, що Виконком, прийнявши Рішення № 564, яким затвердив нормативи питного водопостачання, визначених в порушення приписів пунктів 3 та 4 Порядку, що може призвести до порушення Підприємством законодавства про захист економічної конкуренції, вчинив порушення, передбачене пунктом 7 статті 50, статті 17 Закону України "Про захист економічної конкуренції" (далі - Закон), у вигляді створення умов для вчинення таких порушень;

- Виконком зобов'язано припинити порушення законодавства про захист економічної конкуренції шляхом скасування Рішення № 564 та проведення розрахунку нормативів питного водопостачання для подальшого їх затвердження згідно з вимогами приписів 3 та 4 Порядку.

Рішення № 181/П-1 отримано Виконкомом 11.01.2013.

У подальшому адміністративною колегією територіального відділення АМК прийнято Рішення № 120/2-рш, згідно з яким:

- визнано, що в зв'язку з невиконанням Виконкомом Рішення №181/П-1 Виконком вчинив порушення законодавства про захист економічної конкуренції, передбачене пунктом 4 статті 50 Закону, у вигляді невиконання рішення органу Антимонопольного комітету України (пункт 1);

- Виконком зобов'язано виконати пункт 2 Рішення №181/П-1 (пункт 2);

- Виконком зобов'язано до 03.02.2014 опублікувати Рішення № 120/2-рш у повному обсязі в газеті "Наддніпрянська правда плюс" (пункт 3).

Місцевий господарський суд дійшов передчасного висновку щодо задоволення позовних вимог у частині зобов'язання Виконкому виконати Рішення № 120/2-рш шляхом проведення розрахунку нормативів питного водопостачання згідно з вимогами приписів 3 та 4 Порядку та шляхом затвердження рішенням Виконкому розрахованих у такий спосіб нормативів питного водопостачання.

Рішенням Херсонської міської ради від 30.04.2014 № 1362 "Про затвердження науково обґрунтованих нормативів питного водопостачання та норм споживання населенням м. Херсона послуг централізованого питного водопостачання, а також, норм витрат води на поливання" (далі - Рішення № 1362) затверджено нові нормативи питного водопостачання, норми споживання та норми витрат води на поливання.

Рішення № 1362 прийнято на підставі науково-дослідної роботи "Розробка нормативів питного водопостачання та норм питного водоспоживання населенням м. Херсона" (далі - НДР), виконаної Науково - дослідним інститутом системних досліджень, м. Київ, та відповідно до ДБН В.2.5-64:2012 "Внутрішній водопровід та каналізація".

Рішення № 1362 (пункт 2) визнано такими, що втратили чинність пункти 1, 2, 4, 33, 34, 35, 36 та 37 додатка 1 до Рішення № 504.

Рішення № 564 є нечинним.

На час розгляду справи судом першої інстанції Рішення № 1362 вже були затверджені нормативи питного водопостачання, які розраховано у відповідності до вимог пунктів 3 та 4 Порядку і на підставі НДР.

Причиною подання касаційної скарги стала незгода територіального відділення АМК з припиненням судом апеляційної інстанції провадження зі справи в частині розгляду вимоги названого відділення про зобов'язання Виконкому виконати Рішення № 120/2-рш шляхом проведення розрахунку нормативів питного водопостачання згідно з вимогами приписів пунктів 3 та 4 Порядку та шляхом затвердження рішенням Виконкому розрахованих у такий спосіб нормативів питного водопостачання.

Відповідно до пункту 11 частини першої статті 80 ГПК України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Суд апеляційної інстанції, з'ясувавши, на відміну від місцевого господарського суду, що на час розгляду останнім даної справи згідно з Рішенням № 1362 вже були затверджені відповідні нормативи питного водопостачання, дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для припинення провадження у справі у відповідній частині.

Доводи касаційної скарги даного висновку не спростовують.

Так, скаржником зазначається, що "при прийняті оскаржуваної постанови апеляційним господарським судом не було з'ясовано та відображено у оскаржуваній постанові обставини, пов'язані з наявністю або відсутністю підстав для прийняття від Виконкому НДР як додаткового доказу". З таким твердженням погодитися не можна.

Відповідно до частини першої статті 101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу; додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього.

У даному разі апеляційний господарський суд обґрунтував неможливість подання до матеріалів справи Підприємством копії звіту про НДР, оскільки Підприємство залучено до участі у справі як третя особа на стороні відповідача лише судом апеляційної інстанції.

Та обставина, що відповідний доказ прийнято судом не від Виконкому, а від третьої особи, не позбавляє його доказового значення та не є порушенням норм процесуального права з боку суду, оскільки: згідно з частиною другою статті 43 ГПК України свої вимоги і заперечення обґрунтовують поданими суду доказами не лише сторони, а й інші особи, які беруть участь у справі, а за приписом частини другої статті 33 названого Кодексу докази подаються не тільки сторонами, а й іншими учасниками судового процесу. Крім того, за змістом частини четвертої статті 27 ГПК України треті особи, які не заявляють самостійних вимог, користуються такими передбаченими частиною другою статті 22 цього Кодексу правами сторони, як право подавати докази, брати участь у дослідженні доказів, заявляти клопотання тощо.

Ще одним доводом скаржника є те, що "при новому розгляді справи № 923/568/14 в апеляційному порядку не з'ясовано причин (обставин), з яких МКП "Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства м. Херсона" не надавав НДР, як додатковий доказ, до суду апеляційної інстанції при розгляді справи № 923/568/14 в апеляційному порядку вперше". Дійсно, такі обставини судом не з'ясовувалися, проте вони й не мали значення для розгляду справи по суті, оскільки процесуальний закон не ставить можливість скасування судового рішення апеляційної інстанції судом касаційної інстанції у залежність від того, на який саме стадії апеляційного провадження прийнято додатковий доказ - у первісному чи у повторному розгляді апеляційної скарги. Важливо лише те, що прийняття цього доказу було здійснено без порушення правил частини першої статті 101 ГПК України та не мало своїм наслідком прийняття незаконного та/або необґрунтованого судового рішення.

Вищий господарський суд України, на відміну від скаржника, вважає, що вказівки касаційної інстанції, викладені в її постанові від 24.02.2015 з цієї справи, апеляційним господарським судом виконані, і визначені процесуальним законом підстави для скасування оскаржуваної постанови відсутні.

Керуючись статтями 1117, 1119, 11111 ГПК України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Постанову Одеського апеляційного господарського суду від 05.05.2015 зі справи № 923/568/14 залишити без змін, а касаційну скаргу Херсонського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України - без задоволення.

Суддя В. Селіваненко

Суддя І. Васищак

Суддя В. Харченко