Історія справи

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 травня 2014 року Справа № 10/162пн Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Плюшка І.А. - головуючого,

Попікової О.В.,

Самусенко С.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну

скаргу Державного підприємства "Морський торгівельний порт "Южний"

на постанову Донецького апеляційного господарського суду від 05 листопада 2013 року

у справі № 10/162пн

господарського суду Донецької області

за позовом Державного підприємства "Морський торгівельний порт "Южний"

до Відкритого акціонерного товариства "Азовзагальмаш"

про стягнення збитків в сумі 1149961 грн. 72 коп., зобов'язання відповідача здійснити власними силами та засобами за свій рахунок гарантійний ремонт придбаного за контрактом портального крану

за участю представників

позивача - Тихтін К.В.

відповідача - Горячева А.Г.

ВСТАНОВИВ:

У 2007 році Державне підприємство "Морський торгівельний порт "Южний'" звернулося до господарського суду Донецької області з позовною заявою до Відкритого акціонерного товариства "Азовзагальмагп" про стягнення збитків в сумі 907 885 грн. 76 коп.. зобов'язання відповідача здійснити власними силами та засобами за свій рахунок гарантійний ремонт придбаного за контрактом портального крану.

Позивач неодноразово збільшував розмір позовних вимог і остаточно просив суд першої інстанції стягнути з Відкритого акціонерного товариства "Азовзагальмаш" збитки в сумі і49961 грн. 72 коп.. зобов'язати відповідача здійснити власними силами та засобами за свій рахунок гарантійний ремонт придбаного за контрактом портального крану.

Заявою від 16 квітня 2013 року Державне підприємство "Морський торгівельний порт "Южний" відмовилось від позовних вимог у частині зобов'язання Відкритого акціонерного товариства "Азовзагальмаш" здійснити власними силами та засобами за свій рахунок гарантійний ремонт придбаного за контрактом портального крану.

Ухвалами господарського суду Донецької області від 09 серпня 2007 року у справі №10/162пн було призначено судову технічну експертизу, а провадження у справі зупинялося.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 19 лютого 2013 року поновлено провадження у справі №10/162пн у зв'язку з неможливістю проведення судової технічної експертизи.

Рішенням господарського суду Донецької області від 29 травня 2013 року (суддя Бокова Ю.В.) залишеним без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 05 листопада 2013 року (судді Діброва Г.І., Бойченко К.І., Стойка О.В.) у задоволенні позовних вимог Державного підприємства "Морський торгівельний порт "Южний" до Відкритого акціонерного товариства "Азовзагальмаш" про стягнення збитків в сумі 1149961 грн. 72 коп. було відмовлено у повному обсязі. Припинено провадження у справі в частині позовних вимог про зобов'язання відповідача здійснити власними силами та засобами за свій рахунок гарантійний ремонт придбаного за контрактом портального крану.

Не погоджуючись з вищезазначеними рішенням та постановою Державне підприємство Морський торгівельний порт "Южний" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою в якій просить рішення господарського суду Донецької області від 29 травня 2013 року та постановою Донецького апеляційного господарського суду від 05 листопада 2013 року скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги Державного підприємства "Морський торгівельний порт "Южний" до Відкритого акціонерного товариства "Азовзагальмаш" про стягнення збитків в сумі 1 149 961,72 грн.

В обґрунтування зазначених вимог заявник касаційної скарги посилається на неправильне застосування судом першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права.

Колегія суддів, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування господарськими судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права, вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 14 листопада 2003 року між Державним об"єднанням "Укрморпорт" та Відкритим акціонерним товариством "Азовзагальмаш" був укладений контракт №96/06-3/3РСБ-00161.

Відповідно до п.п.1.1, 1.2 контракту, підрядник (відповідач) зобов'язався виготовити, поставити та виконати монтаж крану портального КПП 16-36-10.5 за кресленням 3330.00.00.000СБ, для замовника (ДО "Укрморпорт") відповідно до специфікації №1 (додаток №1 до контракту), у кількості 1 шт.. на умовах, викладених в цьому контракті, а замовник зобов'язався оплатити та прийняти виріб згідно специфікації №1 на умовах СРТ - монтажна площадка замовника, Україна.

У відповідності до п.10.8 контракту, підрядник (відповідач) гарантує заміну обладнання, що вийшло з ладу та усунення дефектів та несправностей, що виникли з його вини протягом гарантійного строку в мінімально важливі строки виготовлення.

Пунктом 10.14 контракту передбачено, що підрядник (відповідач) гарантує надійну роботу виробу (портального крану КПП 16-36-10.5) протягом 18 місяців від дати введення його в експлуатацію.

В специфікації №1 сторони за контрактом обумовили найменування крану портального із визначенням платіжно-товарних вузлів, що відвантажуються замовнику.

У додатку №2 до контракту №96/06-03 від 14 листопада 2003 року сторони узгодили календарний план-графік виконання контракту із визначенням строків поставки замовлення в термін з травня 2004 року по вересень 2004 року.

Листом №1/05-2-1617 від 28 грудня 2004 року ДО "Укрморпорт" повідомило позивача про прийняття радою ДО "Укрморпорт" рішення про передачу портального крану КПП 16-36-10,5 на баланс Державного підприємства "Морський порт "Южний" та про необхідність забезпечення належного приймання зазначеного крану, тобто фактично позивачу надано право оперативного відання спірним портальним краном КПП 16-36-10,5.

18 березня 2005 року Відкрите акціонере товариство "Азовзагальмаш" передало Державному підприємству "Морський торговельний порт "Южний" портальний кран КПП 16-36-10.5, що підтверджується актом приймання-здачі портального крану КПП 16-36-10.5 від 18 березня 2005 року, який підписаний трьома сторонами без заперечень та зауважень, в добровільному порядку: позивачем, відповідачем та ДО "Укрморпорт" і скріплений печатками підприємств.

Позивач зазначає, про те після отримання крану та введення його в експлуатацію. 25 вересня 2006 року портальний кран КПП 16-36-10.5 вийшов з ладу, що підтверджується наказом ДП "Морський торгівельний порт" №574 від 25 вересня 2006 року, протоколом №1 від 26 вересня 2006 року, протоколом №2 від 29 вересня 2006 року, актом №06.П-11866 експертного дослідження портального крану від 26 вересня 2006 року.

За твердженням позивача, вихід з ладу портального крану КПП 16-36-10,5 відбувся внаслідок його прихованих недоліків.

Враховуючи наведене, позивач звернувся з позовом до господарського суду Донецької області про стягнення з Відкритого акціонерного товариства "Азовзагальмаш" збитків в сумі ' 149961 грн. 72 коп., зобов'язання відповідача здійснити власними силами та засобами за свій рахунок гарантійний ремонт придбаного за контрактом портального крану.

Колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про відмову у задоволенні позовних вимог.

Згідно приписів ст. 837 Цивільного кодексу України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Згідно ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема відшкодування збитків.

Пунктом 2 ст. 22 Цивільного кодексу України встановлено, що збитками визначаються втрати, яких особа зазнала у зв'язку із знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права, а також доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене.

Підставою для відшкодування збитків є склад правопорушення, який включає наступні фактори:

наявність реальних збитків; вина заподіювача збитків;

причинний зв'язок між діями або бездіяльністю винної особи та збитками.

Збитки - це витрати, зроблені управленою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною у відповідності до ст. 224 Господарського кодексу України.

Статтею 225 Господарського кодексу України визначений вичерпний перелік складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, зокрема: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково втрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом, вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства.

Проте, позивачу потрібно довести суду факт заподіяння йому збитків, розмір зазначених збитків та докази невиконання зобов'язань та причинно-наслідковий зв'язок між невиконанням зобов'язань та заподіяними збитками.

При визначенні розміру збитків, заподіяних порушенням господарських договорів приймається до уваги вид (склад) збитків та наслідки порушення договірних зобов'язань для підприємства. Тоді як відповідачу потрібно довести відсутність його вини у спричиненні збитків позивачу.

Колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що позивачем не доведено об'єктивну та суб'єктивну сторони спричинених відповідачем збитків, причинно-наслідковий зв'язок між діями відповідача з виходу з ладу портального крану КПП 16-36-10,5 та понесеними позивачем збитками у розмірі

1149961 грн. 72 коп. Зокрема, суди попередніх інстанцій прийшли до вірного висновку, що протокол від 14 грудня 2006 року технічної наради з питання ремонту портального крану КПП 16-36-10.5 та акт від 09 лютого 2007 року визначення причин аварійного руйнування вузлу підшипника КПП 16-36-10,5 зав. №46001 не є належними та допустимими доказами в розумінні ст.ст. 33, 34, 36 Господарського процесуального кодексу України, що підтверджують вину саме відповідача у спричиненні збитків, оскільки в такому протоколі лише зафіксований порядок денний такої наради та прийняті на нараді рішення.

З огляду на викладене, колегія суддів касаційної інстанції вважає, що господарським судом правомірно відмовлено Державному підприємству "Морський торгівельний порт "Южний" до Відкритого акціонерного товариства "Азовзагальмаш" про стягнення збитків в сумі 1149961 грн. 72 коп. в зв'язку з недоведеністю.

Суд першої інстанції правомірно припинив провадження у справі в частині вимог Державного підприємства "Морський торгівельний порт "Южний" про зобов'язання відповідача здійснити власними силами та засобами за свій рахунок гарантійний ремонт придбаного за контрактом портального крану у зв'язку з відмовою позивача у цій частині позовних вимог за нормами п.4 ч.1 ст.80 Господарського процесуального кодексу України.

З огляду на викладене, судова колегія, дійшла висновку про обґрунтованість оскаржуваного рішення, як такого, що прийнято відповідно до обставин та матеріалів справи з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Колегія суддів вищого господарського суду дійшла висновку про те. що оскаржувана постанова суду апеляційної інстанції та рішення суду першої інстанції прийняті з повним, всебічним та об'єктивним з'ясуванням обставин, які мають значення для справи, а також з дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв'язку з чим. правові підстави для задоволення касаційної скарги відсутні.

Таким чином, доводи заявника касаційної скарги про порушення і неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права під час прийняття оскаржуваних процесуальних документів не знайшли свого підтвердження, в зв'язку з чим підстав для зміни чи скасування законного та обґрунтованого судового рішення колегія суддів Вищого господарського суду України не вбачає.

З огляду на зазначене. Вищий господарський суд України дійшов висновку, що постанову суду апеляційної інстанції слід залишити без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.

На підставі наведеного вище і керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11110, 11111 Господарського процесуального кодексу України,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Державного підприємства "Морський торгівельний порт "Южний" залишити без задоволення,

2. Постанову Донецького апеляційного господарського суду від 05 листопада 2013 року зі справи № 10/162пн залишити без змін.

Головуючий суддя І. А. Плюшко

Судді О. В. Попікова

С. С. Самусенко